Рішення № 95504716, 12.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13962/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі змістом адміністративного позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань справи, позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 05.12.2020 року декларантом ТОВ «БОНА ДОМУС» було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA500500/2020/519176 для оформлення вантажу: 1.Плівка (клейонка з ПВХ) без основи, в якості сировини використовуються продукти вторинної переробки ПВХ, гнучка, не пориста, не самоклійна, без основи та не поєднана з іншими матеріалами, з надрукованим малюнком, для виробництва скатертин, у рулонах завтовшки 0,15мм, розміром 1.32т*22М - 1936 рулонів. Торговельна марка немає даних Країна виробництва - CN Виробник GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO.,LTD. 1.Двошаровий матеріал, форми близької до прямокутної, не самоклейний, гнучкий, з зображенням. Складається з двох шарів: 1) шар, фарбований у масі у білий колір, з пластифікованого полівінілхлориду, з мінеральним наповнювачем карбонатом кальцію. 2) шар текстильного нетканого матеріалу білого кольору, з волокон з синтетичного полімерного матеріалу поліпропілену, з мінеральним наповнювачем карбонатом кальцію, повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку. Покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Поверхнева щільність складає 176г/м2 (збіжність 11,4г/м2). - 1107 рулонів. Торговельна марка BONA DOMUS Країна виробництва - CN Виробник GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. 06.12.2020 року інспектором митниці Резнік Р.В. було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500096/1. Згідно прийнятого рішення інспектором митниці була визначена митна вартість товарів за 6-м резервним методом та збільшена митна вартість товарів. На час звернення з вказаною декларацією товари були випущенні у вільний обіг в зв`язку з подачею тимчасової митної декларації від 30.10.2020 №UA500500/2020/512940 із сплатою митних платежів 216391,23 грн. - митні платежі за першим методом (вартість визначена декларантом) та 297726 грн. - сума сплачених митних гарантій. Після отримання рішення по коригування митної вартості та картки відмови у оформленні поданої митної декларації ТОВ «БОНА ДОМУС» подало митну декларації №UA500500/2020/519398 в порядку ст. 55 МКУ гроші, сплачені раніше на рахунок митниці в розмірі 297726 грн. були зараховані в якості гарантії сплати митних платежів. При цьому за 1 товар переплата склала - 96381,05 грн. за 2 товар - 201344,95 грн. Отримане позивачем оскаржуване рішення не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте інспектором рішення є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора;

- поставка товару за ВМД №UA500500/2020/519176 відбувалась на комерційних умовах FOB про, що зазначено у Контракті № 1 від 10.10.2019 року (пункт 4.1), Інвойсі № GD20-18 від 25 серпня 2020 року, експортній декларації країни відправлення від 27.08.2020 року № 520120200510128885. Також, відповідно до положень вказаного контракту (пункт 7.1) Товар повинен бути промаркований, завантажений та упакований так, щоб виключити його псування або втрату на весь період поставки до приймання Товару Покупцем. Правилами Інкотермс відповідно до умов поставки FOB передбачено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, а також продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, зв`язані з упакуванням, необхідної для перевезення товару. Тобто відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів. Що стосується витрат пов`язаних з транспортуванням товарів до місця ввезення на митну територію України слід зазначити, що разом із митною декларацією, декларантом було подано Довідку про транспорті витрати вих. 1019/1 від 19.10.2020 року, вказаний документ містить в собі відомості щодо транспортно-експедиційних витрат з перевезення вантажу, його перевантаження, фрахту в розмірі 56632,80 грн. Також були надані наступні документи: акт № ОУ-000000046 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 56632,80 грн.; договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньо торгівельних та транзитних вантажів від 01.10.2019 року; рахунок - фактура №СФ- 0000045 від 15.10.2020 року; платіжне доручення №639 від 21.10.2020 року. Всі перелічені документи кореспондують між собою підтверджують взаємовідносини між декларантом ТОВ «БОНА ДОМУС» та TOB «СІЗАР ГРУП», останнє в свою чергу отримало грошові кошти за надані послуги транспортно-експедиційні морського транспорту за відповідним маршрутом та транспортне-експедиторське обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж. Тобто до митного оформлення надані вичерпні документи щодо витрат пов`язаних з транспортуванням товарів до місця ввезення на митну територію України. Вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням були включені до вартості товарів при їх придбанні;

- інспектором при складанні оскаржуваного рішення було декларативно проінформовано, що надані до митного оформлення документи мають ознаки підробки, та викликають сумніви стосовно автентичності наданих документів. А саме, в наданої до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 27.08.2020 року № 5201202005101288S5 вказано коносамент від 29.08.2020 року № MWHPODE20082234FD. Тобто на момент оформлення декларації країни відправлення, коносаменту ще не існувало. Позивач зазначає, що в повідомленні про витребування додаткових документів вказану нібито розбіжність інспектор не вказував. Також надана до митного оформлення експортна декларація взагалі не є обов`язковим документом та надана в якості додаткових за ініціативою позивача. При цьому сам позивач не має жодного відношення та взагалі можливості впливу на складання цього документу оскільки він складається та реєструється в країні відправлення тобто Китаї;

- відповідно до повідомлення ТОВ «СІЗАР ГРУП» (контрагента декларанта який надавав послуги транспортно-експедиторського обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж), а саме листа від 07.12.2020 року вих. № 0712/4, вбачається, що коносамент № MWHPODE20082234FD містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску - 29.08.2020 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 29.08.2020 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий;

- коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей чи ознаків підробки надана до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації. Після отримання першого повідомлення від митниці позивач надав додаткові документи та свої пояснення стосовно наданих раніше документів, однак посадовими особами ні пояснення ні додаткові документи не біли взяті до уваги. Інспектором не було витребувано жодного документа, він лише обмежився загальними фразами та трактовками Митного кодексу. Інспектор фактично не зазначає які саме відомості відсутні (вартість товару, його маса, маса упаковки, транспортні витрати чи інші), що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тобто митний орган мав всі можливості перевірити декларування складових митної вартості у повному обсязі, однак цього не зробив;

- в світі існують багато видів коносаментів як то: Пайовий коносамент, Застрахований коносамент, Іменний коносамент, Коносамент на пред`явника, Лінійний коносамент, Коносамент із застереженнями. Місцевий коносамент, Ордерний або оборотний коносамент, а також Бортовий коносамент. Саме бортовий коносамент був наданий до митного оформлення в даному випадку. Видача бортового коносаменту передбачена положеннями Конвенції Організації Об`єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила). Частиною 2 статті 15 вказаної конвенції передбачається, що після того, як вантаж завантажений на борт, перевізник якщо того вимагає вантажовідправник, повинен видати вантажовідправнику «бортовий» коносамент, в якому в додаток до відомостей, які вимагаються відповідно до пункту 1 цієї статті, повинно бути вказано, що вантаж знаходиться на борту судна або судів, а також повинна бути вказана дата або дати навантаження. Якщо перевізник раніше видав вантажовідправнику коносамент або інший товаророзпорядчий документ, який має відношення до цього вантажу, то на прохання перевізника вантажовідправник повинен повернути такий документ в обмін на «бортовий» коносамент. Перевізник може задовольнити вимоги вантажовідправника у відношенні «бортового» коносаменту шляхом доповнення раніше виданого документа при умові, що доповнений таким чином документ включає в себе всі відомості, які повинні бути в «бортовому» коносаменті. В даному випадку після завантаження вантажу на судно перевізник видав бортовий коносамент, а попередній, датований до 27.08.2020 був повернутий вантажовідправнику;

- відповідно до повідомлення ТОВ «СІЗАР ГРУП» (контрагента декларанта який надавав послуги транспортно-експедиторського обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж), лист від 07.12.2020 вих. № 0712/4, коносамент № MWHPODE20082234FD містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна (SHIPPED ON BOARD AUG.29.2020) та дату його випуску - 29.08.2020 року (Place and date of issue SHENZHEN, AUG.29.2020), оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 29.08.2020 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий до митного оформлення. Коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей чи ознаків підробки надана до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації;

- при перелічені зазначених начебто розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці нібито «розбіжності» впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку;

- в оскаржуваному рішенні стосовно коригування митної вартості інспектор вказує на застосування методу визначення митної вартості резервний. Застосування інспектором 6-го методу визначення митної вартості, є не правомірним оскільки згідно з наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо;

- інспектор митниці в своєму рішенні взагалі не вказує пояснень стосовно зроблених коригувань, не вказує обсягу партії нібито ідентичних або подібних (аналогічних) товарів не зазначає умов поставки, комерційних умов які були підставою для посилання на вказані ним декларації;

- до митного оформлення декларантом була надана ВМД UА 500020/2020/221126 від 29.07.2020 року, які ним оформлювались раніше за тим ж умовами поставки, за тим ж товарами та контрагентом. При її оформленні ціна визначалась саме за першим методом та жодних запитань у митниці не виникало. Але інспектор не надав їм належної оцінки та не використав їх в якості наявної в базі інформації;

- декларантом були подані відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товару за першим методом (за ціною договору), які були визначені у ВМД та надалі у картці відмови, серед яких: зовнішньоекономічний контракт, інвойс. ВМД та інші;

- зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що інспектором не зазначено жодного джерела інформації, яке стало підставою для коригування митної вартості товару, передбаченого Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598;

- при наданні митниці документів, в яких визначена митна вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) обов`язок доказування щодо неможливості застосування цього методу та послідовного вибору методів (від першого до третього в даному випадку) визначення митної вартості товарів покладається на суб`єкта владних повноважень;

- Одеська митниця Держмитслужби України розглядаючи подані до митного оформлення документи не наводить жодного доказу та не обґрунтовує правомірності митного оформлення товару позивача за його митною вартістю визначеною не за першим, а за шостим методом визначення митної вартості товару, не доводить здійснення митницею заходів щодо можливості застосування послідовного вибору методів визначення митної вартості;

- декларантом, окрім основного пакету документів, визначених законом, також було подано до митного органу додаткові документи в тому числі і пакувальний лист, товарно-транспортну накладну (CMR), прайс-лист, експортну декларацію відправника яка в свою чергу додатково свідчить про вірність визначення митної вартості товару та підтверджує його відправку саме вказаним продавцем у контракті, та низку інших документів. Однак інспектор Одеської митниці не звернув жодної уваги на надані документи;

- витребування додаткових документів від декларанта можливо лише в тому випадку коли подані до митного оформлення документи мали в собі розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. З ст. 53) та містили в собі відомості не підтвердженні документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчислені (ч. 2 ст. 58 МК). Тобто лише в разі наявності розбіжностей в документах які мають вплив на правильність визначення митної вартості відсутності відомостей, що підтверджують числові складові митної вартості, відомості щодо ціни яка була сплачена та відсутності в документах достатніх та вірних відомостей для підтвердження митної вартості митниця має право витребовувати додаткові документи та приймати рішення про коригування митної вартості в разі не подання документів чи їх «не достатності» для визначення митної вартості;

- відомості щодо імпортованого товару були надані в повному обсязі були підтвердженні документально, всі документи кореспондують між собою, не містять в собі розбіжностей які могли би впливати на визначення митної вартості та при оцінці документів у сукупності свідчать про їх достовірність та повноту;

- посилання на положення Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 відповідач намагається нівелювати вимоги Митного кодексу України, оскільки положеннями кодексу чітко передбачено, що для запиту додаткових документів у наданих декларантом повинні бути відсутні відомості для визначення митної вартості. Слід також зазначити, що відповідач посилається на рекомендації які навіть не мають статусу підзаконного нормативного акту, а є лише внутрішнім документом який рекомендує виконання певної послідовності процедури при цьому навіть виходячи з його положень дії відповідача є не правомірними. Посилання положення Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав», затверджений КМУ від 10.09.2003 № 1440, взагалі є не зрозумілим;

- митний орган зобов`язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів: спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено в митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у заявленої декларантом митної вартості товарів за піною контракту. Відомості з цінових баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості. Викладена позиція, щодо можливості витребування митницею додаткових документів тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей закріплена в рішеннях Вищих судових інстанцій України, зокрема у рішеннях Вищого адміністративного суду по справах № К/800/15346/14 від 17.09.2015 року, № К/800/21853/13 від 30.07.2013 року, № К/800/53292/13 від 19.05.2016 року, №826/4003/14 від 11.11.2014 року; № 810/1376/14 від 09.10.2014 року; № 4 від 14.10.2014 року; № 826/13312/ 13-а від 17.02.2015 року;

- Верховний Суд України в постанові від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

- наявність у митного органу обґрунтованого сумніву правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та налає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Позивачу незрозуміло, яким чином і які саме розбіжності/відомості щодо піни за товар мають довести витребувані відповідачем документи, перелік наведений в оскаржуваному рішенні. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для коригування митної вартості товарів з урахуванням вищенаведеного правового обґрунтування;

- в своєму рішенні від 07.05.2020 року Верховний суд у справі № 1.380.2019.001625 (провадження № К/9901/31148/19) зазначив, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей. Відповідач в свою чергу викладених вимог які ґрунтуються на законі не виконав;

- Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17);

- Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч. 2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість;

- Верховний Суд у постанові від 26.03.2019 року у справі 826/17973/14, зазначив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості;

- жодних консультацій між митним органом та декларантом не проводилось. У відзиві на позов зазначається про їх проведення і в підтвердження наводиться зазначення про це у оскаржуваному рішенні однак це зазначення має лише декларативний характер і жодних консультацій проведено не було;

- усіма документами і доказами, які додані до адміністративного позову, обґрунтовується правомірність заявлених позивачем вимог щодо законності визначення митної вартості товарів за основним методом, тобто згідно контрактної ціни, зазначеної в контракті. При цьому, відповідач незаконно відмовив в митному оформленні товару за основним методом і безпідставно застосував другий метод, порушивши приписи чинного законодавства щодо здійснення контролю правильності визначення митної вартості та застосування методів визначення митної вартості товару;

- Пленумом Вищого адміністративного суду України у постанові від 13.03.2017 року № 2 було проведено узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012 року). У своїх узагальненнях суд касаційної інстанції, серед іншого прийшов до наступних висновків: факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох із фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК, є підставою для витребування додаткових документів;

- фактично єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прийнятого відповідачем було те, що на думку відповідача рівень митної вартості подібних товарів які імпортувались раніше кимось іншим був вищий ніж заявлена вартість товарів які імпортувались позивачем;

- документи подані до митного оформлення не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості які підтверджують митну вартість, підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять в собі відомості щодо фактично сплаченої ціни за отримані товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі. Відповідач не наводить доводів та достатніх доказів неправильності заявленої позивачем митної вартості;

- факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв`язку із заявлениям товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості;

- позивач надав вичерпний перелік документів які необхідні для митного оформлення і навіть після витребування додаткових документів надав і їх однак відповідачем не було надано їм належної оцінки про, що більш докладно викладено у позові;

- у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. В свою чергу відповідач взагалі не навів вказаних пояснень ні в рішенні яке оскаржується ні у відзиві на позов;

- отримана із Центральної бази даних ЄАІС ДФС інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом;

- при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести в рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. В свою чергу відповідач не наводить вказаних порівняльних характеристик у прийнятому рішенні. Для висновку про наявність розбіжностей між документами, поданими на підтвердження митної вартості товарів, необхідно правильно встановити зміст цих документів як доказів у митній справі. Тобто, відповідач повинен був визначити яких саме відомостей йому не вистачає для визначення митної вартості, надані документи кореспондують між собою дублюють на підтверджують один одного, що дає можливість відповідачу оцінювати їх у сукупності та приймати до уваги при митному оформленні. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Позивач підтвердив витрати на перевезення належними доказами надавши не тільки довідку про транспорті витрати, а й інші документи. Неподання декларантом транспортних (перевізних) документів, коли за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів. Позивачем надано всі необхідні докази в підтвердження транспортних витрат та при цьому Відповідач взагалі не тільки не доводить, а навіть прямо не вказує на те, що надані документи зумовлюють неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню із зазначенням таких фактичних обставин:

- декларантом для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларації № UА500500/2020/519176 від 05.12.2020 року. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною деклараціє № UА500500/2020/519176 від 05.12.2020 року позивачем подані зовнішньоекономічний договір 10.10.2019 року № 1, інвойс від 25.08.2020 року № 0020-18 та інші товарно-супровідні документи. Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500500/2020/519176 від 05.12.2020 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної і товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті товари. Також надані до митного оформлення документи мають ознаки підробки, та викликають сумніви стосовно автентичності наданих документів. А саме, в наданої до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 27.08.2020 року № 520120200510128885 вказано коносамент від 29.08.2020 року № МWНРODЕ20082234FD. Тобто на момент оформлення декларації країни відправлення, коносаменту ще не існувало;

- надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, що обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості;

- додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 06.12.2020 року в електронному повідомленні, декларант наданими додатковими документами розбіжності не усунув;

- оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UA500500/2020/519176 від 05.12.2020 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою вартістю;

- з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби були проведені консультації шляхом обміну електронними повідом: про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року. У відповідності з практикою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі № К/800/19445/14 за ТОВ "ТБ Сервіс" до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено;

- за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим: по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 1.79 долара СІЛА за кг нетто (митна декларація №UA500490/2020/506714), декларантом - 1.10 долара США за кг нетто; по товару № 2 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснене: - 4.67 долара США за кг нетто (митна декларація №UA500020/2020/233548), ніж заявлено декларантом - 1.11 долара США за кг нетто. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року;

- Одеською митницею Держмитслужби видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50177 від 06.12.2020 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № UА500500/2020/519398 від 08.12.2020 року за умови забезпечення різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VІ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларант митною вартістю, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 297726 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу;

- Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування і вартості № UА500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року, картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних комерційного призначення № UА500500/2020/50177 від 06.12.2020 року діяла у відповідності вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНА ДОМУС".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Судом встановлено, 10 жовтня 2019 року між позивачем, як Покупцем, та компанією Guangzhou Good Plastic Products CO., LTD, як Продавцем, укладено контракт № 1 (а.с.23-26) про таке, зокрема:

1. Предмет контракту

1.1. Продавець продає, а Покупець купує промислові товари, а також інші товари (які в подальшому іменуються – Товар) в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

2. Кількість та якість товару.

2.1. Одиниця виміру кількості товару: штуки, упаковки

2.2. Терміни усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійного терміну – 30 днів з моменту виявлення дефектів.

3.Загальна вартість товару

3.1. Загальна сума Контракту складає 450000 США.

4.Умови поставки.

4.1. Продавець поставляє Товар, який продається згідно даного Контракту, на умовах FOB (Китай), або інші умови поставки, вказані в інвойсі.

4.2. Продавець здійснює поставку Товару на протязі 60 календарних днів з моменту підписання інвойсів до даного Контракту.

4.3. Відправником вантажу, за цим Контрактом може бути будь-яка інша сторона.

4.4. Датою поставки вважається дата оформлення вантажної митної декларації в країні Продавця.

5. Умови платежів

5.1. Розрахунки за Товар, який поставляється у відповідності з цим Контрактом здійснюється в наступному порядку:

5.1.1. Оплата здійснюється в доларах США.

5.1.2. Оплата здійснюється безготівковим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця.

6.Отримання товарів

6.1. Прийом товару здійснюється:

- за кількістю – згідно з фактичним прийманням (на підставі інвойсів, супровідних документів та інших).

- за якістю – у відповідності з документами, що підтверджують якість Товару.

7. Упаковка та маркування

7.1. Товар повинен бути промаркований, завантажений і упакований так, щоб виключити псування або знищення його на весь період постачання до прийому Товару Покупцем.

05.12.2020 року декларантом ТОВ «БОНА ДОМУС» було подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500500/2020/519176 (а.с.56-58) для оформлення вантажу:

1.Плівка (клейонка з ПВХ) без основи, в якості сировини використовуються продукти вторинної переробки ПВХ, гнучка, не пориста, не самоклійна, без основи та не поєднана з іншими матеріалами, з надрукованим малюнком, для виробництва скатертин, у рулонах завтовшки 0,15мм, розміром 1.32т*22М - 1936 рулонів. Торговельна марка немає даних Країна виробництва - CN Виробник GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. 1. Двошаровий матеріал, форми близької до прямокутної, не самоклейний, гнучкий, з зображенням. Складається з двох шарів: 1) шар, фарбований у масі у білий колір, з пластифікованого полівінілхлориду, з мінеральним наповнювачем карбонатом кальцію. 2) шар текстильного нетканого матеріалу білого кольору, з волокон з синтетичного полімерного матеріалу поліпропілену, з мінеральним наповнювачем карбонатом кальцію, повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку. Покриття видно неозброєним оком - структура текстильного матеріалу не видна. Поверхнева щільність складає 176г/м2 (збіжність 11,4г/м2). - 1107 рулонів. Торговельна марка BONA DOMUS Країна виробництва - CN Виробник GUANGZHOU GOOD PLASTIC PRODUCTS CO., LTD.

06.12.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500096/1 за ВМД UA500500/2020/519176. (а.с.12-13)

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 15 «Умови поставки»: FOB CN SHEKOU

- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:

1101 UA500500/2020/519176 05.12.2020

1300 UA500500/2020/518627 03.12.2020

1503 КТ- UA500500-5022-2020 05.12.2020

1505 1420003600-0941 20.11.2020

1701 UA50004/2020/3749 27.10.2020

1703 UA500500/2020/50171 03.12.2020

3001 28 21.10.2020

3004 СФ-0000046 15.10.2020

3005 639 21.10.2020

3007 1019/1 19.10.2020

3014 Б.Н. 25.08.2020

3015 371-Ф/З ТГ 17.11.2020

4103 1 05.10.2020

4104 1 10.10.2019

4301 10/19 01.10.2019

9000 Акт зважування контейнера TLLU 23.10.2020

9107 512586 30.10.2020

Коригування

Товару № 1/1:

- у графі 27 «Ціна товару»: 19398,7200

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта – USD; курс валюти – 28,4383; сума у валюті – 20795,89; сума у грн. – 591399,81

- у графі 30 «Коригування»: валюта – USD; вартість за одиницю – 1,7900; загальна сума – 33831,00.

Товару № 2/1:

- у графі 27 «Ціна товару»: 8158,59

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта – USD; курс валюти – 28,4383; сума у валюті – 8752,8500; сума у грн. – 248916,0400

- у графі 30 «Коригування»: валюта – USD; вартість за одиницю – 4,6700; загальна сума – 36893,00.

- у графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено:

- за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які підтверджували числові значення складових митної вартості. У зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі – МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Додатково інформуємо, що надані до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 27.08.2020 № 520120200510128885 вказано коносамент від 29.08.2020 № MWHPODE20082234FD. Тобто на момент оформлення декларації країни відправлення, коносаменту ще не існувало;

- враховуючи вищезазначене, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації;

- декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи;

- за результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості – резервний метод;

- 06.12.2020 в електронному повідомленні, декларант наданими додатковими документами розбіжності не були усунені;

- з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз відповідно до п. 2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В органі доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів та зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 1.79 долара США за кг нетто (митна декларація № UA500490/2020/506714), ніж заявлено декларантом - 1.10 долара США за кг нетто. По товару № 2 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим – 4.67 долара США за кг нетто (митна декларація № UA500020/2020/233548), ніж заявлено декларантом – 1.11 долара США за кг нетто.

- декларанту роз`яснено права, викладені у п. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів та зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів та зборів; у разі незгоди декларанта з рішенням органу доходів та зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів та зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів за UA500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року, позивач оскаржив його у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.14-22, 27-55).

- ВМД № UA500500/2020/512940, № UA500500/2020/519398, № UA500020/2020/221126;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50177 від 08.12.2020;

- платіжного доручення № 28 від 21.10.2020 року;

- інвойсу № GD20-18 від 25.08.2020 року;

- прайс-листа від 25.08.2020 року;

- коносаменту від 29.08.2020 № MWHPODE20082234FD;

- листа ТОВ «СІЗАР ГРУПП», вих. № 0712/4 від 07.12.2020 року, яким позивача повідомлено, що коносамент MWHPODE20082234FD містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску – 29.08.2020 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 29.08.2020 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий;

- документу про результати зважування РК-28690794;

- договору № 10/19 на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньо-торгівельних та транзитних вантажів від 01.10.2019 року;

- платіжного доручення № 639 від 21.10.2020 року;

- акту № ОУ-000000046 здачі-приймання робіт (надання послуг);

- рахунку-фактури № СФ-0000046 від 15.10.2020 року;

- довідки про транспортні витрати № 1019/1 від 19.10.2020 року;

- експортної митної декларації Китайської народної республіки;

- податкових накладних;

- листа-пояснень позивача № 778-20 від 06.12.2020 на повідомлення відповідача із зауваженнями стосовно митного оформлення митної декларації від 05.2020 № UA500500/2020/519176.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі – МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2 , 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Згідно зі змістом оскарженого рішення, фактичними підставами його прийняття у ньому зазначено, що: за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які підтверджували числові значення складових митної вартості. У зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі – МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте, по-перше, з наведеного змісту рішення вбачається, що висновок про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, – здійснений відповідачем на підставі загального посилання на результати опрацювання наданих позивачем документів та наведення змісту пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ, без конкретизації:

- які саме документи, надані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості;

- яка(-і) саме складова(-і) митної вартості, передбачена(-і) пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ, не додано при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, та

- у яких саме наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення митним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання митним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду з наведеного питання, викладеними, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19), від 30 липня 2019 року по справі № 320/6312/18 (адміністративне провадження № К/9901/14664/19), від 20 листопада 2019 року по справі № 560/279/19 (адміністративне провадження № К/9901/20169/19) тощо.

При цьому, позивачем щодо вищенаведених підстав прийняття оскарженого рішення зазначено, що: поставка товару за ВМД №UA500500/2020/519176 відбувалась на комерційних умовах FOB про, що зазначено у Контракті № 1 від 10.10.2019 року (пункт 4.1), Інвойсі № GD20-18 від 25 серпня 2020 року, експортній декларації країни відправлення від 27.08.2020 року № 520120200510128885. Також, відповідно до положень вказаного контракту (пункт 7.1) Товар повинен бути промаркований, завантажений та упакований так, щоб виключити його псування або втрату на весь період поставки до приймання Товару Покупцем. Правилами Інкотермс відповідно до умов поставки FOB передбачено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, а також продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, зв`язані з упакуванням, необхідної для перевезення товару. Тобто відповідно до документів наданих до митного оформлення, а також обумовлених сторонами умов поставки у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів. Що стосується витрат пов`язаних з транспортуванням товарів до місця ввезення на митну територію України слід зазначити, що разом із митною декларацією, декларантом було подано Довідку про транспорті витрати вих. 1019/1 від 19.10.2020 року, вказаний документ містить в собі відомості щодо транспортно-експедиційних витрат з перевезення вантажу, його перевантаження, фрахту в розмірі 56632,80 грн. Також були надані наступні документи: акт № ОУ-000000046 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 56632,80 грн.; договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньо торгівельних та транзитних вантажів від 01.10.2019 року; рахунок - фактура №СФ- 0000045 від 15.10.2020 року; платіжне доручення №639 від 21.10.2020 року. Всі перелічені документи кореспондують між собою підтверджують взаємовідносини між декларантом ТОВ «БОНА ДОМУС» та TOB «СІЗАР ГРУП», останнє в свою чергу отримало грошові кошти за надані послуги транспортно-експедиційні морського транспорту за відповідним маршрутом та транспортне-експедиторське обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж. Тобто до митного оформлення надані вичерпні документи щодо витрат пов`язаних з транспортуванням товарів до місця ввезення на митну територію України. Вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням були включені до вартості товарів при їх придбанні;

Проте, як встановлено судом вище, відповідачем в оскарженому рішенні не конкретизовано фактичні підстави його прийняття та не враховано / не надано оцінку / не досліджено зміст (умови) наданого позивачем контракту та супроводжувальної документації за ним.

При цьому, відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доводів щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, – відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

По-друге, згідно зі змістом оскарженого рішення, наведені у ньому дані, що надані до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 27.08.2020 № 520120200510128885 вказано коносамент від 29.08.2020 № MWHPODE20082234FD, тобто на момент оформлення декларації країни відправлення, коносаменту ще не існувало, – є лише додатковою інформацією, а не підставою його прийняття та жодних доводів (аналізу) наведеної інформації у сукупністю із змістом (призначення) вказаного коносамента та іншими наданими позивачем документами у рішенні та у заявах по суті справи відповідачем не наведено.

Також, позивачем щодо наведеної в оскарженому рішенні інформації зазначено, що: коносамент № MWHPODE20082234FD містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску - 29.08.2020 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 29.08.2020 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий; коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей чи ознаків підробки надана до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації. Після отримання першого повідомлення від митниці позивач надав додаткові документи та свої пояснення стосовно наданих раніше документів, однак посадовими особами ні пояснення ні додаткові документи не біли взяті до уваги. Інспектором не було витребувано жодного документа, він лише обмежився загальними фразами та трактовками Митного кодексу. Інспектор фактично не зазначає які саме відомості відсутні (вартість товару, його маса, маса упаковки, транспортні витрати чи інші), що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тобто митний орган мав всі можливості перевірити декларування складових митної вартості у повному обсязі, однак цього не зробив; в світі існують багато видів коносаментів як то: Пайовий коносамент, Застрахований коносамент, Іменний коносамент, Коносамент на пред`явника, Лінійний коносамент, Коносамент із застереженнями. Місцевий коносамент, Ордерний або оборотний коносамент, а також Бортовий коносамент. Саме бортовий коносамент був наданий до митного оформлення в даному випадку. Видача бортового коносаменту передбачена положеннями Конвенції Організації Об`єднаних Націй про морське перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила). Частиною 2 статті 15 вказаної конвенції передбачається, що після того, як вантаж завантажений на борт, перевізник якщо того вимагає вантажовідправник, повинен видати вантажовідправнику «бортовий» коносамент, в якому в додаток до відомостей, які вимагаються відповідно до пункту 1 цієї статті, повинно бути вказано, що вантаж знаходиться на борту судна або судів, а також повинна бути вказана дата або дати навантаження. Якщо перевізник раніше видав вантажовідправнику коносамент або інший товаророзпорядчий документ, який має відношення до цього вантажу, то на прохання перевізника вантажовідправник повинен повернути такий документ в обмін на «бортовий» коносамент. Перевізник може задовольнити вимоги вантажовідправника у відношенні «бортового» коносаменту шляхом доповнення раніше виданого документа при умові, що доповнений таким чином документ включає в себе всі відомості, які повинні бути в «бортовому» коносаменті. В даному випадку після завантаження вантажу на судно перевізник видав бортовий коносамент, а попередній, датований до 27.08.2020 був повернутий вантажовідправнику; відповідно до повідомлення ТОВ «СІЗАР ГРУП» (контрагента декларанта який надавав послуги транспортно-експедиторського обслуговування контейнеру в якому прибув вантаж), лист від 07.12.2020 вих. № 0712/4, коносамент № MWHPODE20082234FD містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна (SHIPPED ON BOARD AUG.29.2020) та дату його випуску - 29.08.2020 року (Place and date of issue SHENZHEN, AUG.29.2020), оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 29.08.2020 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий до митного оформлення. Коносамент наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнеру на борт судна. Тобто жодних розбіжностей чи ознаків підробки надана до митного оформлення експортна декларація та коносамент в собі не містять, а навпаки кореспондують між собою та підтверджують відомості наведені в митній декларації.

На доведення вищенаведених обставин позивачем суду також надано копію листа ТОВ «СІЗАР ГРУПП», вих. № 0712/4 від 07.12.2020 року, яким позивача повідомлено, що: коносамент MWHPODE20082234FD містить в собі відомості стосовно дати завантаження контейнеру на борт судна та дату його випуску – 29.08.2020 року, оскільки він складений та виданий в підтвердження завантаження контейнеру на судно. Коносамент з тим самим номером виданий раніше дати 29.08.2020 року був повернутий перевізнику в обмін на наданий.

Крім того, щодо наведеної інформації слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З наведених положень ч. 2 ст. 53 МК України вбачається, що коносамент – безпосередньо не передбачений як документ, що підтверджує митну вартість товарів.

По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз відповідно до п. 2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п. 3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ; в органі доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів; відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів та зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів; відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами баз даних ЄАІС, – слід зазначити таке.

Проте, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі обов`язкові та необхідні для визначення митної вартості імпортованого товару документи, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскарженого рішення. Позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відповідно, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення від 08.12.2020 року № 694 про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 4465,89 грн. (а.с.1)

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 січня 2020 року по справі № 480/966/19, зокрема:

- ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів;

- таким чином, суду для здійснення розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити саме різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка підлягала сплаті позивачем у зв`язку із прийняттям митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи та на підставі наведено, позивачем висунуто вимогу майнового характеру на суму 297160,75 грн. (52849,32грн.+244311,43грн.).

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом, в частині вимог майнового характеру складає: 4457,41 грн. (297160,75грн.х0,015).

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає належна сума судового збору в розмірі 4457,41 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 41 копійка).

Також суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 104 від 17.02.2021) до 30 квітня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» (місцезнаходження: вул. Бугаївська, 41, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код юридичної особи: 39013881) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код юридичної особи: 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500500/2020/500096/1 від 06.12.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ДОМУС» суму судового збору в розмірі 4457,41 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 41 копійка).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова