Рішення № 95504691, 15.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2392/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Україні в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови листом від 12.01.2021 року у поновленні права на виплату пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення та зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату йому з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він до перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 (далі постанова КМУ №103) отримував пенсію за вислугу років із розрахунку 77% грошового забезпечення. При перерахунку пенсії з 01.01.2018 року йому зменшений відсотковий розмір пенсії до 70 %.

Він звернувся до відповідача щодо неправомірного зниження йому відсоткового розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, проте отримав відповідь від 12.01.2021 року, що перерахунок йому здійснений правильно відповідно до норм законодавства з 01.01.2018 року на умовах та в розмірах передбачених Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року, а саме виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач вважає, що зміна максимального розміру пенсії не розповсюджується на нього та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії, адже зміни відбулись після її призначення та відповідач мав здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, з основним розміром 77% грошового забезпечення.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 19.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачу призначена пенсія з 17.11.1993 року у розмірі 75% грошового забезпечення. В подальшому з урахуванням змін, внесених до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України №2262-ХІІ) позивачу пенсія перерахована з розрахунку 77% грошового забезпечення.

Тобто 77 % є перерахованим розміром, а не призначеним.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив, що при перерахунку пенсії Позивача з 01.01.2018 р. відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Проте представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року проведено в 2018 році з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.05.2014 набули чинності зміни, внесені Законом України №1166-VІІ від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.13 Закону України №2262-ХІІ викладено в редакції: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до постанови КМУ №103 право на перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі зміною посадового окладу виникло 01.01.2018, основний розмір грошового забезпечення встановлено 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства. Однак у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок.

Представник відповідача вказує, що в даному випадку зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії, так само не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії», також, констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

На думку представника відповідача, позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшувалась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій ГУ ПФУ відсутні.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером (пенсійна справа №ЮО081562Міноборони) та йому призначена пенсія за вислугу років, яку він отримував до 01.01.2018 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 визначений у розмірі 70% грошового забезпечення.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії з 77% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивачу пенсія за вислугу років у розмірі 75 % грошового забезпечення призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом). В подальшому з урахуванням змін, внесених до Закону України №2262-ХІІ позивачу пенсія перерахована з розрахунку 77% грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно зі ст. 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року (далі Закон України №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами «70».

Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону №2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв`язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.

Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Частиною 3 ст.291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18 полягають у наступному.

Ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст.63Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст.63Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ , яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 року Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 року зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 02.06.2020 року відкрите провадження по справі №420/40/20 щодо подібних правовідносин.

В ухвалі суду зазначено, що рішення у цій справі може мати значення для формування єдиної судової практики у правовідносинах, аналогічних цій справі, а також наявне обґрунтування стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

Верховний Суд по справі №420/40/20 прийняв постанову 28.01.2021 року та зазначив, що відмінністю цієї справи №420/40/20 від зразкової є те, що у спірних правовідносинах пенсія позивачу вперше була призначена за вислугою років у розмірі 75% грошового забезпечення, а в подальшому, внаслідок законодавчих змін, механізм обчислення пенсії позивача збільшився до 90% грошового забезпечення.

Правові висновки Верховного Суду у справі №420/40/20 полягають у наступному.

В рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 року №5-р/2018 зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.

Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не є вичерпними (частина перша); конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга); при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

У том ж рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 3 ст.22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Застосовуючи зазначені висновки Конституційного Суду України до цієї справи, колегія суддів констатує, що внаслідок законодавчих змін після призначення позивачу пенсії вперше (у розмірі 75% від грошового забезпечення) механізм обчислення його пенсії зріс до 90% від грошового забезпечення (такі зміни знайшли своє відображення у відповідних перерахунках пенсії і на момент виникнення спірних правовідносин позивач отримував пенсію, розраховану з 90% його грошового забезпечення). Зазначені обставини, безумовно, сприяли розширенню прав позивача і відповідали конституційним принципам, зазначеним вище.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (пункт 22 цього судового рішення) у подібних правовідносинах містить дві обставини:

а) при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення;

б) відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Проте, колегія суддів вважає вірним застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження.

Верховний Суд дійшов висновку, що до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) слід застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку (пп. «а» п. 30 цього судового рішення) та розширити зазначений правовий висновок наступним чином: у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку (в межах спірних правовідносин - 90%).

Такий правовий висновок, на переконання колегії суддів, відповідає конституційним принципам щодо не допущення звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини та принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст.59 Конституції України.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ та Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, у порядку і розмірах, визначених постановою КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням вже виплачених сум.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язання відповідача перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 77% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ПФУ у Одеській області.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 77% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.