ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 25/7901.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит» до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
про стягнення 10185,60 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Білик І.А. (довіреність від 01.04.2010)
від відповідача: Мірошник Р.М. (довіреність від 15.04.2009);
В судовому засіданні 01 квітня 2010 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі –відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 9600,00 грн. та пені в сумі 585,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок страхової події, а відповідачем не виконане зобов’язання по оплаті страхового відшкодування згідно договору страхування.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з ненаданням позивачем всіх необхідних документів, які підтверджують настання страхового випадку, а саме довідки мете реологічної служби та зважаючи на несвоєчасне повідомлення органи МВС про настання страхового випадку.
Ухвалою від 25.02.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.04.2010.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3014/100/001681 добровільного страхування наземного транспорту (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування).
Об’єктом Договору страхування є автомобіль MITSUBISHI державний номер АА 8293 АН (надалі –застрахований транспортний засіб (ЗТЗ), транспортний засіб (ТЗ).
У відповідності до п. 1.2 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування транспортного засобу від наступних ризиків: ДТП; стихійне лихо; вибух, пожежа; попадання предметів; протиправні дії третіх осіб; протиправне позбавлення ТЗ.
Відповідний страховий випадок настав 12.07.2009р. на території автостоянки по вул. Азербайжанській, 23, а саме внаслідок падіння шиферу через погані погодні умови автомобіль MITSUBISHI державний номер АА 8293 АН отримав пошкодження кришки багажника, заднього правовго крила, передньої та задньої правих дверей та переднього правого крила.
Факт настання події підтверджується Довідкою Дніпровського РУГУ МВС № 14561 від 16.07.2009. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
За наслідками вказаної події позивачем була подана відповідачу заява про виплату страхового відшкодування.
У відповідності до п. 9.1 Договору страхування виплата страхового відшкодування проводиться після встановлення факту настання страхового випадку, документального підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розміру збитків, підтвердженого відповідними документами.
25.08.2009 відповідачем було направлено позивачу лист № 983/09/09, в якому він повідомив про його відмову у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з несвоєчасним повідомленням позивачем органів МВС про випадок та зазначив про те, що подія підпадає під ризик «А.2. Стихійне лихо», для підтвердження настання якої додатково повинна надаватися довідка метереологічної служби, яка підтверджує погодні умови, що спричинили дану подію.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності господарський суд не погоджується з таким висновком відповідача зважаючи на наступне.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий ризик –це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із пунктом 2.1 Договору страхування страховим випадком є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати ЗТЗ в результаті дії страхових ризиків, які відбулися протягом строку дії та на території дії Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору страховими ризиками за цим договором є події, зазначені в п. 1.2 цього договору, зокрема:
А.2. Стихійне лихо –пряма дія бурі, урагану, шторму, смерчу, граду, зливи, повені, цунамі, селю, обвалу, зсуву ґрунту, землетрусу;
А.4. Попадання предметів –падіння або попадання сторонніх предметів (у тому числі каміння, снігу, льоду, дерев, предметів з-під коліс) на поверхню ТЗ.
Як свідчать матеріали справи, пошкодження ЗТЗ викликане саме падінням на поверхню ТЗ шиферу, а не в результаті стихійного лиха - прямої дії бурі чи урагану, тощо. А тому страховий випадок мав кваліфікуватися саме як «попадання предметів», а не «стихійне лихо». Відповідачем не обґрунтовано підстав застосування кваліфікації страхового випадку саме за ризиком «стихійне лихо», оскільки не надано доказів того, що падіння шиферу відбулося в результаті прямої дії урагану чи вітру.
При цьому, незважаючи на необґрунтованість твердження відповідача про необхідність доведення факту настання стихійного лиха, в матеріалах справи міститься Довідка Українського гідрометеорологічного центру № 13-20/1377 від 10.09.2009 про те, що 12.07.2009 з 16-55 по 19-30 годину в м. Києві по пр-ту Науки відмічалася гроза та зливовий дощ. А тому твердження відповідача про відсутність довідки метеорологічної служби є необґрунтованим.
У відповідності до п. 7.1.3 Договору страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов’язаний негайно сповістити відповідні державні органи та здійснити усі необхідні процедури, передбачені чинними правилами дорожнього руху.
Як свідчать матеріали справи, з 10 по 15 липня 2009 року водій –експедитор позивача, який був відповідальний за належним позивачу та застрахований згідно з умовами Договору страхування ТЗ - MITSUBISHI державний номер АА 8293 АН, перебував у відрядженні в м. Одеса, що підтверджується Розпорядженням позивача № 319/1 від 09.07.2009 та Посвідченням про відрядження з відмітками про вибуття та прибуття. Таким чином, позивач міг дізнатися про пошкодження ЗТЗ, який перебував на автостоянці лише в другій половині дня 15.07.2009 після повернення водія Ющенка П.М. з відрядження.
За таких обставин, зважаючи на те, що Договором страхування не визначається тлумачення часових меж терміну «негайно», враховуючи першочергову необхідність вжиття страхувальником заходів до порятунку застрахованого майна, господарський суд приходить до висновку про те, що позивачем належним чином було повідомлено органи МВС про настання події, оскільки таке повідомлення здійснене на наступний день, як тільки йому стало відомо про таку подію.
Згідно із ст. 9 Закону України „Про страхування” страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно із п. 9.6 Договору страхування страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку але не більше страхової суми, з вирахуванням франшизи, встановленої в п. 1.8 договору. Пунктом 1.8 Договору страхування франшиза встановлена в розмірі 0,00 грн.
Згідно з Рахунком фактурою № 21259 від 17.07.2009 (копія в матеріалах справи) вартість відновлювального ремонту автомобіля MITSUBISHI державний номер АА 8293 АН, в результаті його пошкодження 12.07.2009 складає 9600,00 грн. Таким чином, розмір прямого збитку, якого зазнав позивач складає 9600,00 грн.
За таких умов сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті на користь позивача складає 9600,00 грн. (9600,00 грн. збитку –0,00 грн. франшизи).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не було здійснено виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 9600,00 грн. згідно з умовами Договору страхування у встановлені договором строки.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 6.1.3 Договору страхування при настанні страхового випадку відповідач зобов’язаний страхового відшкодування у строк, передбачений п. 9.5 Договору. За несвоєчасну сплату страхового відшкодування страховик сплачує пеню за кожен календарний день прострочення платежу у розмірі 0,05% від належної до виплати суми, але не більше 10% від розміру страхового відшкодування. В пункті 9.5 Договору зазначено про те, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 12 календарних днів з дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Зважаючи на те, що відповідачем було прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, а підстави такого рішення визнані необґрунтованими тільки під час розгляду цієї справи та необхідні для прийняття рішення на вимогу відповідача документи надані позивачем також тільки під час розгляду справи, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 326,20 грн. (102,00 грн. державного мита, 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(ідентифікаційний код 20113829, адреса: 01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит»(ідентифікаційний код 24942882, адреса: 03062, м. Київ, вул. Червонозаводська, 7, р/р 2600203000097 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 320962) 9 600,00 (дев’ять тисяч шістсот гривень) грн. та судові витрати в розмірі 326,20 ( триста двадцять шість гривень 20 копійок) грн. Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 19.04.2009р.
Судове рішення № 9550448, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/79. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: