Рішення № 95504409, 09.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9783/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року м. Львів

12 год. 16 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О., представниці позивача Робейко А.А., представника відповідача Дунаса Д.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рісейл Плюс» до Галицької митниці Держмитслужби про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рісейл Плюс» (далі - позивач, ТзОВ «Рісейл Плюс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/210015/2 від 18.08.2020;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00383 від 14.08.2020.

Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів, оскільки митний орган у даному випадку не обґрунтував, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, а тому підлягають скасуванню. Вважає, що митна вартість товарів повністю підтверджена наданими відповідачу документами, відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 06.11.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою від 24.11.2020 провадження в адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, надала аналогічні усні пояснення. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. 67334 від 14.12.2020). Зазначив, що 18.08.2020 позивачем подано до митного оформлення товар із застосуванням положень ст. 55 Митного кодексу України (МД № UA209140/2020/74652). Під час здійснення митного контролю за МД від 14.08.2020 № UA209140/2020/073095 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено, що митна вартість визначена декларантом за основним методом за ціною угоди. За результатами опрацювання інформації, що міститься у наданих до митного оформлення документах, виявлено, що згідно з п. 1.2 Контракту 2020-5 від 03.06.2020 інформація щодо асортименту, кількості та ціни повинна вказуватись, в тому числі, у специфікаціях, які підписуються обома сторонами, та є невід`ємною частиною контракту, проте до митного оформлення специфікації не подавались; у розділі 3 Контракту 2020-5 від 03.06.2020 зазначено, що покупець зобов`язується оплатити товар згідно з домовленостями, відображеними у рахунку-проформі. Проте характер вищезгаданих домовленостей у жодному товаросупровідному документі не висвітлено. Тобто невідомий їх влив на формування митної вартості; у пакувальному листі зазначено такий документ, як від «sales order», проте серед товаросупровідних документів він відсутній; у рахунку-фактурі № 68 від 13.08.20 вказано місце перетину кордону - митний пост «Рава-Руська», аналогічна інформація зазначена і в заявці на перевезення № 05 від 10.08.20, а в графі 29 МД міститься інформація, що вантаж прямував на митну територію України через пункт пропуску «Краківець-Корчова»; у СMR гр. 22 відсутній відтиск штампу та підпис відправника, що суперечить вимогам Закону України «Про приєднання України до конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V (стаття 5 Конвенції). Таким чином, митний орган не міг переконатися у достовірності та точності використаної для розрахунку митної вартості інформації, що суперечить п. 1 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України.

Після проведених консультацій з декларантом відповідно зі ст. 57 Митного кодексу України у зв`язку з неможливістю застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (с. 59 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари; методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу і декларанта інформації про подібні товари; методів 2в і 2г з причини відсутності у митного органу необхідних даних для розрахунку. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA 100100/2020/575026 від 07.07.2020. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно та всебічно з`ясував обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

Між ТзОВ «Рісейл Плюс» (покупець) та Фірмою «REMI EXPRES SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Продавець) 03.06.2020 укладено контракт № 2020-5 (далі - контракт).

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець продає, а покупець купує: миючі засоби, побутову хімію, товари для дому для оптового продажу на умовах FCA Poland Hrubieszow (Incoterms 2020).

Згідно з пунктом 1.2 контракту асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у специфікаціях та інвойсах, що формуються на кожну партію товару, підписуються з обох «Сторін» і є невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до пункту 1.3 контракту сума договору складає 2000000 EUR або 9683200 PLN (згідно з курсом станом на 02.06.2020).

Відповідно до пунктів 3.2-3.3 покупець зобов`язується оплатити продавцю за товар згідно з домовленостями, відображеними в рахунку-проформі. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

Для митного оформлення придбаних за контрактом товарів (мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі (без вмісту абразивних порошків), засоби для прання: рідина для прання Е (не в аерозольній упаковці) в асортименті) позивач надав відповідачеві митну декларацію № UA209140/2020/073095 від 14.08.2020 разом з документами, що підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно графи 43 такої декларації ТзОВ «Рісейл Плюс» заявлено митну вартість товару за 1 методом.

Разом з митною декларацією ТзОВ «Рісейл Плюс» подано такі документи:

- пакувальний лист (packing slip) № А68/2020 від 11.08.2020;

- рахунок-фактуру VAT 68/2020 oryginal від 11.08.2020;

- міжнародну товарно-транспортну накладну CRM від 12.08.2020 б/н;

- Контракт № 2020-5 від 03.06.2020;

- договір про надання митно-брокерських послуг № 16/М/2020 від 19.06.2020;

- заявку на перевезення (Договір перевезення) від 10.08.2020 № 05;

- копію рахунку-фактури № 68 від 13.08.2020 (щодо перевезення);

- копію довідки про транспортні витрати від 13.08.2020;

- копію митної декларації країни відправлення № 20PL301010Е0745616 від 12.08.2020.

Митним органом за результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 Митного кодексу України надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; виготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено позивача про можливість надання за власним бажанням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на таку вимогу позивач надав такі документи: фото з інтернету з вказаними цінами продажу «рідини для прання» як на території Польщі, так і з різних областей України, де продається ідентичний товар; посередницькі фактури VFD1.73957 від 23.11.2018 та VFD1.72286 від 26.09.2018; висновок про вартісні характеристики товару.

Розглянувши подані позивачем документи, відповідачем 14.08.2020 складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00383 та прийнято рішення № UA209000/2020/210015/2 про коригування митної вартості.

У графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованого товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у документах згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до п. 1.2 Контракту 2020-5 від 03.06.2020 асортимент, кількість та ціни вказуються у специфікаціях, і підписуються обома сторонами, проте такого документу до митного оформлення не подано. У рахунку-фактурі № 68 від 13.08.2020 вказано місце перетину кордону митний пост «Рава-Руська», аналогічна інформація зазначена і в заявці на перевезення № 05 від 10.08.2020, а в графі 29мд, пункт пропуску «Краківець-Корчова». Також у рахунку на перевезення місце відвантаження товару Хрубешів, проте у гр. 20 декларації Умови поставки FCA Mlyny. У CMR гр.22 відсутній відтиск штампа та підпис відправника, що суперечить вимогам ст. 5 Конвенції. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлено вимогу про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні перевізні документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу декларантом надано посередницьку фактуру, де продавцем виступає ще одна юридична особа, яка не є виробником товару та експертний висновок, що ґрунтується на вартості подібного товару. Експерт робить посилання на сайти, де аналогічного товару немає в наявності, а ціна зазначена умовна.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари; методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про подібні товари; методів 2в-2г з причини відсутності у митного органу необхідних даних для розрахунку.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UА100100/2020/575026 від 07.07.2020.

З урахуванням прийнятого Галицькою митницею оскаржуваного рішення ТзОВ «Рісейл Плюс» подано нову електронну митну декларацію № UA209140/2020/074652.

Не погоджуючись з відмовою Галицької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, вважаючи, що подані ТзОВ «Рісейл Плюс» документи у повному обсязі підтверджували задекларовану митну вартість та її складові, відсутність будь-яких розбіжностей та ознак підробки відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів та ціни товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні рішення у цій справі, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, суд виходить з такого.

У рішенні Галицької митниці Державної митної служби України UA209000/2020/210015/2 від 18.08.2020 про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованого товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з:

- відсутністю у документах згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

- до митного оформлення не подано специфікацій, в яких відповідно до п. 1.2 Контракту 2020-5 від 03.06.2020 вказуються асортимент, кількість та ціни;

- у рахунку-фактурі № 68 від 13.08.2020 вказано місце перетину кордону митний пост «Рава-Руська», аналогічна інформація зазначена і в заявці на перевезення № 05 від 10.08.2020, а в графі 29мд, пункт пропуску «Краківець-Корчова».

- у рахунку на перевезення місце відвантаження товару Хрубешів, проте у гр. 20 декларації Умови поставки FCA Mlyny;

- у CMR гр.22 відсутній відтиск штампа та підпис відправника, що суперечить вимогам ст. 5 Конвенції;

- не подано банківських платіжних документів, які стосуються оплати товару;

- в поданій на вимогу митного органу посередницькій фактурі, продавцем виступає ще одна юридична особа, яка не є виробником;

- експертний висновок ґрунтується на вартості подібного товару. Експерт робить посилання на сайти, де аналогічного товару немає в наявності, а ціна зазначена умовна.

При перевірці наданих сторонами доказів, зокрема рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, та інших доказів у сукупності суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що позивачем до заявленої митної вартості, окрім інвойсної вартості товару, включено також витрати на транспортування товарів до місця їх ввезення на митну територію України.

По-перше, з метою підтвердження митної вартості позивачем разом з декларацією надано:

- пакувальний лист (packing slip) № А68/2020 від 11.08.2020;

- рахунок-фактуру VAT 68/2020 oryginal від 11.08.2020;

- міжнародну товарно-транспортну накладну CRM від 12.08.2020 б/н;

- Контракт № 2020-5 від 03.06.2020;

- договір про надання митно-брокерських послуг № 16/М/2020 від 19.06.2020;

- заявку на перевезення (Договір перевезення) від 10.08.2020 № 05;

- копію рахунку-фактури № 68 від 13.08.2020 (щодо перевезення);

- копію довідки про транспортні витрати від 13.08.2020;

- копію митної декларації країни відправлення № 20PL301010Е0745616 від 12.08.2020;

- висновок експертного товарознавчого дослідження № 20/1/286 від 18.08.2020, складеного судовим експертом Білобраном Степаном Зіновійовичем;

Щодо ненадання до митного оформлення специфікацій, які передбачено Контрактом, як обов`язкового документа суд зазначає таке.

Між ТзОВ «Рісейл Плюс» (покупець) та Фірмою «REMI EXPRES SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Продавець) 03.06.2020 укладено контракт № 2020-5 (далі - контракт).

Згідно з пунктом 1.2 контракту асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у специфікаціях та інвойсах, що формуються на кожну партію товару і підписується з обох «Сторін» і є невід`ємними частинами цього Контракту.

Cпецифікація - це документ, який містить увесь спектр товарів, які є предметом договору поставки. Застосовується, коли договір передбачає поставку великої кількості різних товарів.

Як видно з поданої до митного оформлення декларації № UA209140/2020/073095 (графа 31) предметом поставки була рідина для прання Е (не в аерозольній упаковці) в асортименті - далі йде посилання на «електронний інвойс».

Фактура VAT 68/2020 oryginal містить всього 2 позиції товару, який реалізовувався REMI EXPRES SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA в рамках цієї поставки - рідина Е Active Washing gel 4.38L White 60sc - у кількості 864 шт., та рідина Е Active Washing gel 2.92L White 40sc - у кількості 2760 шт. Позивач зазначив, що оскільки поставка в межах контракту була на 2 позиції товару, продавець як супровідні документи надав тільки інвойс та пакувальний лист.

Суд також зазначає, що серед обов`язкових документів, що підтверджують митну вартість відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України відсутній такий документ як специфікація. Декларантом подано до митного органу на підтвердження митної вартості зовнішньоекономічний договір, рахунок-фактуру (інвойс), чим виконано вимоги вказаної статті.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

У наданому митному органу інвойсі міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, відомості щодо товару, їх кількості та ціни, що дає можливість ідентифікувати господарську операцію, відтак доводи відповідача є безпідставними.

Щодо доводів митного органу про невідповідність умов поставки суд зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу декларант серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, має подати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно з умовами контракту, визначеними п. 1.1, продаж товару відбувався на умовах FCA Poland Yrubieshow (Incoterms 2020). Точна адреса завантаження вказується в кожному окремому інвойсі на кожну партію товару.

З поданої до митного оформлення фактури VAT 68/2020 oryginal слідує, що поставка товару «рідина для прання Е» відбувалася також на умовах, аналогічних, вказаним у Контракті FCA 2020-5 Hrubieszow.

Як зазначив позивач, згідно з вказаними умовами поставки продавець вважається таким, що виконав умови Контракту щодо поставки, коли товар буде завантажено на транспортний засіб покупця у місці, узгодженому сторонами. На вищевказаних умовах REMI EXPRES SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA було поставлено зазначений у фактурі товар до 22-500 Hrubieszow, ul. Zamojska 189. У свою чергу ТзОВ «Рісейл Плюс» скористалося послугами стороннього перевізника ФОП ОСОБА_1 , здійснило вивіз поставленого товару з домовленої адреси.

Як видно з матеріалів справи, для підтвердження понесених витрат на транспортування, включених до митної вартості товару, декларантом подано:

- заявку № 5 від 10.08.2020, згідно з якою ТзОВ «Рісейл Плюс» замовлено послуги перевезення «засобів для прання» ФОП ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 (місце завантаження) до АДРЕСА_2 (адреса відвантаження). Згідно з вказаною заявкою вартість фрахту становила 3000 грн;

- рахунок-фактуру № 68 від 13.08.2020, виписану ФОП ОСОБА_1 , з розбивкою вартості послуг перевезення до пункту перетину митного кордону (м. Хрубешів-п/п «Рава Руська»), що становить 2500 грн, та після перетину митного кордону (п/п «Рава-Руська» - м. Львів») - 500 грн;

- довідку від 13.08.2020 про транспортні витрати, видану ФОП ОСОБА_1 , яка підтверджує вартість наданих послуг перевезення вантажу - 3000 грн (2500 грн - до перетину кордону та 500 грн - після перетину кордону);

- CMR б/н від 13.08.2020, згідно з якою товар був прийнятий перевізником ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженим наказом Міністерства фінснів України № 1066 від 09.10.2012 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 за № 2120/22432, регулюються дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або послуг транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім стаціонарних засобів транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі).

Розділом Х вказаного Порядку передбачено, що в окремих випадках (внаслідок дії обставин, за яких виконання попередніх умов поставки неможливе) при переміщенні через митний кордон України товарів допускається зміна митниці призначення або митниці відправлення на іншу, ніж та, що зазначена в документах контролю за переміщенням товарів та врегульовано порядок дій митного органу у зв`язку із внесенням вказаних змін.

Перевізником, у зв`язку з наявністю черг на п/п «Рава Руська» та уникнення простою було обрано для перетину кордону інший пункт пропуску, що не суперечить положенням вказаного Порядку.

Крім цього, у заявці на перевезення № 05 від 10.08.2020 ТзОВ «Рісейл Плюс» замовлено послуги перевезення з 22-500 Hrubieszow, ul. Zamojska 189 (місце відвантаження) до м. Львів, вул. Антоновачи, 6 (адреса відвантаження). Згідно з вказаною заявкою вартість фрахту становила 3000 грн. Усі додаткові витрати мають бути погоджені перевізником та замовником. Додаткові рахунки у зв`язку із зміною пункту пропуску через державний кордон перевізником не виставлялися ТзОВ «Рісейл Плюс», відтак немає підстав вважати, що вартість перевезення змінилася.

З урахуванням наведеного доводи митного органу в цій частині не заслуговують на увагу.

Щодо недоліків CMR, на які вказує митний орган, суд зазначає таке.

Міжнародне перевезення вантажів здійснюється відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева.19.05.1956), ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» (далі - Конвенція).

Суть прийняття Конвенції - стандартизація умов, що регулюють договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, зокрема стосовно документів, які застосовуються під час такого перевезення та відповідальності перевізника.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що відправник разом із вантажною накладною має надати Перевізнику документи та забезпечити інформацією, необхідними для здійснення митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до поставки вантажу. При цьому на Перевізнику не лежить обов`язок перевірки вірності та адекватності цих документів та інформації.

При прийнятті вантажу відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції перевізник зобов`язаний перевірити:

1) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць;

2) зовнішній стан вантажу та його упаковки;

Разом з цим, ч. 1 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що вантажна накладна (CMR) складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.

Крім цього, статтею 6 Конвенції встановлено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CMR), а саме:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

c) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім`я та адреса одержував;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальне позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладення договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

k) заява про те, що перевезення здійснюється незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Як встановлено судом, графа 22 CMR, на яку вказує митний орган як на недолік в оформленні через відсутність у ній підпису і печатки відправника, містить надруковані реквізити відправника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвеції. Крім того, наявність/відсутність окремих, не обов`язкових реквізитів у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що підписи та печатки сторін не є обов`язковими реквізитами вантажної накладної, вони можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена така накладна, відтак доводи митного органу щодо цього також не заслуговують на увагу.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 09.07.2020 у справі № 804/5445/17).

Таким чином, в графі 33 Рішення митного органу вказані як причина сумнівів у заявленій митній вартості недоліки в поданих до митного оформлення позивачем документах є необґрунтованими та такими, що не мають впливу на визначення митної вартості за ціною говору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених митницею коригувань митної вартості.

Дослідивши в судовому засіданні документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вважає, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які в сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене суд вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення ТзОВ «Рісейл Плюс» митної вартості товару, зазначеного у митній декларації № UA100100/2020/575026 від 07.07.2020, оскільки мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Суд звертає увагу також на те, що ТОВ «Рісейл Плюс» здійснювалося розмитнення ідентичного товару в межах цього Контракту та в цьому ж підрозділі Галицької митниці за ціною товару згідно з митною декларацією № UA209140/2020/065108 від 22.07.2020, яка була без зауважень оформлена митним органом. При цьому під час здійснення коригування митної вартості по оскаржуваній митній декларації попередньо оформлену митну декларацію № UA209140/2020/065108 від 22.07.2020 митним органом не взято до уваги.

Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність прийнятого митницею рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00383 від 14.08.2020 та рішення № 209000/2020/210015/2 про коригування митної вартості товарів від 18.08.2020.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку рішенням відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення № 209000/2020/210015/2 про коригування митної вартості товарів від 18.08.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00383 від 14.08.2020 не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на митне оформлення товару на підставі митної декларації № UA209140/2020/073095 від 14.08.2020, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на суму 4805,08 грн, сплаченого згідно з платіжними дорученнями № 72 від 16.10.2020 та № 114 від 18.11.2020.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рісейл Плюс» (79049 м. Львів вул. Антонича 6; код за ЄДРПОУ 43160824) до Галицької митниці Держмитслужби (79000 м. Львів вул. Костюшка 1; код за ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправними і скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00383 від 14.08.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/210015/2 від 18.08.2020.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (79000 м. Львів вул. Костюшка 1; код за ЄДРПОУ 43348711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рісейл Плюс» (79049 м. Львів вул. Антонича 6; код за ЄДРПОУ 43160824) судовий збір у сумі 4805 (чотири тисячі вісімсот п`ять) грн 08 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.03.2021.

Суддя Р.П. Качур