Рішення № 95503156, 15.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 р. Справа№200/1120/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України про:

визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку згідно з його рішенням від 29 грудня 2020 року № 914290855997 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 72% (50+22) винагороди судді, що призвело до зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час перерахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 200/8021/20-а з 90% до 72% винагороди судді;

зобов`язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 04-293 з урахуванням виплачених сум;

стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача 20000 грн моральної шкоди, заподіяної діями відповідача.

Крім того, позивач просить звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправне застосування при перерахунку приписів частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, оскільки вважає, що вони визначають розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при призначенні, а не при перерахунку такого утримання. Зазначає, що при перерахунку має застосовуватись норма, яка визначає розмір щомісячного довічного грошового утримання у відсотках, які діяли на момент призначення такого утримання - 90% у цій справі, але сама норма позивачем не наводиться.

Вимоги щодо стягнення моральної шкоди обґрунтовано позивачем душевними стражданнями, які вона зазнала внаслідок протиправних дій відповідача, та погіршенням стану здоров`я.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 березня 2021 року від Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в позові, обґрунтовуючи свої заперечення зміною законодавчого врегулювання питання щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, починаючи з 18 лютого 2020 року, у зв`язку з визнанням неконституційними положень пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.

Проти задоволення вимог про стягнення моральної шкоди заперечував з підстав непідтвердження завданої шкоди та її зв`язку з діями відповідача.

12 березня 2021 року від Державної казначейської служби України надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначив, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до своїх повноважень виконує лише заходи щодо виконання судових рішень про стягнення коштів і не може бути боржником у процесі виконання рішення.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 3184 ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

З 24 листопада 2015 року ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа, перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.

Стаж роботи позивача на посаді судді становить 31 повний рік.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 200/8021/21-а адміністративний позов між тими же сторонами задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 47 від 20 березня 2020 року про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці за заявою від 13 березня 2020 року; зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 04-293 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили 11 грудня 2020 року.

26 жовтня 2020 року відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 % розміру такого утримання, у сумі 102 157,20 грн (рішення про перерахунок № 914290855997). Підставою визначено рішення суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 200/8021/21-а.

При цьому слід зазначити, що рішенням суду процентна ставка щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не встановлювалась.

29 грудня 2020 року відповідачем проведено новий перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 72 % розміру такого утримання, у сумі 81 725, 76 грн (рішення про перерахунок № 914290855997). Підставою визначено «макетну обробку» (внесення змін до програмного забезпечення).

Перерахунки проведено на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02 березня 2020 року № 04-293, в якій вказано розмір суддівської винагороди станом на 18 лютого 2020 року в сумі 113 508,00 грн, що сторонами не оспорюється.

Останній перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці здійснено відповідно до вимог частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ і зменшено розмір утримання з 90 % до 72 % суддівської винагороди.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачав певні особливості визначення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Вказаний правовий висновок викладено у зразковій адміністративній справі № 620/1116/20 (рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року), який суд враховує при виборі і застосуванні норми права у цій справі.

Таким чином, порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 встановлений безпосередньо статтею 142 Закону № 1402-VІІІ.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи, що стаж роботи позивача на посаді судді складає 31 повний рік роботи, то розмір щомісячного довічного грошового утримання має складати 72 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 % (20 років роботи) + 22 % (11 років роботи на посаді судді понад 20 років х 2 % грошового утримання судді = 72 %).

Вказані висновки відповідають розрахункам, відображеним у рішенні відповідача № 914290855997 від 29 грудня 2020 року.

Доводи позивача про застосування при перерахунку норми, яка визначає розмір щомісячного довічного грошового утримання у відсотках, які діяли на момент призначення такого утримання, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Грошове утримання судді в розмірі 80 % + 2% за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років було передбачено частиною третьою статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 № 2453-VI у новій редакції всього закону, викладеного Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, до внесення змін до цієї норми Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII, які визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 (далі - Закон № 2453-VI).

Але у період з 28 березня 2015 року (дата набрання чинності окремих положень Закону від 02 березня 2015 року № 213-VIII) до 08 червня 2016 року (дата Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016) діяла інші редакція частини третьої статті 141 Закону № 2453-VI, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Саме ця редакція і діяла станом на 24 листопада 2015 року - день призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У позові позивач не конкретизує, а судом не встановлено наявності норми, яка б визначала щомісячне довічне грошове утримання у тому розмірі, який просить застосувати до нього позивач.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що до Закону № 2453-VI відсилав пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, положення якого визнано неконституційними, а тому з 18 лютого 2020 року - з дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 остаточно втратив чинність Закон № 2453-VI в частині особливостей врегулювання питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Діючим законодавством передбачено інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при здійсненні відповідачем 29 грудня 2020 року перерахунку було дотримано вимоги чинного законодавства, а тому вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку та зобов`язання відповідача здійснити позивачеві перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області від 02 березня 2020 року № 04-293 з урахуванням виплачених сум задоволенню не підлягають.

Оскільки протиправність дій відповідача не встановлена, то вимоги про стягнення моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 березня 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська