Рішення № 95503024, 15.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Справа № 160/1166/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 Сердюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.01.2021 року № 226429.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

на перевезення подільного вантажу чинним законодавством не передбачено надання дозволу;

позивачу не надали можливість пройти повторне зважування;

транспортний засіб позивача після виявлених порушень не був затриманий та транспортному засобу не забороняли рух;

у відповідача були відсутні документи на законність використання зважувального обладнання;

в оскаржуваній постанові відсутня суть скоєного позивачем порушення законодавства та відсутня норми закону, яка порушена;

позивача не повідомили про час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.01.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі співвідповідача - Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Відповідачами надано суду відзив на позовну заяву, у якому останні просять суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

відповідач та його територіальні органи вправі здійснювати нагляд і контроль за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття рішень, обов`язкових до виконання;

відповідачем 25.11.2020 року провадилась рейдова перевірка на підставі направлення на перевірку, під час якої зупинено транспортний засіб позивача;

після перевірки документів водія працівниками відповідача здійснено ваговий контроль, під час якого встановлено порушення норм п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме: навантаження на одиничну вісь склало 18010 кг. при допустимій 11000 кг;

складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.11.2020 року № 029054 та довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 25.11.2020 року № 0020716;

в подальшому відповідачем складено акт № 233362 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 25.11.2020 року, у якому вказано про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу;

позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій, однак жодних пояснень, документів до відповідачів не надав;

Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки 05.01.2021 року прийняло оскаржувану постанову;

у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України;

у пункті габаритно-вагового контролю використовувалися ваги електронні для зважування транспортних засобів ТВА 20D-10, заводський номер НОМЕР_1 , які станом на 25.11.2020 року пройшли метрологічну атестацію та періодичну повірку, що підтверджується сертифікатом перевірки та свідоцтвом.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідачі у судовому засіданні заперечували проти позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Відповідачем 25.11.2020 року провадилась рейдова перевірка на підставі направлення на перевірку від 23.11.2020 року № 008421, копія якого міститься у матеріалах справи, на відрізку автодороги Р-44, під час якої зупинено транспортний засіб позивача.

Після перевірки документів водія працівниками відповідача здійснено ваговий контроль, під час якого встановлено порушення норм п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме: навантаження на одиничну вісь склало 18010 кг. при допустимій 11000 кг. Вказані обставини відображені у Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029054 від 25.11.2020 року, копія якого міститься у матеріалах справи.

Також відповідачем складно довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0020716 від 25.11.2020 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

25.11.2020 року відповідачем складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 233362, у якому вказано про порушення позивачем вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної з порушенням вагових параметрів, а саме: навантаження на одиничну вісь склало 18010 кг. при допустимій 11000 кг, без дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України.

Водій позивача відмовився від підпису всіх вказаних вище документів та від пояснень.

24.12.2020 року відповідач склав повідомлення про розгляд справи 05.01.2021 року, яке направив позивачу за адресою: 49023, м. Дніпро, вул. Лаврова, 17/1, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень за 29.12.2020 року, копія якого міститься у матеріалах справи. Додатком до вказаного повідомлення була копія акту № 233362.

Повідомлення про розгляд справи не вручено позивачу, що підтверджується інформацією із сайту Укрпошта, роздруківка з якого міститься у матеріалах справи.

05.01.2021 року Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки прийняло оскаржувану постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 34 000 грн.

У відповідності до п.9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до вимог пунктів 26 та 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Положення № 1567), справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач про розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, який відбувся 05.01.2021 року, повідомив позивача рекомендованим листом, який направлено поштою 29.12.2020 року, що видно з списку рекомендованих листів відповідача, копія якого міститься у матеріалах справи.

Однак вказаний лист відповідача не отримано позивачем.

Таким чином, відповідач здійснив розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу без наявності належних доказів повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Суд вважає, що не повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу порушило права останнього на участь в процесі прийняття рішення, позбавив права на заслуховування позиції позивача та на подання відповідних клопотань та доказів; позбавив можливості ознайомитися з Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 233362 від 25.11.2020 року, який був додатком до повідомлення про розгляд справи.

У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення відповідача про розгляд справи про накладення штрафу.

Окрім того, у повідомленні про розгляд справи невірно вказана адреса позивача, а саме: замість вірної адреси « АДРЕСА_2 » вказано адресу « АДРЕСА_1 ».

У відповідності до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , яка міститься у матеріалах справи, адресою позивача є: АДРЕСА_2 .

Адреса позивача АДРЕСА_2 відображена у наступних документах відповідача: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029054 від 25.11.2020 року, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 233362 від 25.11.2020 року.

Отже, відповідач знав вірну адресу позивача, однак у повідомленні про розгляд справи вказав невірну адресу позивача.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам п.9 ч.2 ст. 2 КАС України.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ч.4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до вимог абз. 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (п.5 ч.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879).

Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг (п.32 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879).

У відповідності до п.22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, суд доходить до висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

За змістом товарно-транспортної накладної від 25.11.2020 року № б/н, копія якої міститься у матеріалах справи, позивач перевозив наступний вантаж: пиломатеріали обрізні хвойні 25,510 тон.

Тобто вантаж, який перевозив позивач, за своїми характеристиками є подільним, тобто може бути при навантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, заборонено взагалі без будь-яких винятків, що у свою чергу виключає можливість отримання перевізником будь-яких дозволів на участь у дорожньому русі.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладено штраф відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого абзацем 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем під час прийняття рішення допущено порушення вимог п.9 ч.2 ст. 2 КАС України, то суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судом відхиляється довод позивача про те, що у відповідача були відсутні документи на законність використання зважувального обладнання, з наступних підстав.

У матеріалах справи містяться копія сертифікату перевірки типу вагів автомобільних для зважування дорожніх транспортних засобів ТВА 20D-10, який видано ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техноваги» з терміном дії з 14.06.2018 року по 13.06.2028 року. Також у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки - вагів автомобільних для зважування дорожніх транспортних засобів ТВА 20D-10, яке чинне до 18.03.2021 року.

Стосовно інших доводів сторін, які викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, то суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що належним відповідачем у справі є саме Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, оскільки саме остання прийнято оскаржуване рішення.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на Укртрансбезпеку, оскільки Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не має статусу юридичної особи.

Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.01.2021 року № 226429.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 березня 2021 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 15.03.2021 року

Помічник судді Лісна А.М.