Рішення № 95502124, 24.02.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Черкаси справа № 925/1439/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,

за участю прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Хилі А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою виконувача обов`язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Смілянської міської ради,

Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП»

про визнання недійсним пункту договору поставки товару, визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 58878,40 грн,

Виконувач обов`язків керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся у Господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Смілянської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП», у якому просить суд: визнати недійсним пункт 3.1 договору поставки товару від 09.04.2020 №269, який укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» та додаток №1 (Специфікація) до нього в частині включення податку на додану вартість до ціни договору в сумі 58878,40 грн; визнати недійсною додаткову угоду від 13.08.2020 №1/434 до договору поставки товару від 09.04.2020 №269; стягнути з відповідача надмірно сплачені бюджетні кошти у сумі 58878,40 грн та відшкодувати судовий збір у сумі 6306,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Порушення законодавства про публічні закупівлі при закупівлі медичного обладнання, необхідного для запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), зі сплатою податку на додану вартість не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави. При цьому порушення вимог законодавства, наведені вище мають характер не формального недотримання процедури проведення закупівлі, а навпаки, призвели до фактичних втрат бюджетних коштів на суму 58878,40 грн, що засвідчує нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів та становить безумовне порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову, а також строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 16.12.2020. Суд також встановив прокурору та позивачам строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 06.12.2020.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020, направлена судом на адресу вказану прокурором у позовній заяві, за адресою його держаної реєстрації рекомендованим поштовим відправленням, повернулась до суду з відміткою працівника пошти «адресат відсутній».

Протокольною ухвалою від 16.12.2020 підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 19.01.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивачі та відповідач, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, судом розміщено оголошення по виклик Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» на сайті Господарського суду Черкаської області.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, але останній не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2020 між Комунальним некомерційним підприємством «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (покупцем - позивач2 по справі), в особі директора Стогнія М.М., що діє на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» (продавцем - відповідач у справі), в особі директора Томишинця І.В., що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки товару №269 (далі - договір, а.с. 22-25), за умовами якого продавець зобов`язався у 2020 році передати у власність покупця обладнання: код ДК 021:2015:33170000-2 обладнання для анестезії та реанімації (класифікатор НК 024:2019-47244 апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії - Апарат ШВЛ CWH-3010 (далі - товар) у кількості, за ціною відповідно Специфікації товару (Додаток №1 до цього договору), яка становить невід`ємну частину цього договору з моменту її підписання представниками сторін, а покупець прийняти та оплатити товар після його прийняття.

Одиниця виміру, ціна та кількість товару, обумовлюється та вказується в Додатку №1 до цього договору, на підставі якого здійснюється передача товару від продавця до покупця (пункт 1.2 договору).

Ціна даного договору становить 899998,40 гри, у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 58878,40 гри. Ціна за одиницю товару зазначена в Специфікації (Додатку 1) до цього договору, окрім її собівартості включає в себе витрати на доставку товарів, транспортування та розвантаження (пункт 3.1 договору).

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100 відсотків, в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, за цінами, що вказані відповідно до Додатку №1 даного договору (пункт 4.2 договору).

Строку (термін) поставки (передачі) товару: з дня підписання цього договору до 31.05.2020 (пункт 5.1 договору).

Місце поставки (передачі) товару: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82 (пункт 5.2 договору).

Товар поставляється у відповідності до супроводжуючих документів: видаткової накладної, акту приймання-передачі, сертифікату відповідності, митної декларації (у разі проходження митного контролю), товаротранспортної накладної (пункт 5.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань, взятих на себе за цим договором (пункт 10.1 договору).

Згідно зі специфікацією до договору, що є його невід`ємною частиною, ціна за товар - обладнання для анестезії та реанімації - Апарат ШВЛ CWH-3010 у кількості 2 шт. за ціною 841120,00 грн, ПДВ 58878,40 грн, а всього 899998,40 грн (а.с. 26).

За видатковою накладною №2135 від 30.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» передало, а Комунальне некомерційне підприємство «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради прийняло товар, який був визначений у специфікації (а.с 37).

31.07.2020 Комунальним некомерційним підприємством «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради відповідачу було сплачено кошти за договором у сумі 899998,40 грн, без ПДВ (а.с. 38).

13.08.2020 після виконання зобов`язань за договором, між покупцем та продавцем укладено додаткову угоду №1/434, якою внесено зміни до пункту 3.1 договору та визначено його загальну суму у розмірі 899998,40 грн без ПДВ, також сторони домовились викласти додаток №1 до договору (специфікація) у новій редакції, у якій також визначено, що вартість товару становить 899998,40 грн без ПДВ (а.с. 27-28).

Смілянською місцевою прокуратурою, шляхом моніторингу інформації розміщеної на офіційному веб-порталі «Prozorro» вивчено питання щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти та встановлено, що включення до вартості закуповуваного лабораторного обладнання згідно з договором податку на додану вартість у розмірі 58878,40 грн та подальша його сплата постачальнику порушує вимоги пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224. Вказані підстави стали підставою для звернення прокурора до суду.

Предметом цього спору є визнання недійсним правочину у частині включення до вартості товару суму ПДВ при здійсненні закупівлі медичного обладнання для надання допомоги хворим на COVID-19 та стягнення суми податку у примусовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХ, були внесені зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та доповнено пунктом 31, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону».

Окрім цього, пунктом 4 розділу 1 вищевказаного Закону підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 71, відповідно до якого тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів. епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. До переліку медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, також увійшли апарати штучної вентиляції легень (код згідно з УКТЗЕД 9019 20 00 00).

Судом установлено, що предметом поставки за оспорюваним правочином було обладнання для анестезії та реанімації (класифікатор НК 024:2019-47244 апарат штучної вентиляції легенів загального призначення для інтенсивної терапії - Апарат ШВЛ CWH-3010).

Судом також установлено, що договір про закупівлю, вказаного предмету поставки укладений без використання електронної системи закупівель UA-2020-04-09-001769-b, що свідчить про те, що зазначене обладнання віднесено до товарів, які використовуються для надання допомоги хворим на COVID-19 та які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У розумінні приписів наведених норми ціна є однією із найважливіших умов відплатного договору. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.

У окремих випадках, визначених законом, у договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами. Тобто держава або уповноважені нею органи можуть встановлювати фіксовані ціни у вигляді граничного рівня цін або рівня рентабельності тощо.

Водночас, відповідно до пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктами 30.1.-30.4, 30.9 статті 30 Податкового кодексу України унормовано, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету. Податкова пільга надається, зокрема шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) регламентується розділом V Податкового кодексу України (статті 180 - 211). При цьому податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пункт 14.1.178 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

З наведеного убачається, що хоча ПДВ включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну у розумінні цивільного та господарського законодавства, так як не може встановлюватися на власний розсуд та за погодженням сторін, оскільки є податком, регулювання справляння якого здійснюється імперативними нормами Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що однією з вимог у цій справі є визнання недійсним правочину у частині включення до ціни товару суми ПДВ (а не про внесення змін до договору), тобто у цій справі не йдеться про зміну ціни договору чи зміну істотних умов договору, а тому до спірних правовідносин вимоги частин 2, 3 статті 634 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» застосуванню не підлягають.

За загальним правилом статті 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину.

Зважаючи, що договір поставки товару був би дійсним і без включення до ціни товару ПДВ, тому до вказаних відносин застосовується стаття 217 Цивільного кодексу України.

Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, застосовуються в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України. На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Вирішуючи вказаний спір, судом установлено наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину в частині включення до ціни товару суми ПДВ недійсним на момент його вчинення.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора та позивачів про те, що сума ПДВ була безпідставно включена до умов оспорюваного правочину, а тому позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 13.08.2020 №1/434 до договору поставки товару від 09.04.2020 №269, суд зазначає наступне.

Прокурор доводить, що додаткову угоду від 13.08.2020 №1/434 до договору, якою фактично змінено ціну на товар, укладено з порушенням вимог Цивільного та Господарського кодексів України та визначено його загальну суму у розмірі 899998,40 грн без ПДВ, тим самим фактично збільшивши ціну на одиницю товару після виконання договору. Прокурор вказав, що оскаржувана додаткова угода взагалі не зареєстрована у органах Державної казначейської служби України, що підтверджується листом Смілянського управління Державної казначейської служби України Черкаської області від 16.10.2020 (а.с. 46).

Так, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

В силу вимог статті 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і торів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору.

За умовами пункту 3.2 договору ціна цього договору може бути зменшена із відповідним зменшенням обсягів закупівлі товару залежно від фактичного обсягу видатків покупця шляхом складення та підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідної додаткової угоди до договору.

Можливості збільшення ціни за товар договором не передбачено. Водночас, частина 2 статті 632 Цивільного кодексу України визначає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Згідно з вимогами частини 3 вказаної статті зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Натомість зобов`язання за договором на час укладання оскаржуваної додаткової угоди сторонами фактично виконані. Товар переданий покупцю та оплачений останнім, що підтверджується видатковою накладною від 30.07.2020 №2135 та платіжним дорученням від 31.07.2020 №9.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора та позивачів про те, що спірну додаткову угоду укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми ПДВ у розмірі 58878,40 грн, то суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Згідно з наведеною нормою Цивільного кодексу України можна визначити два правових наслідки недійсності правочину: двосторонню реституцію, як загальний наслідок; відшкодування збитків та моральної шкоди, як спеціальний наслідок.

Реституція - поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі - тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості. Якщо їх неможливо повернути у натурі, то відшкодовується їх вартість у грошах. Тобто, реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Суд, виходячи із фактичних обставин справи, встановив, що реституція, як один із наслідків недійсного правочину, не підлягає до застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки мова не йде про повернення сторін у стан, який існував до вчинення оспорюваного правочину.

Стосовно збитків, то за усталеною практику господарських судів, викладеною, зокрема, у пункті 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої у зв`язку із вчиненням недійсного правочину, здійснюється винною стороною за загальними правилами, встановленими для зобов`язань, що виникають із факту заподіяння шкоди, тобто за правилами позадоговірної (деліктної) відповідальності (§ 1 глави 82 Цивільного кодексу України).

Оскільки шкоди державі завдано на підставі правочину, відтак делікті зобов`язання не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин.

Не підлягають до застосування також стаття 22 Цивільного кодексу України (під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Під витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити), статті 224-225 Господарського кодексу України (підставою для відшкодування завданих збитків суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено, є порушення господарського зобов`язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності учасником господарських відносин, а не визнання господарського зобов`язання недійсним).

У той же час збитків державі завдано безпідставним включенням до ціни товару, що був предметом державної закупівлі, суми ПДВ. Факт такої безпідставності установлено судом шляхом визнання правочину в цій частині недійсним. Отже, вказані правовідносини підпадають під дію глави 83, зокрема статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Так, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Судом установлено, що у порушення податкового законодавства, про яке сторони договору поставки товару знали або у будь-якому випадку зобов`язані були знати, безпідставно включили до вартості товару суму ПДВ, за який позивач розрахувався у повному обсязі, що суперечить інтересам суспільства, а тому вимоги прокурора про стягнення 58878,40 грн визнаються такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню прокурору за рахунок відповідача у сумі 6306,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 3.1 договору поставки товару від 09.04.2020 №269, який укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (вул. Героїв Холодноярців, 82, м. Сміла, Черкаська область, 20701, ідентифікаційний код 02005026) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» (вул. Капушанська, 25, кв.27, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 41036735) та додаток №1 (Специфікація) до нього в частині включення податку на додану вартість до ціни договору в сумі 58878,40 грн.

Визнати недійсною додаткову угоду від 13.08.2020 №1/434, яка укладена між Комунальним некомерційним підприємством «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (вул. Героїв Холодноярців, 82, м. Сміла, Черкаська область, 20701, ідентифікаційний код 02005026) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» (вул. Капушанська, 25, кв.27, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 41036735) до договору поставки товару від 09.04.2020 №269.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» (вул. Капушанська, 25, кв. 27, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 41036735) на користь Комунального некомерційного підприємства «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради (вул. Героїв Холодноярців, 82, м. Сміла, Черкаська область, 20701, ідентифікаційний код 02005026, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) 58878,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЛАЙН ГРУП» (вул. Капушанська, 25, кв.27, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 41036735) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02911119) 6306,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 15.03.2021.

Суддя О.І.Кучеренко