Рішення № 95502067, 02.03.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2021 р. Справа № 924/799/20

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., при секретарі судового засідання Мазій І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трия", с. Лісові Гринівці, Хмельницька область

про стягнення 254 329,24 грн. заборгованості, з яких 238 763,04 грн. основного боргу на підставі договору № 1906 про надання послуг з організації перевезень, 1 825,07 грн. 3% річних, 1 188,08 грн. інфляційних втрат, 12 553,05 грн. пені

за участю представників сторін :

позивача: Жовнер О.А., Курафєєв В.В. - згідно ордерів (в режимі відеоконференції);

відповідача: Фурман В.В., Цюпик О.В. - згідно ордерів

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 02.03.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

02.07.2020р. до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трия", с. Лісові Гринівці, Хмельницька область про стягнення 254 329,24 грн. заборгованості, з яких 238 763,04 грн. основного боргу на підставі договору № 1906 про надання послуг з організації перевезень, 1 825,07 грн. 3% річних, 1 188,08 грн. інфляційних втрат, 12 553,05 грн. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020р. вказану позовну заяву передано на розгляд судді Грамчуку І.В.

Ухвалою суду від 06.07.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.08.2020р.

Підготовче засідання відкладалось на 06.10.2020р., 22.10.2020р., 04.11.2020р., 14.12.2020р.

Ухвалою суду від 14.12.2020р. закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до розгляду по суті на 12.01.2021р.

Розгляд справи відкладався на 04.02.2021р.

У судовому засіданні 04.02.2021р. судом було оголошено перерву на 17.02.2021р., а в судовому засіданні 17.02.2021р. оголошено перерву до 18.02.2021р.

Ухвалою від 18.02.2021р. призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2021р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були надані відповідачу послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом на загальну суму 2 250 571,08 грн. Але, фактична оплата послуг від ТОВ "Трия" надійшла всього на загальну суму 2 011 808,04 грн. Таким чином, заборгованість ТОВ "Трия" перед ТОВ "Міжнародна транспортно-логістична компанія" згідно Акту звірки взаєморозрахунків за договором № 1906 про надання послуг з організації перевезень від 19.06.2019р. становить 238 763,04 грн.

Виконавцем ТОВ "МТЛК" відповідно до п. 3.4.5 договору із ТОВ "Трия", були складені Акти наданих послуг з додатками, в яких надана детальна розшифровка послуг у розрізі вагонів, дат, у тому числі і Акти № 434 від 31.07.19р. та № 759 від 31.12.19р.

Позивач зазначає, що в Акт № 434 за липень 2019 року увійшла вартість таких послуг:

- послуги саме по перевезеннях у розмірі повної суми їх надання із детальною розшифровкою у додатку № 1 до Акту № 434;

- послуги, які були списані АТ "Укрзалізниця" із ТОВ "МТЛК" за ТОВ "Трия" по простоях у повній сумі по усіх станціях, крім станції Нігин, по якій ці суми були виставлені частково у розмірі 2 722,08 грн., із детальною їх розшифровкою у додатку № 2 до Акту № 434.

Залишок вартості послуг за липень 2019 року у розмірі 238 763,04 грн. по простоях по актах затримок на підходах на станцію навантаження Нігин, що не увійшов до Акту № 434, але був списаний АТ "Укрзалізниця" із ТОВ "МТЛК" за ТОВ "Трия" був до виставлений у Акті № 759, про що детально у розрізі вагонів, дат зазначено у додатку № 1 до Акту № 759.

Таким чином, прямі понесені витрати ТОВ "МТЛК" по простоях по актах затримок на підходах на станцію навантаження Нігин за липень 2019 року склали загальну суму 241 485,12 грн. у зв`язку із зменшенням АТ "Укрзалізниця" сум перерахованих ТОВ "МТЛК" авансів на суми наданих послуг, в тому числі і для ТОВ "Трия"

Втім, компенсація вищезазначених витрат ТОВ "МТЛК" була отримана від ТОВ "Трия" лише у розмірі 2 722,08 грн. як оплата згідно Акту № 434. У решті суми компенсації понесених витрат у розмірі 238 763,04 грн. згідно Акту № 759 ТОВ "Трия" було відмовлено ТОВ "МТЛК" з підстав, що не відповідають фактичним обставинам справи та викладених у листі з вих. № 55 від 27.01.2020р.

Позивач наголошує, що відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Актами про затримку вагонів форми ГУ-23а. Згідно до п. 4 відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

Отже, у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Але, як слідує із усіх 14 відомостей ГУ-46 представником вантажовласника ТОВ "Трия" Шкарупою О.В. вони підписані без зауважень, тобто фактично підтвердивши час користування, зазначений у колонці 8 за актами затримки саме на відповідальності вантажовласника (таким чином затримка вагонів повністю була узгоджена ТОВ "Трия").

Послуги фактично були надані у липні 2019 року, а з 30.01.2020р. (наступного дня, після отримання повного пакету документів на оплату послуг) позивач нараховує відповідачу пеню, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, по заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів, крім того з цієї дати проводиться і розрахунок 3% річних та збільшення на рівень інфляції.

У відзиві на позов від 21.08.2021р. відповідач вважає, що відсутні правові підстави та зобов`язання відповідача щодо сплати коштів відповідно до Акту наданих послуг № 759 від 31.12.2019р. на суму 238 763,04 грн., в т.ч. ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи долучений Акт наданих послуг № 759 від 31.12.2019р на суму 238 763,04 грн., в т.ч. ПДВ, за послуги - "винагорода експедитора", а також Акт наданих послуг № 759 від 31.12.2019р на суму 238 763,04 грн., в т.ч. ПДВ, за послуги - "компенсація плати за користування вагонами", тобто один і той самий документ тільки з різним найменуванням послуг (змістом господарської діяльності), які не є ідентичними.

З долучених позивачем документів не зрозуміло, які саме послуги були надані позивачем відповідно до Акту наданих послуг № 759 від 31.12.2019р.: винагорода експедитора чи компенсація плати за користування вагонами, та за які просить стягнути кошти позивач.

В порушення вимог п. 3.4.4 договору № 1906 від 19.06.2019р, Акт наданих послуг № 759 від 31.12.2019р. не було надано ТОВ "Трия" не пізніше 13-го числа місяця, наступного за звітним. Акт наданих послуг №759 від 31.12.2019р було надіслано на адресу ТОВ «Трия» лише 21.01.2020р.

Докази, які б свідчили про узгодження суми зазначеної позивачем у позові - відсутні. Акт наданих послуг № 759 від 31.12.2019р. не містить підпису уповноваженого представника відповідача та не скріплений печаткою підприємства відповідача.

Також відповідач звертає увагу, що зазначені в додатку № 1 до Акту наданих послуг № 759 від 31.12.2019р. номера вагонів ідентичні номерам вагонів зазначених в додатку № 2 до Акту наданих послуг № 434 від 31.07.2019р., ідентичними також є дата і час передачі вагона при подаванні та дата і час приймання вагона залізницею.

При цьому, як зазначалось вище, Акт наданих послуг № 434 від 31.07.2019р., який підписаний сторонами, оплачений ТОВ "Трия" у повному обсязі.

При цьому, позивачем не обґрунтовані суми, зазначені в додатку № 1 до Акту наданих послуг № 759 від 31.12.2019р. та не зазначені вихідні дані чому саме такі суми додатково повинно сплатити ТОВ "Трия".

Тобто, ні договором № 1906 від 19.06.2019р, ні додатками до нього, не передбачено обов`язку сплати ТОВ "Трия" заявленої у позові суми "винагороди експедитора" чи "компенсації плати за користування вагонами", а також за затримку вагонів на станції Зборів (за простій чи за затримку незавантажених вагонів на станції Зборів), а такі витрати позивача (в разі їх понесення) здійснені в інтересах ПАТ "Укрзалізниця", а не в інтересах клієнта - ТОВ "Трия", не в цілях виконання договору № 1906 від 19.06.2019р.

ТОВ "Міжнародна транспортно-логістична компанія" не навело жодних аргументів та не надало жодних доказів, що вагони знаходились на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежали від вантажовласника - ТОВ "Трия". Також в матеріалах справи відсутній жодний Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а, Акт загальної форми затримки вагонів чи Наказ залізниці.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

19.06.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трия" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" (виконавець) було укладено договір № 1906 про надання послуг з організації перевезень, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов`язався за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів залізницею у напіввагонах з нумерацією на "5" та "6", та згідно п. 2.4.4 якого виконавець взяв на себе обов`язок здійснювати з перевізником розрахункові операції, пов`язані з оплатою залізничного тарифу, послуг, пов`язаних з відправленням або видачею вантажу та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів замовлених замовником.

В п. 2.2 договору сторонами визначені обов`язки замовника, зокрема, щодо здійснення попередньої оплати за послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником (п. 2.2.5).

В п. 2.2.7 договору встановлено обов`язок замовника провести оплату за надані послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів та додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, які замовлені замовником, відповідно до розділу 3 договору.

В п. 2.4.5 договору встановлено обов`язок виконавця складати акти наданих послуг з нарахування сум платежів згідно з умовами розділу 3 договору та надання їх для узгодження замовнику.

В п. 3.4.4 договору сторонами встановлено, що виконавець надає замовнику не пізніше 13-го числа місяця, наступного за звітним, акти наданих послуг та акти звірки розрахунків за звітний місяць. В акті наданих послуг відображається вартість: послуг за виконані перевезення по кожному вагону окремо та часу за користування вагонами за час їх перебування у безпосередньому розпорядженні замовника або одержувача на під`їзних коліях або місцях загального користування.

Відповідно до п. 3.4.5 договору акти наданих послуг та акти звірки розрахунків оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця. Замовник протягом 2 робочих днів з дня отримання акту наданих послуг зобов`язаний надіслати виконавцю підписаний акт наданих послуг або підписати акт наданих послуг із зауваженнями. У випадку підписання акту наданих послуг із зауваженнями між замовником та виконавцем здійснюється перевірка наданих послуг та за результатами перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних актах. У випадку, якщо одна із сторін не підписала акт наданих послуг протягом 15 днів з дня її складання без письмового обґрунтування, акт наданих послуг вважається затвердженим обома сторонами.

Згідно з п. 9.1 договору сторони узгодили, що останній набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2019р, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 3.4.1 договору, та на виконання вимог заявок між замовником та виконавцем були підписані додатки номер № 1 та № 2 до договору, а саме протоколи погодження договірної ціни до договору № 1906 від 19.06.2019р. та від 31.07.2019р., якими передбачена вартість послуг за замовленими маршрутами перевезення протоколи погодження договірної ціни № 1 від 19.06.2019р. та № 2 від 31.07.2019р.

Згідно протоколу погодження договірної ціни № 1 від 19.06.2019р., який діяв до 31.07.2019р. - дати підписання протоколу погодження договірної ціни № 2 від 31.07.2019р., вартість послуг з організації перевезення вантажів замовника згідно з наданими ним заявками по кожному вагону складалася із двох складових частин: вартості послуг за організацію перевезення вантажів у напіввагонах відповідно до визначеного маршруту та плати за користування вагонами за час перебування їх у безпосередньому розпорядженні замовника на під`їзних коліях або місцях загального користування (як по станціях навантаження, так і по станціях вивантаження), та по актах затримок на підходах на станцію навантаження та вивантаження, що встановлена збірником тарифів.

Згідно до п. 4.3 договору у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, починаючи з моменту виникнення заборгованості до моменту повного її погашення. Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата фактичного надання виконавцем послуг за цим договором.

За договором № 8/17 ПЕР РВК ДВ про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах під Управлінням філії "Рефрижераторна вагонна компанія" від 11.09.2017р., сторонами якого виступали: Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія" (виконавець) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" (замовник), предметом якого було надання послуг з організації перевезень вантажів, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах з нумерацією на "5" та "6" і проведення розрахунків за ці послуги.

Розрахунки за договором з ПАТ "Укрзалізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія" здійснювались згідно п. 3.2 на умовах попередньої оплати. ТОВ "Міжнародна транспортно-логістична компанія" взяло на себе зобов`язання здійснювати попередню оплату за послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця № НОМЕР_1 у ТВБВ № 10026/0657 філії - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код за ЄДРПОУ №40081326 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок ПАТ "Укрзалізниці".

Матеріали справи містять акт надання послуг № 759 від 31.12.2019р., яким засвідчено надання послуг виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Трия", а саме винагороди експедитора у сумі 238 763,04 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між учасниками справи, носять характер таких, що виникають з договору транспортного експедирування, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - виконавець зобов`язався за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів залізницею.

Статтею 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору № 1906 від 19.06.2019р. надав послуги з перевезення (транспортування) залізничним транспортом на суму 238 763,04 грн., що підтверджується актом № 759 від 31.12.2019р. та актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Трия" за договором № 1906 від 19.06.2019р. на підставі акту № 759 від 31.12.2019р. 238 763,04 грн. заборгованості в погоджені сторонами у договорі строки, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем на суму основної заборгованості нараховано відповідачу 1 188,08 грн. інфляційних втрат, 1 825,07 грн. 3% річних, 12 553,05 грн. пені.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3% річних на суму боргу у розмірі 238 763,04 грн. дійшов висновку, що заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 1 825,07 грн. нарахована в межах суми допустимої до стягнення та підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997р. № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013р.).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство" на суму боргу у розмірі 238 763,04 грн. за період лютий 2020р. - березень 2020р., вважає, що заявлена позивачем сума інфляційних втрат у розмірі 1 188,08 грн. нарахована в межах суми допустимої до стягнення та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 4.3 договору у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, починаючи з моменту виникнення заборгованості до моменту повного її погашення.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок пені на суму боргу у розмірі 238 763,04 грн. дійшов висновку, що заявлена позивачем сума пені у розмірі 12 553,05 грн. за період з 13.12.2019р. по 24.04.2020р. нарахована в межах суми допустимої до стягнення та підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 238 763,04 грн. основної заборгованості, 1 188,08 грн. інфляційних втрат, 1 825,07 грн. 3% річних та 12 553,05 грн. пені на підставі договору № 1906 від 19.06.2019р.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в разі задоволення позову, витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на відповідачів.

Також позивач у позовній заяві просить суд стягнути із відповідача 18 500 грн. за надання професійної правничої допомоги до подачі позову до суду першої інстанції.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат додав до позовної заяви адвокатський договір про надання правової допомоги № 03-12/2017 від 15.12.2017р., додаткову угоду до договору № 10 від 12.05.2020р., акт виконаних робіт від 12.05.2020р., рахунок-фактуру № 23/20 від 12.05.2020р., платіжне доручення № 207 від 15.05.2020р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер.

З приводу зазначеного судом приймається до уваги, що відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України, яка вказує, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Матеріалами справи підтверджується, що 15.12.2017р. між Адвокатом Міліруд Є.О. (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" (клієнт) було укладено адвокатський договір про надання правової допомоги № 03-12/2017, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов`язався надавати клієнту правову допомогу, що стосується господарської діяльності клієнта, а клієнт зобов`язався сплатити гонорар за надану правову допомогу.

У додатковій угоді №10 від 12.05.2020р. сторони дійшли згоди, що в рамках надання послуг по стягненню на користь клієнта грошових коштів за виконання умов договору № 1906 про надання послуг з організації перевезень від 19.06.2019р. з ТОВ "Трия" в Господарському суді Хмельницької області клієнт сплачує виконавцю за надані послуги 41 000 грн. в наступному порядку: до подачі позову до суду першої інстанції - 18 500 грн., за результатами розгляду справи в суді першої інстанції - 22 500 грн.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви акт виконаних робіт від 12.05.2020р., яким підтверджено, що виконавець надав, а клієнт прийняв частково надані юридичні послуги по стягненню на користь клієнта грошових коштів за виконання умов договору № 1906 про надання послуг з організації перевезень від 19.06.2019р. з ТОВ "Трия" в Господарському суді Хмельницької області у формі: аналіз та правова оцінка судової перспективи справи - 2 500 грн., збирання доказів - 2 500 грн., підготовка позовної заяви та додатків - 13 500 грн. Отже, часткова оплата вартості послуг адвоката на правничу допомогу склала 18 500 грн.

Платіжним дорученням № 207 від 15.05.2020р. підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" було перераховано Міліруд Є.О. 18 500 грн. як оплату за надані юридичні послуги по договору № 03-12/2017 від 15.12.2017р. згідно рахунку-фактури №23/20 від 12.05.2020р.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши необхідність вчинених адвокатом дій, з огляду на положення договору про надання правової допомоги та розрахунок понесених витрат, вважає можливим покладення на відповідача відшкодування витрат позивача на правову допомогу в розмірі 18 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трия" (Хмельницька область, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, буд. 5, ідентифікаційний код 38469181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" (м. Київ, вул. Георгія Кірпи, буд. 2А, ідентифікаційний код 40153657) 238 763,04 грн. (двісті тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят три гривні 04 коп.) основного боргу на підставі договору №1906 про надання послуг з організації перевезень, 1 825,07 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять п`ять гривень 07 коп.) 3% річних, 1 188,08 грн. (одну тисячу сто вісімдесят вісім гривень 08 коп.) інфляційних втрат, 12 553,05 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 05 коп.) пені, 18 500,00 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу, 3 814,95 грн. (три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 95 коп.) сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 12.03.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу (03035, м. Київ, вул. Георгія Кірпи, буд. 2-А; 03124, м. Київ, вул. Василенка, буд. 21, офіс 302);

4 - відповідачу (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, буд. 5).

Всім надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.