Ухвала суду № 95500980, 10.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.03.2021Справа № 912/2083/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Керівника Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, Знам`янського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" про визнання недійсними додаткових угод та повернення 44 789,26 грн., за участю прокурора - Кузьміної К.Г., посвідчення №058254 від 01.12.2020 року, представників позивача-1 - не з`явився, позивача-2 - не з`явився, відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2020 року Керівником Знам`янської місцевої прокуратури підписано позовну заяву, яку подано до Господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі позивачів: Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації та Знам`янського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням до відповідача про визнання недійсними: додаткової угоди №1 від 17.01.2019 року, №2 від 21.01.2019 року, №3 від 22.01.2019 року до договору №19-249 від 11.01.2019 року на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, укладеного між відповідачем та позивачем-2 та про стягнення з відповідача на користь бюджету безпідставно сплачених коштів в сумі 44 789,26 грн. на підставі ст.ст. 203, 215, 1212 ЦК України.

05.11.2020 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про залишення даного позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 18.11.2020 року справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

11.12.2020 року справа надійшла до Господарського суду міста Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.12.2020 року дану справу передано на розгляд судді Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.01.2021 року.

20.01.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.02.2021 року.

09.02.2021 року позивачем-1 через канцелярію суду надано заяву про розгляд справи без участі представника позивача-1.

15.02.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 10.03.2021 року.

09.03.2021 року позивачем-2 через канцелярію суду надано заяву про розгляд справи без участі представника позивача-2.

10.03.2021 року за результатами розгляду заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Згідно з частиною п`ятою статті 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру": прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Звертаючись до подання позову з відповідними повідомленнями до майбутніх позивачів в особі яких прокурор має намір захищати інтереси держави шляхом подачі позову до суду в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає їм можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття таких заходів протягом розумного строку після того, як їм стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Подібна за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 37 - 40 постанови від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Отже, розумність строку визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи у конкретній справі.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо протягом розумного строку після отримання попереднього повідомлення про звернення до суду майбутні позивачі в особі яких прокурор має намір захищати інтереси держави в суді самостійно не звернулися до суду з позовом, то це є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності та звернення прокурором з позовом до суду в інтересах держави в особі відповідних позивачів.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 та частиною п`ятою статті 162 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Водночас якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 39) та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 48, 54).

Наявність підстав для представництва інтересів держави в суді Прокуратура обґрунтувала тим, що захист цих інтересів не здійснює ні Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (позивач-1), ні Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням (позивач-2), до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, у зв`язку з чим Прокуратурою вжито заходи прокурорського реагування в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Як встановлено судом, прокурором здійснено попереднє повідомлення позивача-1 Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації про звернення до суду, шляхом направлення повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вих. № 12.32-70-3482ВИХ-20 від 22.05.2020 року та №12.32-70-3795ВИХ-20 від 03.06.2020 року, яке отримано Департаментом соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, що підтверджується відповіддю Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26.05.2020 року, яка отримана прокуратурою 04.06.2020 року.

Прокурором також здійснено попереднє повідомлення позивача-2 Знам`янський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням про звернення до суду, шляхом направлення повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вих. № 12.32-70-3414ВИХ-20 від 10.06.2020 року, доказів отримання позивачем-2 вказаного повідомлення матеріали справи не містять та прокуратурою суду не надано.

Таким чином, як встановлено судом, прокуратурою не дотримано порядку повідомлення позивача-2 Знам`янського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки прокурором не надана можливість у розумні строки позивачу-2 відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки, вчинення дій для виправлення ситуації, наприклад самостійного подання позову до суду, натомість прокурор подав позовну заяву, датовану та підписану Прокурором 15.06.2020 року, тобто через 5 днів після відправлення позивачу-2 повідомлення в порядку п.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду № 913/73/19 від 17.08.2019, № 914/1844/18 від 18.08.2020, № 910/12705/18 від 20.08.2020 та № 918/844/18 від 24.09.2020.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України та п. 9 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню, а позов Керівника Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації та Знам`янського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 226, 232-235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити позов Керівника Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, Знам`янського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 15.03.2021 року.

Суддя С.О. Чебикіна