Рішення № 9550078, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/11712.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Козаки"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еском"

про стягнення 16435,80 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Юрченко К.С. відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Козаки" (надалі –ТОВ "Козаки") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еском" (надалі –ТОВ "НВП "Еском") про стягнення 21368,52грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Козаки" на виконання умов договору №12-07 від 18.09.2007 р. перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж, а відповідач в порушення умов договору до виконання взятого на себе обов’язку не приступив, у зв’язку із чим позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти сплачені ним в якості попередньої плати у розмірі 16435,80 грн. Крім того, позивач просить стягнути штраф у розмірі 4932,72 грн. за недотримання відповідачем строку виконання робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 31.03.2010 р.

У судове засідання 31.03.2010 р. представник позивача з’явився, подав письмове пояснення, в якому стверджує, що між позивачем та відповідачем було досягнуто всіх істотних умов договору, а тому відсутні підстави вважати даний договір неукладеним.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 31.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. розгляд справи відкладено до 12.04.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача.

У судове засідання 12.04.2010 р. представник позивача з’явився, подав зміни до позовної заяви відповідно до якої просить стягнути з відповідача безпідставно набуті ним кошти у розмірі 16435,80 грн., визнати договір неукладеним та залишити без розгляду вимоги про стягнення штрафу.

Судом в задоволенні клопотання про збільшення позовних вимог шляхом пред’явлення нової вимоги (визнання договору неукладеним) відмовлено, оскільки такі дії суперечать ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог якій позивач просить стягнути лише кошти у розмірі 16435,80 грн., а від вимог про стягнення штрафу у розмірі 4932,72 грн. фактично відмовляється. Представнику роз’яснені наслідки відмови від позову в частині, така відмова не суперечить законодавству та не порушує права будь-яких осіб, а тому приймається судом.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.04.2010 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.02.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, на яку було відправлено ухвалу суду від 31.03.2010 р., підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/1424-2 від 11.03.2010 р.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду від 31.03.2010 р. на адресу відповідача (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 21, оф. 501), що вказана в договорі та позовній заяві.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007 р. між ТОВ "Козаки" та ТОВ "НВП "Еском" підписано договір підряду №12-07 (надалі –"Договір").

Згідно п. 1.1 Договору замовник передає, а виконавець приймає на себе придбання та монтаж додаткового обладнання в котельні КТА-4, розташованої за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 18-й км. Виконавець зобов’язався виконати передбачені договором роботи і передати замовнику в установлений термін в закінченому стані, а замовник зобов’язався прийняти результати робіт і оплатити їх відповідно до умов даного договору.

В силу статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору підряду (ст. 837 Цивільного кодексу України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу, та елементи договору поставки (ст. 712 Цивільного кодексу України), за умовами якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору зобов’язався виконати роботи за договором у відповідності з кошторисом, а також у відповідності з будівельними нормами і правилами та іншими нормативно-правовими актами, що діяли на час підписання сторонами даного договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що вартість всіх доручених виконавцю робіт за даним договором визначена на підставі кошторисної документації, що є невід’ємною частиною цього договору і становить 24663,60 грн. у тому числі ПДВ 20% - 4110,60 грн. Вартість робіт включає всі витрати виконавця, пов’язані із придбанням матеріалів, провадженням робіт, сплатою податків, зборів, мит, які можуть виникнути в процесі виконання даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору замовник до початку роботи перераховує на розрахунковий рахунок виконавця 30% вартості робіт, що складає 3526,20 грн. у тому числі ПДВ 20% - 587,70 грн. та 100% вартості обладнання –12909,60 грн. у тому числі ПДВ 20% - 2151,60 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом п’яти робочих днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача аванс у розмірі 16435,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1081 від 18.09.2007 р.

Відповідач до виконання Договору не приступив, у зв’язку із чим позивач направив на адресу відповідача вимогу №1 від 09.09.2009 р., в якій просив повернути кошти сплачені в якості авансу у розмірі 16435,80 грн., вказуючи на втрату інтересу.

В матеріалах справи відсутні докази затвердження сторонами кошторисної документації, в якій сторони мали погодити асортимент та кількість обладнання, яке відповідач повинен був придбати, а також перелік робіт з їх монтажу.

Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не погоджено всіх істотних умов Договору, зокрема не погоджено асортимент та кількість обладнання, яке відповідач повинен був придбати для монтажу, перелік підрядних робіт, не укладено Кошторис, який за згодою сторін визначено обов’язковим.

Такі умови є обов’язковими для договорів поставки та підряду.

Формулювання "додаткове обладнання котельні КТА-4", яке міститься в п. 1.1 Договору носить загальний характер та не спростовує висновок суду про непогодження конкретного найменування обладнання, яке підлягає поставці та монтажу за Договором.

Згідно з частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Будь-яких дій по фактичному виконанню підрядних робіт ТОВ "НВП "Еском" не проводилося. Зазначена обставина відповідачем не спростована.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неукладеність Договору, що зумовлює відсутність правової підстави володіння ТОВ "НВП "Еском" грошовими коштами у сумі 16435,80грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.

Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов’язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до ТОВ "НВП "Еском" з вимогою перерахувати спірні кошти.

Таким чином, оскільки Договір є неукладеним, доказів повернення отриманих грошових коштів відповідачем не надано, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено порядок повернення безпідставно отриманого майна, у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу 16435,80грн., які отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем 16435,80 грн., відсутність правової підстави для володіння такими коштами, наявність вимог позивача про повернення коштів. В той же час, ТОВ "НВП "Еском" наведені обставини не спростовані, доказів сплати коштів не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ТОВ "НВП "Еском" безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 16435,80 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еском" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71; ідентифікаційний код 16480545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки" (02121, м. Київ, Бориспільське шосе, 18 км; ідентифікаційний код 23532828) безпідставно набуті кошти у розмірі 16435 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять п'ять)грн. 80 коп., державне мито у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 36коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко