Рішення № 95496854, 22.02.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5203/20

Провадження № 2/524/326/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Швець Д.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів

У С Т А Н О В И В:

21.08.2020 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування позову представнихк вказав на те, що 08 липня 2009 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Горизонт» було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 3105 кв.м, для експлуатації та обслуговування будівлі виробничого корпусу швейного цеху та будівлі гаражів зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.07.2009 року за № 040954800182.

На підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В., будівля виробничого корпусу швейного цеху та будівля гаражів по АДРЕСА_1 , загальною площею 1074,5 кв.м, розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3105 га, кадастровий номер 5310436100:07:002:0600, відчужена ОСОБА_1 .

У період з 21.08.2017 року по 21.08.2020 року відповідач так і не оформив в установленому законом порядку право користування земельною ділянкою, використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Міська рада просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі 643 460 грн 92 коп. за період з 21.08.2017 року по 21.08.2020 року.

Ухвалою судді від 28.08.2020 року було відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року підготовчий розгляд справи закрито, справу призначено до судового розгляду по суті, здійснено виклик відповідача через оголошення на веб-сайті судової влади України.

Представник позивача Лазоренко С.М. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов суду не направив.

Ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матріали справи та надані докази, встановив такі фактичні обставини.

08 липня 2009 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Горизонт» було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 3105 кв.м, для експлуатації та обслуговування будівлі виробничого корпусу швейного цеху та будівлі гаражів зареєстрованого у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.07.2009 року за № 040954800182.

На підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В., будівля виробничого корпусу швейного цеху та будівля гаражів по АДРЕСА_1 , загальною площею 1074,5 кв.м, розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3105 га, кадастровий номер 5310436100:07:002:0600, відчужена ОСОБА_1 .

Відповідач так і не оформив в установленому законом порядку право користування земельною ділянкою.

У період з 21.08.2017 року по 21.08.2020 року відповідач так і не оформив в установленому законом порядку право користування земельною ділянкою, використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В частині першій та другій статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В ст. 1, ч. 5 ст. 5, ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» зазначено, що земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 1, п. 2 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 01 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 01 січня 2013 року в порядку, встановленому законом. У разі якщо до 01 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Суд виходить з того, що право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Підставою для звернення позивача із позовом є відшкодування збитків, а не виконання договірних зобов`язань.

Розмір безпідставно збережених коштів позивач підтвердив розрахунком, правильність якого відповідач не спростував.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України у розмірі 9 652 грн 40 коп.

На підставі викладеного, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області безпідставно збережені кошти в розмірі 643 460 грн 92 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплачений судовий збір в розмірі 9 652 грн 40 коп.

Сторони по справі:

Позивач: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, адреса: 39600, м. Кременчук, пл. Перемоги, 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде виготовлено 04.03.2021 року.

Суддя Ж.О. Кривич