Рішення № 95495711, 15.03.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3514/14-ц

Провадження № 2/345/76/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2021 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого - судді Онушканича В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і проведення судового засідання справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (правонаступника ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 27.11.2020 року заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.10.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Відповідно до ухвали Калуського міськрайонного суду від 13.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залучено до участі у справі в якості правонаступника ПАТ «Дельта Банк». Оскільки за договором №194/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 09.02.2018 року (а.с. 54) та витягу з додатку до договору №194/К від 09.02.2018 року (а.с. 55) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було передано право вимоги ПАТ «Дельта Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №005-08505-200313 від 20.03.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.03.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , відповідачем по справі, було укладено кредитний договір №005-08505-200313, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, та надав держателю ( ОСОБА_1 ) платіжну картку, а також ПІН-код до картки. Згідно даного договору ПАТ «Дельта Банк» надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії. Позивач відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію на загальну суму 100 000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 50 000,00 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Відповідно до кредитного договору держатель картки зобов`язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частинами суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Оведрафтом.

Однак зобов`язання відповідач у встановлений строк не виконує, у зв`язку з чим станом на 02.06.2014 року виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 57230 грн. 00 коп. Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути дану суму з відповідача, а також судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов. Відповідач просить врахувати, на підтвердження укладеного із ним договору позивач додає до позовної заяви: копію договору на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-08505-200313 від 20.03.2013 року, що складається із 3-х сторінок; копію 1-ї сторінки із 2-х Тарифів на обслуговування платіжних карток тарифний пакет «Готівочка 2012», що не містить ані підпису уповноваженого представника банку, ані підпису клієнта ОСОБА_1 . Водночас серед доданих матеріалів справи відсутні Правила здійснення операцій за картковими рахунками, що за твердженням позивача теж є частиною укладеного кредитного договору.

Відповідач наголошує, що доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача. Водночас матеріали справи не місять достатніх та допустимих доказів того, що відповідач на момент підписання договору був ознайомлений саме з тими тарифами, що додані до матеріалів справи, оскільки вони не містять підпису відповідача. Крім того, матеріали справи не місять 2-ї сторінки тарифів. На підтвердження розміру заборгованості позивач надав «Розрахунок ціни позову». Як вбачається із розрахунку, 04.04.2013 року ніби то відбулося зняття готівки у розмірі 50000,00 грн. Окрім зазначеного запису в розрахунку, позивач не надав жодних доказів здійснення такої операції відповідачем. Того ж дня, згідно розрахунку, позичальником внесено 1020,00 грн. Дані кошти позивач не зараховує до жодної з колонок розрахунку, тобто абсолютно не зрозуміло, в рахунок якої частини заборгованості ним було зараховано вищезазначений платіж.

В подальшому, як вбачається з розрахунку, відповідачем здійснено ще чотири платежі: 21.05.2013 року - 2500,00 грн.; 21.06.2013 року - 2250,00 грн.; 23.07.2013 року - 2250,00 грн.; 05.09.2013 року - 2400,00 грн. Внесені кошти позивач розподілив на власний розсуд. З розрахунку вбачається, що відповідачем сплачено коштів на суму 10670,00 грн., з них 3000,00 грн. позивач врахував в рахунок погашення комісії та інших нарахувань. Водночас з умов договору не вбачаються підстави для нарахування «комісії та інші нарахування».

Відповідач наголошує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Проте позивачем не надано первинних документів, а отже не підтверджено належними та допустимими доказами наявність заборгованості та її розмір. Тому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою, обставини викладену у ній не доведені належними та допустимими доказами та просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк») подало відповідь на відзив. Зазначає, що 09.02.2018 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір №194/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до додатку до договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №005-08505-20313 від 20.03.2013 року, укладеним з АТ «Дельта Банк» в сумі 59030,00 грн. Відповідно до вказаного договору про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» було передано оригінал договору від 20.03.2013 року та додатків до нього, в яких містяться Тарифи на обслуговування платіжних каток Тарифний пакет «Готівочка 2012» на двох сторінках та який містить підписи сторін, відповідача та представника банку. На другій сторінці перед підписом держателя карки (позичальника) зазначено «З тарифами ознайомлений».

Щодо покликань відповідача, що серед доданих матеріалів справи відсутні Правила здійснення операцій за картковими рахунками, то відповідно до п.1.1 Договору №005-08505-20313 від 20.03.2013 року всі визначення в цьому договорі вживаються у визначенні, встановленому Правилами надання банківських послуг фізичних особам за поточними рахунками з використанням платіжної картки у національній та іноземній валюті, затвердженими Рішенням Ради директорів ПАТ «Дельта Банк», які оприлюднюються шляхом їх розміщення на інформаційних стендах банку в приміщеннях банку та на сайті банку www.deltabank.com.ua/

ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначає, що відповідно до умов договору про відступлення права вимоги не передбачено передачу матеріалів претензійно-позовної роботи. А тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може надати пояснення щодо розрахунку ціни позову, адже даний розрахунок формувався та подавався до суду первісним кредитором Пат «Дельта Банк». Водночас умовами договору підтверджено законність та правомірність заявлених позовних вимог. Так, в п.5.20 договору зазначено, що підписанням цього договору клієнт погоджується з тим, що він отримав повну, доступну та вичерпну інформацію щодо умов надання кредиту за договором, а саме - щодо сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, переліком та розміром всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту, щодо розміру щомісячних платежів та орієнтовної сукупної вартості подорожчання кредиту, враховуючи розмір комісії (тарифів).

ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить врахувати, що зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не заперечує факт сплати коштів в рахунок погашення кредиту, що свідчить про те, що відповідачем все ж таки були зняті кошти з карки в розмірі 50 000,00 грн., адже прямим підтвердженням зняття і користування коштами є факт сплати відповідачем коштів в рахунок погашення кредиту. Доводи відповідача про те, що позивач на власний розсуд здійснював розподіл внесених відповідачем коштів не відповідає дійсності та матеріалам справи, адже всі нарахування за користування кредитними коштами, обслуговування рахунку та інші послуги та розподіл сплачених коштів передбачено умовами Договору 005-08505-20313 від 20.03.2013 року та тарифами на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет «Готівочка 2012». Належних та допустимих доказів на спростування невірного нарахування суми боргу по договору 005-08505-20313 відповідачем не надано.

Також ТОВ «ФК «ЄАПБ» звертає увагу, що договір №005-08505-20313 від 20.03.2013 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем, а також договір про відступлення прав вимоги, укладений між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому порядку недійсними невизнані, тобто в силу ст.204 ЦПК діє презумпція правомірності правочину. Дії відповідача щодо оспорювання договору та отримання кредитних коштів через шість років після його укладення є нічим іншим, як намаганням позичальника уникнути належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Крім того договір №005-08505-20313 від 20.03.2013 року не є споживчим кредитом, це договір з відкриттям клієнту поточного рахунку з використанням платіжної картки для розрахунків як власними коштами клієнта, так із наданням клієнту кредиту, шляхом відкриття кредитної лінії, шляхом встановлення кредитного ліміту. До того ж зі змісту договору вбачається, що жодної з умов, які визнаються законом «Про захист прав споживачів» несправедливими, до договору внесено не було. Договір №005-08505-20313 від 20.03.2013 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем, за своєю формою і змістом відповідає вимогам діючого законодавства. Тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач своїм правом подати заперечення не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

20.03.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 (клієнтом) було укладено договір №005-08505-200313 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної карти та обслуговування платіжної картки (а.с. 3-4). За умовами даного договору банк відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України відкриває клієнту поточний рахунок з використання платіжної картки № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та/або надає в користування клієнту платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування клієнта згідно переліку послуг та на умовах, викладених в Тарифному пакеті Готівочка 2012, що міститься в додатку №1 до цього договору та згідно з умовами цього договору, Умовами надання картки і Правил.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За змістом статті 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно частини першої статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

До таких правовідносин застосовуються положення про банківський кредит.

Так, п.1.3 договору №005-08505-200313 передбачено, що банк надає клієнту кредит, шляхом відкриття клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 100 000,00 грн. та на день укладення цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 50 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно. Перегляд та/або зміна кредитної лінії/загального розміру кредитної лінії здійснюється у відповідності до внутрішніх процедур банку та умов цього договору. П.1.5 договору передбаченого, що кредитування рахунку в межах кредитної ліній здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі та не потребує підписання додаткових угод до цього договору.

Згідно із п.1.6 договору кошти кредитної лінії та власні кошти клієнта використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються клієнтом у суб`єктів господарювання та зняття готівки, виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком за цим договором та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України. Банк здійснює обслуговування рахунку за кредитною схемою (п.1.7 договору).

Клієнт сплачує банку проценти за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах (п.2.3 договору). З долученої ТОВ «ФК «ЄАПБ» копії «Тарифів на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет «Готівочка 2012» вбачається, що відповідач ОСОБА_1 при укладенні договору був ознайомлений із тарифами, що стверджується його підписом (а.с.129). Отже, заперечення відповідача начебто він не був ознайомлений із тарифами не заслуговують на увагу

При цьому суд вважає обґрунтованими покликання відповідача, що Правила здійснення операцій за картковими рахунками не можуть бути частиною укладеного договору.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правила здійснення операцій за картковими рахунками, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Покликання позивача на те, що з Правилами надання банківських послуг фізичних особам за поточними рахунками з використанням платіжної картки у національній та іноземній валюті, затвердженими Рішенням Ради директорів ПАТ «Дельта Банк», можна ознайомитися на інформаційних стендах банку в приміщеннях банку та на сайті банку www.deltabank.com.ua/, не свідчать про те, що саме з цими Правилами відповідач ознайомився і погодився з ними, а тому їх не можна вважати складовою частиною договору №005-08505-20313 від 20.03.2013 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.2.1 договору №005-08505-20313 від 20.03.2013 року моментом надання банком клієнту кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів клієнта.

На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів саме у розмірі 50 000,00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок ціни позову (а.с.9).

Водночас доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року.

Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Відповідно до п. 5, глави VII Загальних правил документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, банк не долучив доказів на підтвердження заборгованості відповідача у зазначеному ним розмірі, а саме не додано виписки по рахунку ОСОБА_1 за договором №005-08505-200313 від 20.03.2013 року, яка є первинним документом та належним підтвердженням наявності та розміру заборгованості.

Крім того, на підставі ч.7 ст.81 ЦПК України, ухвалою Калуського міськрайонного суду від 13.01.2021 року було витребувано від ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступника ПАТ «Дельта Банк», виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_2 від 20.03.2013 року (а.с. 112-113). Водночас від ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшла заява про те, що кредитна справа за кредитним договором №005-08505-200313 від 20.03.2013 року, яка передана АТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», не містить виписок по рахунку за договором на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-08505-200313 від 20.03.2013 року (а.с.116-118). Також в цій заяві представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що від ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи на ліквідацію Фонду гарантування вкладів слід витребувати необхідні докази.

За таких обставин ухвалою Калуського міськрайонного суду від 12.02.2021 року було витребувано від ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи на ліквідацію Фонду гарантування вкладів - Матвієнко Андрія Анатолійовича (б-р Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014) виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-08505-200313 від 20.03.2013 року (а.с.137-138). Копію вказаної ухвали про витребування доказів представник ПАТ «Дельта Банк» отримав 19.02.2021 року (а.с.140-143). Водночас, станом на дату розгляду справи, вимоги ухвали не були виконані, виписка по рахунку ОСОБА_1 не була суду надана з невідомих для суду причин.

Ч.10 ст.84 ЦПК України передбачено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Отже, належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів суду не були надані.

При цьому суд враховує, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо.

Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Сам по собі розрахунок ціни позову без надання належних доказів отримання кредитних коштів відповідачем не є підтвердженням наявності заборгованості. Як вказувалося вище, будь-яких доказів перерахування кредитних коштів у розмірі 50 000,00 грн. на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано. Факт перерахування відповідачем ОСОБА_1 коштів на відкритий йому рахунок у ПАТ «Дельта Банк» з огляду на те, що договір №005-08505-200313 від 20.03.2013 року є насамперед договором на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, а статусу кредитного набуває лише у разі надання відповідачу кредитних коштів, не свідчить про визнання відповідачем факту отримання кредиту саме у розмірі 50 000,00 грн.

Отже, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із недоведеністю заявлених вимог.

На підставі ст.ст. 512-514,517,1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 81,84,141, 259, 263-265 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (правонаступника ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки №005-08505-200313 від 20.03.2013 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.03.2021 року.

Суддя