Рішення № 9549525, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/62614.04.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»

простягнення 1108309,68 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Троян О.П. (довіреність № 0110-36 від 04.01.2010); від відповідача –Фетісова Л.В. (довіреність б/н від 25.01.2010). СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»(далі – Позивач, Страховик) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»(далі –Відповідач, Агент) 1108309 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Агентом умов пунктів 3.2.11, 3.2.12, 3.2.13, 4.1. агентського договору № 23-2900-0001, укладеного 10.11.2006 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Арма», відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов’язання від імені та за дорученням Страховика особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на території України дії, спрямовані на укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а Страховик зобов'язався сплачувати Агенту агентську винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах даного Договору.

Відповідачем не були повернуті 447 бланків договорів страхування (полісів), що відповідно до пункту 7.3. Агенського договору покладає на Відповідача обов’язок сплатити Позивачу штраф у розмірі, що дорівнює сумі максимального страхового платежу, який міг бути отриманий за втраченим полісом страхування з урахуванням умов п. 8 розділу VII Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961- IV від 01.07.2004, який за розрахунками Позивача складає 2 479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) гривень 44 копійки за одним втраченим полісом страхування.

15.12.2009 Позивач через канцелярію Господарського суду м. Києва подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з Відповідача суму компенсації (штрафу) в розмірі 1058720,88 грн., мотивувавши зазначену заяву помилковим включенням до позовної заяви 20 договорів страхування (полісів).

Відповідач проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача з наступних підстав:

- відсутність жодного документального підтвердженого факту втрати Відповідачем бланків договорів страхування (полісів);

- розрахована Позивачем в позові сума збитку за начебто втрачені бланки договорів страхування (полісів) не відповідає дійсним обставинам справи, адже, Відповідачем були втрачені виключно другі примірники укладених договорів страхування (полісів), за що штрафні санкції за умовами агентського договору не нараховуються;

- в позові Позивачем не доведено отримання збитку внаслідок втрати Відповідачем других примірників укладених договорів страхування (полісів).

- Відповідачеві було запропоновано до 21 липня 2008 року провести акт звірки, а також передати нереалізовані бланки полісів. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 (шість) місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, 20 січня 2009 року закінчився строк позовної давності для пред'явлення нарахованих штрафних санкцій з боку Позивача. Позов датований Позивачем 11 серпня 2009 року. Частини 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності по вимозі, заявленої в позові, є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Господарського суду м. Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 16.09.2009 було порушено провадження у справі № 34/626.

Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви.

За заявою ЗАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” назва Позивача по справ була змінена на Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2006 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Арма»був укладений агентський договір № 23-2900-0001 (далі –Агентський договір), предметом якого є зобов'язання Агента від імені та за дорученням Страховика особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на території України дії, спрямовані на укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а Страховик зобов'язується сплачувати Агенту агентську винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах даного Договору.

          Відповідно до пункту 1.3. Агенського договору у своїй діяльності Агент чітко керується чинним законодавством України, положеннями даного Договору, інструкціями та вказівками Страховика.

Договори (поліси) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються Агентом у повній відповідності до умов страхування, визначених Законом України ”Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІУ від 01.07.2004 та затвердженого законодавством рівня базового страхового платежу (пункт 1.6. Агенського договору).

Відповідно до пункту 2.1 Агенського договору Страховик має право:

- здійснювати контроль та перевірку роботи Агента при виконанні умов цього Договору. Результати перевірки, а також виявлені порушення оформляються Актом перевірки, що підписується повноважними представниками Сторін. Зокрема Страховик проводить звірку фактичної наявності (залишків) бланків суворої звітності у Агента не рідше ніж один раз на квартал, за результатами якої складається відповідний Акт звірки (пункт 2.1.1.);

- вимагати від Агента відшкодування збитків, нанесених Страховику, з його вини (пункт 2.1.3.);

- призупиняти передачу бланків договорів страхування (полісів) Агенту, а також в разі необхідності вимагати дострокового повернення раніше переданих бланків (пункт 2.1.6.).

Агент відповідно до пункту 2.2.4 Агенського договору має право, якщо він не згодний зі змістом Акта перевірки - письмово надати Страховику свої обґрунтовані заперечення, зробивши при цьому в Акті перевірки відмітку про те, що Агент відмовився підписувати або не згодний зі змістом Акта. Необґрунтована відмова Агента від підписання Акту перевірки не дозволяється.

          Обов’язки Агента передбачені пунктом 3.2. Агенського договору, серед яких наступні обов’язки:

- забезпечити повну схоронність документів, отриманих від Страховика для виконання даного Договору у тому числі бланків договорів страхування (полісів, заяв, списків, квитанцій тощо) і нести відповідальність за їх втрату або пошкодження (пункт 3.2.5.);

- видавати заповнені та належним чином оформлені і підписані договори страхування (поліси) на руки страхувальникам/застрахованим особам. Страхувальнику видається оригінал договору (полісу), належним чином заповнена картка технічного ассістансу та необхідні копії, (якщо такі копії передбачені типом та формою договору страхування (полісу). Другий примірник укладеного договору страхування (полісу) залишається у Агента для подальшої передачі його Страховику згідно умов даного Договору (пункт 3.2.7.).

- у разі втрати бланку договору страхування (полісу, заяви, списку, квитанції тощо) не пізніше наступного робочого дня повідомити про це Страховика із зазначенням виду, кількості, номеру втраченого документу та причини втрати (пункт 3.2.13).          

- своєчасно повідомляти Страховика про всі обставини, що можуть вплинути на хід виконання доручення та на збереження матеріальних цінностей, отриманих від Страховика, або таких, що повинні передаватися Агентом страховику .

- в разі проведення Страховиком звірки фактичної/наявності (залишків) полісів - на відповідну вимогу Страховика надати йому в термін не пізніше 10-ти (десяти) робочих днів всі оригінали бланків) договорів страхування (полісів, заяв, списків, квитанцій тощо), що були видані Агенту та рахуються за ним (пункт 3.2.17).

- на відповідну вимогу Страховика достроково повернути йому в термін не пізніше 10-ти (десяти) робочих днів всі оригінали бланків договорів страхування (полісів, заяв, списків, квитанцій тощо), що були видані Агенту та рахуються за ним (пункт 3.2.18).

Судом встановлено, що Позивачем з листопада 2006 року по вересень 2007 року за актами прийому-передачі, підписаними представниками сторін, було передано Відповідачу бланки суворої звітності, до яких відповідно до Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затвердженими спільним наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України від 25.11, 15.11, 24.11.93 № 98/118/740, відносяться бланки страхування, поліси страхування тощо.

За наслідками використання бланків суворої звітності Агент надав Страховику 37 Звітів, з яких всі крім Звіту № 37 про укладені договори страхування та отримані за ними страхові платежі від 23.07.2008 були підписані Страховиком.

Листом вих. № 437 від 05.06.2008 Агент повідомив Позивача про те, що по технічним причинам поліс № ВВ/1840623 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не був включений в звіт за 2-гу декаду вересня 2007 року, як того вимагають умови п. 4.1. Агенського договору. Штрафні санкції в сумі 175,98 грн. за 254 дні прострочки будуть перераховані Позивачу в строк до 20.06.2008.

Листом вих. № 514/1 від 25.06.2008 Агент повідомив Позивача про те, що по технічним причинам поліс № ВВ/2877127 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не був включений в звіт за 1-шу декаду серпня 2007 року, як того вимагають умови п. 4.1. Агенського договору. Штрафні санкції в сумі 181,02 грн. за 331 день прострочки будуть перераховані Позивачу в строк до 20.07.2008.

Листом вих. № 61 від 11.07.2008 Позивач повідомив Агента про розторгнення Агенського договору з 21 липня 2008, у зв’язку з неодноразовим грубим порушенням умов пункту 3.2.11., 3.2.12., 3.2.13., 4.1. Агенського договору, що підтверджується листами Агента № 437 від 05.06.2008 та № 514/1 від 25.06.2008. Позивач запропонував до 21.07.2008 провести Акт звірки між товариствами щодо реалізованих, зіпсованих та втрачених полісів.

З листом вих. № 89 від 29.10.2008 Позивач направив Відповідачу два примірника Акта звірки полісів, який просив розглянути протягом 3-х робочих днів з дня отримання.

Відповідно до зазначеного Акта звірки від 29.10.2008 передбачено, що Позивачем було передано Відповідачу 22748 кількість бланків договорів страхування, з яких реалізовано 15229 шт., зіпсовано - 15229 шт., втрачено - 2 шт., повернуто 5 439 шт., недостача бланків складає 575 шт. Відповідно до поштового повідомлення, зазначений лист було отримано представником Відповідача 30.10.2008.

Акт звірки підписаний з боку Відповідача не був, жодних зауважень щодо його змісту зроблено Агентом не було.

Враховуючи, що будь-яких пояснень чи доказів спростування зазначеної кількості невикористаних бланків Відповідач суду не надав, суд вважає, що зазначений факт щодо зазначеної кількості неповернутих бланків є встановленим.

У період з січня 2009 року по березень 2009 року Агент повернув Страховику 152 бланків полісів, а саме:

-          за Актом прийому-передачі від 22.01.2009 –23 бланки;

-          за Актом прийому-передачі від 02.02.2009 – 58 бланків;

-          за Актом прийому-передачі від 05.02.2009 – 30 бланків;

-          за Актом прийому-передачі № 1-03 від 16.03.2009 –41 бланк.

Таким чином, станом на березень 2009 року нестача бланків переданих Позивачем Відповідачу склала 423 бланки.

29 липня 2009 року в газеті „Голос України” було опубліковано повідомлення ЗАТ „СК „УСГ”, відповідно до якого Позивач повідомив, що договори серії ВВ в кількості 447 бланків були втрачені, тому вважаються недійсними.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:

- бланки ВВ № 588150, 588175, 588514, 588715, 588894, 588895, 588936, 588937, 588938, 588939, 588940, 588954 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 001 від 17.11.2006. Бланк ВВ № 588514 переданий Відповідачем Позивачу як зіпсований за Звітом № 6;

- бланки ВВ № 589010, 589012, 589019, 589034, 589036, 589044-589046, 589065-589080, 589150, 589274, 589502, 589503, 589507, 589511, 589516, 589676-589690, 589752-589780, 589931, 589932, 586167, 586237, 586751, 586756-586765, 586834, 586835, 586837, 586927, 586935, 586958, 586963 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 002 від 22.11.2006. Бланки ВВ № 589010, 589012, 589019, 589150, 589502, 589503, 589507, 589511, 589931, 589932, 586167 передані Відповідачем Позивачу як зіпсовані за Звітом № 6;

- бланки ВВ № 792193, 792230, 792925, 792945, 791003, 791072-791096, 791102, 791236, 791294, 791320, 799240 791709, 791714, 791724, 761733, 791879, 791970, 791971, 791993 –791997 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 003 від 22.11.2006. Бланки ВВ № 792230, 791236, 791294, 791320 передані Відповідачем Позивачу як зіпсовані за Звітом № 6. Бланк ВВ № 791879 переданий Позивачу Відповідачем як анульований за Звітом № 31;

- бланки ВВ № 798061-798100, 798169, 798228, 798346, 798412, 798453, 798609-798618, 798706-798710, 798723, 798727, 798729, 798730, 798739-798741, 798751, 798752, 798763, 798842 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 4 від 16.01.2006. Бланк ВВ № 798723 був переданий Позивачу як зіпсований за Звітом № 13;

- бланк ВВ № 1030892 був переданий Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 5 від 25.01.2007;

- бланки ВВ № 1211094, 1211227, 1211310, 1211326-1211328, 1211346, 1211347, 1211349, 1211371, 1211555, 1211557, 1211595, 1211650, 1211656, 1211824-1211828, 1211953, 1211954 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 7 від 25.01.2007. Бланк ВВ № 1211227 був переданий Позивачу як зіпсований за Звітом № 13;

- бланки ВВ № 1217684, 1217685, 1228060 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 8 від 20.03.2007;

- бланки ВВ № 1229324, 1229330, 1229390, 1229430, 1229469, 1229472, 1229496 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 9 від 02.04.2007;

- бланки ВВ № 1228073, 1228074, 1228130, 1228140, 1228315, 1228489, 1228591, 1228532, 1228534, 1228791, 1228802, 1228806, 1228819, 1228940, 1228952 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 10 від 05.04.2007;

- бланки ВВ № 1236288, 1236306, 1236386, 1236404, 1236493, 1236783 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 11 від 25.04.2007;

- бланки ВВ № 1841147-1841649, 1841674, 1841782-1841785,1841992 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 12 від 16.05.2007;

- бланки ВВ № 2006061, 2006107, 2006109, 2006341, 2006393, 2006408, 2006435, 2006464, 2006482, 2006741, 2006743, 2006992 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 13 від 11.06.2007;

- бланки ВВ № 2612273-2612276, 2612414, 2612415, 2612418-2612495, 2612498, 2612610, 2612907, 2612912, 2612914-2612916, 2612927-2612944, 2612951-2612957, 2612967, 2612972 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 14 від 06.06.2007;

- бланки ВВ № 2624020, 2624034, 2624300, 2624329, 2624330, 2624331, 2624348, 2624583, 2624584, 2624587, 2624596, 2624601, 2624611, 2624612, 2624902, 2624904 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 15 від 17.07.2007;

- бланки ВВ № 1840620, 1840660 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 16 від 18.07.2007;

- бланки ВВ № 2877106, 2877108, 2877123, 2877141, 2877319, 2877352, 2877357, 2877358, 2877903, 2877904 були передані Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі бланків договорів страхування (полісів) та інших бланків суворої звітності № 17 від 25.07.2007.

          Таким чином з 447 бланків, які вважались втраченими Відповідачем, 19 бланків було повернуто Агентом до часу опублікування відповідної інформації.

Враховуючи той факт, що із загальної кількості неповернутих бланків, визначених Позивачем в кількості 575 бланків, Відповідач за період з січня 2009 року по березень 2009 року повернув Страховику 152 бланків полісів, а також той факт, що Позивач помилково включив до публікації про втрачені бланки 19 бланків, загальна кількість неповернутих бланків складає 404 шт.

          Суд не приймає посилання Відповідача на факт виявлення в сейфі приміщення колишнього Черкаського регіонального управління звіту про укладені договори (поліси) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів всіх вище перерахованих бланків договорів, оскільки зазначена інформація не є доведеною Відповідачем, як це передбачено статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).           

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України „Про страхування” страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Таким чином, Агент мав належним чином виконувати усі зобов’язання передбачені Агентським договором в силу дії норм законодавства та договірних умов в силу існування договірних відносин з Позивачем.

          Судом встановлено, що до обов’язків Агента входило забезпечити повну схоронність документів, отриманих від Страховика для виконання даного Договору у тому числі бланків договорів страхування (полісів, заяв, списків, квитанцій тощо) і нести відповідальність за їх втрату або пошкодження (пункт 3.2.5. Агенського договору); другий примірник укладеного договору страхування (полісу) мав передаватися Страховику (пункти 3.2.7., 4.1. Агенського договору).

Відповідно до пункту 7.1. Агенського договору в разі втрати (загублення) бланку договору страхування (полісу), що був виданий Агенту, останній сплачує Страховику компенсацію (штраф) у розмірі, що дорівнює сумі максимального страхового платежу, який міг бути отриманий за втраченим полісом страхування з урахуванням умов п.8 розділу VII Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ГУ від 1 липня 2004 року.

В рамках умов даного пункту Договору до випадку втрати бланку договору страхування (полісу) також прирівнюються випадки: неповернення або ненадання до перевірки бланків договорів страхування (полісів) на вимогу Страховика згідно умов п. 3.2.18 або 3.2.19 або 7.4. даного Договору, або виявлення фактичної відсутності таких бланків при відповідній перевірці, якщо інше не було окремо узгоджено Сторонами.

Відповідно до пункту 8.2. Агенського договору даний Договір може бути розірваний у будь-який момент кожною з Сторін із попереднім повідомленням другої сторони за 30-ть днів до запланованої дати розірвання дії Угоди. Судом встановлено, що Позивач листом вих. № 61 від 11.07.2008 повідомив Агента про розторгнення Агенського договору з 21.07.2008.

У разі розірвання або закінчення строку дії Договору або припинення його згідно умов визначених у пункту 8.4. цього Договору, Агент зобов'язаний не пізніше 10-ти (десяти) робочих днів з кінцевої дати дії Договору повернути Страховику все одержане та все виконане за цим Договором, перерахувати всі суми, належні Страховику, а Страховик зобов'язаний прийняти все від Агента та у п'ятиденний термін провести з ним остаточний розрахунок щодо сплати агентської винагороди.

Таким чином, зобов’язання Відповідача щодо повернення бланків страхових договорів мало бути виконано в строк до 31.07.2008 включно.

Відповідно до пункту 7.1. Агенського договору, Агент несе повну матеріальну відповідальність за збереження отриманих від страхувальників страхових платежів та збереження бланків договорів страхування (полісів).

З цих позицій суд не вважає обґрунтованими посилання Відповідача на відсутність встановленої договірної відповідальності за неповернення другого бланку договору страхування навіть за наявності факту його сплати з боку застрахованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В Агентському договорі передбачена єдиноразова сума штрафу, яку має сплатити Відповідач за невиконання зобов’язання щодо повернення бланків договорів страхування після припинення дії Агенського договору. За таких умов, частина 6 статті 232 ГК України застосовуватись не може.

Суд також відхиляє позицію Відповідача про те, що у зв’язку з завершенням шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, позов має бути залишений без розгляду у зв’язку зі сплином строку позовної давності.

Законодавство України розрізняє поняття обчислення строків позовної давності щодо нарахування пені (частина 2 статті 258 Цивільного кодексу) і строку, в межах якого нараховуються штрафні санкції (частини 6 статті 232 ГК України).

Строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції (пеня), –це проміжок часу, протягом якого триває відповідне порушення, за яке ці санкції встановлено законом або договором (триваюче порушення). Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу). Власного поняття позовної давності ГК України не дає, відсилаючи до ЦК України (ст. 223 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позов Позивачем поданий в межах зазначеного строку.

В той же час, суд, не знаходить обґрунтованими розмір штрафних санкцій, який визначений Позивачем до стягнення з Відповідача.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позивачем не доведено фактів щодо збитків, яких зазнав Позивач, у зв’язку з втратою Відповідачем бланків страхових договорів. За таких умов визначена Агентським договором сума штрафу, яка має відповідати розміру суми максимального страхового платежу (2479,44 грн. за один втрачений бланк) та сума штрафу, яка підлягає стягненню з Відповідача (за 404 бланки - 1001693,80 грн.) є непомірно великими.

Враховуючи те, що втрачені Відповідачем бланки не були неправомірно використанні третіми особами, вимог щодо виплати страхового відшкодування Позивачу по втраченим бланкам пред’явлено третіми особами не було, враховуючи вжиті заходи попередження неправомірного використання бланків договорів страхування та відсутність фактів нанесення збитків Позивачу, суд вбачає за необхідне, на підставі статті 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, шляхом встановлення фіксованого платежу в сумі 100 грн. за один втрачений бланк договору страхування.

За таких умов позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із загальної кількості неповернених Відповідачем бланків суворої звітності в кількості 404 штук та визначеної судом суми штрафу в розмірі 100 грн. Загальна сума штрафу, яка підлягає стягненню з Відповідача складає 40 400 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Проте, враховуючи те, що позов в частині стягнення штрафу в сумі 1001693,80 грн. був поданий позивачем правомірно, але вказана сума штрафу була зменшена судом, то враховуючи положення частини 2 статті 49 ГПК України судові витрати виходячи із цієї суми покладаються на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, а також вищезазначеними нормами законодавства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»(ідентифікаційний код 21265671, 03037 м. Київ, вул. Червонозоряний, 52, р/р №26506001 в ТОВ КБ «Арма»м. Київ, МФО 380300 чи з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконання цього рішення) на корить Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(ідентифікаційний код 30859524, 03038 м. Київ, вул. Федорова, 32-А р/р № 265044691 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 40 400 (сорок тисяч чотириста) грн. штрафу, 10 016 (десять тисяч шістнадцять) грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.