Ухвала суду № 95494436, 11.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

11 березня 2021 року м. Київ № 640/14769/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства оборони Українипровизнання наказу Міністерства оборони України від 10.06.2019 № 306 протиправним та нечинним в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Міністерства оборони України (адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код - 00034022) (надалі - відповідач або МОУ), у якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства оборони України від 10.06.2019 № 306 в частині доповнення до Розділу ІІІ пункту 4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.05.2016 № 768/28898 такого змісту "під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі".

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач наголошує на тому, що порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України, а не Міністерством оборони України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/14769/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 20.08.2020.

Призначеного дня судом оголошено перерву, справу призначено до розгляду на 01.10.2020.

У вказаний день та 05.11.2020 судові засідання відкладено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2021.

11.02.2021 та 04.03.2021 розгляд справи відкладався, справу призначено до розгляду на 01.04.2021.

03.03.2021 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом Міністерства оборони України від 12.11.2020 № 413 «Про затвердження змін до норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період та змін до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.02.2021 № 135/35757, виключено оскаржуваний позивачем абзац десятий пункту 4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.05.2016 № 768/28898.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 7 розділу II рішення у справі "Мінак та інші проти України" ЄСПЛ указав, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення від 23 червня 1993 року у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії", пункт 63), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (пункт 77 рішення від 04 березня 2014 року у справі "Діліпак та Каракайя проти Туреччини", заяви № 7942/05 та 24838/05). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах "Авотіньш проти Латвії", заява № 17502/07, пункт 119 та "Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів", пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі "Беер проти Австрії", заява № 30428/96).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ рішення у справі "Мінак та інші проти України" у разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (пункт 70 рішення від 21 травня 2015 року у справі "Заводнік проти Словенії", заява № 53723/13).

Суд у пункті 10 розділу II вказаного рішення зазначив, що національні суди, не переконавшись, чи були апеляційні скарги у справах заявників їм вручені або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

З огляду на викладене ЄСПЛ зазначив про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з несправедливістю цивільних проваджень.

Таким чином, з метою забезпечення права позивача на подання заперечень, суд приходить до висновку про необхідність отримання пояснень від позивача з приводу обставин, викладених у клопотанні представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі на звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Керуючись ст.ст. 44, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Запропонувати ОСОБА_1 надати пояснення з приводу обставин, викладених у клопотанні представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі на звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для подання зазначених пояснень з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко