Рішення № 95494310, 12.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2021 року № 520/2053/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 1451 (вул. Дерев`янка, буд. 3,м. Харків,61103) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1451 щодо не нарахування та невиплати мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2008 по 28.02.2018 року;

- зобов`язати відповідача військову частину А1451 нарахувати та виплатити мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2008 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати відповідача військову частину А1451 встановити базовий місяць для нарахування індексації серпень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом проходження служби військова частина безпідставно не проводила нарахувань по індексації грошового забезпечення у спірний період, а при звільненні не виплатила відповідної суми під час остаточного розрахунку.

Ухвалою від 16.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив в якому заперечував проти заявлених позовних вимог. В обгрунтування зазначив, що позивачу у період з 01.08.2008 року по 01.12.2015 рік індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась та виплачувалась відповідно до норм чинного законодавства на той час законодавства, що підтверджується копією особового рахунку військовослужбовця №141. Щодо виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 рік зазначає, що у роз`ясненні директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 в п. 7 зазначено, що у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз`яснення. Також звертає увагу суду на те, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України вихідний від 04.08.2017 року №220/5140 та від 08.08.2017 року №78/66-17 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у 2016-2017 роках у Міноборони не було.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач проходив військову службу в Збройних силах України, є учасником бойових дій з 2016 року.

З 2008 року позивач проходив службу у військовій частині А1451.

З 31 серпня 2018 року позивача звільнено з військової служби в запас та виключено зі списків особового складу військової частини А0501.

Проте, при виключені ОСОБА_1 із списків частини відповідачем, на думку позивача, не проведено розрахунків, а саме щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2008 по 28.02.2018 року .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон №2011-XII).

Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства(абз. 8 п. 4 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

На підставі аналізу наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відповідач зазначає, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18 (№К/9901/12055/19), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 01.08.2008 року по 01.12.2015 року згідно особового рахунку військовослужбовця № 141 у позивача декілька разів відбувалося підвищення грошового забезпечення у зв`язку з чим змінювався базовий місяць.

Позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства та зазначені обставини підтверджуються копією особового рахунку військовослужбовця № 141 , відповідно до якого позивачу було виплачено в листопаді-грудні 2008 року - 88 грн. 48 коп., січні-лютому 2009 року - 138 грн. 49 коп., березні 2009 року - 127 грн. 78 коп., квітні 2009 року - 139 грн. 82 коп., травні - червні 2009 року - 151 грн. 19 коп., липні 2009 року - 162 грн. 57 коп., серпні - листопаді 2009 року - 171 грн. 93 коп., грудні 2009 року - 183 грн. 31 коп., січні - лютому 2010 року - 214 грн. 27 коп., березні 2010 року - 280 грн. 69 коп., квітні - травні 2010 року - 302 грн. 41 коп., червні - серпні 2010 року - 307 грн. 63 коп., вересні 2010 року - 309 грн. 02 коп., жовтні 2010 року - 315 грн. 64 коп., листопаді 2010 року - 358 грн. 27 коп., грудні 2010 року - 364 грн. 19 коп., січні 2011 року - 371 грн. 70 коп., лютому - березні 2011 року - 393 грн. 34 коп., квітні 2011 року - 427 грн. 20 коп., травні 2011 року - 446 грн. 40 коп., червні - липні 2011 року - 464 грн. 64 коп., серпні - вересні 2011 року - 481 грн. 92 коп., жовтні - листопаді 2011 року - 494 грн. 47 коп., грудні 2011 року - 504 грн. 01 коп., січні - березні 2012 року - 538 грн. 65 коп., квітні - червні 2012 року - 549 грн. 19 коп., липні - вересні 2012 року - 553 грн. 20 коп., жовтні - листопаді 2012 року - 561 грн. 24 коп., грудні 2012 року - 569 грн. 27 коп., січні - березні 2013 року - 575 грн. 79 коп.

Також вбачається, що у квітні 2013 року було підвищення щомісячної додаткової грошової винагороди у зв`язку з чим змінився базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення, після чого позивачу нараховувалась індексація в квітні - серпні 2013 року (фіксована сума індексації) - 113 грн. 49 коп.

В вересні 2013 року було підвищення щомісячної додаткової грошової винагороди у зв`язку з чим змінився базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення.

В січні 2014 року позивачу було підвищено щомісячну додаткову грошову винагороду у зв`язку з чим змінився базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення, після чого позивачу нараховувалась індексація: втравні 2014 року - 34 грн. 10 коп., червні 2014 року - 75 грн. 52 коп., липні - серпні 2014 року - 124 грн. 24 коп., вересні - жовтні 2014 року - 143 грн. 72 коп., листопаді 2014 року - 193 грн. 66 коп.

В грудні 2014 року було підвищено надбавку за вислугу років у зв`язку з чим змінився базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення.

Після зміни базового місяця позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства: в грудні 2014 року жовтні 2015 року (фіксована сума індексації) - 138 грн. 37коп., в березні 2015 року - 37 грн. 76 коп., в квітні 2015 року - 104 грн. 75 коп., травні 2015 року - 247 грн. 25 коп., червні 2015 року - 451 грн. 88 коп., липні - серпні 2015 року - 488 грн. 42 коп., вересні - жовтні 2015 року - 552 грн. 58 коп., в листопаді - грудні 2015 року - 690 грн. 95 коп.

Отже позивачу у період з 01.08.2008 року по 01.12.2015 рік здійснювалось нарахування та виплата індексація грошового забезпечення, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З приводу проведення відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року суд зазначає, що військовою частиною А1451не надано належних та допустимих доказів щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за зазначені періоди.

Поряд з цим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність застосування у даних правовідносинах базового місяця для індексації - січень 2008 року , оскільки це питання знаходиться в залежності від таких показників як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" повноваження Міністерства оборони України відносно здійснення індексації грошового забезпечення є дискреційними і у разі здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням певних методик та вірних показників для такої індексації судом останній фактично перебере на себе відповідні функції, що є недопустимим.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність військової частини А1451 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік та зобов`язання військову частину А1451 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік.

Згідно частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене , суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 1451 (вул. Дерев`янка, буд. 3,м. Харків,61103) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1451 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік.

Зобов`язати військову частину А1451 (вул. Дерев`янка, буд. 3,м. Харків,61103, код 08208941) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 березня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В