Рішення № 95494152, 26.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2021 року м. Рівне №460/2494/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1 % при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пункту 4-4 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 жовтня 2017 з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач вказує, що з 19 лютого 2010 року вона отримувала пенсію державного службовця, призначену на умовах Закону України «Про державну службу». З 01 жовтня 2017 року позивачу була призначена пенсія за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, при обчисленні розміру пенсії позивача за віком відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, що призвело до зниження розміру пенсійної виплати. Більше того, на письмове звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідач повідомив про відсутність підстав для його проведення із застосуванням такого показника. Вказані вище дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки пенсія за віком з 10 жовтня 2017 року їй була призначена вперше, а тому згідно з пунктом 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії повинен був обчислюватися із застосовується середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивача, з 19 лютого 2010 року останній була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». На підставі пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01 жовтня 2017 року позивача автоматично було переведено на пенсію за віком на умовах вказаного Закону. Враховуючи, що пенсія позивачу призначалася не в перше, тому, на думку відповідача, підстави для застосування положень законодавства, які регулюють первинне призначення пенсії, в тому числі застосування при визначені розміру пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, - немає. Окрім іншого, відповідач вважає, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки пенсія є щомісячним платежем та про порушення свої прав позивач мала дізнатися у наступному місяці після отримання пенсії в неналежному розмірі. На підставі вищенаведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

30 вересня 2019 року позовна заява надійшла до суду.

03 жовтня 2019 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22 жовтня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, клопотання про зупинення провадження у справі, а також копії витребовуваних судом письмових доказів.

23 жовтня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та, відповідно, зупинено провадження у справі.

02 лютого 2021 року ухвалою суду провадження у справі було поновлене.

30 січня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

З 19 лютого 2010 року позивачу призначена пенсія державного службовця на умовах Закону України «Про державну службу», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу від 04 березня 2010 року № 78.

З 01 жовтня 2017 року позивачу призначена пенсія за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією розпорядження від 16 листопада 2017 року № 814410.

09 серпня 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила, здійснити перерахунок її пенсії за віком відповідно до пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 жовтня 2017 року.

Листом від 06 вересня 2019 року за № С-1069/07.1-59 відповідач повідомив позивачу про те, що з 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ, яким внесенні зміни до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за змістом яких пенсії призначенні відповідно до вказаного Закону з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Також, особам, пенсії яким призначені, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Враховуючи вищевикладене, з 1 жовтня 2017 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи з урахуванням вимог пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, відповідач вказав, що при переведенні позивача з 1 жовтня 2017 року на пенсію на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ним правомірно застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Так, за правилами частини другої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, частиною першою статті 25 Закону № 1058 передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс = ----------------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє прийти до висновку про те, що Законом № 1058 регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі – Закон № 2148), яким, зокрема, доповнено розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пунктами 4-3, 4-4 та 4-7.

Відповідно до пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, особам, пенсії яким призначені відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Згідно з абзацом першим пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідач вказує, що розмір пенсії позивача, розрахований за нормами Закону № 1058 був більший, аніж розмір пенсії, обчислений за нормами Закону України «Про державну службу». З огляду на вказане, на підставі пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 позивача автоматично, без його звернення, переведено на пенсію за віком на умовах Закону № 1058 за матеріалами пенсійної справи.

При цьому, обчислення розміру пенсії позивача за віком проведено відповідачем за правилами пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

Суд звертає увагу на те, що пункт 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначає умови проведення перерахунку пенсій, які до 11 жовтня 2017 року були призначені на умовах Закону № 1058.

Разом з тим, як встановлено судом, до 11 жовтня 2017 року позивач отримувала пенсію державного службовця, призначену на умовах Закону України «Про державну службу». Доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не надано та судом в ході розгляду справи не встановлено.

Суд наголошує, що Закон України «Про державну службу» передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, аніж Закон № 1058.

Більше того, Законом № 1058 взагалі не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій особам, що проходили державну службу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був обчислювати пенсію позивача за віком на умовах пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, тобто із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, оскільки в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону № 1058.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку що вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1 % при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 та зобов`язання останнього провести перерахунок пенсії на умовах, визначених пунктом 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення Закону № 1058» є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.

Щодо строку з якого відповідача належить зобов`язати здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд враховує таке.

В ході судового розгляду судом встановлено, що переведення позивача на пенсію за віком на умовах Закону № 1058 було проведено автоматично за матеріалами справи з 01 жовтня 2017 року, за наслідками якого відповідач безпідставно не застосував приписи пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 для визначення розміру пенсійної виплати.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії в розмірі, передбаченому чинним законодавством, було порушене з 01 жовтня 2017 року, а відтак з метою забезпечення повного захисту порушеного права позивача відповідача належить зобов`язати провести перерахунок пенсії позивача саме з 01 жовтня 2017 року.

Одночасно, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 24 квітня 2018 року в справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18). Так, у вказаній постанові, враховуючи позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року в справі № 510/1286/16-а (№11-345апп19) зазначила, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу Пенсійного фонду України на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач дізналася про порушення своїх прав з листа відповідача від 06 вересня 2019 року № С-1069/07.1-59, у зв`язку з чим того ж місяця звернулася до суду позовом, тобто з дотриманням встановленого законом строку звернення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 768,40грн відповідно до квитанції від 30 вересня 2019 року № 0.0.1479650123.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь останньої за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1 % при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до пункту 4-4 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 жовтня 2017 з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень, 40коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 березня 2021 року

Суддя Н.О. Дорошенко