Рішення № 95494054, 02.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/231/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача Дорчинець Є.І.

представника третьої особи Єгорова О.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Дорчинець Євгенія Івановича, третя особа, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Дорчинець Євгенія Івановича, третя особа, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправними дії вчинені 29 жовтня 2019 року в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо складання та підписання акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі більше трьох годин;

визнати дії в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо надання на огляд та у розпорядження стороннім особам з власної ініціативи витяги з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та носять персональні дані - протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

По перше: 28 жовтня 2019 року приблизно в 17-20 т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгеній Дорчинець передав позивачу заяву керівника підприємства та підстави для реєстрації транспортного засобу, трактора колісного FТ-1054 за підприємством ТОВ ІМЕНІ ВОЙКОВА, що знаходиться в селищі Тростянець Великомихайлівського району.

Є. Дорчинець вказав, що документи подані на ім`я головного державного інспектора Вовченка І.В. та запропонував здійснити виїзд для огляду номерів вузлів та агрегатів за місцем знаходження транспортного засобу, посилаючись на вимоги посадової інструкції головного спеціаліста, затвердженими Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 13.11.2017 року №582.

Відповідно до посадової інструкції, в завдання та обов`язки позивача входить здійснення реєстрації та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин,сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру (п.2.2.2), а також інші функції, виконання яких не можливо без доступу до Єдиного реєстру.

Згідно п. 2 п. 7 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою КМУ №694 від 08.07.2009 року, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а відповідно до п. 2 Нові машини, які не зареєстровані територіальними органами Держпродспоживслужби, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі.

З метою підтвердження необхідності виїзду та отримання письмового дозволу у безпосереднього керівника, з урахуванням попереднього погодження з власником у телефонному режимі місця та часу огляду трактора, позивач подав відповідний лист з викладенням у ньому підстав для виїзду Є. Дорчинцю , який особистим підписом та резолюцією погодив виїзд.

29 жовтня 2019 року позивач здійснив виїзд до ТОВ ІМЕНІ ВОЙКОВА, що знаходиться в селищі Тростянець Великомихайлівського району Одеської області та здійснив огляд транспортного засобу зі складенням відповідного акту. Того ж дня складений акт та матеріали для подальшої реєстрації трактора позивачем були передані Є. Дорчинцю.

Разом з цим, в цей же день, 29.10.2019 року, головним спеціалістом Дорчинець Є.І., завідувачем сектору з питань запобігання корупції Станковим А., головним спеціалістом сектору з питань запобігання корупції Чернега Н., головним спеціалістом відділу правового забезпечення Дундер А.В. складено акт про відсутність в приміщенні адміністративної будівлі Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 більше трьох годин протягом робочого дня.

По друге: в порушення зазначеного законодавства, т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Є. Дорчинець видав на огляд та у розпорядження стороннім особам з власної ініціативи витяги з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журнали що є носіями персональних даних, а також матеріали, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та носять персональні дані власників сільськогосподарської техніки.

По третє: присутність позивача на роботі в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області 29.10.2019 року підтверджується записом в журналі приходу на роботу працівників, а також підписаним Є. Дорчинцем та поданим для нарахування та виплати заробітної плати табелем робочого часу.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

17.03.2020 року за вхід.№12339/20 надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.10.2020 року продовжено строк зупинення провадження у адміністративній справі до прийняття Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій рішення щодо послаблення «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки.

29.12.2020 року через канцелярію до суду від позивача за вхід. № 55977/20 надійшло клопотання про поновлення провадження по справі та розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.01.2021р. до участі у справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження. Наступне підготовче засідання по справі призначено на 18.02.2021 року о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 18.02.2021 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі.

03.02.2020 р. за вхід. №4881/20 надійшов відзив за підписом Є.І. Дорчинець на позовну заяву.

Відзив обґрунтовано наступним.

По перше: 31 серпня 2018 року ВС у складі КАС у справі №826/11213/15 досліджував питання доцільності оскарження акту.

В зазначеній справі розглядалась доцільність та можливість оскарження акту ревізії, а не відсутності на робочому місці, проте це не впливає на суть справи оскільки в обох випадках акт є лише службовим документом який складається на підтвердження певного факту або події та, сам по собі, не породжує ж одних юридичних наслідків.

Верховний суд підкреслює, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак, обов`язковою умовою здійснений такого захисту судомі є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Акт - це службовий документ, який складається на підтвердження певного факту (події).

Ознайомлення працівників установи з актом здійснюється в електронній формі та/або може здійснюватися особисто під підпис і за допомогою службової електронної пошти, (п.219-222 Інструкції з діловодства затвердженої наказом Головного управління Держпродспоживслужби Одеській області від 27.09.2019 р. №14-ОД.)

В даному випадку Акт є носієм доказової інформації в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень (відсутність на робочому місці), та не є документом, який встановлює відповідальність і не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Диспозиція ч. 1 ст. 5 КАСУ передбачає оскарження дій службової особи, які пов`язані з порушенням порядку прийняття будь яких владних або організаційно-розпорядчих повноважень.

Проте, відповідач під час складання акту та фіксування події таких функцій не виконував, а одночасно з співробітниками Дундер А.В та ОСОБА_6 зафіксував своє суб`єктивне сприйняття та ставлення до події.

Це підтверджується тим фактом, що відповідач у акті підписався саме як головний спеціаліст, а не виконуючий обов`язки начальника.

Відповідно до позиції ВС викладеної у справі дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді.

Висновки (в тому числі про наявність/відсутність особи на робочому місці) є невід`ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Водночас судження осіб викладені в акті є тільки їх особистими висновками, зазначення яких в акті не суперечить чинному законодавству. Як зазначає ВСУ твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження відповідно до ч. 1 ст.5 КАС України є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Крім того, необхідною передумовою судового захисту прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень є порушення такими суб`єктами відповідних прав та законних інтересів особи. Водночас, саме лише твердження особи про те, що дії чи рішення суб`єкта владних повноважень порушують її/його право, не можуть бути підставою для скасування рішення чи визнання дій протиправними, якщо вони прийняті/вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказані норми, акт не є документом, що створює правові наслідки для позивача, але документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для «законної вимоги».

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 822/2087/17.

По друге: згідно п.п.7 ч. 1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У спірних правовідносинах я виступаю як посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, оскільки жодних публічно-владних управлінських функцій при складанні Акту не здійснював, а діяв виключно як працівник Головного управління.

Окрім того, станом на даний момент я не виконую обов`язки начальника відділу реєстрації техніки.

Згідно ст.42 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути направлений у службове відрядження для виконання своїх посадових обов`язків поза межами постійного місця служби, у тому числі на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керівник державної служби визначає місце, строк відрядження, режим роботи у період відрядження та завдання до виконання.

Відповідно до п.1 Розділу 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон затвердженої Наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження.

Заявка на яку посилається ОСОБА_1 , без відмітки вхідної кореспонденції.

Журнал на який посилається ОСОБА_1 , не затверджений керівництвом Головного управління та не має юридичної сили.

По друге: в межах службового розслідування відносно ОСОБА_1 членами комісії досліджувались документи та інші матеріали які були предметом службової діяльності ОСОБА_1 .

Проте, зазначені документи були надані відповідачем на вимогу членів комісії, що проводила службове розслідування.

В свою чергу ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків.

Співробітники, яким був наданий доступ до зазначених матеріалів, виконували у даному випадку їх службові обов`язки як членів комісії з проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним наказом №4720 від 10.10.2019 року.

Також позивачем не зазначено в який спосіб надання членам дисциплінарної комісії доступу до зазначених документів та матеріалів порушують його права та/або законні інтереси.

06.02.2020 р. за вхід. №5460/20 надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована наступним.

По перше: посилання відповідача на наявність рішень Верховного суду з тотожних питань вважаю недоцільним оскільки вони стосуються зовсім інших правовідносин, зокрема оскарження актів ревізії.

По друге: посилання відсутність в штатному розписі Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області посади т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області а також того, що на даний момент він не виконує обов`язки начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки та не виконував їх в момент підписання акту, спростовується наступним:

29 жовтня 2019 року (на момент вчинення дій щодо підписання акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі 29.10.2019 року більше трьох годин) у Головному управлінні Держпродспоживслужби діяв наказ виданий з урахуванням вимог пункту 7 статті 31, та пунктів 1-4 статті 52 Закону України «Про державну службу», про покладення на головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Дорчинця Є.І. виконання обов`язків начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Також в даний період Дорчинцем Є І підписувались та погоджувались інші службові документи та листування за підписом виконуючого обов`язки начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Дорчинця Є.І .

По третє:

Затвердження журналів, реєстрація листів, проставлення відміток вхідної кореспонденції як у відділі реєстрації сільськогосподарської техніки так і в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області, не входять до компетенції позивача та не відображені в його посадовій інструкції.

Посилання відповідача про відсутність відміток службової кореспонденції та не затвердження журналів керівництвом Головного управління, вказують на незадовільну організацію роботи начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки, або особи яка його заміщає тимчасово - Дорчинця Є. І. , а також не виконання пунктів 2.26; 2.27; 2.28; 2.32; 2.35., посадової інструкції начальника Управління організаційно - господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області затвердженої наказом ГУ № 582 13.11.2017 року, особою яка займає дану посаду - Лісовим М.П. , та відсутністю належного контролю з боку керівництва Головного управління.

Обґрунтовуючи позовну вимогу «Визнати дії т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо надання на огляд та у розпорядження стороннім особам з власної ініціативи витяги з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та носять персональні дані - протиправними.», звертаю увагу суду, що позивачем наводяться не правдиві твердження щодо проведення службового розслідування відносно службової діяльності ОСОБА_1 за наказом 4720 від 10.10.2019 року.

Даним наказом передбачено проведення службового розслідування з 15.10.2019 року по 07.11.2019 року, щодо обставин викладених в службовій записці ОСОБА_1 .

На підтвердження правдивості свідчень надаю копію наказу №4720 від 10.10.2019 року та копію доповідної записки з доданою до неї заявою про проведення службового розслідування відносно вчинення протиправних дій начальником відділу реєстрації сільськогосподарської техніки головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Тасмасисом В.І .

Жодним пунктом поданих мною документів не порушувалися питання щодо перевірки витягів з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та носять персональні дані.

Посилання щодо проведення перевірки витягів з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки та носять персональні дані, відсутні також і в Наказі головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №4720 від 10.10.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19 грудня 2019 року від члена дисциплінарної комісії Головного управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_6 ОСОБА_1 отримав 3 листи без номера:

про відкриття дисциплінарного провадження та надання пояснень з причині відсутності його на службі більше трьох годин 29 жовтня 2019 року. Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала доповідна записка начальника відділу документального забезпечення Головного управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області О. Невиної від 30.10.2019 року та копія акту складеного в присутності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 на службі 29.10.2019 року, більше трьох годин протягом робочого дня;

про відкриття дисциплінарного провадження та надання пояснень за фактами викладеними в доповідній записці завідувача сектору з питань запобіганню корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області А. Станкова щодо можливих порушень нормативних актів головних спеціалістом відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 ;

про відкриття дисциплінарного провадження та надання пояснень та фактами викладеними в доповідній записці головного спеціаліста відділю правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області А. Дундер щодо можливих порушень головню спеціалістом відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 .

Акт від 29.10.2019 року про відсутність ОСОБА_1 на службі підписав т.в.о начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгеній Дорчинець.

28 жовтня 2019 року приблизно в 17-20 т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгеній Дорчинець передав ОСОБА_1 заяву керівника підприємства для реєстрації транспортного засобу, трактора колісного FТ-1054 за підприємством ТОВ ІМЕНІ ВОЙКОВА, що знаходиться в селищі Тростянець Великомихайлівського району.

З метою підтвердження необхідності виїзду та отримання письмового дозволу у безпосереднього керівника, з урахуванням попереднього погодження з власником у телефонному режимі місця та часу огляду трактора, ОСОБА_1 подав лист з викладенням підстав для виїзду Є. Дорчинцю, який підписом та резолюцією погодив виїзд.

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 здійснив виїзд до ТОВ ІМЕНІ ВОЙКОВА, що знаходиться в селищі Тростянець Великомихайлівського району Одеської області та здійснив огляд транспортного засобу зі складенням акту.

Відповідно до інформації з сайту https://ru.distance.to/Одесса, Тростянець, Великомихайлівський район, Одеська область, відстань між м. Одеса та с. Тростянець Великомихайлівського району Одеської області складає 91,69 км. (на автомобілі 115,67 км.).

Складений акт та матеріали для подальшої реєстрації трактора передані Є. Дорчинцю, який не повідомив про приїзд комісії та складення будь яких документів про відсутність ОСОБА_1 .

Присутність ОСОБА_1 на роботі в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області 29.10.2019 року підтверджується записом в журналі приходу на роботу працівників, а також підписаним особисто Є. Дорчинцем, та поданим для нарахування та виплати заробітної плати табелем робочого часу.

З актом від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 не було ознайомлено.

Також 29.10.2019 року ОСОБА_1 складений акт огляду транспортного засобу, який завірений представником ТОВ імені Войкова, на підставі якого був зареєстрований транспортний засіб.

Комісія до складу якої входили завідувач сектору з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Анатолій Станков та головний спеціаліст відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Ангеліна Дундер утворена та діяла в межах Наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №4720 від 10 жовтня 2019 року «Про проведення службового розслідування щодо обставин викладених у службовій записці ОСОБА_1 .

У доповідних записках А. Дундер та А. Станков посилаються на те, що т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської технік Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Є. Дорчинець зроблені витяги з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, а також надані на огляд журнали та матеріали, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та містять персональні дані.

Процедура відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин визначені в Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з п.17 ч.2 ст.4 КАС публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин визначено постановою Кабінету міністрів України від 08 липня 2009 р. «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів».

Вимоги до безпечності сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, порядок введення їх в обіг та процедуру затвердження типу встановлено Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1367 «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів».

Згідно з Посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки, затвердженої наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 13.11.2017 р. № 582, головний спеціаліст (п.2.2.2. та п.2.2.3.): здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру; проводить перевірку технічного стану і експлуатації машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимогам законодавства.

В п.10 ч.1 ст.2 Закону України «Про Державну службу» зазначено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до ст.64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій вчинених 29 жовтня 2019 року в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо складання та підписання акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі більше трьох годин.

Чинним кодексом законів про працю України, а саме, п. 4 ст. 40, визначено поняття «прогулу», як відсутність на роботі більше 3-х годин, без поважних причин.

Постанова Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» (п. 24) від 06.11.1992 р. № 9 визначає прогул, як відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше 3-х годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відсутністю на роботі є знаходження працівника поза територією органу державної влади, органу місцевого самоврядування, державного підприємства, установи чи організації, де він відповідно до трудових обов`язків повинен виконувати доручену йому роботу.

Відсутність працівника у разі прогулу має бути зафіксована при веденні щоденного (щозмінного) обліку використання робочого часу.

Роботодавець має вжити заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі. Перш за все необхідно зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці.

Якщо причини відсутності працівника не з`ясовано або з`ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника слід вжити додаткових заходів щодо документального оформлення доказів відсутності.

Безпосередній керівник відсутнього працівника повинен написати доповідну записку на ім`я керівника підприємства з викладенням усіх обставин.

Керівник підприємства після розгляду доповідної записки має прийняти рішення про подальше розслідування причин відсутності працівника на роботі та визначити виконавців розслідування.

Особа, якій доручено подальше розслідування, має скласти акт про відсутність працівника на роботі. До складання акту залучаються працівники, які мають можливість підтвердити відсутність чи присутність «особи» на робочому місці протягом усього робочого дня або його частини.

Необхідно зібрати документальні підтвердження відсутності працівника:

табелі обліку використання робочого часу, що ведуться на підставі зданих пропусків або інших документів;

відомості автоматизованої системи обліку приходу/уходу працівників;

копії журналів, у яких працівники ставлять свій підпис при приході на роботу тощо.

Звільнення за прогул є одним із видів дисциплінарного стягнення, отже перед тим як накладати таке стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень (ч. 1 ст. 149 КЗпП).

У разі відмови працівника від надання письмових пояснень щодо причин прогулу, необхідно скласти відповідний акт.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що складанню Акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі більше трьох годин повинно відповідати законодавчо встановленій процедурі.

Процедурі звільнення працівника за прогул складається з декількох ключових етапів, на кожному з яких роботодавець має дотримуватись певних процедурних питань для унеможливлення визнання його дій неправомірними в майбутньому.

1. Виявлення відсутності працівника на робочому місці у робочий час.

2. Фіксування відсутності працівника на робочому місці та з`ясування причин такої відсутності.

3. Отримання письмових пояснень від працівника щодо причин відсутності на робочому місці.

4. Звільнення працівника за прогул.

Кожний із зазначених етапів повинен бути належним чином встановлений та задокументований.

За визначенням одного з відомих професорів Оксфордського університету Д. Галлігана з теми fair procedure, поняття «процедури» - це кроки, які вживаються, або способи, які застосовуються для прийняття рішення та запроваджують дії або вирішують справу певним чином в юридичному або адміністративному контексті. А поняття «процес» - це зручний загальний термін, який включає сукупність процедур стосовно рішення чи дії (D.J.Galligan. Due Process and Fair Procedures. A Study of Administrative Procedures. - Oxford University Press Inc., New York. - Reprinted. 2004. р.8).

Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Втім, вказана доктрина правової процедури по суті була використана в практиці Конституційного Суду України. У рішеннях від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним закону про мову та від 26 квітня 2018 року про визнання неконституційним закону про референдум Конституційний Суд України, вказавши на прямий зв`язок дотримання «належної процедури» та гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина, фактично надав процедурним принципам владного обов`язкового значення. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в парламенті чи в іншому органі публічної влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Саме поняття «право» (англ. law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права (всі вони - зобов`язальної природи). Як зазначено в пункті 46 коментаря до документа Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Мірило правовладдя» (ухвалений Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні 11-12 березня 2016 року), будь-який припис права має бути приступним і передбачуваними. (2017 року)

Викладене дозволяє вжити поняття «правова процедура», що цілком охоплюється розумінням rule of law - принципом верховенства права (або мірилом правовладдя). Про це йдеться в зазначеному коментарі до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя».

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, повноваження на здійснення дискреції для органу, по суті, дуже часто перетворюється на свавілля, потребує унормованого визначення правової процедури ним самим.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Дорчинець Є. «правової процедури», зокрема, щодо складання та підписання акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі більше трьох годин.

Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо відсутності правових наслідків для позивача у зв`язку із складанням та підписанням акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі більше трьох годин.

Акт про відсутність працівника на робочому місці є офіційним документом, який складається роботодавцем для підтвердження факту відсутності працівника на роботі і є складовою процедури звільнення працівника за прогул.

Слід зазначити, що такий Акт про відсутність працівника має віднайти своє відображення і в табелі обліку робочого часу, який у подальшому може бути використано як належний доказ для особи (працівника) прав якого, це стосується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної вимоги.

При цьому, наявність правових наслідків акту від 29.10.2019 року також фактично підтверджено і Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області в заяві про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, в якій зазначено:

«Зокрема актом про відсутність на робочому місці встановлена відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, в свою чергу відповідачем ОСОБА_1 протабельований як присутній на роботі.

Таким чином встановлення факту наявності чи відсутності на робочому місці ОСОБА_1 29.10.2019 року впливає на права і обов`язки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області в частині обрахування заробітної плати, що в свою чергу тягне за собою здійснення відповідних видатків державного бюджету розпорядником яких є ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

В свою чергу як зазначає позивач в абз. 8 арк. 3 позовної заяви, в діях Дорчинця Є.І. можлива наявність зловживання службовим становищем тобто ознаки корупційного правопорушення. У разі встановлення вищезазначених фактів відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб має бути проведено службове розслідування».

Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18 наголошував на тому, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю.

Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокує джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо надання на огляд та у розпорядження стороннім особам з власної ініціативи витяги з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та носять персональні дані.

Як встановлено судом, наказом № 4720 від 10.10.2019 року призначено проведення службового розслідування щодо обставин викладених у службовій записці ОСОБА_1 .

До складу комісії увійшли:

Пісов Максим Петрович - голова комісії, начальник управління організаційно-господарського забезпечення;

Дундер Ангеліна Вікторівна - головний спеціаліст відділу правового забезпечення;

Станков Анатолій Степанович - завідувач сектору з питань запобігання корупції;

Чернега Наталія Олегівна - головний спеціаліст сектору з питань запобігання корупції;

Невинна Олександра Юріївна - начальник відділу документального забезпечення управління організаційно-господарського забезпечення.

Пунктом 4 цього наказу передбачено:

Керівникам структурних підрозділів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області створити належні умови для роботи комісії та забезпечити надання необхідних документів і матеріалів на запити членів комісії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні членами комісії запити про надання витягів з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, а також надання на огляд журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Дорчинцю Є.І. не надавались.

Відтак, в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Дорчинець Є.І. діяв непередбаченим способом та у непередбаченій законом формі, що є підставою для визнання його дій протиправними.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 2-9, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Дорчинець Євгенія Івановича, третя особа, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії вчинені 29 жовтня 2019 року в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо складання та підписання акту про відсутність головного спеціаліста відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 на службі більше трьох годин.

Визнати протиправними дії в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Євгенія Дорчинця щодо надання на огляд та у розпорядження стороннім особам з власної ініціативи витяги з реєстру сільськогосподарської техніки за 2018-2019 роки, журналів та матеріалів, що стали підставою для реєстрації сільськогосподарської техніки, та носять персональні дані.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_2 , електронна пошта: idtnod@ukr.net

Т.в.о. начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Дорчинець Євгенія Івановича - адреса:65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, електронна пошта: tehnika@odesa.consumer.gov.ua

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області - адреса:65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, електронна пошта: tehnika@odesa.consumer.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.