Рішення № 95494033, 03.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7018/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Акрабової О.М. (згідно ордеру),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат, пов`язаних з утриманням, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2019 року надійшла позовна заява Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування па службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України;

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Балтським РС ГУДМС України в Одеській області 22.09.2012, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2013 по 25.06.2016 в сумі 26158,65 грн та за період з 01.09.2016 до 23.11.2017 в розмірі 79512,59 грн, а всього разом 105671,24 грн.

28 листопада 2019 року ухвалою на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано п`ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою від 16 грудня 2019 року продовжено позивачу строк усунення недоліків позовної заяви та надано 5-денний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

09 січня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року заяву Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення строку звернення до суду задоволено. Визнано причину пропуску Одеським державним університетом внутрішніх справ строку звернення до суду з даним адміністративним позовом поважною. Поновлено Одеському державному університету внутрішніх справ строк звернення до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 . У задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено.

10 березня 2020 року ухвалою суду визначено розгляд справи за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат, пов`язаних з утриманням проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07 травня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання.

14 травня 2020 року ухвалою суду заяву представника відповідача задоволено та призначено судово-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). Зупинено провадження у адміністративній справі за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення витрат, пов`язаних з утриманням до одержання судом результатів призначеної експертизи.

Ухвалою суду від 21 січня 2021 року поновлено провадження у справі №420/7018/19.

Представник позивача 11 січня 2021 року за вх.№ЕП/354/20 подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

20 січня 2021 року до суду від представника відповідача за вх. №ЕП/1467/21 надійшла заява, в якій зокрема зазначено провести призначене на 21.01.2021 року о 14:10 засідання за відсутності представника відповідача.

На підставі вищевказаних заяв, судом вирішено провести підготовче засідання у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 21 січня 2021 року (з врахуванням ухвали від 22 січня 2021 року) закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/7018/19 до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у 2013 році ОСОБА_1 був зарахований курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ, поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення з виплатою грошового утримання відповідно до наказу № 117 о/с від 15.08.2013 року. 09.09.2013 року між сторонами було укладено договір про підготовку фахівця в університеті. Наказом університету від 06.11.2015 року № 165 о/с курсанта ОСОБА_1 було звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). Після прийняття наказу МВС № 1392 від 07.11.2015 року наказом університету № 171 о/с від 12.11.2017 року було призначено прибулих з МВС України на посади курсантів денної форми навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ по переведенню у зв`язку зі службовою необхідністю, поставивши на всі види утримання з 07.11.2017 року, в тому числі позивача. Наказом від 25.06.2016 року №91 о/с ОСОБА_1 було відряджено для подальшого проходження служби в органах Національної поліції до Головного управління Національної поліції в Одеської області, однак, наказом університету від 12.08.2016 №123 о/с ОСОБА_1 було зараховано слухачем магістратури факультету №1. 01.09.2016 року між сторонами було укладено контракт про здобуття освіти. Наказом від 16.11.2017 №264 о/с ОСОБА_1 було направлено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Одеській області, відрахувавши за власним бажанням з університету, проте, наказом від 19.12.2017 №2021 о/с, за результатами проведеного службового розслідування за фактом поданого рапорту на звільнення за власним бажанням, позивача було звільнено з органів поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію». Витрати пов`язані з утриманням осіб у вищих навчальних закладах відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. За період з 11.08.2014 року по 12.05.2017 року МВС України через Одеський державний університет внутрішніх справ витрачались бюджетні кошти, тому відповідні кошти підлягають відшкодуванню. На адресу відповідача надсилались повідомлення про необхідність відшкодувати понесені витрати, проте відповідач витрати не відшкодував, що зумовило зверненню до суду з позовною заявою.

22 січня 2020 року до канцелярії суду надійшов відзив відповідача (вх.№2952/20), у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, по суті позовних вимог зазначає, що розрахунки позивача не відповідають фактичній дійсності, адже в них відображено розмір запланованих витрат на навчання, а не фактичних. ОСОБА_1 не проживав у казармі з 17.09.2014 року до закінчення вищого навчального закладу, не харчувався там, не користувався комунальними послугами, а відтак сума, заявлена до стягнення не відповідає дійсним обставинам справи. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивам відповідача на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд встановив наступне.

Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 , особистий № НОМЕР_3 (т.1 а.с.12-15), позивач 15.08.2013 року зарахований курсантом до Одеського державного університету внутрішніх справ, відповідно до наказу №117 о/с від 15.08.2013 року (т.1 а.с.111).

З 07.11.2015 року відповідно до наказу від 12.11.2015 року №171 о/с (т.1 а.с.101), позивач є курсантом факультету №2 факультету Одеського державного університету внутрішніх справ.

Між Одеським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням МВС України в Одеській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) 09.09.2013 року укладено Договір на підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ (далі-Договір) (т.1 а.с.20-21), предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки «охоронна діяльність».

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов`язався:

- забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів,

- забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України,

- щороку інформувати особу про розмір фактичних витрат, пов`язаний з її утриманням,

- після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати особі документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з персонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами,

- після відрахування особи (закінчення навчання) затвердити розрахунок фактичних витрат на її підготовку за весь термін навчання.

Відповідно до умов Договору, особа, окрім іншого, зобов`язується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Пункт 3 Договору визначає підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку, а саме:

-дострокове розірвання договору про підготовку фахівців у навчальному закладі МВС України (далі-навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість (п.3.1. Договору);

-відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу (п.3.2. Договору);

-звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ і служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни (п.3.3. Договору).

Пункт 4 Договору визначає порядок відшкодування особою фактичних витрат на підготовку.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням;

перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

сплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п.4.1. Договору).

У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ (п.4.2. Договору).

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством (п.4.5. Договору).

У разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється у судовому порядку (п.4.6. Договору).

Між Одеським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції України в Одеській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) 01.09.2016 року укладено Контракт на здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ (далі-Контракт) (т.1 а.с.22-23), предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача вищої освіти освітнього ступеня магістр за спеціальністю «Право».

Відповідно до п.2.3.5 Контракту, особа зобов`язується після закінчення навчання прибути до замовника в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, яку призначено замовником і відпрацювати не менше трьох років.

Особа зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту чи звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Контракту, у місячний термін відшкодувати ВНЗ витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно із довідкою-розрахунком на утримання курсанта (п.2.3.6 Контракту).

Згідно з пунктом 3 Контракту, підставами відшкодування витрат на утримання в навчальному закладі є дострокове розірвання Контракту з будь-яких підстав, крім передбачених п.5 Контракту (п.3.1. Контракту); звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу з будь-яких підстав, крім підстав, передбачених п.5 Контракту (п.3.2. Контракту).

Згідно з п.5 Контракту, підставами дострокового розірвання Контракту без відшкодування витрат на утримання в навчальному закладі є: відрахування з навчального закладу та звільнення з поліції через хворобу – за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції (п.5.1. Контракту); відрахування з навчального закладу та звільнення з поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (п.5.2. Контракту).

Пунктом 4 Контракту визначено порядок відшкодування особою втрат на утримання в навчальному закладі. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим забезпеченням; продовольчим забезпеченням; речовим забезпеченням; медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, до яких належать: тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія (п.4.1. Контракту).

У разі дострокового розірвання Контракту, здійснюється розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ за відповідними видами забезпечення відповідно до норм, затверджених нормативно-правовими актами за їх фактичною вартістю, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ (п.4.2. Контракту).

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету на розрахунковий рахунок вищого навчального закладу і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством (п.4.5. Контракту).

У разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку відповідно до норм Цивільно-процесуального кодексу України. Здійснення претензійно-позовної роботи покладається на навчальний заклад (п.4.6. Контракту).

З 28.12.2015 року по 27.06.2016 року, відповідно до наказу від 22.01.2016 року №5 о/с позивач є курсантом факультету №2, а 27.06.2016 року, відповідно до наказу №91 о/с від 25.06.2016 року (т.1 а.с.102), позивач закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ.

Відповідно до наказу №567 о/с від 25.06.2016 року, 27.06.2016 року позивач прибув до Балтийського відділу поліції ГУНП в Одеській області

Відповідно до наказу №123 о/с від 12.08.2016 року (т.1 а.с.103), позивач з 01.09.2016 року є слухачем факультету магістратури.

Відповідно до витягу з наказу №264 о/с від 16.11.2017 року (т.1 а.с.104) позивач відрахований за власним бажанням із числа слухачів денної форми навчання факультету №1 з 22.11.2017 року.

23.11.2017 року позивач прибув до Головного управління Національної поліції в Одеській області для подальшого проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до рапорту позивача на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 14.12.2017 року (т.1 а.с.17) та від 22.12.2017 року (т.1 а.с.18), ОСОБА_1 просить його звільнити у зв`язку з тим, що він не бажає далі служити, рішення прийняв остаточно, на звільненні наполягав.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2021 о/с від 19.12.2017 року (т.1 а.с.19), з 29.12.2017 року позивач звільнений зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням).

Головне управління Національної поліції в Одеській області направило на адресу Одеського державного університету внутрішніх справ лист від 04.07.2018 року №9/4033 (т.1 а.с.40), відповідно до якого направлена інформація про звільнення зі служби в поліції працівників з числа молодих фахівців, які закінчили Одеський державний університет внутрішніх справ, у т.ч. щодо ОСОБА_1 .

22 листопада 2018 року за №412 Одеський державний університет внутрішніх справ сформував розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Одеському державному університеті внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 за період 15.08.2013 по 25.06.2016 року (т.1 а.с.24), відповідно до якого сума витрат складає 26158,65 грн, у т.ч.: грошове забезпечення – 8963,52 грн, речове забезпечення – 3726 грн, харчування – 5442,00 грн, комунальні послуги – 8027,13 грн.

До матеріалів справи надані копії особових рахунків працівника ОСОБА_1 (т.1 а.с.25-26), відповідно до якого нараховані витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Одеському державному університеті внутрішніх справ: за період з 01.08.2013 по 31.12.2013 – 939,35 грн, за 2014 рік – 2643,26 грн, за 2015 рік – 2745,30 грн, за І півріччя 2016 року – 1429,17 грн.

Відповідно до розгорнутого розрахунку витрат на продовольче забезпечення курсанта Одеського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_1 за період з 15.08.2013 по 25.06.2016 року (т.1 а.с.27), який складений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації», фактична вартість харчування склала 5442 грн, при цьому, нарахування здійснювалось лише по липень 2014 року.

Відповідно до розрахунку комунальних послуг за період з 15.08.2013 по 25.06.2016 курсанта Одеського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_1 (т.1 а.с.28-29), загальна сума комунальних послуг склала 8027,13 грн, у т.ч.: теплопостачання – 5150,58 грн, водопостачання та водовідведення – 950,86 грн, електроенергія – 1925,69 грн.

Згідно з розрахунком №418 від 26.11.2018 року вартості утримання слухача магістратури ОСОБА_1 з 01.09.2016 по 23.11.2017 (період навчання 01.09.2016 по 23.11.2017) (т.1 а.с.30), видатки всього склали 79512,59 грн, у т.ч.: грошове забезпечення військовослужбовців – 76216,77 грн, оплата водопостачання та водовідведення – 630,67 грн, оплата електроенергії – 854,40 грн, оплата теплопостачання – 1810,74 грн.

Крім того, відповідно до показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що надані у судовому засіданні, позивач отримував у повному обсязі грошове та речове забезпечення.

Відповідно до копій особових рахунків працівника ОСОБА_1 (т.1 а.с.31-32), відповідно до якого нараховані витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Одеському державному університеті внутрішніх справ: за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 – 16720 грн, за 2017 рік – 47870,48 грн.

Відповідно до розрахунку комунальних послуг за період з 01.09.2016 по 23.11.2017 слухача магістратури ОСОБА_1 (т.1 а.с.32), витрати з теплопостачання – 1810,74 грн, водопостачання та водовідведення – 630,67 грн, електроенергія – 854,40 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений з довідкою про суми коштів, які МВС України витратило на його навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, про що свідчить його підпис в ознайомленні з витратами за кожен рік навчання (т.1 а.с.33), відповідно до якої, витрати склали: за період з 15.08.2013 по 31.08.2014 у розмірі 10168,90 грн, за період з 01.09.2014 по 31.08.2015 у розмірі 8456,40 грн, за період з 01.09.2015 по 25.06.2016 у розмірі 7533,35 грн, а загальна сума витрат за період з 15.08.2013 по 25.06.2016 склала 26158,65 грн, про що ОСОБА_1 також ознайомлений.

16 липня 2018 року Одеський державний університет внутрішніх справ направив на адресу ОСОБА_1 лист №Ю-935 від 16.07.2018 року (т.1 а.с.43), відповідно до якого зазначено про необхідність відшкодування державних коштів, які витрачені на навчання, відповідно до умов Договору, у розмірі 26158,65 грн.

Зазначений лист від 16.07.2018 року було отримано відповідачем 02.08.2018 року (т.1 а.с.45).

26 листопада 2018 року Одеський державний університет внутрішніх справ направив на адресу ОСОБА_1 лист №Ю-1407 (т.1 а.с.46), відповідно до якого зазначено про необхідність відшкодування державних коштів, які витрачені на навчання, відповідно до умов Договору та умов Контракту, у розмірі 105671,24 грн: 26158,65 грн – за навчання з 15.08.2013 до 25.06.2016 та 79512,59 грн – за навчання з 01.09.2016 до 23.11.2017.

12 листопада 2019 року Одеський державний університет внутрішніх справ направив на адресу ОСОБА_1 лист №Ю-360 (т.1 а.с.51), в якому зазначено про необхідність відшкодування державних коштів, які витрачені на навчання, відповідно до умов Договору та умов Контракту, у розмірі 105671,24 грн: 26158,65 грн – за навчання з 15.08.2013 до 25.06.2016 та 79512,59 грн – за навчання з 01.09.2016 до 23.11.2017.

Через відсутність інформації від відповідача про можливість добровільного відшкодування заборгованості після надіслання на адресу останнього повідомлень про таку можливість, та через невиконання взятих на себе зобов`язань з добровільного погашення зазначеної заборгованості, університет звернувся до суду із зазначеною позовною заявою про відшкодування витрат за навчання колишнім курсантом університету ОСОБА_1 .

Доказів відшкодування відповідачем Одеському державному університету внутрішніх справ суми витрачених коштів, які витрачені на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідачем до суду не надано та під час з`ясування всіх обставин справи судом не встановлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Досліджуючи правосуб`єктність Одеського державного університету внутрішніх справ стосовного подання позову у цій справі, суд встановив, що Міністерство внутрішніх справ України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Одеський державний університет внутрішніх справ є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Одеського державного університету внутрішніх справ виключно на утримання курсантів.

Судом встановлено, що саме між Одеським державним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 виникли спірні правовідносини через невиконання останнім умов Договору та Контракту, тому у Одеського державного університету внутрішніх справ є право звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат за його утримання у навчальному закладі.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 560/1341/19.

Суд зазначає, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», а Порядок відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, втратив чинність 20 квітня 2017 року в зв`язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України 12 квітня 2017 року нового Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за №261.

Відповідно до ч.5, 7 ст.18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів МВС у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Стаття 74 Закону України «Про Національну поліцію» містить подібні положення стосовно підготовки фахівців поліцейських у вищих навчальних закладах, зокрема, відповідно до положень п.4 та п.5 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01.03.2007 року, чинний на час укладення Договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ, визначав механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни. Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Такі витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою, а у разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261 (далі-Порядок №261), чинний на час розгляду справи, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло -, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ відповідно до Договору з 15.08.2013 по 25.06.2016 та відповідно до Контракту з 01.09.2016 по 23.11.2017, відповідача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі підпункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням з 19.12.2017 року.

Отже, проведення системного аналізу цитованих норм законодавства України дозволяє дійти висновку, що відшкодування особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням в навчальних закладах (закладах освіти), у випадку їх звільнення з військової служби з нереабілітуючих підстав до закінчення встановленого законодавцем п`ятирічного строку проходження служби після закінчення закладів освіти є гарантією відповідальності осіб, які за час навчання в таких закладах освіти отримали за рахунок держави (в особі уповноваженого державного органу) грошове, речове, продовольче, медичне забезпечення, проживання у гуртожитках (казармах) і через особисту протиправну поведінку не відслужили державі і Українському народові мінімального, встановленого законом строку.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не надано.

При цьому, доводи відповідача стосовно того, що він під час навчання у казармі Одеського державного університету внутрішніх справ не мешкав з 17.09.2014 року, не є підставою для невідшкодування відповідачем зазначених позивачем у довідках-розрахунках фактичних витрат, оскільки він продовжував навчатись і витрати розраховувались не тільки на перебування в казармі, а на забезпечення всіма послугами під час учбового процесу. Нарахування витрат на продовольче забезпечення ОСОБА_1 здійснювалось за період з 15.08.2013 по липень 2014 року (т.1 а.с.27).

Крім того, позивач був ознайомлений з довідками-розрахунками про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта, при цьому, ані до Договору, ані до Контракту відповідні зміни та доповнення не вносились.

За таких обставин, відповідач допустив бездіяльність з добровільного відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчальною закладу Міністерства внутрішніх справ України.

Враховуючи положення вищенаведених норм законодавства, відповідач має відшкодувати Одеському державному університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеського державного університету внутрішніх справ - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 щодо не відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування па службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ за період з 15.08.2013 по 25.06.2016 в сумі 26158,65 грн. та за період з 01.09.2016 до 23.11.2017 в розмірі 79512,59 грн., а всього разом 105671,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Одеський державний університет внутрішніх справ (вул.Успенська, 1, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08571570).

Відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Повний текст складено та підписано 12.03.2021 року.

Суддя О.А. Вовченко