Ухвала суду № 95494007, 12.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2527/21

УХВАЛА

12 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національного природнього парку "Тузловські лимани", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національного природнього парку "Тузловські лимани", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №798-VIІ від 09.10.2020 року “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ФОП ОСОБА_1 для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури, баз маломірних (малих) суден”.

Ухвалою від 26.02.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 березня 2021 року о 14:00 год.

10.03.2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення дії рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №798-VІІ від 09.10.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ФОП ОСОБА_1 для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури, баз маломірних (малих) суден» до набрання законної сили рішення суду у справі;

2) заборони Лиманській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області приймати рішення щодо затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою про передачу у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Приморське для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури баз маломірних (малих) суден до набрання законної сили рішенням суду по справі.

Дана заява обґрунтована тим, що відповідно до порядку, визначеного земельним законодавством, набуття особами права користування на земельну ділянку відбувається поетапно, починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у користування.

Заявник вказав, що рішення Приморської сільської ради №798-VІІ від 09.10.2020 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою є однією з стадій процесу отримання нею права користування земельною ділянкою.

Водночас, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є тотожним передачі земельної ділянки у власність або користування, оскільки отримання дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою свідчить про можливі наміри заявника щодо розроблення проекту землеустрою із відповідним визначенням цільового призначення ділянки в процесі розроблення землевпорядної документації, за результатом її розроблення - затвердження такого проекту відповідним органом і надалі, можливо, отримання земельної ділянки у власність чи користування.

Отже, надання уповноваженим органом, який діє в межах компетенції дозволу на розробку землевпорядної документації є актом індивідуальної дії, та вичерпує себе на стадії розроблення такої документації.

Заявник зазначив, що обставини даної справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози завдання суттєвої шкоди правам та інтересам держави, оскільки подальша реалізація оскаржуваного рішення, шляхом затвердження землевпорядної документації та передачі у довгострокове користування земельної ділянки, реєстрація речового права на неї третіми особами, як наслідок призведе до її фактичного вилучення (вибуття) з особливо цінних земель природно-заповідного фонду державної форми власності (свідчить про реальну загрозу такого вибуття).

У зв`язку із викладеним, на думку заявника, факт затвердження землевпорядної документації та державна реєстрації права користування на земельну ділянку, унеможливить ефективність обраного способу захисту порушеного права держави у адміністративній справі №420/2527/21 та, як наслідок, призведе до необхідності вжиття додаткових заходів їх захисту, в тому числі й в порядку цивільного судочинства про витребування земельної ділянки.

Заявник вказав, що забезпечення позову в даному випадку, виступає запорукою ефективного захисту порушених інтересів держави, тому обраний засіб забезпечення позову є співмірним з інтересами відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, оскільки означене не позбавляє ані орган місцевого самоврядування, ані ОСОБА_1 після надання судом відповідної оцінки спірному рішенню, вчиняти дії з його реалізації.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Згідно ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.154 КАС України).

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №798-VIІ від 09.10.2020 року та заборони відповідачу приймати рішення щодо затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою про передачу у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Приморське для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури баз маломірних (малих) суден, оскільки невжиття таких заходів, у разі задоволення позову, істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Так, у разі невжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор, особа, якій надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ще у жовтні 2020 року, могла цей проект вже розробити, погодити та подати відповідачу на затвердження, а у разі затвердження проекту землеустрою та набуття особою права користування земельною ділянкою, між сторонами виникнуть цивільні правовідносини, і спір між ними підлягатиме вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Такі заходи забезпечення позову прямо передбачені пунктами 1, 2 частини 1 ст.151 КАС України, є співмірними з заявленими прокурором позовними вимогами, можуть захистити права позивача до ухвалення рішення у справі.

За таких обставин, заява прокурора підлягає повному задоволенню як обгрунтована.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури (адреса: вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) про забезпечення позову – задовольнити повністю.

Зупинити дію рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №798-VІІ від 09.10.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ФОП ОСОБА_1 для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури, баз маломірних (малих) суден» до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/2527/21.

Заборонити Лиманській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області (адреса: вул.Героїв України, буд.47-А, с.Лиман, Татарбунарський район, Одеська область, 68141, код ЄДРПОУ 04379404) приймати рішення щодо затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою про передачу у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Приморське для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури баз маломірних (малих) суден до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/2527/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити учасникам справи для виконання та вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів