Рішення № 95493720, 01.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року справа №380/5170/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника Наконечного О.С., третьої особи Кошак О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження №256 від 12.06.2020 «Про демонтаж самочинно влаштованої площадки з бетонних плит на газоні загального користування біля будинку АДРЕСА_1 »,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (79057, Львівська область, місто Львів, вул.Ген.Чупринки, 85; ідентифікаційний код 04056121) з вимогою скасувати розпорядження №256 від 12.06.2020 «Про демонтаж самочинно влаштованої площадки з бетонних плит на газоні загального користування біля будинку АДРЕСА_1 ».

ОСОБА_1 не погоджується з цим розпорядженням, вважає таке протиправним та таким, що прийняте з перевищенням повноважень. Доводи позивача зводяться до того, що відповідач вправі заявити вимоги про демонтаж самочинного будівництва в судовому порядку, проте не має повноважень самостійно приймати рішення про зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати самовільно влаштовану площадку з бетонних плит. Також стверджує, що відповідач прийняв рішення про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити демонтаж площадки з бетонних плит без доказів влаштування цієї площадки саме позивачем. Повідомив суд, що адміністративна комісія при Франківській районній адміністрації 21.05.2020 винесла постанову №146 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, у формі штрафу. Надалі це рішення за позовом ОСОБА_1 скасоване Франківським районним судом м.Львова (справа №465/3106/20).

Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову з мотивів безпідставності позовних вимог. Самовільно змонтоване позивачем та ще трьома мешканцями будинку АДРЕСА_1 замощення прибудинкової території (газону) бетонними плитами, що використовується як парковка для автотранспорту, не є об`єктом нерухомого майна, тому доводи позивача щодо виключно судового порядку вирішення питання про демонтаж бетонних плит є помилковими. Факт зрізання позивачем та його сусідами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зелених насаджень та влаштування на їх місці на прибудинковій території площадки, замощеної бетонними плитами, підтверджується актами та протоколами, складеними працівниками обслуговуючої компанії ЛКП «Південне», які зафіксували ці обставини з виходом за вказаною адресою після отримання телефоном скарги іншої мешканки цього будинку, - ОСОБА_5 . Ці обставини також підтверджуються поясненнями самого ОСОБА_1 , адресованими адміністративній комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради. Щодо покликання ОСОБА_1 на рішення суду у справі 465/3106/20 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, то це рішення суду обґрунтоване недоліками оформлення постанови, а не відсутністю події правопорушення.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_6 , надала суду письмові пояснення по справі (а.с.89-95), а в судовому засіданні надала пояснення у формі показів свідка (а.с.111) про таке:

04.04.2020 коло 09:00 ОСОБА_6 виходила у справах з під`їзду будинку АДРЕСА_1 , в котрому проживає, і побачила, що ОСОБА_1 та ще двоє її сусідів займаються зрізанням кущів та дерев на прибудинковій території, частина території поруч будинку вже очищена від зелених насаджень. На її прохання надати дозвіл на виконання цих робіт сусіди відмовилися надати будь-які документи. Тоді ОСОБА_6 зателефонувала до головного інженера ЛКП «Південне» та поскаржилася на ситуацію, просила вжити заходів. Коли ОСОБА_6 орієнтовно через дві-три години повернулася додому, то ОСОБА_1 та ще кілька сусідів займалися замощенням прибудинкової території, вже очищеної від зелених насаджень, бетонними плитками, що вона зафіксувала на камеру телефона (роздруківки фото долучила до письмових пояснень у цій справі, а.с. 91-94) та знову зателефонувала в ЛКП. Оскільки впродовж кількох тижнів обслуговуюча компанія та сусіди не надали дозвільних документів на зрізання зелених насаджень та влаштування площадки, котру ОСОБА_1 та згадані сусіди щодня використовували для паркування власних автомобілів (а.с.93-94), ОСОБА_7 звернулася до ЛКП «Південне» з письмовою скаргою (а.с.95) та вимагала реагування. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, оскільки позивач самовільно знищив зелені насадження на прибудинковій території та на цьому місці влаштував площадку з бетонних плит для паркування власного автомобіля.

ОСОБА_1 визнає, що на наданих ОСОБА_6 фото зафіксований він та інші сусіди, згадані в оскарженому розпорядженні, проте стверджує, що 04.04.2020 займався прибиранням прибудинкової території, яка заросла чагарями; стверджує, що до монтажу площадки з бетонних плит не причетний. Позивач також визнає, що після спорудження площадки паркує на ній свій автомобіль, проте звертає увагу суду, що така не обладнана блокуючими в`їзд пристроями, тому запаркуватися має можливість будь-хто. На пропозицію суду надати пояснення щодо причетності/непричетності до монтажу площадки з бетонних плит під присягою, у формі показів свідка, ОСОБА_1 відмовився.

Суд заслухав промови учасників справи та покази свідка, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

04.04.2020 мешканці будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 зрізали зелені насадження на прибудинковій території (газоні) та здійснили замощення очищеної площадки бетонними плитками, а надалі використовують (принаймні ОСОБА_8 визнає це) цю площадку для паркування автомобілів.

Ці обставини підтверджуються:

- складеними представниками ЛКП «Південне» протоколами про порушення «Правил благоустрою міст та інших населених пунктів», актами про відмову ОСОБА_1 та інших від пояснень та підпису, матеріалами фотофіксації (а.с.43-58, 65-83);

- змістом письмових заперечень ОСОБА_1 , адресованих Адміністративній комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, відповідно до яких: «… Отож, облаштування мешканцями будинку прибудинкової території, прибирання від будівельного сміття, очищення дерев та кущів від сухих гілок, встановлення бетонних плит, без облаштування будь-яких паркувальних бар`єрів, розміток чи інших необхідних елементів, не може свідчити про «самовільне встановлення парковки»;

- визнанням ОСОБА_8 більшості з наведених обставин (крім встановлення бетонної плитки);

- показами свідка ОСОБА_5 про події 04.04.2020;

- матеріалами здійсненої ОСОБА_5 фотофіксації, на яких ОСОБА_1 та інші займаються монтажем бетонної плитки на прибудинковій території.

Оцінюючи посилання ОСОБА_1 на рішення суду у справі №465/3106/20 від 07.10.2020 суд враховує, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення статті 152 КУпАП скасована з мотивів її неналежного оформлення: «постанова № 140 від 21.05.2020 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, в такій не зазначений час вчинення адміністративного правопорушення, відсутній опис обставин встановлених під час розгляду справи, не вказано повністю прийняте у справі рішення, оскільки відсутній розмір штрафу»; суд не встановлював наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Отже, згадане рішення суд в контексті положень статті 78 КАС України не встановлює будь-яких обставин та не звільняє сторін від доказування у цій справі.

При оцінці наявних письмових доказів та матеріалів фотофіксації суд враховує, що ОСОБА_1 , на відміну від ОСОБА_6 , відмовився підтвердити свої пояснення під присягою, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів. Позивач уникав відповіді на прямі запитання щодо його власних дій 04.04.2020 та акцентував увагу на відсутності чи неналежності доказів, котрі б достеменно підтверджували його роль у монтажі бетонних плиток. Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що пояснення ОСОБА_1 щодо непричетності до влаштування покриття з бетонних плит на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 (на газоні, з попереднім видаленням зелених насаджень) є неправдивими та спрямованими на уникнення юридичної відповідальності.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 «Про Правила благоустрою м.Львова» (п. 9.11) на території з зеленими насадженнями забороняється: 9.11.1. Виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого у встановленому порядку. 9.11.2. Самовільно влаштовувати городи, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони. 9.11.3. Вивозити і звалювати відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо. 9.11.4. Складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання. 9.11.5. Самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо. 9.11.6. Влаштовувати стоянки автомашин, зупинки пасажирського транспорту та паркувати автотранспортні засоби на газонах. Районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у м. Львові (пп. 19.3.5).

Міжвідомча комісія в Франківському районі на засіданні 26.05.2020 розглянула доповідну записку ЛКП «Південне» щодо самовільно влаштованої площадки з бетонних плит за рахунок площі газону загального користування біля будинку АДРЕСА_1 , яка використовується для паркування автомобілів мешканцями квартир в цьому будинку, а саме: квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 , квартири АДРЕСА_5 – ОСОБА_4 , Квартири АДРЕСА_6 – ОСОБА_1 та постановила таке: «Самочинно влаштовану площадку з бетонних плит на площі газону загального користування біля будинку АДРЕСА_1 з порушенням статті 376 ЦК України без дозвільних документів та без погодженої проектної документації – демонтувати мешканцям квартир АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_7 ; відновити газон загального користування».

Розпорядженням голови Франківської районної адміністрації №256 від 12.06.2020 «Про демонтаж самочинно влаштованої площадки з бетонних плит на газоні загального користування біля будинку АДРЕСА_1 » вирішено таке:

« 1. Затвердити висновок міжвідомчої комісії (протокол від 26.05.2020р. №9 §02) про демонтаж самочинно влаштованої площадки з бетонних плит на газоні загального користування біля будинку АДРЕСА_1 без дозвільних документів та погодженої проектної документації.

2. ОСОБА_2 , який проживає у квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , який проживає у квартирі АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , який проживає у квартирі АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 , який проживає у квартирі АДРЕСА_7 у двотижневий термін демонтувати самочинно влаштовану без дозвільних документів та погодженої проектної документації площадку з бетонних плит на газоні загального користування біля будинку АДРЕСА_1 . Відновити газон загального користування.

3. У випадку невиконання мешканцями квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 на АДРЕСА_1 ,71 пункту 2 розпорядження через спеціалізовану організацію здійснити демонтаж самочинно влаштованої площадки з бетонних плит на газоні загального користування біля будинку АДРЕСА_1 . Проведення демонтажу оформити відповідним актом.

Термін: до 15.07.2020

Відповідальні: Начальник відділу житлового господарства, начальник відділу комунального господарства, директор ЛКП «Південне»

4. ЛКП «Південне» відновити газон загального користування біля будинку №71 на вул. Володимира Великого.

Відповідальні: Начальник відділу комунального господарства, директор ЛКП «Південне».

5. Франківському відділу поліції ГУ НП України у Львівській області при проведенні демонтажу забезпечити громадський порядок згідно з чинним законодавством.

Відповідальний: Начальник Франківського відділу поліції ГУ НП України у Львівській області

6. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної адміністрації з питань житлово- комунального господарства.».

Оцінюючи аргументи позивача щодо винятково судового порядку демонтажу площадки та виходу районної адміністрації за межі наданих повноважень, що порушує права позивача, суд керується такими міркуваннями:

- по перше, спірна площадка, як видно з матеріалів фотофіксації, пояснень та часу виконання робіт (1 день) утворена шляхом замощення частини газону готовими бетонними плитками розміром орієнтовно 1*1 м шляхом їх механічного викладання (а.с.50,91-94), без спорудження основи чи скріплення між собою. Монтаж такої збірної конструкції в розумінні ДБН Б.2.2-5:2011 «БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ» є формуванням покриття, що є елементом благоустрою, проте це покриття не утворює об`єкта нерухомого майна, демонтаж котрого може здійснюватися лише у судовому порядку відповідно до статті 376 ЦК України;

- по друге, позивач та інші мешканці згаданого будинку, перелічені в оскарженому розпорядженні, цілком очевидно та свідомо порушили правила благоустрою та права інших співвласників квартир у цьому будинку, оскільки самовільно замостили частину прибудинкової території загального користування (газон) бетонними плитками, при цьому знищивши на цій території зелені насадження (кущі тощо). При цьому доводи позивача зводяться до того, що ця площадка використовується не тільки ним, а й будь-ким охочим як гостьова автостоянка коло будинку АДРЕСА_1 . Суд відхиляє такі аргументи та роз`яснює позивачу, що його суб`єктивна потреба в збільшенні місць для паркування автомобілів на прибудинковій території не є підставою для самоуправства та зміни функціонального використання прибудинкової території (з газону на автостоянку) без погодження з іншими співвласниками квартир у згаданому будинку та отримання відповідних дозволів/погоджень від уповноважених органів місцевого самоврядування. Тому вчинені позивачем та іншими переліченими вище особами дії є протиправними, а вжиті районною адміністрацією заходи для відновлення попереднього становища не порушують будь-яких прав чи інтересів позивача;

- по третє, розпорядження голови Франківської районної адміністрації №256 від 12.06.2020 сформульоване таким чином (для суду не очевидний такий підхід, проте встановлення його причин не входить в предмет доказування у цій справі), що в пункті 2 зобов`язувало позивача вчинити певні дії (демонтувати плитки, відновити газон) впродовж двох тижнів з дати винесення розпорядження. Разом з тим, у випадку невиконання позивачем пункту 2 розпорядження (котре стосувалося позивача) для нього ( ОСОБА_1 ) не передбачено настання жодних негативних наслідків, тому п. 2 оскарженого розпорядження видається швидше рекомендацією, а не обов`язковим до виконання індивідуальним приписом. Ці міркування підтверджуються змістом наступних пунктів (3-5) розпорядження №256 від 12.06.2020, відповідно до яких у випадку невиконання пункту 2 мешканцями (в т.ч. ОСОБА_1 ) демонтаж бетонних плиток та відновлення газону на прибудинковій території повинна забезпечити обслуговуюча компанія ЛКП «Південне». Отже, вже станом на дату підписання цього позову (02.07.2020) розпорядження голови Франківської районної адміністрації №256 від 12.06.2020 вичерпало свою дію щодо ОСОБА_1 та не порушувало його прав чи охоронюваних законом інтересів, тому його позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Суд також вважає, що скасування розпорядження №256 від 12.06.2020, як того просить позивач, перешкодить виконанню ЛКП «Південне» пунктів 3-4 цього розпорядження, оскільки розпорядженням встановлено строки його виконання для ЛКП «Південне» та покладено на заступника голови районної адміністрації з питань житлово- комунального господарства обов`язок контролювати його виконання. Тобто задоволення позову сприятиме ситуації, за якої газон на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 буде надалі самовільно використовуватися як автостоянка. З огляду на наведені вище мотиви суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю, оскільки за наслідками розгляду справи не встановлено факту порушення відповідачем охоронюваних законом прав чи інтересів позивача.

Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат витрати ОСОБА_1 на сплату судового збору покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 11.03.2021.

Суддя Москаль Р.М.