Рішення № 95492705, 03.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/161/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 Справа № 908/2750/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/2750/20

за позовною заявою: першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а) в інтересах держави в особі:

позивача: Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, 69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Теплобудімпорт”, 69032 м. Запоріжжя, вул. Макаренко, б. 9, оф. 46

про стягнення 231 188,24 грн.

У судовому засіданні приймали участь представники:

від прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення від 09.01.18 № 049035

від позивача: Чечель К.І., довіреність від 06.01.21 № 06/0022

від відповідача: Харченко Р.В., ордер серії ЗП № 100807 від 03.11.20

СУТЬ СПОРУ:

27.10.20 до господарського суду Запорізької області від першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшла позовна заява від 22.10.20№ 25/2-2047-20 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Департаменту капітального будівництва ЗОДА/позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “Теплобудімпорт” (далі ТОВ “Теплобудімпорт”/відповдач) про стягнення 231 188,24 грн.

Позовну заяву обґрунтовано ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 5, 22, 47, 112 Бюджетного кодексу України, ст. 202, 509, 525, 526, 549, 610-612, 875, 879, 1212 ЦК України, ст. ст. 173-175, 193, 216, 323 ГК України. Як вказує прокурор позивачем не здійснено захисту інтересів держави щодо стягнення з відповідача 3 % річних та неустойки в розмірі 0,5% передбаченої п. 7.4. договору договором від 13.04.18 №13/04-М, з підстав ненадання відповідачем своєчасного підтвердження позивачу використання суми авансу (827 088,53 грн.) та її не повернення замовнику у строк визначений п.4.6. договору. Вказане стало підставою для звернення прокурором з позовом до суду про стягнення з відповідача 227 449,35 грн. неустойки та 3 738,89 грн. 3 % річних нарахованих за період з 29.10.19 по 22.12.19.

Ухвалою від 02.11.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2750/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.12.20.

18.11.20 до суду від ТОВ “Теплобудімпорт” надійшов відзив за вих. від 17.11.20 № 01/17-11/2020 на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що відповідальність Генпідрядника за умовами п. 7.4. договору настає у випадку, якщо надані грошові кошти у вигляді авансу не використані та повернені з порушенням передбачених строків. Мета застосування вказаної санкції, згідно з доводами відповідача, полягає у отриманні компенсації за своєчасно не використані коштів зі сторони генпідрядника при користуванні бюджетними коштами без їх цільового призначення. Як пояснює відповідач, аванс у розмірі 827 088,53 грн. отримано підприємством 25.07.19 та використано у повному обсязі для проведення підрядних робіт на об`єкті в установлені договором строки, що підтверджується карткою по рахунку 313 - рахунок ГУ ДКСУ за період з 25.07.19 по 02.10.19 та первинними документами з контрагентами генпідрядника (видатковими накладними на отримання товару, актами приймання-передачі товару, ТТН, довіреностями на отримання ТМЦ та ін.). Також, відповідач зазначає, що акти виконаних робіт для підтвердження обставин використання передоплати (авансу) було підписано лише 23.12.19. При цьому, відповідач,звертає увагу на те, що у період з вересня по грудень 2019 року обов`язки директора Департаменту капітального будівництва ЗОДА почергово виконували чотири особи. Така зміна керівника Замовника не сприяла своєчасному підписанню актів. Оскільки на думку відповідача ним своєчасно використано аванс то з нарахуваннями неустойки та 3 % річних він не погоджується. Також відповідач вказує на відсутність підстав у прокуратури для здійснення представництва інтересів Департаменту капітального будівництва ЗОДА та на відсутність реальних збитків, які були би завдані позивачу чи державним органам чи органам місцевого самоврядування.

30.11.20 від Запорізької обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив за вих. від 27.11.20 №15/2-2047-20, в якій прокурор заперечуючи проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву зазначив, що єдиним доказом, що міг ми підтвердити обставини виконання відповідачем п. 4.6. договору, тобто факт своєчасного використання суми авансу є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в. Крім того, прокурор вказує, що при укладенні договору сторони дійшли згоди щодо розміру неустойки у разі невиконання відповідачем умов договору, тому її застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умова укладеного між сторонами договору. Вважає, що застосування штрафних санкцій за договором є імперативним та не передбачає таких умов, як завдання збитків позивачу, державним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування, на чому наполягає відповідач.

01.12.20 Департаменту капітального будівництва ЗОДА до суду подано відповідь від 30.11.20 №06/1630 на відзив, в якій позивач зазначив, що до 23.12.19 відповідачем на адресу Департаменту не надавались жодні письмові підтвердження щодо відпрацювання авансу. Вважає посилання відповідача на зміну керівного складу безпідставними, оскільки за період з вересня по грудень 2019 року підписано актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 61 207 625,97 грн. Щодо заявленої до стягнення суми неустойки та 3 % річних, то вони на думку позивача нараховані у відповідності з вимогами ЦК України, ГК України ат Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань». Крім того, позивач вказує на те, що не мав можливості самостійно звернутись до суду з позовом до відповідача через відсутність у нього коштів на сплату судового збору.

Ухвалою суду від 01.12.20 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.12.20 об 10 год. 20 хв.

14.12.20 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив за вих. від 14.12.20 №05/14-12/2020, відповідно до якого, відповідач вважає, що матеріали справи містять належні, допустимі та достовірні докази в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України, на підтвердження використання відповідачем (як підрядником за договором) отриманого авансу. Також, відповідач зазначає, що обставини у справі № 922/1119/18 та у справі № 908/2750/20 не є тотожними. Пояснює, що роботи виконувались Підрядником з урахуванням наявності коштів у Замовника. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень, з початку року по звітний місяць Підрядником виконано робіт на 1 377 280,40 грн., натомість вартість отриманого авансу протягом 2019 року є меншою – 827 088,53 грн.

21.12.20 позивачем подано до суду пояснення на заперечення на відповідь на відзив за вих. від 18.12.20 №06/1716, в яких Департамент наголошує, що правова позиція та висновки судів апеляційної та касаційної інстанцій по справі № 922/1119/18, щодо строків відпрацювання та/або повернення авансу, механізм: підтвердження відпрацювання авансу (форми КБ-2В), порядок нарахування неустойки в розмірі 0,5% за аналогічним договором є абсолютно ідентичними в ситуації по справі № 908/2750/20. Стосовно відпрацювання авансу в грудні 2019 відповідачем Департамент роз`яснює, що Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області відповідно до Акту №08.06-20/7 від 13.12.19 в ході позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту виявило порушення в частині завищення вартості виконаних робіт відповідачем. відповідач погодився із цим порушенням, відповідно до чого Департаментом та відповідачем підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №21 від 13.12.19 за мінусом «-68245,20 грн.» та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень від 13.12.19 (копії додаються). Тому, станом на 13.12.19, окрім невідпрацьованого авансу, за відповідачем обліковувалась дебіторська заборгованість у розмірі 68245,20 грн.; надалі відповідач доопрацював та частково виправив завищення вартості виконаних робіт, що підтверджується Актами виконаних будівельних робіт за грудень №№22,23 на суму 42 391,20 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень від 23.12.19, та відпрацював аванс: видатковою накладною № РН-0000011 від 26.12.19 (копії надавались до позовної заяви та відповіді на відзив). Сторони, для належного відображення оплат та залишку боргу у сумі 25 854,00 грн., підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень №3 від 23.12.19, де відображено виконання за грудень 2019 на суму 1051,47240 тис. грн. Також позивач звертає увагу суду, що відповідачем до 23.12.19 на адресу Департаменту не надавались жодні письмові підтвердження на відпрацювання авансу. Жодних доказів на підтвердження іншого відповідачем не надано.

Судом прийнято до розгляду відзив відповідача на позовну заяву за вих. від 17.11.20 № 01/17-11/2020, відповідь на відзив прокуратури за вих.27.11.20 №15/2-2047-20, відповідь на відзив позивача за вих. від 30.11.20 №06/1630, заперечення відповідача на відповідь на відзив за вих. від 14.12.20 №05/14-12/2020 та пояснення позивача на заперечення на відповідь на відзив за вих. від 18.12.20 №06/1716.

Ухвалою від 21.12.20 судом відкладено підготовче засідання на 19.01.21 о 12:00 год.

13.01.21 до суду від представника відповідача надійшли клопотання за вих. від 11.01.21, а саме: № 03/11-01/2021 про колегіальний розгляд справи, в якому представник відповідача просить суд здійснити розгляд справи № 908/2750/20 колегіально у складі трьох суддів; № 02/11-01/2021 про витребування доказів у справі № 908/2750/20, в якому представник відповідача просить суд витребувати у департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації акти на підтвердження використання авансів, які було підписано керівником департаменту капітального будівництва ЗОДА протягом жовтня-листопада 2019 року, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 19.01.21 судом оголошено перерву на 28.01.21 о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 28.01.21 судом відмовлено у задоволені клопотання за вих. від 11.01.21 № 02/11-01/2021 про витребування доказів у справі № 908/2750/20 та за вих. від 11.01.21 № 03/11-01/2021 про колегіальний розгляд справи. Підстави відмови суду у задоволені вказаних клопотань викладено в ухвалі від 28.01.21 у цій справі.

Ухвалою від 28.01.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2750/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.02.21 об 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 01.02.21 судом оголошено перерву у судовому засіданні на 18.02.21 о 11 год. 30 хв.

У судових засідання 18.02.21 та 02.03.21 судом оголошувалась перерва на 02.03.21 о 10:00 год. та на 03.03.21 о 10:30 год. відповідно, про що учасники справи повідомлялись під розписку.

У судовому зсіданні 03.03.21 прокурор у заключному слові підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.21 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у відповіді на відзив та у поясненні на заперечення на відповідь на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.03.21 проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповіді на відзив.

У засіданні суду 03.03.21, після виходу з нарадчої кімнати, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін та прокурора повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.18 між Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Теплобудімпорт” (Генпідрядник) укладено Договір про закупівлю робіт за державні кошти № 13/04-М (далі - Договір).

У подальшому, Додатковими угодами №1 від 02.07.18, № 2 від 06.08.18, № 3 від 24.10.18, № 4 від 30.11.18, № 5 від 19.12.18, № 6 від 20.12.18, № 7 від 15.02.19, № 8 від 20.02.19, № 9 від 27.05.19, № 10 від 18.07.19, № 11 від 15.10.19, № 12 від 26.12.19 сторонами вносили зміни до умов Договору про закупівлю робіт за державні кошти № 13/04-М та відповідних додатків до нього, з урахуванням яких сторони, погодили, у т.ч. наступні умови Договору.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору, Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язався прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п.1.2 цього Договору, а саме: види робіт: «Обласний художній музей, м. Запоріжжя – реконструкція».

Пунктом 1.3. Договору визначено, що місцезнаходження об`єкту, на якому проводяться роботи за цим Договором є: 69035, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 76-Б.

Відповідно до п. 3.1. Договору (у редакції Додаткової угоди № 11 від 15.10.19 до Договору) Ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-1:2013. Договірна ціна складає 35419,6956 тис. грн., у тому числі (будівельні роботи – 24126,8556 тис.грн., вартість обладнання – 11292,840 тис.грн.), у тому числі ПДВ 20%, у тому числі на 2019 – 5968,300 тис. грн.

У абзацах 1 та 2 п. 5.1. Договору (у редакції Додаткової угоди № 7 від 15.02.19 до Договору) визначено: початок виконання робіт - квітень 2018 року; закінчення виконання робіт – березень 2020 року.

Відповідно до пунктів 5.2.,5.2.1. та 5.4. Договору, Замовник передає в строк, не пізніше 3 (трьох) робочих днів після укладення цього договору Генпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену проектно-кошторисну документацію, а також в строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів після отримання дозвільних документів передає Генпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення придатний для виконання робіт будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами. Передача будівельного майданчика та проектно-кошторисної документації оформлюється двостороннім актом прийому-передачі.

Пунктом 6.1.1. Договору визначено, що Генпідрядник має право вносити пропозиції Замовнику щодо поліпшення проектних рішень, виконання робіт та оформлення документації.

Положеннями п. 6.2. Договору визначено обов`язки Генпідрядника. Так, зокрема , Генпідрядник зобов`язаний виконувати всі вказівки Замовника з приводу виконання робіт у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт та інформувати Замовника про хід виконання робіт, надавати необхідну для цього виконавчу документацію (пп. 6.2.11. п. 6.2), виконувати інші зобов`язання, передбачені законодавством (пп.6.2.18 п. 6.2.).

За умовами п. 10.1. Договору (у редакції Додаткової угоди № 7 від 15.02.19 до Договору), Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.03.20.

Як свідчать матеріали цієї справи, платіжним дорученням від 19.07.19 № 15 Замовник на виконання умов договору від 13.04.18 № 13/04-М перерахував на рахунок ТОВ “Теплобудімпорт” (Генпідрядника) аванс на придбання матеріалів у сумі 827 088,53 грн.

Згідно із відміткою Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області на вказаному платіжному дорученні, його оплачено 25.07.19.

04.11.19 Департаментом капітального будівництва ЗОДА від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області отримано лист від 01.11.19 №07.2-08/7836 разом з Протоколом про порушення бюджетного законодавства від 01.11.19 № 2 та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Як свідчить зміст Протоколу про порушення бюджетного законодавства від 01.11.19 № 2, складеного уповноваженою особою Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області Тітовою О.В., Департаментом капітального будівництва ЗОДА вчинено порушення бюджетного законодавства: станом на 01.11.19 розпорядником бюджетних коштів не надано до органу Казначейства у встановлені терміни документи, що підтверджують факт закриття авансового платежу по КПКВК 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку» на суму 827 088,53 грн., чим порушено вимоги абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.12 № 1407, що відповідно до п.22 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно пояснень керівника органу установи, де виявлено порушення бюджетного законодавства ОСОБА_1 наданих до Протоколу про порушення бюджетного законодавства від 01.11.19 № 2, порушення бюджетного законодавства виникло через незадовільну роботу підрядної організації ТОВ “Теплобудімпорт”, яка вчасно не надала акти виконаних робіт, які підтверджують повне використання отриманого авансу.

У попередженні про неналежне виконання бюджетного законодавства № 3, яке є Додатком до листа Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області отримано лист від 01.11.19 №07.2-08/7836 викладено вимогу до установи: Департаменту капітального будівництва ЗОДА про термінове усунення виявленого порушення (неподання до органів Казначейства у встановлені терміни документів, що підтверджують виконання робіт, оплачених на умовах авансування на суму 827 088,53 грн. по договору від 13.04.18 № 13/04-М) відповідно до ст. 117 Бюджетного кодексу України з письмовим повідомленням про це.

Крім того, у зв`язку із виявленим органом Казначейства вказаного вище порушення до Департаменту капітального будівництва ЗОДА застосовано захід впливу передбачений п. 2 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України в вигляді зупинення операцій з бюджетними коштами, що підтверджується розпорядженням керівника (заступника керівника) Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області Устименко О.В. про зупинення операцій з бюджетними коштами від 06.11.19 № 2-з.

У подальшому, між сторонами за договором від 13.04.18 № 13/04-М підписані та скріплені відтисками печаток Замовника та Генпідрядника акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року від 23.12.19 № 22, №23 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, згідно з якою вартість виконаних робіт та витрати за період: з початку будівництва по звітний місяць включно склали 13578,33936 тис. грн.; з початку року по звітний місяць склали 1377,26040 тис. грн.

Оскільки відповідач порушив умови договору про закупівлю робіт за державні кошти від 13.04.18 № 13/04-М щодо надання замовнику у строк визначений договором підтвердження про використання суми сплаченого позивачем авансу та не повернув замовнику у визначені чинним законодавством та договором строки суму невикористаного авансу, не виконав передбачені договором підрядні роботи, не надав актів приймання виконаних робіт, прокурор з огляду на неналежне здійснення позивачем інтересів захисту держави, звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 227 449,35 грн. неустойки та 3 738,89 грн. 3 % річних нарахованих за період з 29.10.19 по 22.12.19.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наведене надає суду підстави для висновку про те, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

В обґрунтуванням нездійснення належного захисту інтересів держави Департаментом капітального будівництва ЗОДА у спірних правовідносинах, прокурор вказує, що відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 22 та ч. 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України та Положення про Департамент капітального будівництва ЗОДА (Департамент), затвердженого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.04.20 № 152, Департамент є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки він виконує функції замовника з будівництва, реконструкції, ремонту об`єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Запорізької області та відповідно до своїх повноважень забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів, розпоряджається коштами, передбаченими кошторисом на будівництво на виконання основних завдань та функцій замовника. Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного Казначейства, печатку, власні бланки.

Також прокурор у позовній заяві зазначає, що незважаючи на тривале листування між Запорізькою обласною прокуратурою та Департаментом за фактами невжиття заходів до стягнення коштів до бюджету у зв`язку з порушенням суб`єктами господарювання умов договорів щодо строків повернення/використання сум авансів, Департаментом відповідних заходів до захисту інтересів держави в суді не вжито. У свою чергу листом від 30.09.20 № 09111/08-46 Запорізької обласної державної адміністрації повідомлено Запорізьку обласну прокуратуру про обставини порушення ТОВ “Теплобудімпорт” термінів використання/повернення авансу за договором від 13.04.2018 № 13/04-М. Крім того, зазначено, що Департаментом заходи до стягнення заборгованості в судовому порядку з ТОВ “Теплобудімпорт” не вжито у зв`язку з відсутністю коштів на судовий збір. На вимогу Запорізької обласної прокуратури Департаментом листом від 19.10.20 № 06/1449 уточнено період прострочення та розрахунок штрафних санкцій за вищевказаним договором. Також прокурор вказує, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.01.20 у справі № 908/3431/19 позовну заяву Департаменту до ТОВ “Теплобудімпорт” про стягнення заборгованості повернуто без розгляду, у зв`язку з несплатою судового збору.

Крім того, прокурор звертає увагу, що з ухвали суду від 08.01.20 у справі № 908/3431/19 з`ясовано, що Департаментом у порушення ст. 216 ГК України, ст. 549 ЦК України при пред`явленні позову не заявлено вимоги про стягнення відповідних господарських санкцій у зв`язку з порушенням суб`єктом господарювання умов договору.

Наведене вище, за доводами прокурора свідчить, що Департаментом капітального будівництва ЗОДА упродовж одного року належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Судом встановлено, що в матеріалах цієї справи наявні докази дотримання прокурором ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” щодо попереднього повідомлення відповідних суб`єктів владних повноважень про звернення з даним позовом до суду, а саме: листом від 21.10.20 № 15/2-106вих.-20 Запорізькою обласною прокуратурою повідомлено позивача про те, що цією прокуратурою в порядку вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” буде пред`явлено до господарського суду Запорізької області позов в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва ЗОДА до ТОВ “Теплобудімпорт” про стягнення неустойки за договором про закупівлю робіт за державні кошти, ціна позову 231 188,24 грн.

Також до позовної заяви надано відповіді державних органів (установ) на запити прокурора, на підставі яких Запорізькою обласною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді щодо стягнення коштів з відповідача на користь бюджету.

Відтак, перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення з позовом у даній справі до суду для захисту інтересів держави, враховуючи, що Департамент капітального будівництва ЗОДА, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах належним чином та упродовж одного року не здійснив захист інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету, суд дійшов висновку про те, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокуратурою належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересу держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та висновки господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525 та 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами на підставі ст. 629 ЦК України.

Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на характер робіт (реконструкція Обласного художнього музею, м. Запоріжжя), які відповідач, як Генпідрядник, зобов`язався виконати за умовами укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт за державні кошти від 13.04.18 № 13/04-М, зазначений договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 1 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.01 (далі Порядок, тут і далі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

У абзаці 2 п. 19 Порядку закріплено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідно до п. 4.6. Договору (у редакції Додаткової угоди № 7 від 15.02.19) Замовник може надати Генпідряднику, на відкритий в органах Казначейства рахунок, аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт строком на 3 місяці (абз. 1 п. 4.6). Генпідрядник, протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, зобов`язаний підтвердити їх шляхом виконання робіт на суму не менше суми авансу, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). Невідпрацьовані протягом 3 місяців суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін (у разі, коли строк повернення авансу підпадає на кінець грудня поточного року, то невикористані суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін, але не пізніше 25 грудня поточного року) (абз. 3 п. 4.6.). Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, та інших матеріалів (абз. 4 п.4.6). Придбання матеріалів без виконання робіт та їх монтажу (укладенню) в проектне положення не вважається відпрацюванням авансу (абз. 6 п. 4.6).

Наведене вище свідчить, що сторони у договорі чітко встановили строки реалізації відповідачем суми авансу, узгодили певний порядок дій такої реалізації та механізм підтвердження їх виконання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свій обов`язок за вищезазначеним договором від 13.04.18 № 13/0-4-М щодо здійснення ним попередньої оплати (авансу) у розмірі 827 088,53 грн.

Вказана сума попередньої оплати на рахунок відповідача надійшла 25.07.19, що не заперечувалось учасниками справи.

Отже, виходячи з умов п. 4.6. договору від 13.04.18 № 13/0-4-М, відповідач зобов`язаний був по 25.10.19 включно підтвердити використання попередньої оплати у розмірі 827 088,53 грн. шляхом виконання робіт на вказану суму.

При цьому, за умовами договору від 13.04.18 № 13/0-4-М єдиним доказом, який підтверджує обставини виконання відповідачем п. 4.6. договору, тобто факту використання ним суми авансу, є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.19 у справі № 922/1119/18.

Однак, відповідачем по 25.10.19 включно підтвердження у формі акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) на суму не менше суми авансу замовнику не надано.

Наведене вище свідчить, що відповідач не дотримався встановлених п. 4.6. Договору строків та порядку щодо підтвердження замовнику обставин використання перерахованого йому авансу у розмірі 827 088,53 грн. У зв`язку із чим, у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення Замовнику вказаної суми невикористаного авансу у триденний термін, тобто по 28.10 19 включно.

Однак, відповідач дій щодо повернення позивачу суми невикористаного авансу не вчинив.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах цієї справи доказами підтверджується порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним з позивачем договором від 13.04.18 № 13/04-М щодо своєчасного повернення замовнику невідпрацьованих генпідрядником сум авансу.

В тож же час, судом відхилено посилання відповідача на те, що належним підтвердженням використання відповідачем у строк передбачений договором авансу у сумі 827 088,53 грн. є такі докази, як картка рахунку 313 - рахунок ГУ ДКСУ за період з 25.07.19 по 02.10.19, первинні документи з контрагентами генпідрядника (видаткові накладні на отримання товару, акти приймання-передачі товару, ТТН, довіреності на отримання ТМЦ та ін., які додані до відзиву на позовну заяву), оскільки за змістом п. 4.6 договору від 13.04.18 № 13/0-4-М належними і допустимими доказами використання Генпідрядником авансу протягом 3 місяців з дня його отримання (авансу) є саме акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) (абз. 3 п.4.6), при цьому придбані матеріали без виконання робіт та їх монтажу не вважаються відпрацюванням авансу (абз. 6 п.4.6).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України закріплено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За нормою ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.4. Договору, у разі порушення Генпідрядником строків повернення невідпрацьованих сум авансу, Генпідрядник за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаного авансу, що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Як вже зазначалось вище, відповідач мав повернути позивачу суму невідпрацьованого авансу за договором від 13.04.18 № 13/04-М у розмірі 827 088,53 грн. по 28.10.19 включно.

Документи, що підтверджується використання відповідачем коштів наданих на умовах авансування по договору від 13.04.18 № 13/04-М, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року № 22, №23 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року, замовником та підрядником підписано 23.12.19.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у період з 29.10.19 по 22.12.19 зі сторони відповідача, як підрядника за договором від 13.04.18 № 13/04-М, мало місце безпідставне користування грошовими коштами (авансом) Замовника (позивача) у розмірі 827 088,53 грн., що є підставою для стягнення з відповідача неустойки за неповернення попередньої оплати (авансу), оскільки зазначений вид відповідальності передбачений п. 7.4. договору.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що наданий позивачем розрахунок неустойки за період з 29.10.19 по 22.12.19 включно (55 днів) здійснено вірно, та він відповідає наведеним вище вимогам чинного законодавства, судом визнано обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту капітального будівництва Запорізької ОДА про стягнення з ТОВ “Теплобудімпорт” 227 449,35 грн. неустойки за неповернення попередньої оплат (авансу).

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку повернення невідпрацьованих сум авансу у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до умов п.4.6. договору від 13.04.18 № 13/04-М, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, перевіривши розрахунок 3 % річних за період з 29.10.19 по 22.12.19 включно (55 днів), суд дійшов висновку що його виконано вірно, що є підставою для задоволення позовних вимог першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з ТОВ “Теплобудімпорт” 3 738,89 грн. 3 % річних.

Посилання відповідача на те, що зміна керівництва Департаменту капітального будівництва ЗОДА у період з вересня по грудень 2019 року не сприяла своєчасному підписанню актів приймання виконання будівельних робіт, судом визнається надуманою, оскільки жодних доказів надання позивачем замовнику актів до 23.12.19 до матеріалів справи не надано.

Також, залишаючи без уваги доводи відповідача про відсутність збитків у позивача та відсутність підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді неустойки, судом враховано, що передбачена п. 7.4. договору відповідальність у вигляді неустойки застосовується до генпідрядника саме за період затримки повернення суми невикористаного авансу, що право на її застосування виникає незалежно від наявності у замовника (позивача) збитків завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, а умовою її застосування, у даному випадку, є наявність порушення відповідачем покладених на нього обов`язків за п. 4.6. договору та суб`єктивних прав позивача, як замовника.

Інші заперечення відповідача проти позову, зокрема, відсутність підстав у прокуратури для здійснення представництва інтересів Департаменту капітального будівництва ЗОДА судом відхиляється з підстав викладених вище у тексті цього рішення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3467,82 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 53, 73-80, 86, 91, 129, 195, 208, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Теплобудімпорт” (69032 м. Запоріжжя, вул. Макаренко, б. 9, оф. 46, код ЄДРПОУ 38362740) на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 04054079; розрахунковий рахунок № UA228201720343190002000000309 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 04054079 (код програмної класифікації видатків 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку») – 227 449 (двісті двадцять сім тисяч чотириста сорок дев`ять) грн. 35 коп. неустойки за неповернення попередньої оплати (авансу) та 3 738 (три тисячі сімсот тринадцять вісім) грн. 89 коп. 3 % річних за неповернення попередньої оплати (авансу). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Теплобудімпорт” (69032 м. Запоріжжя, вул. Макаренко, б. 9, оф. 46, код ЄДРПОУ 38362740) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а; розрахунковий рахунок № UA 438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету – 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3467 (три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 82 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Повне рішення складено 12.03.21.

Суддя В.Л. Корсун