Рішення № 95491335, 10.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року м. Київ № 640/18754/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» (позивач, ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС») до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № 15 про припинення порушень прав споживачів від 04.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 з 2014 року є власником квартири в будинку, який утримується ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС», з огляду на що, останнім донараховано борг за період фактично отриманих послуг (2014- 2016 роки) до укладення договору про надання послуг з утримання будинку.

У відзиві відповідач наголошує на невідповідності норм права, на які посилається позивач, звертаючи увагу на відсутність повноваження нараховувати заборгованість за минулий час як в договорі, так і спеціальному нормативно-правовому акті.

Під час розгляду даної справи, внесено зміни до ЄДРПОУ стосовно місцезнаходження позивача з адреси: вул. Вадима Гетьмана, 1, м. Київ, 03037 на адресу: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з урахуванням зареєстрованого місцезнаходження відповідача в Київській обл., територіальна підсудність даної справи змінилась.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КАС України справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

На підставі звернення ОСОБА_1 зі скаргою на позивача та направлення на проведення заходу №2171 від 27.08.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) позивача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

За результатами перевірки виявлено порушення, які описані в акті № 10-05.3/000126 (акт перевірки), щодо примушення ОСОБА_1 придбавати послуги, які останній фактично не отримував.

У подальшому відповідачем направлено припис № 15 від 04.09.2019 про припинення порушень прав споживачів, яким директора ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» зобов`язано:

- задовольнити законні вимоги ОСОБА_1 , шляхом перерахунку вартості наданих послуг відповідно до укладеного договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території № 107/1 від 01.07.2019;

- припинити порушення прав споживачів в частині примушування оплатити за послуги, які споживачем фактично не отримувались;

- скасувати неправомірні нарахування за період з січня 2014 року по червень 2016 року в сумі 9028,87 грн.

Не погоджуючись зі згаданим приписом, позивач звернувся із позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підставою звернення з позовною заявою є позиція позивача про те, що фактично отримані комунальні послуги мають бути оплачені, навіть до укладення відповідного договору.

Релевантними нормативно-правовими актами, які регулюють суспільні відносини, в яких виник спір є: Закон України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023), Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Закон України» (закон № 877), Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон № 2189), Постанова Кабінету Міністрів України № 484 від 20.05.2009 (Постанова № 484), Постанова Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 (Постанова № 712).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189 індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189);

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189).

Згідно зі ст. 5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 12 Закону № 2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Постановою № 484 затверджено типовий договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд.

Як зазначається сторонами, такий договір підписано між позивачем та ОСОБА_1 01.07.2016, проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності останнього на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , зареєстроване 13.02.2015.

Водночас, позивач переконаний, про що не надано жодного доказу, у набутті ОСОБА_1 права власності на квартиру у січні 2014 році.

Із пояснень позивача, наданих до акту перевірки, убачається, що бухгалтером ТОВ «Квартал-Авіа Сервіс» донараховано послуги з утримання будинку з лютого 2014 по лютий 2016 у розмірі 9028,87 грн.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Оскільки даний спір тісно пов`язаний зі спором про право між позивачем та ОСОБА_1 , водночас, містить втручання суб`єкта владних повноважень, предметом розгляду даної адміністративної справи є надання оцінки оскаржуваному припису з точки зору його правомірності або протиправності за критеріями, визначеними в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Положення № 667).

Відповідно до п. 1 Положення № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Керівники самостійних структурних підрозділів територіальних органів Держпродспоживслужби, на які покладено здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечують виконання функцій щодо затвердження та підписання передбачених законодавством документів, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головних державних санітарних лікарів відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), у межах повноважень відповідного територіального органу (п. 7 Положення № 667).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 Затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (Положення № 209).

Згідно з п. 1 Положення № 209 Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами міністерств, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням (п. 2 Положення № 209).

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п. 3 Положення № 209).

За змістом ст. 26 Закону № 1023 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, поміж іншого: давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів;

Результати перевірок суб`єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом № 877.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області із заявою про захист його прав, які, на думку останнього, порушені вимогою про сплату заборгованості за спожиті комунальні послуги позивача від 24.06.2019.

Листом Мінекономрозвитку від 07.08.2019 погоджено проведення заходу контролю ТОВ «Квартал-Авіа Сервіс» за адресою вул. Вітянська, 2, м. Вишневе, Київська обл.

Виявлені порушення описані в акті перевірки № 10-05.3/000126 та стосуються безпідставного зобов`язання ОСОБА_2 сплачувати за послуги, які фактично отримані не були.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону № 877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Користуючись своїм правом, позивач надіслав відповідачу заперечення від 18.08.2019, аналогічне за змістом позовній заяві. При цьому, жодного доказу фактичного надання позивачем послуг ОСОБА_2 в період з лютого 2014 по лютий 2016 позивачем не надано.

Повертаючись до змісту ч. 1 ст. 9 Закону № 2189, відповідно до якої споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Оскільки договір між позивачем та ОСОБА_2 вперше укладено в липні 2016 року, матеріали справи не містять доказів надання послуг до згаданої дати, а також відомостей про отримання ОСОБА_2 таких послуг, логічні доводи позивача не знаходять свого відображення у доказах, наданих на підтвердження власної позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За висновком суду, відповідачем доведено правомірність проведення заходу контролю, надано достатні супроводжуючі документи, які свідчать про дії останнього в межах спеціальних нормативно-правових актів, обґрунтовано, із наданням права суб`єкту господарювання (позивачу) на участь та надання пояснень з приводу питань перевірки, та сформовано правомірні висновки, які склали основу оскаржуваного припису. Наведене в сукупності свідчить про відсутність підстав для скасування такого припису, з огляду на що, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС (вул. Вітянська, 2, прим. 16/3, м. Вишневе, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ: 38316473).

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (вул. Балукова, 22, м. Вишневе, Київська обл., код ЄДРПОУ: 40323081).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко