Рішення № 95491140, 09.03.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1149/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., позивача ОСОБА_1 та його представника Попової-Завгородньої С.Г., представника відповідача Бондар Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Буковинська митниця Держмитслужби України, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові (нова редакція) ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ Чернівецької митниці ДФС від 30.06.2020р. №26-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ";

- визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ Чернівецької митниці ДФС від 21.09.2020р. №34-о "Про звільнення та проведення розрахунку з ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаду державної служби в Чернівецькій митниці ДФС України головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС України з 21.09.2020 року;

- стягнути з Чернівецької митниці ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.09.2020 року по день винесення рішення суду з розрахунку 472,18 грн одноденної заробітної плати.

Крім цього, просить суд рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державної служби в Чернівецькій митниці ДФС України головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Згідно позовної заяви у новій редакції з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в обґрунтування заявлених вимог вказано, що наказом в.о. керівника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І. від 30 червня 2020 року №26-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » згідно з пункту 4 частини першої статті 66, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади державної служби в Чернівецькій митниці ДФС, визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, за порушення Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців, що проявилося в умисному порушенні норм чинного законодавства України, неповагу та грубому порушенні прав, свобод і законних інтересів підлеглих працівників, відтак - негідному несенні високого звання державного службовця, невиконання та неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; перевищення службових повноважень.

Пунктом 1 наказу Чернівецької митниці ДФС від 21 вересня 2020 року №34-о «Про звільнення та проведення розрахунку з ОСОБА_1 » визначено, що датою звільнення ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС вважається 21 вересня 2020 року.

Зазначені накази позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, на його думку, при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби відповідачем не з`ясовано всіх обставин по суті, не відібрано у нього пояснень з приводу можливого неналежного виконання ним посадових обов`язків, що призвело до грубого порушення прав позивача на захист.

На думку позивача, відповідачем не було доведено, що несумлінне виконання позивачем своїх посадових обов`язків, визначених у посадовій інструкції, є порушенням саме Присяги державного службовця, так як і не доведено та в рамках дисциплінарного провадження не встановлені докази щодо несумлінного виконання ним посадових обов`язків під час виконання обов`язків керівника митниці та голови реорганізаційної комісії. Висновки комісії від 30 червня 2020 року основані виключно на припущеннях та пояснень осіб, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Також позивачем зазначено про те, що починаючи з 27 травня 2020 року за станом здоров`я він був тимчасово непрацездатний та перебував на стаціонарному лікуванні, про що відповідачу достовірно було відомо під час винесення наказу про відкриття дисциплінарного провадження і про що також вказано в оскаржуваному наказі від 30 червня 2020 року. Вказаними діями, як вважає позивач, відповідачем грубо порушено його права на ознайомлення із наказом про відкриття провадження та підставами його відкриття, ознайомлення із матеріалами провадження, надання пояснення по суті дисциплінарного провадження, що призвело до винесення необґрунтованого, суб`єктивного та протиправного наказу.

Крім цього, на думку позивача, усупереч положенням пункту 10 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039, до складу дисциплінарної комісії не був включений представник служби управління персоналом.

Поряд з цим, позивач звертав увагу на те, що він був призначений до виконання обов`язків керівника Чернівецької митниці ДФС наказом Державної фіскальної служби України, а тому накази про відкриття дисциплінарного провадження, визначення складу комісії та про звільнення позивача з посади державної служби внаслідок перевірки діяльності під час виконання позивачем обов`язків керівника митниці та голови реорганізаційної комісії винесені неуповноваженим органом, що суперечить положенням частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу». З огляду на те, що предметом перевірки комісії були виключно повноваження, рішення та дії позивача як керівника митниці, які були оцінені на предмет відповідності вимогам закону, то їх оцінка по суті не входить у повноваження Чернівецької митниці ДФС. Такі повноваження, на переконання позивача, належать виключно Державній фіскальній службі України.

Позивач, вказуючи, що він не вчиняв жодного дисциплінарного правопорушення, вважає, що наказом в.о. керівника Чернівецької митниці ДФС Жижиян І. від 30 червня 2020 року №26-о не встановлено, яку дію або ж бездіяльність, яка порушує вимогу закону чи підзаконних актів, було вчинено, час, місце та спосіб вчинення, та в чому вона виразилася, не встановлено спосіб та мотив вчинення дисциплінарного проступку, а висновки дисциплінарної комісії з пропозицією щодо застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому позивачем вказано, що відповідачем при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.

Позивач вважає, що його незаконно звільнили з державної служби, а тому він має бути поновлений на ній зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року (головуючий суддя Кушнір В.О.) поновлено позивачу строк звернення до суду; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строки для подання заяв по суті справи; у випадку заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлено відповідачу строк для їх подання 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у відповідача всі документи, які стали підставою звернення до суду позивача з даним позовом, зокрема, копії матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування щодо ОСОБА_1 .

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, який носить характер систематичного грубого порушення, а саме – вчинення дій, які шкодять інтересам митних органів, авторитету державної служби, створюють негативне суспільне враження та негативно впливають на репутацію працівника, містять ознаки порушення Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців, що проявилося в умисному порушенні норм чинного законодавства України, неповазі та грубому порушення прав, свобод і законних інтересів підлеглих працівників, а, отже, негідному несенні високого звання державного службовця, невиконання та неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, перевищення службових повноважень, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII – звільнення з посади державної служби в Чернівецькій митниці ДФС.

Відповідач зауважив, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок не сумісний з подальшим перебуванням останнього на займаній посаді та виконання ним обов`язків державного службовця, у зв`язку з чим його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

Разом з тим, стосовно факту перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності відповідач зазначав, що в листку непрацездатності ОСОБА_1 від 27 травня 2020 року є відмітка про те, що він не з`явився з 29 травня 2020 року по 31 травня 2020 року. Крім того, у митниці наявний акт про те, що 18 серпня 2020 року об 11:08 ОСОБА_1 особисто звернувся до в.о. начальника митниці Поліщука О.Ю. в адміністративному приміщенні Буковинської митниці Держмитслужби із заявою про внесення відомостей до трудової книжки. Ці обставини, на переконання відповідача, ставлять під сумнів законність відкриття листків працездатності відносно позивача, що може свідчити про грубе порушення пацієнтом ОСОБА_1 умов амбулаторного лікування.

Крім цього, відповідач указував, що позивач призначений та звільнений з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС. Тобто, згідно чинного законодавства України він відносився до категорії посад державної служби «В», підкатегорії «В1». Відповідач вважає, що покладання виконання обов`язків за посадою не змінює категорію посади державної служби, що відповідає категорії, визначеній наказом на призначення державного службовця. Більше того, на час прийняття оскаржуваного наказу, наказ на виконання обов`язків начальника митниці та голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС відносно позивача вже не діяв. Отже, прийняття управлінського рішення ОСОБА_2 щодо проведення тематичної перевірки, результати якої стали підставою відкриття дисциплінарного провадження, є таким, що прийняте у спосіб, на підставах та у межах, визначених чинним законодавством з питань державної служби.

Посилаючись на законність звільнення позивача із займаної посади, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (головуючий суддя Кушнір В.О.) призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №86-Р від 30 грудня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатом якого адміністративну справу №600/1149/20-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року (головуючий суддя Лелюк О.П.) прийнято дану справу до свого провадження та вирішено її розглядати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року заяву позивача про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, задоволено. Залучено до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Буковинську митницю Держмитслужби України.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулося 09 березня 2021 року, позивач та його представник просили суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Водночас у матеріалах справи наявні письмові пояснення третьої особи, в яких указано про заперечення щодо позовних вимог. Буковинська митниця Держмитслужби наголосила на тому, що її залучення у даній справі в якості третьої особи є недоцільним, а висновок суду про виникнення у Буковинської митниці Держмитслужби обов`язку поновлювати позивача на роботі у випадку задоволення позову є передчасним. Так, на даний час Чернівецька митниця ДФС перебуває в процесі реорганізації, однак вона не припинила свою діяльність. Зазначено, допоки функціонує Чернівецька митниця ДФС та за наявності в її штаті посад для поновлення позивача, у випадку задоволення позовних вимог немає перешкод для поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі у Чернівецькій митниці ДФС. Також зауважено, що відповідно до наказу Державної митної служби від 27 жовтня 2020 року №480 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби», виданого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби», митниця також перебуває у стані реорганізації. Тому не відомо, чи буде існувати на момент винесення рішення судом та набрання ним законної сили така юридична особа як Буковинська митниця Держмитслужби.

Заслухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив державну службу в митних органах України, 15 червня 1995 року ним прийнято Присягу державного службовця.

З 28 січня 2019 року позивач переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС, що підтверджується, зокрема, записом №43 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Наказом Державної фіскальної служби України від 22 листопада 2019 року №1845-о у зв`язку із службовою необхідністю покладено виконання обов`язків начальника Чернівецької митниці ДФС з 22 листопада 2019 року по 21 грудня 2019 року на ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного посту «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС, з правом підпису фінансових документів.

Пунктами 1, 2 наказу Державної фіскальної служби України від 25 листопада 2019 року №30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС» розпочато реорганізацію митниць ДФС відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби». Утворено комісії з реорганізації митниць ДФС та затверджено їх голів згідно з додатком.

Згідно з додатком до наказу Державної фіскальної служби України від 25 листопада 2019 року №30-рг в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС визначено Добровольського І.Б.

Наказом Державної фіскальної служби України від 19 березня 2020 року №228-о зв`язку із службовою необхідністю покладено виконання обов`язків начальника Чернівецької митниці ДФС на ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного посту «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС, з правом підпису фінансових документів.

29 квітня 2020 року на адресу в.о. Голови ДФС України надійшла скарга від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23 квітня 2020 року про здійснення виконуючим обов`язки начальника Чернівецької митниці ДФС Добровольським І.Б. ряду грубих порушень вимог Конституції України, Закону України «Про державну службу», законодавства про працю та інших нормативно-правових актів, а також вчинення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хуліганських дій та порушення громадського порядку з особливою зухвалістю.

11 червня 2020 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області направлено на адресу в.о. начальника Чернівецької митниці листа про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23 квітня 2020 року.

Наказом в.о. начальника митниці, Голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС І.Жижияна від 18 червня 2020 року №60 зобов`язано провести тематичну перевірку по скарзі працівників Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23 квітня 2020 року щодо можливих порушень законодавства про працю та правил етичної поведінки ОСОБА_1 . Для призначення тематичної перевірки призначено комісію у складі: голови комісії – завідувача сектора з питань запобігання та виявлення корупції Чернівецької митниці ДФС – Варгоцького О.Л. Члени комісії: член комісії з реорганізації Черінвецької митниці ДФС – ОСОБА_5 , старший оперуповноважений з ОВС сектору внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Чернівецькій області – Кривий Д.І.

Наказом Чернівецької митниці ДФС від 22 червня 2020 року №61 внесено зміни до пункту 2 наказу Чернівецької митниці ДФС від 18 червня 2020 року №60 «Про проведення тематичної перевірки», а саме викладено склад комісії у новій редакції: Голова комісії – заступник начальника Чернівецької митниці ДФС, заступник голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС – Кулінський О.С., члени комісії: член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС – ОСОБА_5 , член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС – ОСОБА_6 , член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС – ОСОБА_7 , старший оперуповноважений з ОВС сектору внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Чернівецькій області – ОСОБА_8 .

На виконання зазначених вище наказів комісією проведено тематичну перевірку, за результатами якої складено Акт, в якому міститься висновок про те, що головний державний інспектор відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки начальника Чернівецької митниці ДФС упродовж грудня 2019 року – травня 2020 року систематично порушував вимоги підпункту 2 пункту 1 статті 8, підпункту 1 пункту 1 статті 62 Закону України «Про державну службу», пункту 3.7, 3.8, 3.9 Правил етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС від 03 квітня 2019 року №257, підпункту 2 пункту 10 положення про Чернівецьку митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21 червня 2014 року 67, зі змінами. Запропоновано рекомендувати в.о начальника Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_9 розглянути питання щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 з метою визначення характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Із пропозицією аналогічного змісту (про відкриття стосовно дисциплінарного провадження головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 ) головою комісії, яка проводила тематичну перевірку – заступником начальника Чернівецької митниці ДФС О.Кулінським складено доповідну записку від 25 червня 2020 року, яка направлена в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС І. Жижияну.

25 червня 2020 року в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС видано наказ №62 «Про дисциплінарну комісію Чернівецької митниці ДФС», відповідно до пункту 1 якого утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС у складі: Голова комісії – ОСОБА_5 , член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС, члени комісії: ОСОБА_6 , завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції Чернівецької митниці ДФС, ОСОБА_10 , член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС.

26 червня 2020 року в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС видано наказ №63, яким зобов`язано відкрити дисциплінарне провадження з метою визначення характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_11 упродовж грудня 2019 року – травня 2020 року під час виконання обов`язків начальника Чернівецької митниці ДФС та повноважень Голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС.

Поясненнями від 26 червня 2020 року проінформовано голову дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС Є.Бондар про те, що головний державний інспектор відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки начальника Чернівецької митниці ДФС упродовж грудня 2019 - травня 2020 року систематично вчиняв дії, які можуть шкодити інтересам митних органів та негативно вплинути на репутацію працівника, що порушує вимоги Закону України «Про державну службу», Правила етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджені наказом ДФС від 03 квітня 2016 року №257, положення про Чернівецьку митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21 серпня 2014 №67, зі змінами, що у сукупності дає підстави стверджувати про наявність у діях головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Листом №47/24-70-04-24/01 від 26 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з`явитися 30 червня 2020 року на 10 годину до адміністративного приміщення Буковинської митниці Держмитслужби за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, з метою реалізації права бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене повідомлення було підготовлено та направлено позивачу на підставі протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС від 26 червня 2020 року.

Засобами поштового зв`язку на адресу позивача (1 провулок Сагайдачного, 4/2, м. Чернівці, 58000) 26 червня 2020 року направлено листа №47/24-70-04-24/01 від 26 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

30 червня 2020 року дисциплінарною комісією складено Акт про те, що головний державний інспектор відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС І.Добровольський 30 червня 2020 року не з`явився на 10 годину до адміністративного приміщення Буковинської митниці Держмитслужби за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, з метою реалізації права бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також не надав письмові пояснення у іншій спосіб, хоча належним чином був повідомлений відповідно до пунктів 31, 32 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (лист Чернівецької митниці ДФС від 26 червня 2020 року №47/24-70-04-24/01).

Згідно із змістом Висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС від 30 червня 2020 року, в ході дисциплінарного провадження встановлено наступне.

10 грудня 2019 року в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС Добровольським І.Б. було підписано наказ Чернівецької митниці ДФС № 48 (за іншими даними, наказ зареєстрований під номером 419 того ж числа) (далі - Наказ), яким ряд працівників митниці усунено від виконання службових обов`язків та всупереч вимогам законодавства направлено в службове відрядження для проходження навчання.

Підставою для видачі Наказу, як свідчить його преамбула, стали статті 8 та 9 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон), що регламентують права та обов`язки державного службовця. Дійсно, п.п. 11 п. 1 ст. 8 Закону визначено, що державний службовець зобов`язаний «постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності й удосконалювати організацію службової діяльності», однак підвищення кваліфікації працівників ДФС здійснюється шляхом навчання без відриву від роботи на підставі затверджених навчальних планів, а також у очній, очно-дистанційній та дистанційній формах у спосіб, визначений ДФС України, а не на власний розсуд посадових осіб. Разом з тим, в жодних начальних планах не має багатомісячного навчання (у період до 31.12.2019 та 1-му кварталі 2020 року) як йдеться у Наказі.

На запити (усні та письмові) працівників митниці щодо наявності вимог нормативно-правових актів або службової необхідності чи потреби, які стали підставами для видання Наказу, за якими критеріями визначався склад робочої групи та чи бралися при цьому до уваги оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, яким чином перевірялися професійні знання цих посадових осіб та визначалася необхідність їх підвищення кваліфікації, чому не встановлені строки навчання тощо ОСОБА_1 , або не надавав відповіді, або надсилав формальні відписки посилаючись на нормативно-правові акти, які не регулюють вищевказані службові питання, зокрема на Закон України «Про професійний розвиток працівників».

Отже, ОСОБА_1 незаконно відсторонив підлеглих працівників від роботи, здійснивши при цьому ряд порушень, а саме:

- направив, відповідно до Наказу для додаткового вивчення законодавства окремих працівників із порушенням вимог і критеріїв за якими державні службовці проходять навчання (стаття 48 Закону України «Про державну службу»). При цьому навчання окремих працівників не передбачено Планом заходів пов`язаних з реорганізацією Чернівецької митниці ДФС, отже нормативно-правові акти або службова необхідність чи потреба, які стали підставами для видання Наказу - відсутні;

- визначив на власний розсуд перелік державних службовців, які мають проходити навчання;

- не визначив мету, завдання і строк дії Наказу (частина третя статті 9 Закону України «Про державну службу»)

- звузив посадові обов`язки держслужбовців до одного завдання - додатково вивчати законодавство.

Також ОСОБА_1 відмовив у відшкодуванні державним службовцям витрат у зв`язку із направленням у відрядження відповідно до Наказу. Кожен із працівників, які відправлені у навчання, мають/мали постійні місця служби, визначені у відповідних положеннях про структурні підрозділи, їх багатомісячне перебування поза межами цих місць є ніщо інше як відрядження, в розумінні статті 42 Закону України «Про державну службу». При цьому в законі не використовуються поняття «зона діяльності» або «область», які фігурують у листах-відповідях ОСОБА_1 .

У період з грудня 2019 року по травень 2020 року відсутня інформація про втрату чинності посадових інструкцій працівників, а також створення умов, при яких державні службовці не можуть виконувати свої посадові обов`язки, що є порушенням статті 8 Закону України «Про державну службу». Фактично працівників відсторонено від виконання посадових обов`язків та зобов`язано вивчати законодавство з питань державної митної справи.

Вищевказане підтверджується інформацією від МУНАУ з питань державної служби у Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Упродовж грудня 2019 року та січня, лютого і березня 2020 року працівниками митниці неодноразово були направлені звернення, заяви та скарги з приводу трудових відносин, однак ОСОБА_1 вони ігнорувались, були залишені без розгляду, чим порушено умови праці, передбачені статтями 40 і 43 Конституції України, а також вимоги статті 20 Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, ОСОБА_1 грубо порушено окремі норми Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року №1045-ХІV (із змінами та доповненнями), зокрема порушено вимоги статті 22 закону - не надано профспілці інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, не проведено консультації з профспілкою про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Окрім цього, члени комітету первинної профспілкової організації Чернівецької митниці ДФС повідомили, що ОСОБА_1 заявив про відмову в наданні профспілці вищевказаної інформації.

Використовуючи надані повноваження ОСОБА_1 створив непублічні та непрозорі умови роботи комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС, що унеможливлювало реалізацію права працівників звертатись до комісії, надавати документи та отримувати інформацію у спосіб, передбачений законодавством.

З метою усунення перешкод в реалізації права на державну службу, відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу», працівниками митниці подано відповідну скаргу, яка залишена ОСОБА_1 без розгляду.

24 березня 2020 ОСОБА_1 в службовому приміщені адмінбудинку митниці за адресою: АДРЕСА_1 , - вчинив відносно ОСОБА_4 хуліганські дії (штовхав, кричав, вирвав з його рук документи, смикав за руки, використовував нецензурну лексику) та з особливою зухвалістю грубо порушував громадський порядок, умисно з явною неповагою демонстрував свою зневагу до існуючих норм поведінки в суспільстві, в тому числі етики поведінки державного службовця, та принижував гідність працівників митниці, що зафіксовано у відповідній заяві працівників, адресованій правоохоронним органам.

Аналогічну, неприйнятну для державного службовця поведінку ОСОБА_1 продемонстрував і 25 травня 2020 року. Відмовився приймати усне звернення від працівників митниці. В грубій формі виганяв їх із службового кабінету (публічне місце), використовував нецензурну лексику, а також образив особисто за національною приналежністю ОСОБА_3 . На даний час ОСОБА_3 подано позовну заяву до суду щодо захисту честі та гідності. Така ганебна поведінка ОСОБА_1 мала значний резонанс серед жителів Буковини, які звернулись до керівництва Чернівецької митниці ДФС за відповідними роз`ясненнями щодо оцінки фактів розпалу міжетнічної ворожнечі (додається). Крім того, ганебна поведінка ОСОБА_1 стала темою репортажів місцевих ЗМІ.

З урахуванням наведеного дисциплінарною комісією зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 порушено вимоги статей 24, 34, 40 і 43 Конституції України, статті 20 Закону України «Про звернення громадян», частину другу статті 40 Кодексу законів про працю, статей 8, 9, 11, 41, 42, 48 Закону України «Про державну службу», статей 1, 20 Закону України «Про звернення громадян», статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 7 Закону України «Про інформацію» та інших нормативно-правових актів.

У Висновку також вказано, що у своєму поясненні ОСОБА_3 підтвердив зазначені вище факти, зазначив, що подав відповідну скаргу на ім`я в.о. голови ДФС України Солодченка С.В. та надав комісії усі підтверджуючі документи. У своєму поясненні ОСОБА_4 підтвердив зазначені вище факти, зазначив, що подав відповідну скаргу на ім`я в.о. голови ДФС України Солодченка С.В. та надав комісії усі підтверджуючі документи. У своїх поясненнях ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтвердили зазначені вище факти.

Відповідно до:

- підпункту 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII державний службовець зобов`язаний дотримуватись принципів державної служби та правил етичної поведінки;

- підпункту 1 пункту 1 статті 62 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII державний службовець зобов`язаний не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

- підпункту 2 пункту 1 статті 62 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

- пункту 3.7 Правил етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС від 03 квітня 2019 року №257 (далі - Правила) працівники зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні релігійні, політичні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, релігійних та політичних організацій;

- пункту 3.8 Правил під час виконання своїх посадових обов`язків працівники зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватися високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитися до прав, свобод, та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог;

- пункту 3.9 Правил працівники повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими;

- підпункту 2 пункту 10 Положення про Чернівецьку митницю ДФС. затвердженого наказом ДФС від 21 серпня 2014 року №67, зі змінами, «начальник Митниці організовує та забезпечує виконання в Митниці Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну, доручень Міністра фінансів, його першого заступника та заступників, наказів ДФС, доручень Голови ДФС, його першого заступника та заступників».

Вступаючи на державну службу в митному органі ОСОБА_1 присягав та зобов`язувався:

суворо дотримуватися Конституції та законів України понад міркувань особистої вигоди, сприяти втіленню їх у життя - Територіальним управлінням ДБР, що розташоване у м. Хмельницькому, відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України щодо порушення ОСОБА_1 норм трудового законодавства (зареєстровано в ЄРДР №42020260000000094 від 07 квітня 2020 року);

з гідністю нести високе звання державного службовця:

24 березня 2020 року ОСОБА_1 в службовому приміщені адмінбудинку митниці за адресою АДРЕСА_1 вчинив відносно ОСОБА_4 хуліганські дії (штовхав, кричав, вирвав з його рук документи, смикав за руки, використовував нецензурну лексику) та з особливою зухвалістю грубо порушував громадський порядок;

25 травня 2020 у грубій формі вигнав із службового кабінету (публічне місце) підлеглих працівників, використовував нецензурну лексику, а також образив особисто за національною приналежністю ОСОБА_3 у результаті чого до суду останнім подано позовну заяву щодо захисту честі та гідності;

ганебна поведінка ОСОБА_1 мала значний резонанс серед жителів Буковини; неодноразово ставала темою репортажів місцевих ЗМІ, що, як наслідок, завдало шкоди авторитету Чернівецької митниці ДФС і у цілому митній службі та співробітниками митниці зокрема, підірвало довіру до державного органу, працівник якого неодноразово допустив порушення законодавства України.

У ході дисциплінарного провадження пояснення у І.Добровольського не відібрано, хоча належним чином відповідно до п.п. 31, 32 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039, про необхідність прибуття з метою реалізації права бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (лист Чернівецької митниці ДФС від 26 червня 2020 року №47/24-70-04-24/01).

Враховуючи викладене вище, дисциплінарна комісія встановила, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 систематично вчинялися дії, які шкодять інтересам митних органів, авторитету державної служби та створюють негативне суспільне враження та негативно впливають на репутацію працівника, містять ознаки порушення Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців, що проявилося в умисному порушенні норм чинного законодавства України, неповазі та грубому порушення прав, свобод і законних і інтересів підлеглих працівників, відтак - негідному несенні високого звання державного службовця.

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС дійшла висновку щодо наявності у діях головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців, невиконання та неналежне виконанні посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, перевищення службових повноважень. Цим проступком порушено вимоги підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 8, підпункт 1 пункту 1 та підпункту 2 пункту 1 статті 62; п.1, п.2, п. 4, п. 5, п. 7, ч.2 ст.65, Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу»; пункту 3.7, 3.8, 3.9 Правил етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС від 03 квітня 2016 року №257, підпункту 2 пункту 10 положення про Чернівецьку митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21 серпня 2014 №67, що у сукупності тягне за собою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби в Чернівецькій митниці ДФС.

Дисциплінарною комісією відповідно до підпунктів п.4.ч.1 ст.66; п.4 ч.1 ст. 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», рекомендовано застосувати до головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Ігоря Добровольського дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби в Чернівецькій митниці ДФС.

Дане рішення дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС прийнято одноголосно, про що зазначено у Висновку.

30 червня 2020 року Головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_17 надіслано на адресу в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС І.Жижияна подання про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 – звільнення з посади державної служби.

Наказом в.о. начальника митниці, Голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС І.Жижияна від 30 червня 2020 року №26-о за порушення Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців, що проявилося в умисному порушенні норм чинного законодавства України, неповазі та грубому порушенні прав, свобод і законних інтересів підлеглих працівників, відтак – негідному несенні високого звання державного службовця, невиконання та неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, перевищення службових повноважень притягнуто до дисциплінарної відповідальності головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_1 згідно з пунктом 4 частини першої статті 66, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII – звільнено з посади державної служби в Чернівецькій митниці ДФС, визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1

21 вересня 2020 року Головою комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС І.Жижияном видано наказ №34-о, відповідно до пункту 1 якого датою звільнення ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС, вважається 21 вересня 2020 року.

Не погоджуючись із звільненням з посади державної служби, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі – Закон №889-VIII у редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно приписів статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Статтею 4 Закону №889-VIII передбачені принципи державної служби. Встановлено, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів як, зокрема, верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

Основні обов`язки державного службовця визначені статтею 8 Закону №889-VIII. Так, державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Згідно частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно пункту 1 частини другої статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є порушення Присяги державного службовця.

Статтею 66 Закону №889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша названої статті).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66).

Відповідно до частини першої статі 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно частин першої та другої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Згідно частин першої та другої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Частиною першою статті 78 Закону №889-VIII визначено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.

Згідно пункту 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Отже, Законом №889-VIII передбачені статус та обв`язки державного службовця, за невиконання яких, а також за порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності; підстави та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності; види дисциплінарних стягнень та умови їх застосування; гарантії прав державних службовців під час застосування уповноваженими суб`єктами дисциплінарного стягнення; право державного службовця на оскарження в судовому порядку рішення, прийнятого суб`єктом призначення, про накладення дисциплінарного стягнення.

Аналіз указаних норм щодо порядку притягнення державних службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки дає підстави для висновку, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, прийняття рішення за наслідками такого розгляду. При цьому передумовою звільнення з державної служби, яке є винятковим видом дисциплінарного стягнення, мають бути порушення, встановлені внаслідок проведення дисциплінарного провадження. У разі ж вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку як порушення Присяги державного службовця до нього застосовується виключно такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби.

Так, частиною першою статті 36 Закону №889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Аналогічного змісту приписи були наведені і у статті 17 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723- ХІІ, чинного на час прийняття позивачем Присяги державного службовця - 15 червня 1995 року: громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки".

З огляду на викладене, варто зауважити, що присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Наведений висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі №2-рп/2011.

Суд зазначає, що аналіз тексту Присяги свідчить, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Тобто, порушення Присяги може бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм проходження публічної служби.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 червня 2018 року у справі №804/3440/17 з подібних правовідносин.

Зі встановлених обставин даної справи вбачається, що позивача звільнено з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця, що виразилось, зокрема, у допущені ним під час перебування на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС та виконання обов`язків начальника Чернівецької митниці ДФС ганебної поведінки по відношенню до працівників митниці.

Так, дисциплінарним провадженням було встановлено, зокрема, те, що позивач 24 березня 2020 року в службовому приміщені вчинив відносно працівника митниці ОСОБА_4 дії, що виразились у штовханні, крику, вириванні з рук останнього документів, смикання за руки, використання нецензурної лексики. А 25 травня 2020 року позивач, відмовившись приймати усне звернення від працівників митниці, у грубій формі виганяв їх із службового кабінету, використовував нецензурну лексику, а також образив особисто за національною приналежністю одного з працівників митниці - ОСОБА_3 .

Вказане встановлено на підставі наявних у дисциплінарній справі: скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до в.о. Голови ДФС України Солодченка С.В. від 23 квітня 2020 року, пояснень ОСОБА_4 від 24 червня 2020 року голові комісії-заступнику начальника Чернівецької митниці ДФС, заступнику голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС Кулінському О.С., пояснень ОСОБА_3 від 24 червня 2020 року, наданих також ОСОБА_18 , пояснень працівників митниці ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_13 від 24 червня 2020 року, адресованих ОСОБА_18 .

Встановлені дисциплінарним провадженням указані вище обставини підтверджуються наявними у цій судовій справі письмовими доказами – матеріалами дисциплінарної справи, оригінал якої було оглянуто судом у судовому засіданні, а належним чином засвідчені її копії долучено до судової справи.

У ході судового розгляду справи позивачем наведених обставин не спростовано. Належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів ним не надано.

Поряд з цим з наявних у справі матеріалів вбачається наступне.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди позов задоволено частково. Визнано інформацію, яка поширена 25.05.2020 року ОСОБА_1 про ОСОБА_3 у вислові «сраний румун» такою, що принижують честь та гідність ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 1 грн.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 січня 2021 року скасовано рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2020 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 про визнання інформації, яка поширена 25 травня 2020 року ОСОБА_1 про ОСОБА_3 у вислові «сраний румун» такою, що принижують честь та гідність. В позові ОСОБА_3 в зазначеній частині відмовлено. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 1 (однієї) гривні змінено у мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з дня її прийняття, тобто з 26 січня 2021 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту указаних судових рішень, судами при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди було встановлено, що 25 травня 2020 року в адміністративному приміщені Чернівецької митниці ДФС під час розмови з ОСОБА_3 відповідач висловлювався на адресу позивача нецензурною лексикою «сраний румун».

При цьому, як вбачається з постанови від 26 січня 2021 року, апеляційний суд прийшов до висновку, що зазначені висловлювання відповідача на адресу позивача є оціночним судженням, суб`єктивною думкою ОСОБА_1 , були вжиті у формі образи у принизливій та непристойній формі, що принижують честь і гідність ОСОБА_3 .

Таким чином, факт допущення ОСОБА_1 в адміністративному приміщені Чернівецької митниці ДФС 25 травня 2020 року висловлювань щодо працівника митниці ОСОБА_3 у брутальній, принизливій і непристойній формі: «сраний румун», чим було принижено честь та гідності останнього, встановлено Першотравневим районним судом м. Чернівці у рішенні від 13 жовтня 2020 року та Чернівецьким апеляційним судом у постанові від 26 січня 2021 року.

Отже, обставини, які встановлені дисциплінарним провадженням та лягли в основу висновку про допущення позивачем дисциплінарного проступку у виді Порушення присяги державного службовця, були встановлені й підтверджені рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, а тому додатковому доказуванню в цій адміністративній справі не підлягають.

Згідно положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 28 Конституції України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Як уже зазначено вище, згідно приписів Закону №889-VIII одними із принципів державної служби є принципи верховенства права, тобто забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; законності, тобто обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечення рівного доступу до державної служби, тобто заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.

При цьому одними із основних обов`язків державного службовця є обов`язок дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.

За змістом же законодавчо визначеного тексту Присяги державного службовця він зобов`язаний поважати права, свободи і законні інтереси людини та громадянина й з гідністю нести високе звання державного службовця.

Крім цього, згідно пунктів 3.8, 3.9 Правил етичної поведінки в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС України від 03 квітня 2019 року №257, під час виконання своїх посадових обов`язків працівники зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватися високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитися до прав, свобод, та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог. Працівники повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

Однак, як слідує з матеріалів справи, перебуваючи на державній службі позивач 25 травня 2020 року в адміністративному приміщені Чернівецької митниці ДФС під час розмови з працівником митного органу ОСОБА_3 у присутності колег у брутальній, принизливій та непристойній формі висловлювався на адресу останнього нецензурною лексикою «сраний румун», чим принизив його честь та гідність. А до цього, 24 березня 2020 року в службовому приміщені вчинив відносно працівника митниці ОСОБА_4 дії, що виразились у штовханні, крику, вириванні з рук останнього документів, смикання за руки, використання нецензурної лексики.

При цьому суд звертає увагу на те, що наведені обставини мали місце під час тимчасового виконання позивачем, який займав посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного посту «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС, обов`язків начальника Чернівецької митниці ДФС.

А відтак, виконуючи обов`язки начальника державного органу, позивач з більшою мірою відповідальності мав би дотримуватися вимог Конституції та законів України, не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця, виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до інших державних службовців, й бути для підлеглих працівників митниці взірцем і прикладом для наслідування у дотриманні як матеріальних норм права, так і етичних норм.

На переконання суду, кваліфікуючи вказані вище діяння позивача як порушення ним Присяги державного службовця, відповідач обґрунтовано виклав мотиви, за яких він дійшов висновку, що характер допущених позивачем порушень матеріальних та етичних норм, моральних засад поведінки при проходженні ним публічної служби та спричинені цим наслідки призвели як до приниження честі та гідності окремих працівників такого державного органу зокрема так і підриву авторитету державного органу загалом, й були несумісними з продовженням служби, тобто утворювали факт порушення Присяги державного службовця, за що законом передбачено звільнення з посади державної служби.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача про наявність достатніх підстав для звільнення позивача із займаної ним посади державної служби за порушення Присяги державного службовця. Оскаржуване звільнення з публічної служби є законним, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу від 30 червня 2020 року №26-о позивач був відсутній на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, то відповідачем правомірно враховано гарантії прав державних службовців, передбачені частиною четвертою статті 74 Закону №889-VIII, та у зв`язку із закінченням тимчасової непрацездатності та фактичним виходом на роботу прийнято оскаржуваний наказ від 21 вересня 2020 року №34-о, відповідно до пункту 1 якого датою звільнення ОСОБА_1 вважати 21 вересня 2020 року.

Щодо інших встановлених у ході дисциплінарного провадження обставин відносно позивача (стосовно підписання наказу Чернівецької митниці ДФС №48, направлення осіб в службове відрядження для проходження навчання та відмови у відшкодуванні державним службовцям витрат на відрядження, відсутність інформації про втрату чинності посадових інструкцій працівників, а також створення умов, при яких державні службовці не можуть виконувати свої посадові обов`язки; щодо залишення без розгляду звернень, заяв та скарг працівників митниці в період з грудня 2019 року по березень 2020 року; про порушення норм Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; стосовно залишення скарги працівників митниці без розгляду), які були кваліфіковані відповідачем як допущення позивачем дисциплінарного проступку і також слугували прийняттю оскаржуваних наказів про звільнення з посади державної служби, то такі за наведених вище висновків суду уже не мають значення для правильного вирішення цього спору, а тому доводи та докази сторін щодо цих обставин оцінці не підлягають.

Поряд з цим, надаючи оцінку іншим доводам позивача, якими обґрунтовано заявлені вимоги, суд зазначає наступне.

Так, твердження позивача про передчасність та безпідставність висновків відповідача, зроблених за результатом дисциплінарного провадження, на підставі яких прийнято оскаржувані накази, суд вважає необґрунтованими, адже на підтвердження цих доводів позивачем не надано жодних належних та достовірних доказів. Така позиція позивача, фактично, ґрунтується на суб`єктивному відношенні до подій, досліджуваних у цій справі. До того ж, висновки відповідача, які фактично лягли в основу прийняттю рішення про звільнення позивача з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця (щодо обставин, які відбулись 25 травня 2020 року, а також 24 березня 2020 року), підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, про які зазначено вище.

Окрема варто вказати про безпідставність доводів позивача, що для встановлення факту хуліганських дій, які за твердженням відповідача мали місце з боку позивача 24 березня 2020 року в службовому приміщені по відношенню до іншого працівника митниці, обов`язково мали б бути вирок суду чи постанова у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, оскільки такі вимоги Законом №889-VIII не передбачені. Водночас передбачено, що вчинення державним службовцем дій, які можуть свідчити про допущення ним дисциплінарного проступку, встановлюється дисциплінарним провадженням відносно такого державного службовця, що і мало місце в даному випаду. Так, за результатом проведеного дисциплінарного провадження було встановлено, що 24 березня 2020 року в службовому приміщені позивач вчинив відносно працівника митниці ОСОБА_4 дії, що виразились у штовханні, крику, вириванні з рук останнього документів, смикання за руки, використання нецензурної лексики. Указане підтверджується матеріалами дисциплінарної справи та не спростовано жодними належними доказами позивачем.

Крім цього, позивачем вказано, що починаючи з 27 травня 2020 року за станом здоров`я він був тимчасово непрацездатний та перебував на стаціонарному лікуванні, про що відповідачу достовірно було відомо під час винесення наказу про відкриття дисциплінарного провадження і про що також вказано в оскаржуваному наказі від 30 червня 2020 року. Цими діями, як вважає позивач, відповідачем грубо порушено його права на ознайомлення із наказом про відкриття провадження та підставами його відкриття, ознайомлення із матеріалами провадження, надання пояснення по суті дисциплінарного провадження, що призвело до винесення необґрунтованого, суб`єктивного та протиправного наказу.

У зв`язку з цим суд зазначає таке.

Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі – Порядок №1039 в редакції, на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Згідно пункту 32 Порядку №1039 про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Отже, наведеними нормами визначено обов`язок дисциплінарної комісії запросити державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та запропонувати надати таке пояснення у письмовому вигляді. Водночас бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії, знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи та надавати пояснення є правом державного службовця. При цьому якщо державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень, а відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що листом №47/24-70-04-24/01 від 26 червня 2020 року позивача повідомлено про необхідність з`явитися 30 червня 2020 року на 10 годину до адміністративного приміщення Буковинської митниці Держмитслужби за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, з метою реалізації права бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження.

Зазначене повідомлення було підготовлено та направлено позивачу на підставі протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС від 26 червня 2020 року.

Засобами поштового зв`язку на зареєстроване місце проживання позивача ( АДРЕСА_2 ) 26 червня 2020 року направлено лист №47/24-70-04-24/01 від 26 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідачем належним чином виконано свій обов`язок щодо запрошення державного службовця на засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Однак, як свідчать обставини справи, на засідання комісії позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення засідання дисциплінарної комісії не подавав.

За таких обставин 30 червня 2020 року дисциплінарною комісією складено Акт про те, що головний державний інспектор відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС І. Добровольський 30 червня 2020 року не з`явився на 10 годину до адміністративного приміщення Буковинської митниці Держмитслужби за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, з метою реалізації права бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також не надав письмові пояснення у іншій спосіб.

Відтак, дисциплінарна комісія скористалася своїм правом, передбаченим пунктом 32 Порядку №1039, для здійснення дисциплінарного провадження у відсутність державного службовця.

Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що згідно листка непрацездатності серії АДЗ №937749 від 27 травня позивач у період з 27 травня 2020 року по 03 червня 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні. З 04 червня 2020 року до 19 червня 2020 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЗ №997245 від 19 червня 2020 року. Згідно листка непрацездатності серії АДЗ №997330 від 03 липня 2020 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 22 червня 2020 року по 06 липня 2020 року. У період з 07 липня 2020 року по 16 липня 2020 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЗ №974319 від 07 липня 2020 року. Відповідно до листка непрацездатності серії АДЗ №974443 від 17 липня 2020 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 17 липня 2020 року по 21 липня 2020 року. Згідно листка непрацездатності серії АДЗ №997559 від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 22 липня 2020 року по 05 серпня 2020 року.

Отже, надані позивачем листки непрацездатності свідчать про те, що, зокрема, у період з 22 червня 2020 року по 06 липня 2020 року, тобто у період проведення дисциплінарного провадження, за наслідком якого прийнято оскаржувані накази, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні.

Проте, як видно з матеріалів дисциплінарного провадження, про перебування з 22 червня 2020 року саме на стаціонарному лікуванні позивач дисциплінарну комісію не повідомив, клопотань про відкладення засідання комісії не подавав.

Оскільки позивач не прибув на засідання дисциплінарної комісії та не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія правомірно склала акт від 30 червня 2020 року та врахувала, що відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Таким чином, наведені вище доводи позивача про порушення відповідачем порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності є безпідставними й такими, що не свідчать про незаконність оскаржуваного звільнення.

У ході судового розгляду справи позивачем не наведено обґрунтованих тверджень та не надано жодних доказів, які він мав намір висловити та подати на засіданні дисциплінарної комісії, та які могли б вплинути на результат дисциплінарного провадження та прийняття рішень на підставі його висновків, тобто оскаржуваних наказів.

На переконання суду, сама по собі відсутність особи на засіданні дисциплінарної комісії (при цьому за наявності факту виконання комісією свого обов`язку відносно запрошення державного службовця на засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження) не позбавляє її спростовувати обставини допущення проступку та вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для визнання незаконним звільнення з публічної служби.

Однак, як уже зазначалось вище, на підтвердження своїх доводів про необґрунтованість встановлених відповідачем за наслідком дисциплінарного провадження обставин та про передчасність зроблених відповідачем висновків, а також про відсутність зі свого боку вини, позивачем у ході судового розгляду справи не надано належних та достовірних доказів.

Натомість наданими відповідачем матеріалами дисциплінарної справи в сукупності із рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2020 року й постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 січня 2021 року, якими встановлено обставини відносно позивача, що мали місце 25 травня 2020 року в адміністративному приміщенні Чернівецької митниці ДФС, підтверджується висновок відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у виді Порушення присяги державного службовця.

Вказуючи про порушення відповідачем порядку здійснення дисциплінарного провадження, позивач посилався на заперечення до висновку дисциплінарної комісії, надані ОСОБА_19 .

Так, з матеріалів справи вбачається, що членом дисциплінарної комісії ОСОБА_19 подано Голові Дисциплінарної комісії заперечення до висновку дисциплінарної комісії, в яких зазначено про те, що в ході проведення перевірки ОСОБА_1 перебував (та на даний час перебуває) в стані тимчасової непрацездатності, що унеможливило відібрати пояснення у останнього з метою з`ясування всіх обставин справи та встановлення ступеню вини. Крім цього, на думку ОСОБА_20 , прийняття рішення про застосування до ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення – звільнення є митних органів, є передчасним.

Між тим, вказані заперечення є лише суб`єктивною думкою одного із членів дисциплінарної комісії та не можуть бути безумовною підставою для визнання судом оскаржуваного звільнення протиправним.

Разом з цим суд звертає увагу на те, що згідно протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії від 26 червня 2020 року та протоколу №2 засідання дисциплінарної комісії від 30 червня 2020 року, на яких був присутній ОСОБА_19 як член дисциплінарної комісії, пропозиція рекомендувати застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби приймалось одноголосно та без зауважень ОСОБА_20 .

Враховуючи викладене, указані вище посилання позивача суд оцінює критично та відхиляє заперечення члена дисциплінарної комісії ОСОБА_20 як доказ, наданий позивачем на підтвердження заявлених вимог.

Щодо доводів позивача про те, що накладене на нього дисциплінарне стягнення не відповідає характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини, а під час визначення виду дисциплінарного стягнення не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню поведінку позивача та його ставлення до виконання посадових обов`язків, то такі є безпідставними та необґрунтованими й спростовуються матеріалами дисциплінарної справи (зокрема, наявністю у ній Подання про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, адресованого 30 червня 2020 року в.о. начальнику Чернівецької митниці ДФС І. Жижияну, в якому вказано про стаж роботи позивача в органах доходів і зборів та на займаній посаді, спеціальне звання, про відсутність діючих стягнень та наявність заохочень, про суть встановленого порушення).

Крім цього, в обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що усупереч положенням пункту 10 Порядку №1039, до складу дисциплінарної комісії не був включений представник служби управління персоналом.

Так, статтею 69 Закону №889-VIII визначено, зокрема, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Згідно пункту 10 Порядку №1039 дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

Отже, обов`язок щодо утворення дисциплінарної комісії стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", покладається на керівника державної служби у кожному державному органі, а її склад, до якого повинен входити представник служби управління персоналом, затверджується наказом керівника державної служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 69 Закону №889-VIII в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС І. Жижияном 25 червня 2020 року прийнято наказ №62 «Про дисциплінарну комісію Чернівецької митниці ДФС», відповідно до пункту 1 якого утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Чернівецької митниці ДФС у складі: Голова комісії – ОСОБА_5 , член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС, члени комісії: ОСОБА_6 , завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції Чернівецької митниці ДФС, ОСОБА_10 , член комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС.

Оскільки вказаний наказ на час прийняття оскаржуваних у цій справі наказів про звільнення був чинним і такий не є предметом цього позову, то суд критично оцінює вказані вище доводи позивача в обґрунтування заявлених вимог.

Водночас суд звертає увагу на таке.

У постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 судом касаційної інстанції зазначено: «порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.».

Застосуючи наведений підхід при вирішенні цієї адміністративної справи, суд вважає, що навіть у разі відсутності у складі дисциплінарної комісії представника служби управління персоналом, про що вказував позивач, то це по суті є формальним порушенням і не може впливати на досліджувані правовідносини та кінцевий висновок про наявність достатніх підстав для звільнення позивача із займаної ним посади державної служби за порушення Присяги державного службовця. Тобто, формальне порушення процедури створення дисциплінарної комісії, на чому наголошував позивач, не може мати наслідком скасування правильних по своїй суті оскаржуваних наказів від 30 червня 2020 року №26-о та від 21 вересня 2020 року №34-о.

Обґрунтовуючи позов, позивач також звертав увагу на те, що він був призначений до виконання обов`язків керівника Чернівецької митниці ДФС наказом Державної фіскальної служби України, а тому накази про відкриття дисциплінарного провадження, визначення складу комісії та про звільнення його з посади державної служби внаслідок перевірки діяльності під час виконання позивачем обов`язків керівника митниці та голови реорганізаційної комісії винесені неуповноваженим органом, що суперечить положенням частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу». З огляду на те, що предметом перевірки комісії були виключно повноваження, рішення та дії позивача як керівника митниці, які були оцінені на предмет відповідності вимогам закону, то їх оцінка по суті не входить у повноваження Чернівецької митниці ДФС. Такі повноваження, на переконання позивача, належать виключно Державній фіскальній службі України.

Втім, указані доводи суд вважає безпідставними, оскільки, як убачається з обставин справи, позивач на час виникнення спірних відносин перебував на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС, яка відноситься до категорії посад державної служби «В», підкатегорії «В1» (відносно цього позивач не заперечував), та саме з указаної посади був звільнений оскаржуваними наказами.

Покладання ж виконання обов`язків за посадою не змінює категорію посади державної служби, що відповідає категорії, визначеній наказом на призначення державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

До того ж, як видно з обставин справи, на час прийняття оскаржуваних рішень наказ на виконання обов`язків начальника митниці та голови комісії з реорганізації Чернівецької митниці ДФС відносно позивача вже не діяв, а в.о. начальника Чернівецької митниці ДФС був І. Жижиян.

Безпідставними є і доводи позову про порушення відповідачем норм Кодексу законів про працю України, адже спірні відносини врегульовано Законом України «Про державну службу», нормами якого правомірно керувався відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів.

Зважаючи на те, що позовні вимоги про поновлення на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів від 30 червня 2020 року №26-о та від 21 вересня 2020 року №34-о, і ці вимоги суд визнає безпідставними й необґрунтованими, то і у названій частині позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог. При винесенні оскаржуваних рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваного звільнення з публічної служби. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, ґрунтуються на суб`єктивному відношенні до спірної ситуації та помилковому застосуванні норм права, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 березня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідач - Чернівецька митниця ДФС України (58000, м. Чернівці, вул. Руська, 248-М, ЄДРПОУ 39465937), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Буковинська митниця Держмитслужби України (58000, м. Чернівці, вул. Руська, 248-М, ЄДРПОУ 43332555).

Суддя О.П. Лелюк