Рішення № 95491059, 11.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року справа № 580/25/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Бобоєвої Світлани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

04 січня 2021 року до суду з позовною заявою звернулася Бобоєва Світлана Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради, в якому просить:

1) визнати бездіяльність відповідача протиправною, щодо порушення розгляду клопотання позивача в порядку ст. 118 Земельного кодексу України “Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності” від 07.09.2020, що полягає в порушенні положень частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України;

2) зобов`язати відповідача розглянути клопотання позивача в порядку ст. 118 Земельного кодексу України “Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності” від 07.09.2020 і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову в його наданні;

3) стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідач в листі-відповіді на клопотання представника позивача щодо надання в порядку ст. 118 Земельного кодексу України дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га, зазначив, що клопотання не підлягає до задоволенню, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером №7124010100:02:001:2948 загальною площею 23,4 га (визначена як поле № НОМЕР_1 ) надана громадянам у користування для городництва і використовується за призначенням по цей час. Представник позивача зазначив, що відповідь відповідача не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 кодексу України. Крім того, відповідач не виніс на сесію Тальнівської міської ради дане питання та без голосування депутатів Тальнівської міської ради надав відмову листом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 20.01.2021 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 11.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого.

07.09.2020 адвокатське об`єднання «Казачук та партнери» в інтересах позивача звернулося до відповідача із клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, в якому просило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га.

За результатом розгляду вищезазначеного клопотання відповідач листом №01-09/2904 від 14.09.2020 надав відповідь на вищезазначене клопотання, в якому зазначив, що воно не підлягає задоволенню оскільки земельна ділянка з кадастровим номером №7124010100:02:001:2948 загальною площею 23,4 га (визначена як поле №14-14а) надана громадянам у користування для городництва і використовується за призначенням по цей час. Крім того зазначено, що заява на безоплатну передачу земельної ділянки від імені малолітньої особи має бути подана одним з батьків, з яким постійно проживає дитина, за наявності згоди другого з батьків.

Не погоджуючись із вищезазначеними листом-відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі – ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Частинами 1-2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, згідно з ч.6 ст.118 ЗК України подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України)

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР “Про місцеве самоврядування” (далі – Закон №280/97-ВР) встановлено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

На підставі ч.ч.1, 5 цього Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з ч.ч.1, 2 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з правовою позицією у рішенні Верховного Суду від 11.04.2018 у справі 806/2208/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню у спірних правовідносинах, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Оскільки відповідачем у місячний строк відповідним розпорядчим актом не надано позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмову у його наданні, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за клопотанням позивача в порядку ст. 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» та зобов`язати відповідача на черговій сесії розглянути клопотання позивача в порядку ст. 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 07.09.2020 і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову в його наданні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн. позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 01.09.2020 №09-09/202-ЗД-1/20; додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №21-04/20-2-ЗД-1/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що позивачем до позову додано договір про надання правової допомоги від 01.09.2020 №09-09/202-ЗД-1/20, а додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 №21-04/20-2-ЗД-1/20, а тому позивачем не підтверджено витрати на правову допомогу. Крім того, не надано доказів оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги вищевказані обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.2-6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Тальнівської міської ради щодо не прийняття рішення за клопотанням представника Бобоєвої Світлани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності».

Зобов`язати Тальнівську міську раду на черговій сесії розглянути клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України «Про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності» від 07.09.2020 і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову в його наданні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тальнівської міської ради (код ЄДРПОУ 36566327) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Рішення у повному обсязі складене 11.03.2021.

Суддя В.П. Тимошенко