Рішення № 95490846, 11.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/460/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Приватного виконавця Київського міського нотаріального округу Павелків Тетяни Леонідівни (надалі - відповідачка, приватний виконавець Павелків Т.Л.), в якому з урахуванням нової редакції від 22.02.2021 року просить:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяни Леонідівни щодо безпідставного не зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 відкритому в АТ "Альфа-Банк" № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з карткового рахунку ОСОБА_1 відкритому в АТ "Альфа-Банк" № НОМЕР_1 .

II. Позиція позивача, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що приватним виконавцем Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № 63167761 щодо примусового виконання виконавчого напису № 4363, виданого 15.09.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є.Ю., про стягнення з ОСОБА_1 користь АТ "Банк Форвард" заборгованість в розмірі 62 539,30 гривень, про наявність якого позивачці стало відомо під час неможливості зняти із своєї банківської картки нараховану та перераховану їй заробітну плату, оскільки дану постанови вона не отримувала. Крім того, позивачка вказує, що в межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем Павелків Т.Л. винесено 30 вересня 2020 року постанову про арешт коштів боржника, у т.ч. накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 71 293,23 грн. Враховуючи, що даний арешт накладено також на кошти у вигляді заробітної плати, позивачка направила на адресу приватного виконавця заяву про зняття арешту, до якої додано виписку з банківського рахунку, проте отримала відмову, що оформлена листом від 08 грудня 2020 р. із роз`ясненням переліку підстав для зняття арешту з належного їй рахунку. Позивачка вважає постанову в частині накладення арешту на кошти у вигляді заробітної плати , які надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Альфа-Банк", протиправною, оскільки рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.06.2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19.

Відповідачка не скористалась правом надати суду відзив на позов, про що їй було роз`яснено в ухвалі суду від 01.03.2021 р. про відкриття провадження у справі, яка була отримана відповідачкою 02.03.2021 р., про що свідчить її електронний звіт з відміткою " Отримали". При цьому, 11.03.2021 р. в електронній формі від відповідачки надішли завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 63167761.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.02.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі з визначенням її процесуального статусу.

22.02.2021 р. усунуто недоліки позовної заяви шляхом надання нової редакції позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 09 березня 2021 р. о 15:00 год.

Даною ухвалою зобов`язано приватного виконавця Павелків Т.Л. надати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 63167761 щодо виконання виконавчого напису № 4363, виданого 15.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., де боржником є ОСОБА_1 . Витребувані документи надати суду протягом двох днів з дня отримання даної ухвали, у тому числі шляхом направлення на офіційну електронну пошту суду (inbox@adm.ks.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 09.03.2021 р. відкладено судове засідання на 11.03.2021 р. о 15: 00 год. та повторно зобов`язано приватного виконавця Павелків Т.Л. надати матеріали виконавчого провадження, витребувані ухвалою суду від 01.03.2021 р.

В судове засідання сторони не прибули.

При цьому, 11.03.2021 р. позивачкою надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

11.03.2021 р. від відповідачки надійшла заява про відкладення судового засідання та направлення матеріалів позовної заяви.

Вирішуючи дану заяву відповідачки суд вказує про таке.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, то приватний виконавець Павелків Т.Л. зазначає, що про розгляд даної справи їй стало відомо з ухвали суду від 09.03.2021 р., яка надійшла на її електрону адресу 09.03.2021 р. о 17 год. 39 хв., проте без матеріалів позовної заяви. При цьому, стверджує, що до 09.03.2021 р. до неї не надходило жодних повісток та ухвал по даній справі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 02.03.2021 р. засобами поштового зв`язку, а також засобами електронного зв`язку на адресу приватного виконавця Павелків Т.Л. були направлені ухвала суду від 01.03.2021 р. про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками та позовна заява у новій редакції, що підтверджується копією супровідного листа з переліком вкладень в електронному вигляді.

При цьому, в матеріалах справи наявний електронний звіт, яким 02.03.2021 р. о 18:10 год. приватний виконавець Павелків Т.Л. повідомила про отримання вказаних електронних відправлень, чим спростовується довід відповідачки щодо не отримання матеріалів позовної заяви.

З огляду на викладене та враховуючи обмежені строки розгляду даної категорії справ, суд відмовляє у задоволені заяви приватного виконавця Павелків Т.Л. про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

15.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий запис, зареєстрований за № 4363, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованість за кредитним договором № 200179709 від 18.12.2018 р. в розмірі 62 539,30 гривень.

30.09.2020 р. постановою приватного виконавця Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № 63167761 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Одночасно, 30.09.2020 р. приватним виконавцем Павелків Т.Л. прийнято постанови про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 6253,93 грн.; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника - ОСОБА_1 суму мінімальних витрат у розмірі 500,00 грн.; а також про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ( перелік банківських установ), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 71 293,23 грн.

13.10.2020 р. постановою приватного виконавця Павелків Т.Л. звернуто стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , що отримує від Комунального некомерційного підприємства " Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради у розмірі 20 відсотків відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

23.12.2020 р. постановою приватного виконавця Павелків Т.Л. звернуто стягнення на заробітну плати, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що отримує від Комунального некомерційного підприємства " Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради у розмірі 20 відсотків відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

10.11.2020 р. приватний виконавець Павелків Т.Л. отримала від ОСОБА_1 заяву про зняття арешту із рахунку з банківського рахунку, яка мотивована тим, що картковий рахунок позивача, відкритий у Херсонському відділені АТ "Альфа-Банк", є рахунком із спеціальним режимом, на який виконавчою службою арешт не накладається, оскільки він призначений для перерахунку заробітної плати.

08.12.2020 р. приватний виконавець Павелків Т.Л. листом повідомила позивачку про відмову у знятті арешту з рахунку позивача, оскільки банком прийнято постанову про арешт коштів боржника № 63167761 від 30.09.2020 р., а тому такий рахунок не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення, на які заборонено законом.

Вважаючи свої права порушеними, а постанову про арешт коштів боржника, винесену приватним виконавцем, а також бездіяльність щодо зняття арешту з карткового рахунку протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404- VIII), яким передбачено, зокрема,

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. ( ч. 1 ст. 1 Закону);

- відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів ( п. 3 ч. 1 статті 3 Закону);

- примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( ч. 1 статті 5 Закону);

- заходами примусового виконання рішень є, серед іншого, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ( стаття 10 Закону);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ( частина 1 статті 18 Закону);

- виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 7 ч. 3 статі 18 Закону);

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону ( частина 1 статті 26 Закону);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. ( частина 5 статті 26 Закону);

- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. ( частина 1 статі 48 Закону);

- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. ( абз. перший частини 2 статі 48 Закону);

- забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, серед іншого, на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ( абзац другий частини другої статті 48 Закону).

- на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. ( частина 4 статі 48 Закону);

- арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення ( ч. 1 статті 56 Закону);

- арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 2 статті 56 Закону);

- арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 статті 56 Закону).

- копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 статті 56 Закону);

VI. Оцінка суду

З системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень на підставі виконавчих написів нотаріусів та для забезпечення реального їх виконання накладає арешт на майно боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є відмова приватного виконавця зняти арешт з банківського рахунку позивачки, що позбавило як вона зазначає, права на отримання заробітної плати.

За позицією позивачки, надавши приватному виконавцю разом із заявою про зняття арешту приватному виконавцю документальне підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, а саме, виписку по банківській картці/рахунку № НОМЕР_1 щодо призначення даного рахунку для виплати заробітної плати, а також довідку Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Херсонської обласної ради" від 06.01.2021 р. щодо перерахування заробітної плати позивачки на вказаний банківський рахунок, приватний виконавець повинна була зняти арешт з такого банківського рахунку.

Вирішуючи вказані спірні правовідносини, суд враховує наступне.

Наказом Міністерства фінансів України №758 від 22 червня 2012 року затверджено Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, яким передбачено, що рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поротній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів ( абзац тринадцятий пункту 1.2 розділу I цього Порядку).

Відповідно до Постанови Національного банку України №492 від 12 листопада 2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів" банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (розділ 5, пункт 68). Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6).

Як вбачається з довідки АТ "Альфа-Банк" від 03.11.2020 р. № 92845-23.1, виданої ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 відкрито для зарахування, у т.ч. заробітної плати.

З урахування вищезазначеного, суд зазначає, що спірний банківській рахунок, стосовно якого відповідачкою було винесено постанову про накладення арешту, не є рахунком зі спеціальним режимом використання, і крім того, на нього можуть зараховуватися не тільки заробітна плата, а будь-які надходження (грошові кошти).

Як було зазначено вище, приватний виконавець має право для забезпечення реального виконання виконавчого документу застосувати арешт коштів боржника (фізичної особи), що знаходяться на рахунку такого боржника у банківській установі, за винятком коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Перелік видів виплат та сум, на які не здійснюється звернення стягнення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" наведений у статті 73 зазначеного Закону. Так, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Зі змісту наведених норм вбачається, що такий вид виплати як "заробітна плата" не відноситься до законодавчо визначеного переліку коштів, на які забороняється здійснення стягнення в рамках виконавчого провадження. Тобто, у приватного виконавця не було заборони щодо накладення арешту саме на цей рахунок, оскільки він не є із спеціальним режимом використання та звернення стягнення законом на нього не заборонено.

Разом з тим, суд вважає, що приватним виконавцем не взято до уваги норми ч. 1 статті 68 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішення про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 8 статті 48 Закону № 1404-VІІІ, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно приписів статті 70 Закону № 1404-VІІІ розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Таким чином, розмір відрахувань, що можуть бути утримані з кожної виплаченої фізичній особі (боржнику) суми доходу у вигляді заробітної плати чітко регламентований статтею 70 Закону України "Про виконавче провадження", а тому звернення стягнення на всю виплачену фізичній особі заробітну плату суперечить законодавчо встановленому порядку.

Судом встановлено, що згідно довідки заступника директора Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради від 06.01.2021 року ОСОБА_1 працює у названій організації та отримує заробітну плату на картковий рахунок в АТ "Альфа-Банк" № НОМЕР_1 .

За даними роздруківки електронної виписки по картці № НОМЕР_1 упродовж періоду лютий-жовтень 2020 року на вказаний рахунок ОСОБА_1 надходили суми коштів від Комунального некомерційного підприємства "Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради з призначенням "заробітна плата".

Крім того, суд відмічає, що постановами приватного виконавця Павелків Т.Л. від 13.10.2020 р. та 23.12.2020 р. звернуто стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , що отримує від Комунального некомерційного підприємства " Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Херсонської обласної ради у розмірі 20 відсотків відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, наразі склалася ситуація, коли одночасно і проводиться стягнення заборгованості із заробітної плати боржника через роботодавця, і накладено арешт на грошові кошти такого боржника, що містяться на рахунку у банку.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. А норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Так, накладення арешту на весь рахунок боржника (фізичної особи) у банку, який призначений у тому числі для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасне отримання таким боржником у встановленому законом розмірі заробітної плати, що призводить до порушення його конституційних прав громадянина, зокрема, на одержання винагороди за працю, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону № 1404-VIII.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладені норми та докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що приватний виконавець перед винесенням постанови про накладення арешту на кошти позивача в АТ "Альфа-Банк" не здійснив перевірку майнового стану боржника, в результаті чого було безпідставно накладено арешт на грошові кошти позивачки, що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як заробітна плата.

При цьому, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин не підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду у постановах від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19 щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати банківські рахунки, оскільки як зазначалось вище банківський рахунок позивачки не є із спеціальним режимом використання та звернення стягнення законом на нього не заборонено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частина 3 стаття 52 Закону № 1404-VIII передбачає, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Однак, вказана стаття цього Закону регулює особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, проте, позивачка не відноситься до фізичної особи - підприємця.

Вирішуючи вимогу позивачки щодо визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця Павелків Т.Л. щодо безпідставного не зняття арешту з банківського рахунку, відкритому в АТ "Альфа-Банк" № НОМЕР_1 , суд враховує таке.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини перелічені у частині 4 статі 59 Закону № 1404-VIII, серед яких є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Як вже зазначалось раніше, в межах даної справи судом зроблено висновок, що у приватного виконавця не було заборони щодо накладення арешту саме на цей рахунок, оскільки він не є із спеціальним режимом використання та звернення стягнення законом на нього не заборонено, а тому відсутні законні підстави для визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця щодо зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Альфа-Банк", що є наслідком відмови у задоволені позову у цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на вищевикладене, суд, вважає, що для захисту прав, свобод та інтересів позивачки необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. про арешт коштів боржника від 30.09.2020 р. у виконавчому провадженні № 63167761 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ "Альфа-Банк", що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як заробітна плата, та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. скасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ "Альфа-Банк", що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як заробітна плата.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Разом з тим, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог та доводів позивачки, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. не доведено законність дій, вчинених нею під час прийняття постанови про арешт коштів боржника від 30.09.2020 р. у виконавчому провадженні № 63167761 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ "Альфа-Банк", що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як заробітна плата, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Так, при зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 10.02.2021 № 1022441060.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, тому сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни ( місцезнаходження 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 55, офіс 61-62, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київа Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 30.09.2020 р. у виконавчому провадженні № 63167761 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ "Альфа-Банк", що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як заробітна плата.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Київа Павелків Тетяну Леонідівну скасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ "Альфа-Банк", що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як заробітна плата.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Київа Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454,00 грн. ( чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 105000000