Ухвала суду № 95490808, 12.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 березня 2021 року Справа № 520/18029/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" (вул. Академіка Павлова, буд. 120, м. Харків, 61054) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення – рішення від 14.08.2020 р. № 00003180510 та від 31.07.2020 р. № 00002650510.

Представником позивача, через канцелярію суду, подано клопотання про розгляд справи №520/18029/2020 в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження з обов`язковим викликом сторін.

Заява вмотивована тим, що вищезазначена справа має для ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-95» важливе та принципове значення, оскільки пов`язана з необхідністю сплати значного штрафу (325 500,00 грн.), у випадку відмови у задоволенні позову про скасування ППР.

Наголошує на тому, що ГУ ДПС у Харківській області при проведенні фактичної перевірки взагалі не врахувало, що ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ-95» обладнаний акцизний склад № 1005172 на АЗС за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Мар`їнська, буд. 1, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, які на 01.04.2020р. вже було повірено відповідні до вимог абз.4 п. 230.1.2 ст. 230 ПК України, а отже ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ- 95» не порушувало чинне законодавство України.

Більш того позивачем були вчинені всі необхідні дії для своєчасного отримання відповідних документів.

Також зазначає, що відповідно до ч.2. ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Пунктом 6 ч.6. ст.12 КАС України до справ незначної складності зокрема відносяться оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день написання даної заяви складає 218900 грн. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення має вимогу щодо необхідності сплати штрафу в розмірі 325 500 грн., що значно перевищує розмір можливої заявленої вимоги передбаченої п.6 ч.6. ст.12 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Враховуючи положення п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 9 ст. 171, п. 6 ч. 9 ст. 171, ст. 262 КАС України ухвалою судді від 01.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Суд звертає увагу на те, що форма розгляду справи визначена з урахуванням положень п.4 ч.4 ст. 12 КАС України, п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України («щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб», «інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження»), чим і керувався суд у даній справі.

Додатково суд зазначає, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України, вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі “Віктор Назаренко проти України”).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.

Представник позивача не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.

В даному випадку у відповідності до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження, суд прийшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а представником позивача, у свою чергу, не доведено зворотнє.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі "Mirovni Inљtitut v. Slovenia" зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovа and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).

У даному випадку, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального провадження або призначення судового засідання у спрощеному провадженні, оскільки заявником не доведено наявності критеріїв, які б свідчили про надзвичайну складність справи.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого представником позивача клопотання про розгляд справи №520/18029/2020 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального позовного провадження

На підставі викладеного, статей 248, 257, 260 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНТ ОЙЛ-95" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 12 березня 2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.