Рішення № 95490630, 12.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2021 року № 520/18977/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощенного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул.Полтавський шлях, буд.192, м.Харків, 61098, код ЄДРПОУ07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ3718406415) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ “ХПІ” суму у розмірі 21 662 грн. 91 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ “ХПІ” відшкодування витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ ХТУ “ХПІ” на підставі контракту, який достроково розірвано з вини відповідача, внаслідок чого, позивач звернувся із даним позовом до суду щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням з позивача коштів під час проходження ним військової служби (навчання).

Суд зазначає, що судова кореспонденція (ухвала, повістки) направлена відповідачу за адресою реєстрації та повернулася на адресу суду з відмітками “за закінченням терміну зберігання”. Частиною 11статті 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач правом надання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, контракт про проходження військової служби (навчання) укладений з ОСОБА_1 19 серпня 2020 року, строком на термін навчання (5 років), за яким відповідач зобов`язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання.

02 грудня 2020 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був достроково розірваний та відповідача було виключено із списків особового складу Інституту наказом від 01.12.2020 року № 265 через небажання продовжувати навчання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Положеннями ст.3 Закону України “Про Збройні Сили України” визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно п. 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Водночас, відповідно до п. 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно змісту п.1 (абз.6) контракту від 19.08.2020 контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту, і відповідачем, останній взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.

Судом встановлено, що витрати, пов`язані з утриманням відповідача у навчальному закладі складалися з суми грошового забезпечення за період навчання з 12.09.2020 р. до 02.12.2020 р. у розмірі 21 415,92 грн. та вартості підготовки курсанта по речовій службі у розмірі 246,99 грн. Отже, загальна сума витрат на утримання відповідача склала 21 662,91 грн., що підтверджується відповідними розрахунками.

Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання, аркуші бесіди та відповідному рапорті, проте, вказану суму витрат, пов`язаних з утримання відповідача під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано.

Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 21 662,91 грн. та підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно до частини першої ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на те, що відповідачем не надано до суду належні та допустимі докази на підтвердження факту погашення заборгованості у розмірі 21 662,91 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул.Полтавський шлях, буд.192, м.Харків, 61098, код ЄДРПОУ07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,код НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ “ХПІ” суму у розмірі 21 662 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят дві ) грн. 91 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.