Рішення № 95490507, 09.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/455/21

09 березня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

У січні 2020 року позивач отримав лист № 1900-0303-8/1538 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.01.2021 року, у якому повідомлено, що на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача складав 13 років 11 місяців 01 день (в тому числі період роботи з 2004 року обчислений пропорційно сплачених страхових внесків за відповідний місяць), що є меншим за необхідний, а отже для призначення пенсії за віком підстав немає.

Відповідач свою відмову мотивує тим, що в довідках від 07.09.2020 року № 1365, № 1366, що були видані Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, зарахувати до страхового стажу період роботи колгоспі «Прогрес», в колгоспі «Ленінським шляхом», в колгоспі «Надзбруччя», СС «Надзбруччя» с. Суходіл, Гусятинського району з вересня 1981 по березень 2000 підстав не має, оскільки в документах архівного фонду ТзОВ «Надзбруччя» містяться відомості про роботу за вище зазначений період “Костирського Петра” по батькові відсутнє, що не відповідає паспортним даним позивача.

Позивач з даним рішенням не згідний, а тому і звернувся до суду за захистом порушеного права на призначення пенсії за віком.

Ухвалою від 03.02.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 15.02.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові та зазначив наступне.

У позовній заяві позивач просить зарахувати до страхового стажу період роботи з вересня 1981 року по березень 2000 року в колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», СС «Надзбруччя», ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл, Гусятинського району Тернопільської області та призначити пенсію за віком з 23 грудня 2020 року.

Відповідач зазначає, що до страхового стажу позивача не може бути зарахований період роботи з вересня 1981 року по березень 2000 року в колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», СС «Надзбруччя», ТзОВ «Надзбруччя», оскільки у довідках від 07.09.2020 року № 1365, № 1366, що були видані Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради в документах архівного фонду ТзОВ «Надзбруччя» містяться відомості про роботу за вище зазначений період “Костирського Петра” по батькові відсутнє, що не відповідає паспортним даним позивача.

Жодних інших документів, які б підтверджували роботу позивача в колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», СС «Надзбруччя», ТзОВ «Надзбруччя» не було надано. А тому просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує повністю, позов просив задовольнити.

Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши усі обставини та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 24 листопада 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

У січні 2020 року позивач отримав лист № 1900-0303-8/1538 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.01.2021 року, у якому повідомлено, що на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача складав 13 років 11 місяців 01 день (в тому числі період роботи з 2004 року обчислений пропорційно сплачених страхових внесків за відповідний місяць), що є меншим за необхідний, а отже для призначення пенсії за віком підстав немає.

Відмова мотивована тим, що згідно довідок від 07.09.2020 року № 1365, № 1366, що були видані Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, зарахувати до страхового стажу період роботи колгоспі «Прогрес», в колгоспі «Ленінським шляхом», в колгоспі «Надзбруччя», СС «Надзбруччя» с. Суходіл, Гусятинського району з вересня 1981 по березень 2000 підстав не має, оскільки в документах архівного фонду ТзОВ «Надзбруччя» містяться відомості про роботу за вище зазначений період “Костирського Петра” по батькові відсутнє, що не відповідає паспортним даним позивача. А також, що в трудовій книжці ОСОБА_1 при написанні по-батькові зроблена описка замість букви «Т» помилково написано букву ОСОБА_2 ».

Інших документів, які б підтверджували роботу позивача в період з вересня 1981 року по березень 2000 року у колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», селянської спілки «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області не було надано.

Не погодившись із діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом, згідно представлених документів для призначення пенсії (трудова книжка, військовий квиток, довідка з УПСЗН та дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) відповідачем було враховано в страховий стаж ОСОБА_1 такі періоди:

- з 22.05.1979 по 29.05.1981 - військова служба;

- з 01.01.1999 по 31.12.1999 - робота в СГ ТзОВ «Надзбруччя» за інформацією, яка міститься в індивідуальних відомостях форма ОК-5 ;

- з 02.01.2001 по 04.05.2001 - робота в Суходільському тепличному комбінаті;

- з 01.08.2002 по 31.12.2003 - робота в ДП «Чортківське лісове господарство»;

- з 01.01.2004 по 31.05.2016 - за інформацією, яка міститься в індивідуальних відомостях форма ОК-5.

Що разом складає 13 років 11 місяців 01 день (в тому числі період роботи з 2004 року обчислений пропорційно сплачених страхових внесків за відповідний місяць).

А як видно з трудової книжки НОМЕР_1 від 12.02.1993 року позивача записано, що він з вересня 1981 року по березень 2020 року працював у колгоспі, з 18.10.1992 року вказано запис про перейменування колгоспу «Ленінським шляхом» на селянську спілку «Надзбруччя», 29.07.1997 року перейменовано на ТзОВ «Надзбруччя» та 21.07.2000 року вибув з членів товариства.

Отже, як вбачається із змісту листа-відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, в зв`язку із відсутністю написання по батькові ОСОБА_1 у довідках від 07.09.2020 року № 1365, № 1366, що були видані Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, йому не зараховано до страхового стажу періоди роботи в: колгоспі з вересня 1981 року по березень 2000 року.

Щодо відсутності написання по батькові позивача у архівних довідках, суд зазначає, що ця обставина сталася не з його вини, дані про місце роботи, які зазначаються у архівних довідках співпадають із даними, які записані у трудовій книжці, тому це не повинно впливати на зарахування стажу, оскільки відповідальності за подання підприємством даних про роботу та заробітну плату до архіву, заповнення архівних довідок, неналежне ведення трудової книжки ОСОБА_1 не повинен нести.

На даний час виправити записи в архівних довідках позивача немає можливості, однак факт його роботи підтверджується безперервними записами у трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.

Та обставина, що ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», селянської спілки «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області за 1981-2000 роки підтверджується записами в трудовій книжці, з якої відображені факти пов`язані з прийняттям, зарахуванням, переведенням на роботу, а також архівними довідками. Водночас, пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини особи, збереження яких не може нею контролюватись, відтак на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження.

При вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідачем не приймалося жодних дій щодо встановлення істини.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 3 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналізуючи вищенаведені нормативно-правові акти, які регулюють умови пенсійного забезпечення, можна зробити висновок, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Також, суд зазначає, що відповідачем ні у листі-відмові, ні у відзиві на позов не наведено фактів, що позивач не працював з вересня 1981 року по березень 2000 року в колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», селянської спілки «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області. На думку суду, дані твердження відповідача жодним чином не спростовують факту перебування позивача у трудових відносинах із колгоспом «Прогрес», колгоспом «Ленінським шляхом», колгоспом «Надзбруччя», селянською спілкою «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області у період з вересня 1981 року по березень 2000 року , що підтверджується записами в трудовій книжці.

Відтак, з метою захисту прав позивача, на підставі законодавства України та наданих підтверджуючих документів, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з вересня 1981 року по березень 2000 року у колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», селянської спілки «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області та призначити пенсію по віку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провівши перерахунок пенсії з 23 грудня 2020 року.

Суд приходить до висновку, що на позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи у довідці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці та іншій документації.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Також суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи те, що в даній справі предметом позову є зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 та призначити пенсію по віку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провівши перерахунок пенсії з 23 грудня 2020 року, то суд вважає, що рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до страхового стажу періоди роботи з вересня 1981 року по березень 2000 року у колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», селянської спілки «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи з вересня 1981 року по березень 2000 року у колгоспі «Прогрес», колгоспі «Ленінським шляхом», колгоспі «Надзбруччя», селянської спілки «Надзбруччя» ТзОВ «Надзбруччя» с. Суходіл Гусятинського району Тернопільської області та призначити пенсію по віку відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провівши перерахунок пенсії з 23 грудня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції № 0.0.1996555073.1 від 29.01.2021.

Рішення суду в частині присудження та виплати пенсії у межах стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.