Рішення № 95490503, 04.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/140/21

04 березня 2021 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в травні 2020 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком і з цього часу проводяться пенсійні виплати. Але, як виявилось, при призначенні пенсії, відповідачем було зараховано позивачу страховий стаж - 31 рік 00 місяців 10 днів. Зокрема, не було враховано її роботи у сфері магазинів Тернопільського плодоовочевого гуртово - роздрібного комбінату за період з 22.03.1982 р. по 01.04.1992 року (10 років 00 місяців 7 днів). На підставі цього, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявами щодо підтвердження не зарахованого їй наявного трудового стажу. Листом Головного управління №6711-6746/Б-02/8-1900/20 від 23.12.2020 позивача повідомлено про причини не зарахування періодів роботи з 22.03.1982 по 01.04.1992 та відмовлено у задоволенні її вимог.

Позивач з даним рішенням не згідна, а тому і звернулася до суду за захистом порушеного права на призначення пенсії за віком.

Ухвалою від 20.01.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 10.02.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові та зазначив наступне.

У позовній заяві позивач просить зарахувати до страхового стажу період роботи з 22.03.1982 по 01.04.1992 у ВАТ «Тернопільзаготовочпром».

Відповідач зазначає, що до страхового стажу позивача не може бути зарахований період роботи у відкритому акціонерному товаристві «Тернопільзаготовочпром» з 22.03.1982 по 01.04.1992, оскільки запис про звільнення завірений нечітким відтиском печатки.

Жодних інших документів, які б підтверджували роботу позивача у ВАТ «Тернопільзаготовочпром» не було надано.

15 лютого 2021 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 04.03.2021 о 11:15 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши усі обставини та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має гарантоване державою право на призначення та отримання пенсії за віком у відповідності до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Досягнувши, передбаченого чинним законодавством пенсійного віку, позивач звернулась до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із відповідною заявою та додала документи, що підтверджують наявний трудовий стаж, який становить більше - 41 року.

22.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

У розписці-повідомленні №5984 від 22.07.2020 зазначено перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, а саме: уточнююча довідка з 22.03.1982 по 01.04.1992.

Рішенням Головного управління від 04.08.2020 року позивачу з 10.05.2020 призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.

22.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою щодо видачі довідки про страховий стаж.

Листом Головного управління №5082-5060/Б-02/8-1900/20 від 30.09.2020 позивача повідомлено, що її страховий стаж становить 31 рік 00 місяць 10 днів та зазначено причини не зарахування періодів роботи з 22.03.1982 по 01.04.1992.

09.12.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного управління із зверненням щодо не зарахування періодів роботи з 22.03.1982 по 01.04.1992.

Так, листом Головного управління №6711-6746/Б-02/8-1900/20 від 23.12.2020 позивача повідомлено про причини не зарахування періодів роботи з 22.03.1982 по 01.04.1992 у відкритому акціонерному товаристві «Тернопільзаготовочпром». Причиною відмови став запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення завірений нечітким відтиском печатки. А жодних інших документів, які б підтверджували роботу позивача у ВАТ «Тернопільзаготовочпром» не було надано.

Не погодившись із діями пенсійного органу, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як зазначила позивач, підприємство-роботодавець Тернопільський плодоовочевий гуртово - роздрібний комбінат, із зміненою назвою - Відкрите акціонерне товариство "ТЕРНОПІЛЬ ЗАГОТОВОЧПРОМ", зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код-5475498 - не існує. Інформація про його діяльність у компетентних органах відсутня, необхідних документів вона отримати не змогла.

При вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідачем не приймалося жодних дій щодо встановлення істини.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача із заявами щодо підтвердження не зарахованого їй наявного трудового стажу на підставі показань свідків, осіб, з якими вона спільно працювала у зазначений період у Тернопільському плодоовочевого гуртово - роздрібному комбінаті. Так, підтвердження трудового стажу саме таким чином, передбачено ст.17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Зокрема, цим Порядком встановлено можливість підтвердження трудового стажу па підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або одній системі. Інформація про свідків та наявність у них документів, що підтверджують спільну з ним працю, відповідачу була надана позивачем.

Однак, відповідачем безпідставно було відмовлено у задоволенні законних вимог ОСОБА_1 . Як мотив, “за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України- ВАТ Тернопіль Заготовочпром”, не ліквідоване.

Зокрема, у листі - інформації №6146-61//Б-02/8-1900/20 від 30.10.2020 року позивачу повідомлено, що для підтвердження періодів роботи в ВАТ “Тернопіль заготовочпром” Тернопільським міським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) 29.10.2020 було надіслано запит щодо надання довідки про її стаж і що після надходження відповіді буде вирішено питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

На даний час жодної додаткової інформації позивач не отримала. А тому, на думку суду, відповідачем проявляються факти незаконних дій у вигляді бездіяльності та неповаги до ОСОБА_1 як громадянина та пенсіонера.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 3 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналізуючи вищенаведені нормативно-правові акти, які регулюють умови пенсійного забезпечення, можна зробити висновок, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-ХІІ, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи долучено копію паспорта та трудової книжки громадянки ОСОБА_3 , яка працювала разом із ОСОБА_1 в період з 1982 по 1992 роки у ВАТ “Тернопіль заготовочпром”.

Також, суд зазначає, що відповідачем ні у листі-відмові, ні у відзиві на позов не наведено фактів, що позивач не працювала з 1982 по 1992 роки у ВАТ “Тернопіль заготовочпром”, а лише вказується про нечіткий відтиск печатки в трудовій книжці ОСОБА_1 . На думку суду, дані твердження відповідача жодним чином не спростовують факту перебування позивача у трудових відносинах із ВАТ “Тернопіль заготовочпром” у період з 1982 по 1992 рік, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Відтак, з метою захисту прав позивача, на підставі законодавства України та наданих підтверджуючих документів, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати період роботи позивача з 22.03.1982 по 01.04.1992 роки в ВАТ “Тернопіль заготовочпром” до трудового стажу та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту набуття нею права на пенсію, та виплатити відповідно різницю у пенсії з часу її призначення.

Суд приходить до висновку, що на позивача не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи у довідці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці та іншій документації.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Також суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи те, що в даній справі предметом позову є зобов`язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту набуття нею права на пенсію, та виплатити відповідно різницю у пенсії з часу її призначення, то суд вважає, що рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні трудового стажу ОСОБА_1 у сфері магазинів Тернопільського плодоовочевого гуртово - роздрібного комбінату (ВАТ “Тернопіль заготовочпром”) в період з 22.03.1982 по 01.04.1992.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 у сфері магазинів Тернопільського плодоовочевого гуртово - роздрібного комбінату (ВАТ “Тернопіль заготовочпром”) період роботи з 22.03.1982 по 01.04.1992 з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням зазначеного стажу з моменту набуття нею права на пенсію, та виплатити відповідну різницю у пенсії з часу її призначення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції № 20517 від 15.01.2021.

Рішення суду в частині присудження та виплати пенсії у межах стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.