Рішення № 95490191, 11.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/832/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 12.01.2021 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 12.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/832/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26 лютого 2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 24-26/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ в Полтавській області 27.02.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 та направлено на виплату 3251,26 грн. доплати та 4487,54 грн. новий розмір пенсії (разом 8008,80 грн.) Решта суми 42255,12 за період з січня 2016 по грудень 2017 включена на підставі суми відкладеної виплати згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. На даний час позивач отримує доплату до пенсії як відкладена виплата згідно постанови Кабінету Міністрів України №1088. Станом на дату подання відзиву суми невиплаченої відкладеної виплати становить 5508,21 грн. Вказує, що оскільки нараховані позивачу кошти виплачені позивачу у період, що не перевищує один місяць, тому відсутні підстави для виплати компенсації.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2017 у справі №524/7935/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії -задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 на підставі довідки № 4/326 від 24.04.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, перерахунок пенсії із розрахунку: посадовий оклад 2700 грн. 00 коп., оклад за спеціальним званням майор міліції 2000 грн. 00 коп., надбавки за вислугу років 35 % - 1645 грн. 00 коп., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15 % - 405 грн. 00 коп., премія 2,28 % - 153 грн. 90 коп. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області після перерахунку здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії та різниці пенсії починаючи з 01.01.2016 року. Судові витрати віднесено за рахунок держави /а.с. 9-10, 31-32/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №524/7935/17 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.12.2017 по справі №524/7935/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику /а.с. 11, 29-30/.

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2017 у справі №524/7935/17, яка набрала законної сили 05.02.2018, відповідачем 27.02.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, розмір якої склав 4487,54 грн. /а.с. 34/, та направлено на виплату кошти доплати за січень та лютий 2018 року в сумі 3251,26 грн., а також пенсію за березень 2018 року в сумі 4487,54 грн. (новий розмір пенсії), всього 8008,80 грн. /а.с. 35, 37/.

Також відповідачем здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1603001388 пенсіонера ОСОБА_1 за період із січня 2016 року по грудень 2017 року, згідно цього розрахунку сума доплати становить 42255,12 грн. /а.с. 36/.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 08.12.2020, у якій просив письмово повідомити, яка сума різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 01.12.2020 йому виплачена та на зазначену суму зробити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 01.12.2020 згідно вимог частини 2 статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про розмір пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 6/.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 12.01.2021 №157-7154/Д-02/8-1600/20 позивача повідомлено, що з березня 2018 по січень 2021 року ОСОБА_1 виплачено доплату до пенсії в сумі 38708,87 грн., залишок доплат, які нараховані та підлягають виплаті, складає 9180,39 грн. Повідомлено, що перерахунок та виплата пенсій проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян". Зазначено, що правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" відсутні /а.с. 7-8/.

Не погодившись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі також - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Приписами статей 3, 4 Закону № 2050-III обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, зазначені вище правові норми Закону № 2050-III встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття “доходи” для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 (далі - Порядок) закріплено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до п.2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

За змістом п.3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону № 2262-XII, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18 та від 10.04.2019 №686/13725/17.

Судом встановлено, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2017 у справі №524/7935/17, яка набрала законної сили 05.02.2018, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 на підставі довідки № 4/326 від 24.04.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, перерахунок пенсії із розрахунку: посадовий оклад 2700 грн. 00 коп., оклад за спеціальним званням майор міліції 2000 грн. 00 коп., надбавки за вислугу років 35 % - 1645 грн. 00 коп., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15 % - 405 грн. 00 коп., премія 2,28 % - 153 грн. 90 коп. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області після перерахунку здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії та різниці пенсії починаючи з 01.01.2016 року /а.с. 9-10, 31-32/.

Отже, вказаним судовим рішенням встановлено вину пенсійного органу у не проведенні своєчасного перерахунку пенсії позивачу, наслідком чого є несвоєчасність відповідної виплати.

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2017 у справі №524/7935/17, яка набрала законної сили 05.02.2018, відповідачем 27.02.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, розмір якої склав 4487,54 грн. /а.с. 34/, та направлено на виплату кошти доплати за січень та лютий 2018 року в сумі 3251,26 грн., а також пенсію за березень 2018 року в сумі 4487,54 грн. (новий розмір пенсії), всього 8008,80 грн. /а.с. 35, 37/.

Також відповідачем здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1603001388 пенсіонера ОСОБА_1 за період із січня 2016 року по грудень 2017 року, згідно цього розрахунку сума доплати становить 42255,12 грн. /а.с. 36/.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06 березня 2018 року по 12 січня 2021 року відповідачем здійснено виплату ОСОБА_1 частини заборгованості по виплаті пенсії, нарахованої на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2017 у справі №524/7935/17, починаючи з 01 січня 2016 року /а.с. 7-8/.

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму пенсії, нарахованої на виконання судового рішення ОСОБА_1 вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Відповідачем у порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та приписів Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.12.2017 у справі №524/7935/17.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, враховуючи наведені вище норми права, якими урегульовано спірні відносини, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7935/17, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, починаючи з 01 січня 2016 року по 12 січня 2021 року, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7935/17, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, починаючи з 01 січня 2016 року по 12 січня 2021 року.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №30661549 від 01.02.2021 /а.с. 14/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України /а.с. 17/.

Отже, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Щодо клопотання позивача про допущення виконання рішення суду до негайного виконання в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Пунктом 1 частини 2 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Разом з тим, у даній справі судом не присуджувалися виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, що визначені пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду має зобов`язальний характер та вказаним рішення не стягнуто суми пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, тому, це рішення не є рішенням суду, яке виконується негайно на підставі статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 243-245, 262, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7935/17, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, починаючи з 01 січня 2016 року по 12 січня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 грудня 2017 року у справі №524/7935/17, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, починаючи з 01 січня 2016 року по 12 січня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич