
Справа № 420/4491/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
12 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса заяву представника позивача щодо прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Одеської області №791к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Одеській обласній прокуратурі на посаді, прирівняній до посади прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області з 30 квітня 2020 року.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 03528552 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 30 квітня 2020 року по день ухвалення судового рішення, 26 лютого 2021 року, 234 771 (двісті тридцять чотири сімсот сімдесят одну) гривню 12 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 та в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 23 250 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят) гривень 28 копійок з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В прохальній частині позову представник позивача просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, проте, під час розгляду справи доказів на підтвердження понесення позивачем судових витрат суду надано не було.
03.03.2021 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідачів 15000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник позивача у клопотанні просить суд розглянути заву за його відсутності та відсутності позивача.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що вартість послуг адвоката Вальчука І.О. за надання правової допомоги ОСОБА_1 визначена представником 26.02.2021 року, що підтверджується відповідними детальним описом робіт та актом прийняття-передачі наданих робіт, та в прохальній частині уточненого позову, тобто до закінчення судових дебатів, представником заявлено клопотання про стягнення з відповідачів судових витрат, суд робить висновок про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Приписами ч. ч. 1,3 ст. 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу, на підтвердження яких надає суду: договір про надання правової допомоги від 05.05.2020 року, детальний опис робіт від 26.02.2021 року, акт про прийняття-передачу наданих робіт (послуг) від 26.02.2021 року.
У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Проте, суд зазначає, що при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 15000,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи. Наданий представником позивача акт прийняття-передачі наданих робіт (послуг) містить перелік послуг на загальну суму 14500,00 грн., проте, загальна вартість послуг визначена у розмірі 15000,00 грн. При цьому, до вказаної суми включено 1000 грн. за подання уточненої позовної заяви, проте, суд зазначає, що фактично уточнена позовна заява відповідає змісту первісного позову, а представник лише змінено суб`єктний склад сторін.
Також, суд вважає, що вартість участі представника позивача у всіх судових засіданнях у розмірі 1000,00 грн. є необґрунтованою та неспівмірною, оскільки підготовче засідання 21.07.2020 року проводилося з 14:46 год. до 14:53 год., тобто 7 хвл., а судове засідання 30.06.2020 року – з 12:45 год. до 13:12 год., тобто 27 хвл., проте, представник позивача визначив, що його участь у вказаних засіданнях має бути оплачена однаково у розмірі 1000,00 грн.
Судове засідання 09.02.2021 року, за участь у якому ОСОБА_1 має сплатити ОСОБА_2 1000, 00 грн. взагалі не відбувалося у зв`язку з перебування судді у іншому судовому засіданні, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідковою інформацією.
Також, суд враховує, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення № 29 від 05 березня 2020 року кадрової комісії № 2 та зобов`язання Офісу Генерального прокурора допустити ОСОБА_1 до складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та визначити для цього кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора – відмовлено.
Тобто, суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача Офісу Генерального прокурора.
Таким чином, суд вважає за можливе присудити до стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі у сумі 3000,00 грн., що співмірним та пропорційним до предмета спору та задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що клопотання представника позивача належить до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 7, 132,134,139,248, 252 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково заяву представника позивача щодо прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 03528552) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
В іншій частині клопотання – відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач – Одеська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ: 03528552, адреса: вул. Пушкінська, будинок 3, м. Одеса, 65026).
Відповідач – Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ: 00034051, адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011).
Суддя Н.В. Бжассо
Судове рішення № 95490157, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/4491/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: