Рішення № 9548984, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/46325.02.10 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія"

до Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

третя особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива"

про стягнення збитків 320 000,00 грн

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача Жданкіна Л.К. –дов. № 22 від 16.11.2009 р.

від відповідача Щиголев Р.О. –дов. № 3437 від 05.11.2009 р.

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

22.10.09 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 320'000,00 грн.

Позов мотивований заподіянням збитків внаслідок не виконання обов'язку відповідачем по внесенню змін до державного реєстру про заміну обтяжувача у зв'язку з чим позивач не зміг скористатись правом кредитора до боржника (третя особа) за якого поручився і пред'явити до нього вимогу про виконання зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.09 прийнято позовну заяву до провадження порушено провадження у справі сторони зобов'язано вчинити дії , надати документи, до участі у справі залучено СТОВ «Нива»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розгляд справи призначено на 19.11.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.09 здійснено замінену Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" правонаступником Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль".

Розгляд справи неодноразово відкладався і був відповідно до ст.77 ГПК України, строк вирішення спору був продовжений заклопотанням сторін відповідно до ст.69 ГПК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві і просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав відзив, проти позову заперечив з підстав викладених у ньому, зазначив про безпідставність позовних вимог та просив у позові відмовити повністю.

В судове засідання третя особа свого представника не направила.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи додатково витребувані документи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між АППБ «Аваль»(кредитор) та СТОВ «Нива» (позичальник) 01.02.06 укладений кредитний договір №010/09-01/1978 (далі-Кредитний договір).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином надавши Відповідачу грошові кошти Позивач виконав усі свої зобов'язання передбачені Кредитним договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Положення п.3 ст.346 ГК України встановлюють, що кредити надаються банком під відсоток.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитор мав відкрити невідновлювальну кредитну лінію у сумі 350’000,00 грн. строком користування до 31.12.06 із сплатою 19 процентів річних (п.1.1.).

Кредитні кошти надаються для поповнення обігових коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, сплати податків до бюджету, оплати страхових і нотаріальних послуг, інших поточних потреб (п.2.1).

Для надання кредиту позивач повинен відкрити позичковий рахунок №20626131101978 та на підставі письмової заяви надати кредитні кошті перерахувавши їх на розрахунковий рахунко №26000100029913 в Полтавському ОФ АППБ «Аваль»(п.5.1.,5.2), а позичальник використати кредит на зазначені цілі та забезпечити повернення і сплату процентів за користування (п.6.1.).

За прострочення повернення кредиту, прострочення сплати процентів, нецільове використання кредиту позичальник повинен сплачувати додатково неустойку, передбачену п.10 цього договору(абз.2 п.6.1)

Умовами надання кредиту є забезпечення, цільове використання, строковість, повернення та плата за користування(п.3.1). Плата здійснюється за фактичне користування кредитом з дня надання (повного/часткового) до дня повного погашення (п.3.2.).

В забезпечення зобов’язання за цим до Кредитним договором передбачались: застава належних Позичальнику: автомобіля Мitsubishi Dodge Reider, 1988 року випуску; автомобіля Мitsubishi Padgero, 1995 року випуску; легкового автомобіля ВАЗ-21150, 2002 року випуску; тракторів МТЗ-80 у кількості З шт., 1992 року випуску; тракторів МТЗ-80 у кількості 2 шт., 1994 року випуску; тракторів Т-І50К, у кількості 2 шт., 1991 року випуску; трактора Т-І50К, 1990 року випуску; причіпа ПСЕ Ф-12,5Б, 1995 року випуску: зернозбирального комбайна ДОН-1500, 1992 року випуску; бурякозбирального комбайна КС-6Б, 1990 року випуску; майбутнього урожаю 2006 року зерна ячменю у кількості 500,0 тонн; майбутнього урожаю 2006 року зерна кукурудзи у кількості 2 134,0 тонн; застава належного ТОВ "Агротехнічна компанія" (код ЄДРПОУ -21077649) зернозбирального комбайна Кейс-2166, 1997 року випуску; порука громадянина України Курила Григорія Михайловича; порука ТОВ "Агротехнічна компанія" (код ЄДРПОУ –210776491) (п.3.4).

Договір підписаний від кредитора заступником керуючого Полтавського філіалу О.О. Ричик, від Позичальника директором Г.М. Курило, від поручителів: фізособою Курило Грингорієм Михайловичем та генеральним директором ТОВ «Агротехнічна компанія»Меньшиковим В.В., підписи представників юридичних осіб скріплені печатками цих осіб.

Додатком №1 до Кредитного договору погоджено графік погашення заборгованості за кредитом починаючи з 01.09.06 по 321.12.09 включно.

Додатковою угодою №1 до Кредитного договору кредитор і позичальник погодили нову редакцію щодо зміни строку користування кредитом –до 25.12.06

Додаткову угоду підписали сторони та поручителі.

Додатком №2 до Кредитного договору погоджено графік погашення заборгованості за кредитом в два етапи 30.11.06 –100’000,00 грн. та 25.12.006-250’000,00 грн.

На виконання кредитного договору в частині забезпечення зобов’язань Позичальника:

-          між АППБ «Аваль»та Курило Григорієм Михайловичем було укладено договір Поруки №010/09-01/1978 від 01.02.06;

-          між АППБ «Аваль»та ТОВ «Агротехнічна компанія»в особі ген директора Меньшикова В.В. було укладено договір Застави №010/09-01/1978/1 від 02.02.06;

-          між АППБ «Аваль»та СТОВ «Нива»в особі директора Курила Г.М. було укладено договір Застави №010/09-01/1978 від 03.02.06;

-          між АППБ «Аваль»та СТОВ «Нива»в особі директора Курила Г.М. було укладено договір Застави майбутнього урожаю №010/09-01/1978/2 від 03.02.06.

Виконання зобов’язання кредитора про надання кредиту підтверджено поясненнями сторін і ними не оспорюється.

Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із п. 1 ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось, згідно із п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено свої зобов’язання позичальник належним чином не виконав, кредит своєчасно не повернув, оплату за його користування не здійснив, у зв’язку з чим прострочивши, заборгував, станом на 21.12.06 повернення кредиту - 99’990,50 грн. та пеню 977,99 грн. в цілому борг склав 350968,49 грн.; станом на 15.01.07 заборгованість з повернення кредиту –склала за період 30.11.06 –99’990,50 грн. за період 25.12.06 –349’990,50грн. та пеню 4587,49 грн., процентами 5626,44 грн. та пені за простроченими процентами 31,45 грн. грн. в цілому борг склав 360235,85 грн.

Докази повернення кредиту та сплати процентів за користування ним СТОВ «Нива»відсутні.

Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено між сторонами у справі був укладений договір застави, а отже їх правовідносини врегульовані цим договором , положеннями §6 глави 49 книги п’яток Цивільного кодексу України та Законом України «Про заставу».

Договір застави №010/09-01/1978/1 від 02.02.10 посвідчений Литвин М.І. приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу.

Аналіз умов договору свідчить про їх відповідність приписам вказаних ЦК України та Закону.

У зв’язку з невиконанням умов Кредитного договору було вчинено виконавчий напис 17.01.07 та пропоновано звернути стягнення на майно у переліку: автомобіля Мitsubishi Dodge Reider, 1988 року випуску; автомобіля Мitsubishi Padgero, 1995 року випуску; легкового автомобіля ВАЗ-21150, 2002 року випуску; тракторів МТЗ-80 у кількості З шт., 1992 року випуску; тракторів МТЗ-80 у кількості 2 шт., 1994 року випуску; тракторів Т-І50К, у кількості 2 шт., 1991 року випуску; трактора Т-І50К, 1990 року випуску; причіпа ПСЕ Ф-12,5Б, 1995 року випуску: зернозбирального комбайна ДОН-1500, 1992 року випуску; бурякозбирального комбайна КС-6Б, 1990 року випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Крім того, відповідно до виконавчого напису від 12.01.07 вчиненого приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу було пропоновано звернути стягнення на предмет застави Комбайн «Кейс-2166»1997 рв.№0183548, двигун №45550583, шасі б/н реєстраційний №15163 НО, свідоцтво про реєстрацію машини АА №239860, видане 12.06.03 Полтавською обласною інспекцією держтехнагляду.

У зв’язку чим бум був направлений цей виконавчий документ Голові Ліквідаційної комісії ТОВ «Агротехнічна компанія».

14.06.07 у зв’язку з невиконанням зобов’язання боржником, відповідно до договору купівлі-продажу №14/07 між ТОВ «Агротехнічна компанія»(продавець) та ТОВ «Околиця»(покупець) продано майно поручителя Комбайн «Кейс-2166»1997 рв.№0183548, двигун №45550583, шасі б/н реєстраційний №15163 НО, свідоцтво про реєстрацію машини АА №239860, видане 12.06.03 Полтавською обласною інспекцією держтехнагляду. Кошти за комбайн покупець відповідно до п.2.2 переховує на поточний рахунок Полтавської ОД Райффайзен Банк Аваль № 29096319 в Полтавській обласні дирекції Райффайзен Банк Аваль, МФО 331605,код ЄДРПОУ 22550043 з призначенням платежу з посиланням на цей договір та відповідно до умов договору поруки №010/09-01/1978/1 від 01.02.06.

Актом від 18.06.07 прийому передачі ТОВ «Агротехнічна компанія» (продавець) та ТОВ «Околиця»(покупець) підтвердили передачу продавцем та прийняття покупцем предмету договору купівлі-продажу.

21.06.07 Полтавська обласна дирекція Райффайзен Банк Аваль листом №12/4857 повідомила Голову Ліквідаційної комісії ТОВ «Агротехнічна компанія»про виконання зобов’язань поручителя перед банком відповідно до договору застави №010/09-01/1978/1 та договору поруки №010/09-01/1978/1 від 01.02.06 в повному обсязі в сумі 320,00 грн.

16.07.07 відповідач надав позивачу оригінали договорів кредитного, поруки , та два застави і повідомив про відсутність обопільних претензій про що сторонами складений акт прийому-передачі документів.

28.08.07 відповідач подав заяву до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про видалення запису про обтяження банком.

Як вбачається з листа №04-08/1587 від 16.12.09 полтавської філії ДП «Інформаційний центр»Мінюсту відповідачем було припинено обтяження про що внесено зміни Реєстратором і про ці обставини боржник був повідомлений надсиланням на його адресу примірників витягів.

Листом №083 від 19.12.07 позивач просив відповідача внести зміни про заміну обтяжувача до Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно боргу СТОВ «Нива».

З посиланням на припис ст..593 ЦК України, відповідно до положень якого припинення застави є фактичним припиненням забезпечувального обтяження, Банк не має правових підстав вносити зміни до реєстру про заміну обтяжувача.

Позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на те, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст.553 ЦК України); у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст.554 ЦК України; у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу ст..556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Відповідно до ч. 1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Положення ст. 13 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», встановлюють, що зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються: 1)заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження, у тому числі таких, що сталися внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншого способу перетворення одного виду рухомого майна в інший; 2) заміни обтяжувача внаслідок відступлення прав за правочином, відповідно до якого виникло обтяження, або з інших підстав; 3) заміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику в порядку, встановленому статтею 9 цього Закону, або з інших підстав; 4) зміни змісту або розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання; 5) відступлення пріоритету одного обтяжувача іншому стосовно одного й того ж рухомого майна.

Обтяжувач зобов'язаний зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п'яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни. Боржник або інші особи, права яких були порушені внаслідок невиконання цього обов'язку, мають право вимагати від обтяжувача відшкодування завданих збитків.

Відповідач зазначає, що позивач не виконав свого обов’язку, як поручитель, а його майно, як предмет застави, було реалізоване в порядку визначеному договором застави та Законом України «Про заставу».

Як встановлено судом договір купівлі-продажу №14/07 між ТОВ «Агротехнічна компанія»(продавець) та ТОВ «Околиця»(покупець) був виконаний згідно виконавчого напису нотаріуса відповідно до п. 2.12 договору застави №010/09-01/1978/1 від 02.02.06.

Проте, покупець, що також встановлено, відповідно до п.2.2 переховує банку грошові кошти з призначенням платежу з посиланням на цей договір та відповідно до умов договору поруки №010/09-01/1978/1 від 01.02.06.

Крім того, банк листом №12/4857 повідомив ТОВ «Агротехнічна компанія»про виконання зобов’язань поручителя відповідно до договору застави №010/09-01/1978/1 та договору поруки №010/09-01/1978/1 від 01.02.06 в повному обсязі в сумі 320,00 грн.

Отже, відповідач своїми діями створив ситуацію при якій статус заставодавця сторони вважали зміненим на статус поручителя.

Втім, господарський суд зазначає, що оскільки між сторонами у справі не виникло правовідносин за договором поруки, і заставодавець - майновий поручитель не є поручителем в розумінні ст.553 ЦК України то до позивача як поручителя не перейшло вимоги до боржника, яке мав відповідач.

Посилання відповідача на те, що позивач не сплачував як поручитель, самостійно грошових коштів за боржника і тому до нього не перейшли права і обов’язки кредитора підтверджені матеріалами справи і не спростовані позивачем.

Збитки пов’язані з невиконання обов’язку первісного кредитора внесення змін про обтяження позивач обґрунтовує неможливістю задоволення своїх, як нового кредитора, вимог до боржника –СТОВ «Нива»через не визнання останнім майнової вимоги. З метою захисту порушеного майнового права позивач не був позбавлений права звернутись з відповідним позовом до боржника.

Під збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, розуміють, витрати, яких особа зазнала, та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Позивачем не доведено, що йому були заподіяні збитки саме в результаті дій чи бездіяльності відповідача.

Позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю відповідача та збитками позивача, оскільки, по-перше, не доведено протиправність дій відповідача; по-друге, не доведено, що зазначені збитки заподіяні саме в результаті дій а радше бездіяльності відповідача.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги не доведеними і такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі і може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

          Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

дата підписання 22.04.10