Ухвала суду № 95489790, 27.01.2021, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/265/21

Провадження № 2/589/695/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2021 року м. Шостка

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л. перевіривши додержання вимог статей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: тимчасово виконуюча обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради Гречаниченко Олена Андріївна

- про визнання незаконним наказу про звільнення з посади та поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: тимчасово виконуюча обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради Гречаниченко Олена Андріївна, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити на роботі, та з відповідача стягнути середній заробіток за вимушений прогул.

Одночасно, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про відстрочення їй сплати судового збору за подання позову до винесення рішення по суті.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вказаних положень Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що суд може відстрочити стороні сплату судових витрат, враховуючи її майновий стан.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 не надала належні та допустимі докази, які б підтверджували, що за своїм майновим станом остання не має можливості сплатити судовий збір за подання позову суду. Таким чином, клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про відстрочення їй сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ст. 8 Закону №3674-VI, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні необґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон №3674-VI.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2021 рік складає 908,00 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн за вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: ГУК Сум.обл./ Шосткинська МТГ 22030101, код отримувача:37970404, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA768999980313181206000018536, код класифікації доходів бюджету:22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ Шосткинського міськрайонного суду Сумської області: 26440765, пункт таблиці 1.2.

Крім цього, згідно з п.1 ч.1 ст. 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, із прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено вимоги: про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення; поновлення на посаді; виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зважаючи на такі норми чинного законодавства України, позивач не звільняється від сплати судового збору за заявлення вимог не пов`язаних із стягненням заробітної плати та поновленням на роботі.

Таку правову позицію виклав Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 р. у справі № 6-1121цс16.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Разом з тим, позивачем не визначено ціну позову та не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються, не зазначено періоду та суми середнього заробітку, який просить стягнути з відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву в якій зазначити ціну позову, надати обґрунтований орієнтовний розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із чим, враховуючи, що позовна заява подана без додержання наведених вище вимог її необхідно залишити без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: тимчасово виконуюча обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради Гречаниченко Олена Андріївна, про визнання незаконним наказу про звільнення з посади та поновлення на робот – залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху привести позовну заяву у відповідність з вимогами статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом усунення вищевказаних недоліків.

Роз`яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша