Ухвала суду № 95489728, 04.03.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.03.2021

Справа № 334/1575/21

Провадження № 1-кс/334/481/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - Ісакова Д.О.

при секретарі - Прийменко А.В.

за участю прокурора - Гресь А.В.

слідчого - Фарзаєва В.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Бєлік І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Фарзаєва В.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Гресь Я.Б., у кримінальному провадженні №12021082050000265 від 02 березня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської обл., громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2021 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції Фарзаєв В.А. звернувся до суду із клопотанням погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Гресь Я.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021082050000265 від 02 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082050000265 від 02 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням в інше приміщення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше неодноразово засудженою за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, і знову скоїв умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, 02 березня 2021 року, приблизно о 17 год. 39 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, зайшов до будівлі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. №6 та в подальшому піднявся на другий поверх та підійшов до кабінету №31.

Далі, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом підбору ключа, який він мав при собі, проник до приміщення кабінету № 31 та намагався викрасти моноблок «Asus V222UAK-BA109R» інвентарний номер 10460071, вартістю 19580 грн. 23 коп., персональний комп`ютер FerroOfficeG4400/GA-H170M-DDR3/4GbDDR3, інвентарний номер 101460160 вартістю 8466 грн. 50 коп., проте свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був застигнутий на місці скоєння злочину співробітниками лікарні.

03 березня 2021 року, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаний з проникненням в інше приміщення.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом огляду місця події від 02 березня 2021 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ;

протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Крім того, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 :

може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінальних проваджень, а саме – кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, про що свідчить той факт, що підозрюваний не має постійних легальних джерел доходів, стійких соціальних зв`язків, у тому числі сімейних, та не має постійного місця мешкання у м. Запоріжжя, тож може вчинити спробу покинути місце свого мешкання з метою ухилення від відповідальності за скоєний злочин.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше вчиняв кримінальні правопорушення, переважно корисливі, за які відбував покарання пов`язання з позбавленням волі на шлях перевиховання не став та знову вчинив тяжкий злочин, при цьому не маючи офіційного місця працевлаштування та джерела матеріального прибутку, може вчинити інші, переважно корисливі, кримінальні правопорушення для отримання коштів для свого проживання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, розуміючи, що відносно нього в органах досудового розслідування, наявні інші кримінальні провадження та усвідомлюючи невідворотність покарання, може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності.

особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні.

Крім того, враховуючи особу підозрюваного, стан його здоров`я, його вік, сімейний стан, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є тяжким, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, наслідки вчиненого злочину, які є непоправними та невідворотними, що підвищує їх суспільну небезпеку, а також те, що на теперішній час з`ясування обставин по справі та перевірка їх доказами не завершена, вважаю, що відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою без визначення застави.

Зазначені вище факти свідчать про реальне та фактичне існування наведених ризиків а також неможливість запобігання вказаним ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

З метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження найбільш доцільним буде обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий підтримав своє клопотання просив задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання. Просила обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може впливати на свідків у справі, намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення клопотання, вказавши, що свою вину визнає. Просив обрати у відношенні нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Бєлік І.В. заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , та просила обрати інший запобіжний захід у відношенні її підзахисного не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Слідчий суддя вважає, що обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 з урахуванням його тривалості, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, мотивів, та обставинам вчинення злочину, що інкримінується підозрюваному, забезпеченню прав потерпілих, а також покаранню, що може бути призначене підозрюваному в разі визнання його винуватим.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 180, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Фарзаєва В.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Гресь Я.Б., у кримінальному провадженні №12021082050000265 від 02 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 45400 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , провадження по справі №1-кс/334/481/21, ЄУН 334/1575/21. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою рахувати з 02 березня 2021 року з 17 години 57 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 30 квітня 2021 року о 17 годині 57 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Д.О.Ісаков