Рішення № 95489591, 12.03.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 12.03.2021

Справа № 501/3666/20

2/501/167/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Державного підприємства морський торговельний порт «Чорноморськ»

предмет та підстави позову: про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 29.10.2020 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про скасування наказу, згідно якого просить суд:

- скасувати п.1 наказу в.о. директора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 20 серпня 2018 року №478-к «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці та особливий характер роботи» в частині скасування ОСОБА_1 надбавки за високі досягення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньорічної годинної ставки за фактично відпрацьований час;

- стягнути з ДП «МТП «Чорноморськ» на його користь заробітну плату у вигляді надбавки за високі досягнення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньорічної годинної ставки за фактично відпрацьований час за період з 01 серпня 2018 року по 01 листопада 2020 року у сумі 63409,91 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду за вказаним позовом відповідно до ч.2 ст.430 ЦПК України, стягнувши всю суму боргу з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Іллічівського міського суду від 09 листопада 2017 року у справі №501/2913/16-ц задоволено його позов про скасування наказу директора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - ДП «МТП «Чорноморськ») від 19.10.2016 року №110-Ст «Про зміну істотних умов праці головного інженера ремонтно-будівельного управління (РБУ) ОСОБА_1 ». Вказаний наказ визнано незаконним і його скасовано. Рішення суду вступило у законну силу.

На підставі вказаного, скасованого судом наказу, позивача було позбавлено надбавки за високі досягнення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньорічної годинної ставки за фактично відпрацьований час (далі - надбавка).

ДП «МТП «Чорноморськ», після отримання рішення суду поновило виплату позивачу надбавки.

Однак, п.1 наказу в.о. директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 28.08.2018 №478-к «Про скасування надбавки за високі досягення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньорічної годинної ставки за фактично відпрацьований час з 01.08.2018, позивач позбавлений цієї надбавки.

Позивач, стверджуючи що вказаним наказом внесено зміни до істотних умов праці, звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник відповідача 29.12.2020 надав до суду відзив на позов, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на безпідставність позову та пропущення позивачем строку звернення до суду з відповідним позовом (а.с.37-42).

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд задовольнити позов (а.с.90).

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.91).

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05.11.2020 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.26-27).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду від 09 листопада 2017 року у справі №501/2913/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 про скасування наказу директора Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 19.10.2016 року №110-Ст «Про зміну істотних умов праці головного інженера ремонтно-будівельного управління (РБУ) ОСОБА_1 » (а.с.14).

Пунктом 1 наказу в.о. директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 28.08.2018 №478-к «Про скасування надбавки за високі досягення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньо річної годинної ставки за фактично відпрацьований час з 01.08.2018, окремі працівники, у тому числі позивач позбавлений цієї надбавки (а.с.7-13).

Згідно п.8.1 Статуту державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», директору підприємства надано повноваження обирати форму і систему оплати праці, установлювати працівникам конкретні розмірі тарифних ставок, посадових окладів, винагород, надбавок і доплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, які затверджуються відповідним наказом або розпорядженням директора (а.с.55-57).

Відповідно до п.3.1 Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» в порту застосовуються наступні форми оплати праці: відрядно-преміальна, погодинно-преміальна, погодинна, прогресивно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордно-преміальна. Посадові оклади і тарифні ставки працівників Порту визначаються з урахуванням фінансових можливостей підприємства і мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачених Галузевою угодою (а.с.48-52).

Згідно п.3.2 Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», заробітна плата складається з основої, додаткової, заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу у відповідності з встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона нараховується виходячи з годинних ставок і відрядних розцінок, робітникам з відрядною оплатою праці, а працівникам з погодинною чи погодинно-відрядною оплатою праці, виходячи з середньорічних годинних ставок за фактично відпрацьований час в годинах.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановленї норми, за трудові успіхи, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати залежать від результатів господарської діяльності Порту і відповідного структурного підрозділу і включають у себе передбачені Колективним договором виплати (понад норми, встановлені законом), зокрема премії по спеціальним системам, положенням і інші виплати.

Відповідно до п.3.3.4 Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» адміністрація зобов`язується проводити нарахування доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників порту згідно Додатку 2.

За змістом п.6 Додатку 2 «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників порту» до Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» за високі досягнення у праці та особливий характер роботи розмір надбавки складає до 50% посадового окладу (а.с.53-54).

ІV. Оцінка Суду.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині визнання незаконним скасування роботодавцем 01.08.2018 року раніше встановленої йому надбавки за високі досягення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньорічної годинної ставки за фактично відпрацьований час, суд виходить із того що, питання оплати праці ґрунтуються на Конституції України, регулюються Кодексом Законів про працю України, Законами України «Про оплату праці», «Про колективні договори і угоди», іншими законами, нормативними актами відповідних органів влади, локальними нормативними актами міністерств, відомств, організацій різноманітних форм власності.

Відповідно до приписів ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (стаття 1 Закону України «Про оплату праці»).

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробіток, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (стаття 2 Закону України «Про оплату праці»).

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом (частина перша статті 15 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

За змістом ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.13 КЗпП України, при визначенні змісту колективного договору, його сторони можуть передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

З суті вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що надбавка за високі досягнення у праці, призначення та стягнення якої є предметом судового розгляду, є додатковою, порівняно з чинним законодавством, гарантією, і при вирішенні спору про встановлення та виплату ОСОБА_1 спірної надбавки необхідно виходити з нормативно-правового акту, якими визначено умови призначення та розмір цієї надбавки. Суд зазначає, що законодавством України не передбачено обов`язку власника при встановленні надбавок, їх зменшенні або припиненні виплати конкретному робітнику погоджувати свої дії з виборним органом первинної профспілкової організації. Зазначені рішення приймаються власником самостійно та у спосіб, що передбачений локальним нормативним актом з зазначеного питання, а саме рішення про зменшення або припинення виплати надбавки не є погіршенням умов оплати праці у розумінні положень ст.97 КЗпП України. Такий висновок містить Постанова Верховного суду України від 15.05.2017р. у справі 36-2790цс16.

Згідно п.8.1 Статуту державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», директору підприємства надано повноваження обирати форму і систему оплати праці, установлювати працівникам конкретні розмірі тарифних ставок. Посадових окладів, винагород, надбавок і доплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, які затверджується відповідним наказом або розпорядженням директора (а.с.55-57).

Відповідно до п.3.1 Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» в порту застосовуються наступні форми оплати праці: відрядно-преміальна, погодинно-преміальна, погодинна, прогресивно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордно-преміальна. Посадові оклади і тарифні ставки працівників Порту визначаються з урахуванням фінансових можливостей підприємства і мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачених Галузевою угодою (а.с.48-52).

Згідно п.3.2 Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» заробітна плата складається з основої, додаткової, заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п.3.3.4 Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» адміністрація зобов`язується проводити нарахування доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників порту згідно Додатку 2.

За змістом п.6 Додатку 2 «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників порту» до Колективного договору державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» за високі досягення у праці та особливий характер роботи розмір надбавки складає до 50% посадового окладу (а.с.53-54).

Пунктом 1 наказу в.о. директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 28.08.2018 №478-к «Про скасування надбавки за високі досягнення у праці та особливий характер роботи у розмірі 30% від встановленої середньо річної годинної ставки за фактично відпрацьований час з 01.08.2018, окремі працівники ДП «МТП «Чорноморськ» та у тому числі позивач позбавлені цієї надбавки (а.с.7-13).

Аналіз наведених локальних норм вказує на те, що спірна надбавка до заробітної плати за високі досягнення в роботі не є обов`язковою складовою частиною заробітної плати, не носить постійний характер, оскільки встановлюється відповідно до компетенції керівника підприємства та залежить від певних результатів роботи працівника.

Спірна надбавка встановлюється виключно наказом керівника підприємства відповідно до його повноважень та наявності встановлених умов.

Також, не встановлення надбавки не може розцінюватись як зміна умов оплати праці, оскільки виплата такої надбавки передбачена саме в разі її встановлення керівником підприємства, а не передбачена відповідним законодавчими чи локальними нормативними актами, через що не є обов`язковою частиною заробітної плати, надбавка носить тимчасовий та персональний характер, так як залежить від особистих результатів роботи працівника, а тому її не виплата не тягне за собою зміну істотних умов праці.

Встановлення надбавки працівнику це право, а не обов`язок роботодавця, що реалізується з урахуванням певних умов, на підставі відповідного наказу керівника.

Тому прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи положення ст.141 ЦПК України і приймаючи до уваги, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, а позивач відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, суд приходить до висновку, що судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства морський торговельний порт «Чорноморськ» про скасування наказу – відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2021 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко