Ухвала суду № 95488559, 11.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/811/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Женева" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", у виконавчому провадженні №61152868, яке перебуває у приватного виконавця Золотарьової Тетяни Валентинівни та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 21.12.2019 року за №7478 про стягнення заборгованості по кредитному договору №61152868 в загальній сумі 39887,68 грн.

Ухвалою суду розгляд заяви призначено в судовому засіданні.

Боржник та заінтересована особа в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини не прибуття суд не повідомили, з заявою про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.

Розглянувши заяву, дослідивши докази, надані на підтвердження обставин, зазначених у ній, судом встановлені наступні обставини.

На виконанні у приватного виконавця Золотарьової Т.В. перебуває виконавче провадження №61152868, відкрите на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Колейчик В.В. №7478 від 21.12.2019року про стягнення заборгованості за кредитним договором №006-10026-081213.

08.12.2013р. між ПАТ "Дельта Банк" (правонаступником усіх прав та обов`язків якого), на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №449/к від 11.05.2018 р. є ТОВ "ФК "Женева" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №006-10026-081213.

Відповідно до виконавчого напису №7478 від 21.12.2019р. ОСОБА_1 має заборгованість, що виникла за кредитним договором №006-10026-081213.

16.01.2021р. між ТОВ "ФК "Женева" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір про відступлення прав вимоги №16/01-02-Д, відповідно до якого ТОВ "ФК "Женева" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №006-10026-081213 від 08.12.2013 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1

Тому, на переконання заявника необхідно замінити стягувача у виконавчому написі вчиненому приватним нотаріусом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №006-10026-081213 від 08.12.2013 року у розмірі 39887,68 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року у справі №826/7941/17, переглядаючи у касаційному порядку з підстав порушення правил предметної юрисдикції судові рішення у подібних правовідносинах (щодо заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором), зробила правовий висновок про те, що нормами ЦПК України та ГПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні та повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 39 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті (у редакції, чинній на момент вчинення 31.01.2020 року виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (надалі – Перелік №1172) із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.11.1999 року №2075, від 24.04.2000 року №693, від 29.11.2001 року №1602, від 26.11.2014 року №662, від 27.05.2015 року №347.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в адміністративній справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку №1172 новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", визнано незаконною та нечинною.

Тобто, з 22.02.2017 року редакція Переліку №1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Оскільки кредитний договір №006-10026-081213 від 08.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" не був нотаріально посвідчений, тому приватний нотаріус в листопаді 2019 року не мав права вчиняти виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за цим договором на користь ТОВ "ФК "Женева" у безспірному порядку. Стягнення такої заборгованості має здійснюватися виключно на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 90 Закону України "Про нотаріат", стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тож оскільки стягувач ТОВ "ФК "Женева" набув право вимоги про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у безспірному порядку всупереч статті 87 Закону України "Про нотаріат" та Переліку №1172, тому суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства та здійснюючи судовий контроль за виконавчим провадженням, не вправі замінювати цього стягувача його правонаступником ТОВ "Вердикт Капітал", про що останній просить у своїй заяві.

В ході розгляду заяви, суд не знайшов підстав для захисту прав заінтересованої особи ТОВ "Вердикт Капітал" від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тому у задоволенні його заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 379 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду, апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко