Рішення № 95487867, 11.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/22226/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні мені - ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 23 березня 2020 року інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'5ізаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату мені - ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 23 березня 2020 року, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ та пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ, визначеного Законом України «Про міліцію» в розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №-850, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову вказує, що 23 березня 2020 року медико-соціальною експертною комісією Житомирською обласною позивачу з 23 березня 2020 року встановлено другу групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК від 23 березня 2020 року серії 12 ААБ №-865955 та встановлено ступень втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків та захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою обласної МСЕК №-2 від 23 березня 2020 року серії 12 ААА №-045923. З метою вирішення питання про виплату різниці розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною третьої групи інвалідності на другу групу інвалідності, - 14 травня 2020 року подав заяву в Управління внутрішніх справ України в Житомирській області про виплату одноразової грошової допомоги та додав до неї документи відповідно до пункту 7 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції...», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Зазначає, що УМВС України в Житомирській області 28 травня 2020 року підготувало висновок про призначення мені одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» і на підставі пункту 8 «Порядку N850» у сумі 144250,00грн та подало його до Міністерства внутрішніх справ України. Листом УМВС України в Житомирській області від 07 липня 2020 року за N595лк/29, повідомлено, що Міністерство внутрішніх справ України повернуло мої документи без затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 «Порядку № 850». Вважає таку відмову протиправною.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали Міністерства внутрішніх справ України, отримало 15.01.2021, а Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області - 13.01.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Станом на 05.03.2021 відзиви на позовну заяву не надходили, а тому в силу приписів ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлено, що наказом Управління МВС України в Житомирській області №16 о/с від 28.01.2011 підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено зі служби за пунктом 65 "а" (за віком).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу із 06.09.2018 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: захворюванням, так, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №101354 (а.с. 8).

Позивач у позовній заяві вказує, що у зв`язку із встановленням із 06.09.2018 ІІІ групи інвалідності, отримав одноразову грошову допомогу у сумі 275150,00 грн.

Встановлено, що при повторному огляді, позивачу із 23.03.2020 встановлено другу групу інвалідності. Причина інвалідності: захворюванням, так, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №865955 (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС України.

Висновком ліквідаційної комісії ГУМВС України в Житомирській області від 28.05.2020 позивачу нараховано одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію" в розмірі 420400,00 грн - раніше виплачена суму 276150,00, розмір допомоги до виплати 144250,00 грн (а.с. 112 на звороті).

Листом №595лх/29 від 07.07.2020 Головне управління МВС України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернуті на доопрацювання. Окрім того, у листі зазначено, що за результатами опрацювання Ваших матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на таке: відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (далі - Положення), ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва). Відповідно до пункту 2 розділу VIII Положення постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи. Ви звільнені з органів внутрішніх справ 31.01.2011. На час звільнення зі служби скарг на стан здоров`я не заявляли, медичного огляду та обстеження .ВЛК на час звільнення не проходили, тобто були здорові. Постанова медичної (військово - лікарської) комісії від 20.06.2018, яка винесена на час фактичного звільнення 31.01.2011, не відповідає вищезазначеним вимогам Положення. Більше того, зазначена постанова винесена посилаючись на наказ МВС від 06.02.2001 №85, який втратив чинність з прийняттям наказу МВС від 03.04.20017 №285. Захворювання, які виникли у Вас після Вашого звільнення зі служби, не можуть бути пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Отже, наявність зауважень до медичних документів унеможливлює прийняття рішення згідно з Порядком (а.с. 13 ).

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015, який набрав чинності 07.11.2015, відповідно до п.15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» постановою КМ України №850 від 21.10.2015 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Відповідно до пп.2 п.2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з підпунктом 2 п.3 вказаного Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Приписами п.7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункти 8, 9 Порядку №850 передбачають, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з п.14 цього Порядку призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Відповідно до п.10 наведеного Порядку грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття Міністерством внутрішніх справ рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає МВС України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивачу з 23.03.2020 встановлено другу групу інвалідності, причиною якої є захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що стало підставою для звернення за місцем проходження служби із заявою про призначення одноразової грошової допомоги.

Головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Житомирській області надано висновок про призначення одноразової грошової допомоги, яким встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 144250,00 грн.

Вказаний висновок з пакетом документів надіслано на узгодження до МВС України, проте в кінцевому результаті після повернення зазначених документів Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Житомирській області листом повідомила ОСОБА_1 про повернення його документів на доопрацювання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем МВС України в порушення п.9 Порядку №850, не прийнято будь-якого рішення за результатами розгляду заяви позивача разом з висновком Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Житомирській області; матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу не були розглянуті по суті відповідно до вказаного Порядку, а такі були повернуті без прийняття жодного рішення по ним.

Разом з тим, суд наголошує, що вичерпний перелік підстав, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у п.14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженому постановою КМ України №850 від 21.10.2015.

Також чинним законодавством не передбачено повноважень МВС України на повернення таких документів без прийняття відповідного рішення по ним.

Прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС.

Таким чином, заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством порядку не розглянута, відповідне рішення не прийнято, що свідчить про порушення відповідачем МВС України прав позивача.

Враховуючи викладене, суд з метою захисту порушеного права позивача вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії МВС України щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача та визнати протиправними дії МВС України щодо повернення матеріалів про призначення позивачу вказаної одноразової допомоги.

Зважаючи на встановлення судом порушеного права, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень не прийнято рішення по суті розгляду матеріалів щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності (з відповідним пакетом документів), за результатами якого прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги або про відмову в цьому.

Разом з тим, зобов`язання МВС України призначення та виплату ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 23 березня 2020 року, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ та пов`язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ, визначеного Законом України «Про міліцію» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №-850, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги, - є передчасним і таким, що не відповідає засадам і завданню адміністративного судочинства, сенс якого насамперед полягає у здійсненні судового контролю за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2018р. у справі № 750/5581/17, від 22.05.2018р. у справі № 285/1538/17, від 16.03.2020р. у справі № 641/10426/16-а.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01024, місто Київ, вул. Богоморльця, будинок 10, код ЄДРПОУ 00032684), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008), - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук