Рішення № 95487769, 12.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 р. Справа№200/1299/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про:

визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку позивачеві, з 01 листопада 2016 року;

зобов`язання відповідача відновити нарахування та виплатити позивачеві щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, з 01 листопада 2016 року.

Крім того, позивач просить звернути до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю припинення страхових виплат позивачеві з 01 листопада 2016 року як внутрішньо переміщеній особі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відмовлено у задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення цього строку з підстав дотримання строку звернення до суду.

03 березня 2021 року від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові у зв`язку з тим, що 1) у спірний період позивачеві були припинені страхові виплати на підставі протоколу комісії Бахмутської міської ради, тому страхові виплати не нараховувались, а заборгованість відсутня, 2) виплати не одержано своєчасно з вини потерпілого, оскільки він не звернувся із заявою про поновлення виплат, а тому предметом розгляду в суді може бути період не більше як 3 роки, 3) відсутні підстави для негайного виконання рішення.

Клопотання відповідача про витребування реквізитів банківського рахунку не підлягає задоволенню з огляду на скорочений строк розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 25 відсотків безстроково.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Горлівка Донецької області), а фактичним місцем проживання/перебування є підконтрольна українській владі території – АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09 березня 2017 року № К 1419105734.

За відомостями з відзиву Фонду ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку у Бахмутському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримував страхові платежі в період з жовтня 2014 року по жовтень 2016 року; у серпні 2015 року виплачено заборгованість за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

Згідно з постановою відповідача № 0503/8459/8459/21 від 19 жовтня 2016 року на підставі протоколу Бахмутської міської ради № 16 від 18 жовтня 2016 року (у зв`язку з відсутністю за фактичним місцем проживання) позивачеві припинено страхові виплати з 01 листопада 2016 року.

Отже, позивачеві не виплачено страхові платежі з 01 листопада 2016 року. Вищенаведені обставини сторонами не оспорюються.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

За приписами частини п`ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком […].

Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Враховуючи приписи наведених норм закону, суд дійшов висновку, що страхові виплати повинні виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок та йому встановлено втрату професійної працездатності безстроково.

Судом встановлено, що позивачеві припинено страхові виплати з 01 листопада 2016 року, що є порушенням вимог частин п`ятої, сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV, оскільки ці виплати зупинені органами Фонду соціального страхування України та не отримані ОСОБА_1 за відсутності його вини.

Неможливість покладення на позивача відповідальності за неотримання страхових виплат підтверджується наступним.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу змісту статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII слідує, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права або «інші права», не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Відповідно до преамбули вказаного Закону ним встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

У спорі між сторонами цієї справи наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створила для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, передбачених Законом № 1105-XIV.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Отже, орган Фонду соціального страхування України, не виплачуючи ОСОБА_1 страхові виплати з підстав, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами, якими фактично звужено права позивача та поставлено їх реалізацію в залежність від певних обставин, порушив право останнього на їх отримання.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на приписи частини четвертої статті 47 Закону № 1105-XIV, якою передбачено обмеження одержання виплат за минулий час трьома роками з дня звернення за їх одержанням, оскільки з підстав, наведених вище, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина сьома статті 47 Закону № 1105-XIV.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку позивачеві, з 01 листопада 2016 року.

Оскільки вказані дії полягають в прийнятті постанови від 19 жовтня 2016 року № 0503/8459/8459/21 про припинення страхових виплат з 01 листопада 2016 року, то позовні вимоги підлягають захисту на підставі частини другої статті 9 КАС України шляхом визнання протиправною та скасування цієї постанови.

Крім того, позивач просить зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплатити позивачеві щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, з 01 листопада 2016 року.

Абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року № 637 (далі – постанова № 637) передбачено, що […]. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. […].

При аналізі та застосуванні вказаної норми суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №826/11272/16, предмет розгляду якої стосувався визнання дискримінаційними і такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили з моменту прийняття, положень цього пункту у частині здійснення виплат через рахунки та мережу установ і пристроїв Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

За правовим висновком Верховного Суду норма спрямована саме на збереження коштів соціально незахищених осіб, які перебувають на обліку як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, забезпечення виплати пенсій та соціальних допомог, недопущення застосування шахрайських схем і протиправних дій під час здійснення таких виплат, запобігання фінансуванню тероризму. Аналіз наведених норм права, свідчить про те, що оскільки внутрішньо переміщені особи, зокрема, потребують спеціального захисту з боку держави, надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом, встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, тому оспорюванні позивачем зміни до постанови № 637 не можуть вважатися дискримінаційними в розумінні положень закону.

Крім того, в іншій постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 219/3611/17 зазначено, що постановою № 637 передбачено виплату соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виключно через установи Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», починаючи з 01 липня 2016 року, тобто до липня 2016 року позивач мав право на отримання пенсії в будь-якій банківській установі. Без відкриття позивачем рахунку в установі - Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01 липня 2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01 липня 2016 року може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в зазначеному банку.

Враховуючи, що за відомостями заяви про продовження страхових виплат від 16 жовтня 2014 року виплати здійснювались позивачеві через інший банк, то з метою ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача відновити нарахування та виплатити позивачеві страхові виплати з 01 листопада 2016 року на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд від 20 січня 2021 року у справі № 200/8318/20-а.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми страхових виплат не заявлялись, тому правові підстави для застосування вказаним норм відсутні.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19 жовтня 2016 року № 0503/8459/8459/21 про припинення страхових виплат з 01 листопада 2016 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) відновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхові виплати з 01 листопада 2016 року на рахунок, відкритий у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 березня 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська