Рішення № 95487588, 12.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Справа № 160/1952/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу №160/1952/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Аланд", в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 30.11.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63761419, відкритого на підставі виконавчого напису №35587, виданого 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Аланд".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що оскаржена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом, оскільки її винесено з порушенням місця відкриття виконавчого провадження. Позивач стверджує, що місцем її реєстрації та проживання є адреса: АДРЕСА_1 . За приписами статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни визначено місто Київ, у зв`язку з чим позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження. Вважаючи оскаржену постанову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1952/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 09.03.2021.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі – ТОВ «ФК «Аланд», третя особа).

Також в означеній ухвалі суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 09.03.2021, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, суд зобов`язав відповідача надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63761419, які суд зобов`язав відповідача надіслати засобами поштового зв`язку або електронної пошти на адресу суду до 09.03.2021, однак відповідачем вимоги ухвали суду не виконано та витребувані докази у встановлений судом строк не надано.

З огляду на викладене, суд відклав розгляд справи до 12.03.2021 о 11:30.

На виконання вимог ухвали суду від 26.02.2021 відповідачем направлено до суду засобами електронного зв`язку відзив на позовну заяву та витребувані судом докази по справі (вх. №3981/21-ел від 10.03.2021).

У відзиві на позовну заяву приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. заперечила проти заявлених до суду позовних вимог та зазначила, що у виконавчому написі №35587 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказано місце проживання боржника – ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Тобто, як наголосив відповідач, у виконавчому документі та у заяві стягувача про примусове виконання рішення встановлено, що місце проживання боржника (позивача) знаходиться в межах виконавчого округу м.Києва. Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. З огляду на те, що до відповідача, як до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, надійшов виконавчий документ (зокрема, виконавчий напис), в якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м.Києва, то у відповідача, на її думку, не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання.

ТОВ «ФК «Аланд» не скористалося своїм правом на надання пояснень щодо заявлених до суду позовних вимог.

12.03.2021 до суду надійшли від представника позивача письмові пояснення (вх. №19550/21), в яких представник зазначила щодо отримання від відповідача на повторний адвокатський запит витребуваних документів, а саме: копій виконавчого напису №35587 від 08.09.2020, заяви про примусове виконання рішення вих. №20044841 від 09.11.2020, заяви №004-03444-180713 від 18.07.2013, платіжного доручення №2877947 від 06.11.2020, довіреності ТОВ «ФК «АЛАНД» від 01.07.2020, супровідного листа приватного виконавця Дорошкевич В.Л. №127478 від 30.11.2020, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63761419 від 30.11.2020. Представник позивача зауважила, що на копії заяви №004-03444-180713 від 18.07.2013 про відкриття кредитної лінії зазначена адреса реєстрації та місця фактичного проживання: АДРЕСА_3 , а на копіях виконавчого напису, заяви про примусове виконання рішення та супровідного листа приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 30.11.2020 також зазначається ця ж адреса та адреса в м.Києві, за якою немає житлового приміщення. При цьому, представник позивача звернула увагу суду на те, що лише в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 63761419 від 30.11.2020 р. зазначена тільки одна адреса (київська), що, на думку представника, створює передумови стверджувати, що приватному виконавцю ОСОБА_2 відомо про те, що відкриттям виконавчого провадження така постанова порушує принцип территоріальності виконавчого провадження, для чого інша адреса у постанові не зазначена. Представник позивача вважає, що наведене може свідчити про те, що відповідачу було відомо про протиправність власних дій. З огляду на викладене, представник позивача повторно наголосила на тому, що відкриття виконавчого провадження за оскарженою постановою здійснено не за місцем реєстрації або фактичного проживання ОСОБА_1 , що було відомо і стягувачу, і приватному виконавцю, у зв`язку з чим спірна постанова підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Від представника позивача надійшла до суду заява (вх. №19562/21 від 12.03.2021), в якій представник позивача просить суд провести засідання у справі без її участі та фіксації, а також зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, які просить суд задовольнити.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та третя особа були належним чином повідомлені судом, що підтверджується матеріалами справи, однак про причини неявки суд не повідомили. При цьому, будь-яких клопотань та заяв від відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ч.4 ст.287 КАС України, суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та на які посилається у відзивах відповідач, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03.12.2007 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 паспорта позивача серії НОМЕР_2 ).

Проживання позивача за означеною адресою також підтверджується виданою Відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Довідкою за №11998 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_3 .

08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Київської області Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис за №35587 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», як кінцевого на момент вчинення напису правонаступника усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором № 004-03444-180713 від 18.07.2013, заборгованості в розмірі 33280,35 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн.

При цьому, в означеному виконавчому написі адресою реєстрації боржника ( ОСОБА_1 ) вказано: АДРЕСА_5 , а в якості місця проживання боржника зазначено наступну адресу: АДРЕСА_6 .

27.11.2020 ТОВ «ФК «Аланд» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни із заявою про примусове виконання рішення, а саме: виконавчого напису №35587 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Київської області Гораєм О.С., в якій третьою особою також зазначено в якості місця проживання боржника адресу: АДРЕСА_6 .

30.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №63761419 з примусового виконання виконавчого напису №35587, виданого 08.09.2020, про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 33 780, 35 грн.

В означеній постанові про відкриття виконавчого провадження в якості адреси боржника зазначено: АДРЕСА_6 .

Не погодившись із винесеною приватним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження №63761419 від 30.11.2020, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав та інтересів до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

У частині 1 статті 4 Закону №1404-VIIІ визначено вимоги до виконавчого документа, а саме: у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно із приписами частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (частина 2 статті 24 Закону №1404-VIIІ).

На підставі частини 1 статті 28 Закону №1404-VIIІ, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону №1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону №1403-VIII, визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Положеннями статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 (далі - Закон №1382-IV) установлено, що «місце перебування» - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; «місце проживання» - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; «реєстрація» - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною 2 статті 2 Закону №1382-IV визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802; далі - Інструкція №512/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції №512/5, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абз. 4 п. 3 розд. ІІІ Інструкції №512/5).

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції №512/5, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

За змістом пункту 13 розділу ІІІ Інструкції №512/5, приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22.02.2012 за №282/20595 (далі - Порядок №296/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до пунктів 1 та 2 глави 12 розділу І Порядку №296/5, захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку №296/5 визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб).

Відповідно до підпунктів 7.1, 7.6 глави 16 розділу II Порядку №296/5, у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №804/6996/17, від 30.04.2020 у справі №580/3311/19.

Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/ перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.

За змістом частини 1 статті 4 Закону №1404-VIIІ, у виконавчому документі обов`язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Слід зауважити, що законодавець, визначаючи місце виконання рішення, вживає поняття «місце проживання» та «місце перебування», під якими розуміються відповідно адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, та житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Оскільки за приписами частини 2 статті 2 Закону №1382-IV, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, то законодавець розрізняє поняття «місце проживання», «місце перебування» і «місце реєстрації».

Отже, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/перебування боржника-фізичної особи, а не місце його реєстрації, а також місцезнаходження майна боржника.

На підставі частини 1 статті 28 Закону №1404-VIIІ, постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Виходячи із системного тлумачення частини 1 статті 4, частини 1 статті 28 Закону №1404-VIIІ, у виконавчому документі має бути зазначено адресу місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться у межах виконавчого округу приватного виконавця.

Саме за зазначеною у виконавчому документі адресою приватний виконавець в силу положень частини 1 статті 28 Закону №1404-VIIІ зобов`язаний надіслати, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, положення статті 28 Закону №1404-VIIІ встановлюють імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Такий висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 09.12.2020 у справі №460/3557/20, від 19.08.2020 у справі №520/9978/18, від 08.04.2020 у справі №804/6996/17.

Отже, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIIІ, зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII.

Якщо ж виконавчий документ пред`явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов`язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції №512/5).

Таким чином, враховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону №1404-VIII, є правомірним.

Якщо ж адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, приватний виконавець зобов`язаний повернути такий виконавчий документ.

У випадку пред`явлення виконавчого документа не за місцем проживання або місцем перебування боржника (фізичної особи), а за місцезнаходженням майна боржника, на стягувача покладено обов`язок надати документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Так, під час розгляду означеної справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у виконавчому написі №35587 від 08.09.2020, який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_6 .

При цьому, стосовно доводів позивача про те, що приватним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження не за місцем реєстрації позивача та/або його проживання, а у виконавчому окрузі м.Києва, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 4 статті 4 Закону №1404 установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника.

Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку №296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис.

Позивачем не надано суду доказів визнання виконавчого напису №35587 від 08.09.2020 таким, що не підлягає виконанню або доказів того, що у виконавчому написі адреса проживання позивача: АДРЕСА_6 , приватним нотаріусом вказана помилково.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями на перевірку правильності дій приватного нотаріуса стосовно складання виконавчого напису, оскільки приватний нотаріус не є суб`єктом владних повановажень.

Натомість, такими повноваженнями наділений місцевий загальний суд у порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини 2, 4 статті 13, частина 7 статті 26, стаття 36, частина 8 статті 48 Закону №1404).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №35587 від 08.09.2020, в якому було вказано адресу місця проживання боржника: АДРЕСА_6 , яка знаходиться в межах відповідного виконавчого округу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, у відповідача були всі визначені законом підстави для його відкриття.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м.Київ, 02002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, м.Київ, 01033; код ЄДРПОУ 42642578) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 КАС України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст судового рішення складений 12.03.2021.

Суддя О.В. Царікова