Рішення № 95487546, 11.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Справа № 160/15747/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 3499052,79 грн. з фізичної особи - ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом виникла по орендній платі з фізичних осіб на суму 3499052,79 грн., яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 20.03.2007 року №2/717. У зв`язку з цим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/15747/20 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.01.2021 року.

19.01.2021 року відповідачем подано клопотання, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що на сьогоднішній день не має хml-файлу, ДФС нараховує податок на землю по максимальній вартості. Щоб зробити такий файл позивачу потрібно заново підписати межі, зробити землевпорядні справи, хоча вони у відповідача є, як він зазначає, і є кадастрові номери на обидві ділянки. Проте, щоб зробити землевпорядні справи, землевпорядна організація відсилає позивача до міської ради, яка на сесію повинна винести і розглянути питання відповідача. У зв`язку з наведеним, відповідач просить не присуджувати нараховану суму за землю до моменту виготовлення хml-файлу, всю заборгованість зобов`язується сплатити.

В підготовче засідання, призначене на 20.01.2021 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи до 11.02.2021 року.

11.02.2021 року відповідачем подано клопотання про надання часу до 16.02.2021 року з метою звернення до міської ради для приведення у відповідність кадастрових номерів земельних ділянок, щоб вони відображались в ДЗК.

В підготовче засідання, призначене на 11.02.2021 року, прибув представник позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено розгляд справи до 23.02.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

23.02.2021 року відповідачем на електронну адресу суду подано клопотання, в якому зазначено, що 19.02.2021 року позивач подав клопотання до міської ради за вхідним номером 36/10191 від 19.02.2021 року. Згідно дозволу, який буде виданий відповідачу, він зможе розробити технічну документацію для присвоєння кадастрових номерів та виготовлення хml-файлу, який надасть змогу нараховувати ДПІ плату за оренду землі по коефіцієнту 1,2 , а не 3, як нараховують зараз. Відповідач вказує, що не відмовляється від платежів і сплатить їх обов`язково, але просить зачекати і не приймати рішення та перенести засідання строком на один місяць.

В підготовче засідання, призначене на 23.02.2021 року, прибув представник позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено розгляд справи до 11.03.2021 року.

В підготовче засідання, призначене на 11.03.2021 року, прибув представник позивача, відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній ) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Станом на день розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 3499052,79 грн. по орендній платі з фізичних осіб, який виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення ф.«Ф» № 9600-1302 від 28.09.2017 року на суму 206575,87 грн. з граничним терміном сплати 27.11.2017 року;

- податкового повідомлення-рішення ф.«Ф» № 9601-1302 від 28.09.2017 року на суму 445070,45 грн. з граничним терміном сплати 27.11.2017 року;

- податкового повідомлення-рішення ф.«Ф» № 219102-1308-0461 від 24.07.2018 року на суму 206575.87 грн. з граничним терміном сплати 22.09.2018 року;

- податкового повідомлення-рішення ф.«Ф» № 219103-1308-0461 від 24.07.2018 року на суму 445070,45 грн. з граничним терміном сплати 22.09.2018 року;

- податкового повідомлення-рішення ф.«Ф» № 270069-5353-0461 від 19.08.2018 року на суму 1224750,18 грн. з граничним терміном сплати 18.10.2019 року;

- податкового повідомлення-рішення ф.«Ф» № 270068-5353-0461 від 19.08.2018 року на суму 603648,24 грн. з граничним терміном сплати 18.10.2019 року.

З матеріалів справи відомо, що вказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача, проте до податкового органу повернулись конверти з відміткою поштового відділення про неотримання відповідачем «за закінченням терміну зберігання».

Докази оскарження в установленому законом порядку зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Суд зазначає, що в межах цієї справи розглядається спір про стягнення суми боргу на підставі діючих податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржені та набрали чинності.

Твердження відповідача про необхідність отримання хml-файлу, не спростовує факту нарахування суми податкового боргу вищепереліченими податковими повідомленнями-рішеннями, а тому надання позивачу часу, про який він просить, з метою отримання хml-файлу вплине на подальші відносини відповідача з податковим органом, а не на нараховану суму боргу, спір щодо правомірності стягнення якої розглядається у цій справі.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 58.2, 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу впорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкову вимогу від 16.01.2007 року №1/5 надіслано рекомендованим поштовим відправленням та вручено 23.03.2007 року відповідачу особисто.

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 3499052,79 грн., оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої позивачем суми судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9,72-77,242-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 3499052,79 грн. з фізичної особи - ОСОБА_1 на користь Державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова