
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2021 року Справа № 160/626/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки, починаючи з 19 лютого 2020 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді, згідно довідки ТУ Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 24.02.2020 № Б-с 350;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82 відсотки на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 24.02.2020 № Б-с 350, про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року у справі № 160/8789/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з заявою від 25.06.2020 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 24.02.2020 № Б-с 350 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. Вказане рішення набрало законної сили 06 жовтня 2020 року та надійшло для виконання до відповідача. Однак, відповідач, замість перерахунку щомісячного грошового утримання відповідно до поданої довідки про зміну розміру суддівської винагороди, своїм рішенням фактично визначив позивачу новий відсоток розрахунку довічного утримання - 52 % грошового забезпечення судді, застосувавши норму ч. 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-УІІІ. В той же час відповідач повинен був зробити проведення перерахунку раніше визначеного постановою суду довічного утримання у розмірі 82 % грошового забезпечення судді відповідно до вимог ч. 4 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII. Відповідач не прийняв до уваги те, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідний посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують її права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року відкрито провадження у справі №160/626/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
08.02.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою засобів поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначене відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.10.2015 року у справі № 182/6522/15-а (2-а/0182/144/2015), якою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області призначити, нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 довічне щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82% від заробітної плати.
Вказує, що в описовій частині постанови суду від 09.10.2015 суд посилається на норми статті 141 Закону України від 07.07.2010 № 2453-УІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі — Закон № 2453).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 по справі № 160/8789/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 24.02.2020 №Б-с-350 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюється статтею 142 Закону України № 1402, в якій зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Стаж на посаді судді позивача складає 21 рік 4 місяці 13 днів, тому до наданого в довідці від 24.02.2020 № Б-с 350 розміру суддівської винагороди застосовано 52 відсотка.
З урахуванням наведеного, Головне управління Пенсійного фонду України у задоволенні позовних вимог просило відмовити.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує призначене довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 82% суддівської винагороди.
Постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 №634-VІІІ "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставку.
Відповідно до вищезазначеної постанови Верховної Раду України, наказом в.о. голови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2015року № 109-о позивача було відраховано зі штату суду з 14.08.2015 року згідно до вимог п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 24, 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Постановою Нікопольського міськрайонного суду від 09.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 року, у справі № 182/6522/15-а, визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області в призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці та зобов`язано Управління призначити, нарахувати і виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотків від заробітної плати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 р. у справі №160/8789/20, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу - ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 24.02.2020 №Б-с 350, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 06 жовтня 2020 року.
Листом відділу перерахунків пенсії № 3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.12.2020 р. за № 0400-010307-8/121442 відповідач фактично визначив ОСОБА_1 новий відсоток розрахунку довічного грошового утримання - 52 % грошового забезпечення судді, застосувавши норму ч. 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VІІ.
Так, у вказаному листі зазначено, що з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічно грошового утримання суддів у відставці регулюється статтею 142 Закону України № 1402, в якій зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Пенсійну справу було переглянуто та так як стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді складає 21 рік 4 місяці 13 днів, тому до наданого в довідці від 24.02.2020 № Б-с 350 розміру суддівської винагороди застосовано 52 відсотка.
Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 19, 126, 130 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).
Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Тобто довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до положень п. 2 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIІІ від 02.06.2016 з дня набрання чинності цим Законом Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визнається таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених, зокрема, у пункті 25 цього розділу.
Згідно з п. 25 Розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIІІ від 02.06.2016, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Мотивуючи рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно з пунктом 3 рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, згадані положення п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.
Як наслідок, після 18.02.2020 р. на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення ст. 142 Закону № 1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці.
При цьому, згідно з висновками Верховного Суду у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Так, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач набув з 19.02.2020 року та має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області № Б-с 350 від 24.02.2020 року.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки, починаючи з 19 лютого 2020 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді, згідно довідки ТУ Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 24.02.2020 № Б-с 350.
Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82 відсотки на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 24.02.2020 № Б-с 350, про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.
У силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки, починаючи з 19 лютого 2020 року, у зв`язку з підвищенням заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді, згідно довідки ТУ Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 24.02.2020 року № Б-с 350.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82 відсотки на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області від 24.02.2020 року № Б-с 350 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник
Судове рішення № 95487446, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/626/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: