Рішення № 95487435, 11.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/155/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверко ЮА» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверко ЮА» (далі – позивач, ТОВ «Ріверко ЮА») звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі – відповідач, Поліська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2020 року №UA204120/2020/000385/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.12.2020 року позивачем з метою декларування товарів «живі рослини для відкритого ґрунту, хвойні, включаючи їх коріння, для декоративних цілей, в горщиках та мішках з грунтовим субстратом….» на митний пост Поліської митниці подано МД № UA204120/2020/123927 від 07.12.2020 року.

Вказує, що декларантом також були заявлені та надані усі необхідні до митного оформлення в паперовому вигляді документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Зважаючи на вичерпний перелік наданих декларантом документів, не перевіривши їх, Поліською митницею 09.12.2020 року прийнято рішення №UA204120/2020/000385/2 про коригування митної вартості товару та сформовано картку відмови № UA204120/2020/01976.

Позивач вважає вказане вище рішення про коригування митної вартості товарів необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним було надано всі необхідні документи, що дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість товару за основним методом, а посадовою особою митного органу, якою було винесено рішення не вжилися будь-які заходи щодо встановлення фактичних обставин справи.

Зауважує, що специфіка ввезених товарів полягає в тому, що вони по своїх характеристиках не можуть бути ідентичні одна одній, ввозилися живі рослини у певній кількості, певної висоти та обхвату ствола, відтак невідомо чи за такими характеристиками ввозилися товари за МД №UA100060/2020/345097, на підставі якого митний орган скоригував митну вартість товарів. Митним органом використано показник РМВ у розмірі 2.05 доларів США/кг за одиницю товару, разом з тим, не наведено ніяких розрахунків такого вартісного показника, що також викликає певні сумніви, адже невідомо на підставі чого саме відповідач використав такий вартісний показник, і чи співпадала кількість товару у ВМД, на підставі якої митний орган скоригував митну вартість товару, та заявлена позивачем до митного оформлення митна вартість товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній позовних вимог не визнав, посилаючись на таке.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих документах до митного оформлення товарів за МД № UA204120/2020/123927 було встановлено розбіжності, а саме: 1) в інвойсі 16407 від 30.11.2020 року зазначено «transport»- числове значення 4285EUR, що можливо розцінювати, як транспортні витрати, які б мали бути включені до митної вартості товару; 2) документально не підтверджені відомості про виробника та торгівельну марку; 3) митна декларація країни відправлення від 03.12.2020 року № 20PL301010Е1255585 містить інформацію щодо вартості товарів 27508 польських злотих, що не відповідає сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації. Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару: МД від 23.11.2020 - UA100060/2020/345097 - (2,05 USD/кг). У зв`язку із такими обставинами декларанту було запропоновано надати висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару; якщо рахунок сплачено – платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Однак, декларантом відмовлено у наданні витребуваних документів.

Вказані обставини стали підставою для прийняття рішення від 09.12.2020 року №UA204120/2020/000385/2 про коригування митної вартості товарів, митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей: МД від 23.11.2020 - UA100060/2020/345097 - (2,05 USD/кг).

З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.03.2020 року між компанією «EURO TREE HORST BV» (Нідерланди) (продавець) та ТОВ «Ріверко ЮА» (покупець) укладено контракт №1250, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити товар - живі дерева та рослини, цибулини, коріння, зрізані квіти і декоративну зелень, рослини для відкритого ґрунту, дерева, кущі та чагарники. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у рахунках-фактурах. Поставки здійснюються на умовах EXW –(HORST – MELDERSO) (NL) згідно з правилами Інкотермс 2010 року. Загальна вартість контракту складає 50000 євро. Розрахунки за поставлений товар здійснюється на умовах післяоплати протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата. Валюта платежу Контракту - євро.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 07.12.2020 року декларантом ТОВ «Ріверко ЮА» з метою митного оформлення товару «живі рослини для відкритого ґрунту, хвойні, включаючи їх коріння, для декоративних цілей, в горщиках та мішках з грунтовим субстратом: Buxus sempervirens (самшит вічнозеленії) висота - 60 см у горщику С25 (25Л) - 10 шт.; Abies concolor (ялиця одноколірна) висота 100-125 см. - 11 шт.; Abies concolor (ялиця одноколірна) висота 125-125 см. - 4 шт.; Abies koreana (ялиця корейська), висота 200-225 см – 4 шт.; Abies koreana (ялиця корейська) 225-250 см. - 4 шт.; Abies koreana (ялиця корейська) сорт Blauer Pfiff, висота125-150 см. - 1 шт.; Abies koreana (ялиця корейська) сорт Blauer Pfiff висота 150-175 см - 2шт.; Abies koreana (ялиця корейська) сорт Blauer Pfiff висота - 175-200 см. - 1 шт.; Abies koreana (ялиця корейська) сорт Blauer Pfiff, висота 200-225 см. - 3 шт.; Picea omorica (ялина сербська), висота 275-300 см- 1 шт.; Picea omorica (ялина сербська), висота 300- 375 см. - 6 шт.; Рісеа pungens (ялина колюча) сорт «Blue diamond», висота - 100-125 см - 15 шт.; Рісеа pungens (ялина колюча) сорт Blue diamond, висота 200-225 см. - 2 шт.; Рісеа pungens (ялина колюча) сорт «hoopsii» 200-225 см. - 7 шт.; Pinus flexilis (сосна м`яка) сорт «Vanderwolfs pyramid», висота 100-125 см. - 2 шт.; Pinus flexilis (сосна м`яка) сорт -Vanderwolfs pyramid, висота - 150-175 см. 1 шт.; Pinus flexilis (сосна м`яка) соорт «Vanderwolfs pyramid» висота 125-150 см. у горщику С35 (35 л)-5 шт.; Pinus flexilis (сосна м`яка) сорт «Vanderwolfs pyramid» висота - 175-200 см. у горщику С70 (70л) – 6 шт.; Pinus mugo (сосна гірська) сорт «mops» висота - 60 см. - 2 шт.; Pinus mugo (сосна гірська) сорт picobello висота 60 см. у горщику с20 (20 л)- 7 шт.; Pinusmugo (сосна гірська) сорт - «wintergold» 60 см - 20 шт.; Pinus schwerinii (сосна шверіна) сорт «Wiеthorst» висота 60-80 см. - 9 шт.; Pinus schwerinii (сосна шверіна) сорт «Wiethorst» висота - 80-100 см. 1 шт.; виробник «EURO TREE HORST», подано Поліській митниці митну декларацію № UA204120/2020/123927, у якій визначено митну вартість вказаних товарів за першим методом.

На підтвердження вартості товару, зазначеного у митній декларації №UA204120/2020/123927, декларантом одночасно подано: рахунок-фактура № 16407 від 30.11.2020 року; автотранспортна накладна 831898 від 30.11.2020 року; фітосанітарний сертифікат № EC/NL/PCNU203581981 від 30.11.2020 року; сертифікат з перевезення EUR/1 № PL/MF/AR 0285419 від 02.12.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 07/12 від 07.12.2020 року; контракт № 1250 від 20.03.2020 року; договір (контракт) з перевезення № 16-03-20 від 16.03.2020 року; копія експортної декларації країни відправлення № 20PL301010Е1255585 від 03.12.2020 року.

У свою чергу, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею запропоновано декларанту подати такі документи: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару; якщо рахунок сплачено – платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Листом від 09.12.2020 року №09/12/20 позивач повідомив відповідача про відмову відправника надати бухгалтерську документацію стосовно механізму ціноутворення на товар, ввезені товари є різноплановими та не підпадають під якусь одну категорію чи різновид, вид, що обумовлюється специфікою товару, оскільки ввозилися живі рослини, дерева, а тому надання каталога виробника із ціновими показниками є недоцільним.

09.12.2020 року Поліською митницею прийнято рішення № UA204120/2020/000385/2 про коригування митної вартості товарів та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2020/01976.

У графі 33 рішення № UA204120/2020/000385/2 про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

- при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару, документи подані до митного оформлення товару за митною декларацією № UA204120/2020/123927 містять розбіжності та неточності, зокрема: 1) в інвойсі 16407 від 30.11.2020 року зазначено «transport»- числове значення 4285 EUR, що можливо розцінювати, як транспортні витрати, які б мали бути включені до митної вартості товару; 2) документально не підтверджені відомості про виробника та торгівельну марку; 3) митна декларація країни відправлення від 03.12.2020 року № 20PL301010Е1255585 містить інформацію щодо вартості товарів 27508 польських злотих, що не відповідає сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації;

- відмовою у наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком;

-митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом: МД від 23.11.2020 - UA100060/2020/345097 - (2,05 USD/кг).

За результатом проведеної відповідно до частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації про вартість операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею півнів митних вартостей. Числове значення митної вартості товару становить 483585,8367 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 14062,02 EUR.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, спесифікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (живих рослин) за основним методом за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, суд звертає увагу на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із митною декларацією від 07.12.2020 року №UA204120/2020/123927 такі документи: рахунок-фактура № 16407 від 30.11.2020 року; автотранспортна накладна 831898 від 30.11.2020 року; фітосанітарний сертифікат № EC/NL/PCNU203581981 від 30.11.2020 року; сертифікат з перевезення EUR/1 № PL/MF/AR 0285419 від 02.12.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 07/12 від 07.12.2020 року; контракт № 1250 від 20.03.2020 року; договір (контракт) з перевезення № 16-03-20 від 16.03.2020 року; копія експортної декларації країни відправлення № 20PL301010Е1255585 від 03.12.2020 року.

На думку суду, позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем вказано на розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: 1) в інвойсі 16407 від 30.11.2020 року зазначено «transport» - числове значення 4285 євро, що можливо розцінювати, як транспортні витрати, які б мали бути включені до митної вартості товару; 2) документально не підтверджені відомості про виробника та торгівельну марку; 3) митна декларація країни відправлення від 03.12.2020 року № 20PL301010Е1255585 містить інформацію щодо вартості товарів 27508 польських злотих, що не відповідає сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними офіційними документами.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) № 16407 від 30.11.2020 року загальна вартість товару становить 6150,00 євро. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну за одиницю, а також загальну вартість щодо кожного товару.

При цьому, у вказаному інвойсі дійсно навпроти графи «Transport» є відомості про суму 4285,00 євро. Однак вказана обставина свідчить не про транспортні витрати, а про вартість транспортованих товарів у їх сукупності, тобто підсумок вартості усіх товарів (загальну вартість), зазначених у колонці 6 на вказаній сторінці інвойсу.

Судом також встановлено, що вартість перевезення включена позивачем до митної вартості. Поставка товару відповідно до пункту 2.1 контракту № 1250 від 20.03.2020 року здійснювалася на умовах EXW – (HORST – MELDERSO) (NL) згідно з правилами Інкотермс 2010. Це означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

На підтвердження витрат на транспортування товару позивач надав рахунок на оплату від 07.12.2020 року №580 від компанії-перевізника ТОВ «Смарт Транс Груп», з якого слідує, що вартість транспортних послуг по маршруту HORST-MELDERSLO (Нідерланди) до м/п Ягодин становить 29000,00 грн. та від м/п Ягодин до Луцька – 2000,00 грн.

Щодо непідтвердження відомостей про виробника та торгівельну марку суд зауважує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а не відомості про виробника такого товару. Разом з тим, з інформації, що міститься на веб-сайті компанії EURO TREE HORST, остання здійснює продаж живих рослин, саджанців, дерев та знаходиться на території Мелдерсло.

Також є безпідставним твердження митного органу про невідповідність вартості товару, зазначеній в митній декларації країни відправлення, сумі в перерахунку з євро на дату оформлення зазначеної декларації, з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) № 16407 від 30.11.2020 року підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 6150,00 євро. Експортна декларація № 20PL301010Е1255585 від 03.12.2020 року лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Отже, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах повністю спростовані позивачем поданими документами, крім того, виявлені розбіжності жодним чином не впливали на митну вартість імпортованого товару.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також як встановлено судом відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи за МД від 07.12.2020 року №UA204120/2020/123927: висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-лист, каталог виробника товару; якщо рахунок сплачено – платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Однак відповідач не обґрунтував, яким чином висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, нададуть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. На думку суду, вимога надати виписку з бухгалтерських документів щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару, каталог виробника товару є доцільним, якщо з документів продавця не вдається однозначно визначити вартість товару, ціну за одиницю. Проте ненадання таких документів продавцем не може ставитися в залежність від можливості митного оформлення покупцем товару за основним методом, якщо для цього у нього є документи, які містять відомості про складові митної вартості. Водночас, з огляду на специфіку імпортованого товару - живі рослини, які мають особливості такі як сорт, висота, обхват стовбура, вік, та інші чинники, які впливають на формування ціни (кількість одиниць товару, сезонність, попит на ринку) цілком ймовірно, що у кожному випадку ціна товару може відрізнятися.

Також вимога митного органу про надання платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, є безпідставною, оскільки відповідно до статті 4 контракту № 1250 від 20.03.2020 року сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюється на умовах післяоплати протягом 30 робочих днів з моменту поставки, відтак підстави витребовувати у декларанта платіжні документи були відсутні.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

Крім того, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості посадовою особою контролюючого органу зазначено, що рівень митної вартості подібних товарів відповідно до інформації, наявної в ЄАІС є іншим. Однак, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.

При цьому, відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України. При цьому суд звертає увагу, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, митним органом не було надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість, визначену Поліською митницею у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача у відзвиві на ту обставину, що позивачем не подано платіжних документів про оплату поставленого товару, оскільки як встановлено судом у пункті 4.1 Контракту від 20.03.2020 року №1250 зазначено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 30 днів з моменту поставки. Крім того наявність чи відсутність платіжних документів про оплату товару не є підтвердженням заявленої митної вартості товару поставленого позивачем.

Аналогічна правова позиція щодо поставки живих рослин викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року в справі №П/811/687/16, де зокрема зазначено, що представлені на митницю документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо неповноти чи невірності її визначення декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами те, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповіднь обраного позивачем методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача від 09.12.2020 року №UA204120/2020/000385/2 про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі "Баришевський проти України", заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі "Двойних проти України", заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі "Меріт проти України", заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у загальному розмірі 8102,00 грн., що включає сплачену суму судового збору у розмірі 2102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає витрати на правничу допомогу та їх розмір оплати необгрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 27.10.2020 року, рахункок-фактуру від 28.12.2020 року№ 1-000000237, квитанцію від 29.12.2020 року № 237-к, розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу від 29.12.2020 року № 29/12, з яких вбачається, що позивач сплатив адвокату Крючкову В. О. кошти у загальному розмірі 6000,00 грн.

Згідно розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 29.12.2020 року № 29/12 адвокатом надано позивачу такі види послуг:ознайомлення керівника з процесуальними правами та обов`язками; ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні транспортних документів від 09.12.2020 року, ознайомлення з товаросупровідними документами, наданими клієнтом; складання повідомлення про надання пояснень та додаткових документів; детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; складання стратегії представництва у суді; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання позовної заяви; участь у судових засіданнях, при цьому, загальна кількість витраченого часу становить 16 год.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та приймаючи до уваги клопотання відповідача стосовно судових витрат, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 6000,00 грн. є неспівмірною та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги з ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні транспортних документів, ознайомлення з товаросупровідними документами, наданими клієнтом, детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи, складання стратегії представництва у суді, вивчення судової практики з відповідних правовідносин, складання та подання позовної заяви та супровід адміністративної справи в суді охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Також такі послуги як ознайомлення керівника з процесуальними правами та обов`язками не впливають на результат справи, а складання від імені товариства повідомлення про надання пояснень та додаткових документів не пов`язане із розглядом справи у суді та здійснювалося на етапі митного оформлення товару.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд також враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 2 102,00 грн згідно з платіжним дорученням від 29.12.2020 року №149.

З урахуванням наведеного, оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у загальному розмірі 5102,00 грн, з них: судовий збір - 2 100,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу – 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 09.12.2020 року №UA204120/2020/000385/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверко ЮА» судові витрати у загальному розмірі 5102,00 грн. (п`ять тисяч сто дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверко ЮА» (45243, Волинська область, Ківерцівський район, село Прилуцьке, вулиця Лісна, 13, ідентифікаційний код 43070584).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич