Рішення № 95487196, 05.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 березня 2021 р. Справа № 127/13711/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

суддів: Воробйової І.А.,

Комара П.А.,

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці

заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року в справі №127/13711/16-а, за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області

про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала адміністративна справа №127/13711/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року у справі №127/13711/16-а, яке набуло законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

23.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до Вінницького окружного адміністративного суду про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року у справі №127/13711/16-а за виключними обставинами. В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, що, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року у справі №127/13711/16-а за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2019 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року по адміністративній справі №127/13711/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику. Не погодившись з даним ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржив її до апеляційної інстанції.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року скасовано. Ухвалено справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року, окрім іншого, прийнято до свого провадження адміністративну справу №127/13711/16 за заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зменшення її розміру і зобов`язання вчинення певних дій. Допущено заміну первинного відповідача у справі - управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатами проведеного автоматизованого розподілу визначено членів колегії для розгляду поданої ОСОБА_1 заяви, а саме: суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 28.04.2020 року призначено заяву до розгляду на 25 травня 2020 року о 10:00 год. та витребувано у Вінницького міського суду Вінницької області справу №127/13711/16-а.

22.05.2020 року на адресу суду від представника Відповідача надійшов відзив на заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, у якому останній заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на момент звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII були чинними, а тому, прийняття рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 на спірні правовідносини не впливає, оскільки останні виникли до прийняття зазначеного рішення.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Крапівницької Н.Л. по розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року в адміністративній справі №127/13711/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (Пз/9901/9/20).

Ухвалою суду від 25.02.2020 року клопотання позивача про поновлення провадження у справі №127/13711/16-а задоволено. Поновлено провадження в адміністративній справі №127/13711/16-а про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року за виключними обставинами. Призначено судове засідання у справі на 05.03.2021 року.

За результатами проведеного автоматизованого повторного розподілу 04.03.2021 року визначено членів колегії для розгляду поданої ОСОБА_1 заяви, а саме: суддів Воробйову Інну Анатоліївну та Комара Павла Анатолійовича.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року в справі №127/13711/16-а підтримав та просив її задовольнити

Інші учасники справи не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, від представника Відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення за даної явки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 01.04.2005 отримую пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-Х1І в розмірі 90% середньомісячного заробітку.

У зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, позивач 01.06.2016 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до довідки прокуратури Вінницької області №18/103 від 02.03.2016 року.

Листом 15.06.2016 року відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії Позивача з посиланням на ряд змін у законодавстві про пенсійне забезпечення прокурорів та відсутність, на даний час, законних підстав для проведення такого перерахунку.

Не погоджуючись із такою відмовою Відповідача, Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року у справі №127/13711/16-а, яке набуло законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту шостого частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею першою Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату призначення пенсії Позивачу, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ передбачали її виплату, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Разом із тим, станом на дату звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

01.04.2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону, що стосуються внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, які набрали чинності з 25.04.2015 року) ч. 15 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ замінено чотирма частинами у новій редакції (15-18).

Зокрема, частина п`ятнадцята (у новій редакції цієї статті) окрім іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 року частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ викладено у новій редакції (у відповідності до Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, з 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який також містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже, з набранням чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VIІ ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Стосовно правового регулювання перерахунку пенсії за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, слід зазначити, що згідно з частиною 13 статті 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення Позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, а потім - частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року по справі № 754/15912/16-а тощо.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Згідно з пунктом першим частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами - є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною четвертою статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Водночас, норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019 року.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Окрім того, колегія суддів враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Враховуючи те, що як на час виникнення спірних правовідносин, положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, а тому, суд вважає, що відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у даній справі.

Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу ОСОБА_1 звернутися до суб`єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року.

Разом з тим, суд враховує, що при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Тобто, суд позбавлений процесуальної можливості здійснити судовий контроль за діями/рішеннями відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії з 13 грудня 2019 року, оскільки такі вимоги та підстави позову не визначалися позивачем у межах цієї справи.

Відтак, колегія суддів не встановила підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд, у зв`язку з виключними обставинами, постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року у справі №127/13711/16-а.

Керуючись статтями 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд, на підставі п.1 ч.5 ст.361 КАС України, за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2016 року в справі №127/13711/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, Код за ЄДРПОУ-13322403, контакт-центр: 0-800-219-108, E-mail: gu@vn.pfu.gov.ua).

Головуючий суддя Н.Л. Крапівницька

Судді: І.А. Воробйова

П.А. Комар