Рішення № 95487187, 15.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2021 р. Справа № 120/6862/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловського М.В.,

представника позивача: Гринчук І.В.,

представника відповідача: Козлачкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В суд звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 29.10.2020 року № 466/02/32/07/05/ НОМЕР_1 , податкового повідомлення-рішення від 29.10.2020 року № 0003110705.

Ухвалою від 23.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не порушувала вимоги ст. 11 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Позивач звернула увагу, що відповідач не ознайомив її з документами перевірки, фактична перевірка була проведена без її участі або особи, яка здійснювала розрахункові операції, а акт фактичної перевірки, яка закінчилася 09.10.2020 року, складено 05.10.2020 року. Крім того, факт реалізації сигарет, як і взагалі їх наявність та походження, не підтверджено відповідачем. Тому, на думку позивача, висновки про факти, викладені в акті фактичної перевірки є безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, а тому призвели до прийняття неправомірних рішень, безпідставного та необгрунтованого накладення фінансових санкцій.

Представником відповідача надано до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог. Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки перевіркою встановлені факти торгівлі необлікованими тютюновими виробами в кількості восьми пачок, які не марковані марками акцизного податку, та продаж сигарет "Мальборо" по ціні 37 грн без проведення розрахункової операції.

У поданій відповіді на відзив відповідача, позивач не погоджувався з його доводами та просила позовні вимоги задовольнити повністю. Зокрема, позивач звертав увагу, що відповідачем у відзиві не надані пояснення щодо обгрунтованості підстав для проведення перевірки, також посадовими особами контролюючого органу в ході проведення перевірки не підтверджено факт реалізації сигарет, як і їх наявність у магазині. Також вказує на те, що про акти про відмову від підпису в направленнях на проведення перевірки від 05.10.2020 року № 540 та акт про відмову від підпису акту фактичної перевірки від 09.10.2020 року № 548 вона дізналася з доданих до відзиву матеріалів. Вони не відповідають дійсності, оскільки складені виключно інспекторами-ревізорами без залучення сторонніх осіб, тому є необ`єктивними.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача, з викладених у відзиві підстав, також не погоджувався з позицією позивача.

В судовому засіданні представники сторін підтримали викладені у документах по справі обставини на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з травня 2020 року та перебуває на загальній системі оподаткування, з 09.07.2020 року здійснює підприємницьку діяльність по роздрібній торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, в орендованому магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наказу головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.10.2020 року № 3574 та направлень на перевірку від 02.10.2020 року № 2258, 2259, головними державними ревізорами-інспекторами Калитою О.В. та Броновицьким В.А. проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 09.10.2020 року. Зокрема, в ході перевірки встановлено порушення:

- п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме при продажу тютюнових виробів - сигарет "Мальборо" по ціні 37 грн без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, без роздруківки та видачі розрахункового документу;

- п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме здійснення торгівлі тютюновими виробами, що не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації (відсутні накладні на сигарети "Мальборо" в кількості восьми пачок, загальною вартістю 296 грн);

- п. 226.1, 226.3, 226.5, 226, 6, 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме здійснення торгівлі тютюновими виробами - сигаретами "Мальборо" в кількості 8 пачок, які не марковані марками акцизного податку встановленого зразка.

На підставі висновків, викладених в акті фактичної перевірки, податковим органом прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 29.10.2020 року № 466/02/32/07/05/ НОМЕР_1 , яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 17000 грн, та податкове повідомлення-рішення від 29.10.2020 року № 0003110705, застосовано штраф у сумі 595,75 грн.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила ОСОБА_1 на звернення до суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Стосовно законності проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 ПК України.

Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п.п. 80.2.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

Як встановлено з матеріалів справи, ДПС України у Вінницькій області, опрацьовуючи лист асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн" щодо нелегальної торгівлі тютюновими виробами, у якому серед іншого було зазначено адресу знаходження магазину позивача, проведено фактичну перевірку її господарської діяльності.

Враховуючи, що посадовими особами складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку, таким чином цей факт слугував підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Отже, аналізуючи зазначене судом встановлено, що фактична перевірка проводилась на підставі направлень виданих ГУ ДПС у Вінницькій області головним державним ревізорам-інспекторам відділу фактичних перевірок.

Опрацьовувалась інформація стосовно здійснення торгівлі тютюновими виробами, що не обліковуються у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації.

За фактом наказу № 3574 від 02.10.2020 року про проведення фактичної перевірки, в ході проведення такої посадовими особами складено акт № 540 від 05.09.2020 року про відмову платника податків від підпису в направленнях на проведення перевірки та акт № 548 від 09.10.2020 року про відмову від підпису акта фактичної перевірки.

Враховуючи зауваження позивача щодо недоліків в акті перевірки, суд звертає увагу, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення, які прийнято за наслідками проведеної перевірки, а не акти перевірки та дії щодо проведення такої перевірки.

З огляду на встановлені обставини, посадові особи відповідача були допущені до проведення фактичної перевірки, така перевірка проведена, про що складений акт фактичної перевірки від 12.10.2020 року № 466/02/32/07/05/ НОМЕР_1 та за результатами якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з викладеним, твердження позивача стосовно складання акту перевірки з грубими порушеннями вимог чинного законодавства під час судового розгляду не підтвердились та спростовані, відтак суд такі до у ваги не приймає.

По суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

За правилами пп.14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПК України).

Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Також, згідно п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до п. 23 вказаного Порядку на тютюнові вироби марки наклеюються: - на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання;

- на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.

Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Разом з тим, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють, зокрема, зберігання тютюнових виробів, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", ст. 226 ПК України та п. 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Склад правопорушення, за яке ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Матеріалами справи встановлено, що за наслідком проведеної фактичної перевірки позивача податковим органом встановлено факт продажу тютюнових виробів - сигарет ТМ "Мальборо" по ціні 37 грн без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, без роздруківки та видачі розрахункового документу; - здійснення торгівлі тютюновими виробами, що не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації (відсутні накладні на сигарети ТМ "Мальборо" в кількості восьми пачок, загальною вартістю 296 грн); - здійснення торгівлі тютюновими виробами - сигаретами ТМ "Мальборо" в кількості 8 пачок, які не марковані марками акцизного податку встановленого зразка.

Тобто, контролюючим органом встановлено, що позивачем здійснюється торгівля тютюновими виробами, які не марковані марками акцизного податку та здійснено розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Окремо суд зауважує, що відповідно до пп. 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПУ України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, здійснення розрахункової операції (в тому числі під час проведення фактичної перевірки та контрольної розрахункової операції) передбачає сплату споживачем на користь продавця вартості товару (послуги) та отримання споживачем такого товару (послуги).

Тобто, контрольні розрахункові операції перевіряючими можуть бути здійснені до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товару (послуги).

Зазначене спростовує сумніви позивача стосовно ціни сигарет ТМ "Мальборо" в сумі 37 грн, зазначеної представниками перевіряючого органу.

Окремо слід зазначити про суперечливі факти, які були вказані позивачем у позовній заяві, а саме, що фактичну перевірку було проведено без присутності позивача або особи, яка здійснювала розрахункові операції. Стосовно факту зберігання саме позивачем тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка з метою реалізації їх у магазині. Наявність зазначених сигарет в магазині та місцезнаходження виявлених сигарет.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що сигарети ТМ "Мальборо" представниками перевіряючого органу були виявленні "можливо в особистих речах позивача". В подальшому, у тексті позовної заяви представник вже стверджує, що позивач повідомила перевіряючих, що виявлені в її особистих речах сигарети належать саме їй та були придбанні для особистого вживання.

Отже, зазначені обставини є суперливими, оскільки спочатку позивач зазначає, що під час проведення фактичної перевірки її взагалі не було в приміщенні магазину, потім стверджує, що сигарет, як таких не було, а вже згодом зазначає, що сигарети ТМ "Мальборо", можливо були знайдені в її особистих речах.

Тому, для належного встановлення зазначених обставин, судом було викликано інспекторів, які проводили перевірку та ОСОБА_1 до судового засідання. Остання, в свою чергу, проігнорувала вимоги суду та обмежилась лише письмовими відповідями.

Таким чином, суд доходить висновку, що перевіркою було встановлено зберігання позивачем в магазині тютюнового виробу без марок акцизного податку встановленого зразка та реалізацію таких виробів, що свідчить про законність винесених податкових-рішеннь, якими до позивача застосовано штрафні санкції.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за порушення вимог законодавства, які знайшли підтвердження в ході розгляду справи, контролюючим органом щодо позивача правомірно оскарженим податковим повідомленням-рішенням застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в порядку та розмірі, що відповідали вимогам законодавства.

Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 43142454) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович