Ухвала суду № 95486024, 12.03.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/138/21

Провадження № 6-а/750/4/21

У Х В А Л А

12 березня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П. розглянув в порядку ст. 382 КАС України звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у справі № 2-а-356/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми),

в с т а н о в и в:

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2010 року визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірах менших, ніж передбачено ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 23 жовтня 2008 року у розмірах відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2011 року вказану постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2021 року за заявою ОСОБА_1 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2010 року.

03 березня 2021 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подала до суду звіт про виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2010 року у даній справі.

За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ОСОБА_1 було проведено перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, особі, віднесеної до 1 категорії, інваліду 3 групи, згідно з вимогами ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 23.10.2008 по 18.05.2010 в сумі 3638 грн. 24 коп. та з 19.06.2011 по 22.07.2011 в сумі 254 грн. 34 коп.

Із поданого звіту також вбачається, що з метою недопущення подвійної виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно з вимогами ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виконанні рішення суду було надіслано запит до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, де з 01.10.2011 по 31.10.2012 ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові було повідомлено, що ОСОБА_1 на підставі постанов Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2010 та від 12.01.2011 у справі № 2-а-4271/10 та від 17.06.2011 у справі № 2-а/2506/8110/11 було перераховано та виплачено, зокрема, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 2 групи, згідно з вимогами ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 19.05.2010 по 18.07.2010 - у травні 2011 року, з 19.07.2010 по 12.01.2011- у березні 2011 року, з 13.01.2011 по 18.06.2011 - у серпні 2011 року.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Згідно з пунктами 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних встановлених бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Бюджетною програмою за КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду України виділяються бюджетні асигнування на бюджетні 2011-2014 роки, не було передбачено бюджетних призначень на виплату сум за рішеннями судів.

Відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України, в рамках програми виконання рішень Європейського суду з прав людини про виплату заборгованості за рішеннями національних судів, ОСОБА_1 Державною казначейською службою України було підготовлено та направлено платіжне доручення від 20.06.2014 № 954 на суму 10212 грн. Згідно з випискою Державної казначейської служби України списання коштів з рахунку Міністерства юстиції України на особових рахунок ОСОБА_1 проведено 26.06.2014. В суму платіжного доручення входили виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за період з 23.10.2008 по 18.05.2010 в сумі 3638 грн. 24 коп. та з 19.06.2011 по 22.07.2011 в сумі 254 грн. 34 коп.

Про виконання рішення суду було повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області листом від 25.06.2015 за № 3766/03 та надано підтверджуючі документи.

ОСОБА_1 подав до суду клопотання про визнання неналежним звіту та просив суд його не затверджувати, посилаючись на те, що усі доводи боржника про зміни у законодавстві, зроблені після ухвалення постанови суду у цій справі, не є та не можуть бути підставою для відмови у виконанні судового рішення щодо здійснення перерахунку додаткової пенсії, починаючи з 23 жовтня 2008 року у розмірах відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплати йому по теперішній час пенсії у розмірі не менше, ніж був до встановлення змін у ст. 50 Закону № 796 у 2015 році, тому що змінами у законодавстві не повинно звужуватися право на встановлений раніше розмір додаткової пенсії.

Проте, суд не може погодитись з такими доводами заявника, виходячи з наступного.

14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491- VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011.

Пунктом 7 Закону України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Отже, цим Законом визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон № 3491-VI, то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

На виконання вимог пункту 7 Закону № 3491-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, встановлено в абсолютних сумах. Ця постанова набрала чинності з 23.07.2011.

Зі змісту рішення суду у даній справі, на виконання якого судом видано позивачу виконавчий лист, випливає, що суд не визначився із кінцевою датою проведення відповідного нарахування і виплат.

Разом з тим, матеріалами справи та виконавчого провадження підтверджується, що згадане судове рішення виконане боржником по 22.07.2011.

З огляду на викладене, рішення суду має бути наслідком чинного правового регулювання. Суд не вправі обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Подібну позицію зайняв Європейський суд з прав людини у справі за заявою ОСОБА_2 проти України, у якій заявниця скаржилася на невиконання рішення, яким управління ПФУ було зобов`язане здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію з 01.12.2008 року, визнав її неприйнятною. У п.28 ухвали по вказаній справі Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава – відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.

Таким чином, за наслідком розгляду звіту суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у визначений судом строк виконало ухвалу суду від 29 січня 2021 року.

Передбачені ч. 2 ст. 382 КАС України підстави для встановлення нового строку подання звіту чи накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, у такому випадку відсутні.

За викладених обставин, суд вважає, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2010 року слід прийняти.

Подібним чином вирішено заяву у порядку ст. 382 КАС України Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 310/6279/17 (2-а/310/179/17) згідно ухвали від 21 грудня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 294, 382 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2010 року у справі № 2-а-356/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Рахманкулова