Рішення № 9548412, 20.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.10 р.Справа № 13/22-10 За позовом Акціонерного комерційного банку „Форум”, м. Київ в особі Криворізької філії Акціонерного комерційного банку „Форум”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача 1- фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

відповідача 2 - приватного підприємства „КІМІ”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 370 113,93 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Сичова О.В. - представник АКБ „Форум”, довіреність 10.07.2009р.

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний комерційний банк „Форум” в особі Криворізької філії АКБ „Форум” (далі позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач 1), приватного підприємства „КІМІ” (далі відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 в солідарному порядку на користь позивача суму заборгованості 1370113,93 грн., з яких неповернені кредитні кошти - 990000,00 грн., заборгованість по відсоткам 225956,09 грн., пеня за період з 01.08.2009 р. по 31.01.2010 р. у сумі 119154,50 грн., в тому числі за пеня несвоєчасне повернення кредитних коштів 102756,58 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 16397,92 грн., плата за користування кредитними коштами у розмірі 3% річних , згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 35003,34 грн., та стягнути судові витрати по справі з відповідачів у солідарному порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачами 1, 2 обовязків за кредитним договором №0012/06/05-КL від 24.01.2006 р.

13.04.2010 р. до господарського суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомляє, що грошові кошти у сумі 990000,00 грн. надавалися відповідачу 1; право вимагати кредитні кошти виникло у позивача 17.02.2009 р.; 06.01.2009 р. на прострочку були винесені проценти у сумі 29700,00 грн.; станом на 01.02 2010 р. заборгованість по відсоткам становить 225956,09 грн.; за період з 01.08.2009 р. по 31.01.2010 р. нараховано пеню у сумі 119154,50 грн. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ; згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 17.01.2009 р. по 31.01.2010 р. нараховано пеню у розмірі 3% річних у сумі 35003,34 грн.; всього станом на 01.02.2010 р. заборгованість складає 1370113,93 грн.; позивач не звертав стягнення на предмети іпотеки та застави.

Представники відповідачів 1, 2 у судових засіданнях 23.03.10 р., 13.04.10 р., 11.05.10 р. не зявлялись, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представників відповідачів 1, 2, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2006 р. між Акціонерним комерційним банком „Форум” в особі Криворізької філії Акціонерного комерційного банку „Форум” (банк) та фізичною особи підприємця ОСОБА_1 ( позичальник) був укладений кредитний договір №0012/06/05 КL (далі договір) (а.с. 10-11), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії у сумі 990000,00 грн. під 20% річних, кредитні кошти надаються строком по 18.01.2008 р.

Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договір застави №0012-З-1 від 24.01.2006 р., іпотечний договір №0012-І від 24.01.2006 р. укладений між АКБ „Форум” та ОСОБА_1, договір застави №0012-З-2 від 24.01.2006 р. укладений між АКБ „Форум” та ПП „КІМІ” (п. 2.1 договору).

18.01.2008 р. між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №2 до договору (а.с. 14), за умовами якої кредитні кошти надаються строком по 16.01.2009 р. (змінена редакція п. 1.2 договору), за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 18 % річних (змінена редакція п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.3 вказаного договору, позичальник здійснює повернення кредиту платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником згідно з п. 2.6 договору не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, несплата позичальником процентів протягом 20-ти днів після встановленої п. 2.6. договору дати є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно (п. 2.4. договору).

Приписи п. 3.3.2 Договору передбачають обов'язок з боку позичальника повернути банку суму наданих кредитних коштів у повному обсязі не пізніше визначеного п. 1.2. договору строку, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Встановлено, що банк виконав свої зобов'язання належно, надавши позивальнику (відповідачу 1) кредитні кошти в розмірі 990 000,00 грн., що підтверджується виписками з його особових рахунків (а.с. 26-52). Кошти відповідачу 1 надавалися у наступному порядку: 24.01.2006 р.- 550 000,00 грн., 25.01.2006 р.- 245 000,00 грн., 05.06.2006 р. -195 00,00 грн., строком до 16.01.2009 р. згідно додаткової угоди №2 до договору.

Проте, відповідач 1 зі свого боку порушив договірні зобов'язання, оскільки повернення суми кредиту в строк до 16.01.2009 р. не виконав, до того ж, в ході розгляду даного спору, доказів такого виконання не надав.

Зобов'язання відповідача 1 з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами передбачено п. п. 2.3. - 2.6. договору, а у разі несвоєчасного повного або часткового неповернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову сплату відсотків встановлено сплатити на вимогу позивача штрафні санкції, а саме: згідно з п. 4.1. договору неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та несплачених відсотків за кожен день прострочення.

На виконання вимог договору, позивач 29.10.2009 р. пред'явив відповідачу 1 претензію на суму 1751138,96 грн. (а.с. 69), та 29.10.2009 р. надіслав відповідачу 2 повідомлення про невиконання умов договору відповідачем 1 (а.с. 74) на підставі п. 2.3 договору поруки №0012-П від 24.01.2006 р.

Вимоги позивача були отримані відповідачами 1, 2 але залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання вимоги суду позивач надав підписаний сторонами (позивачем та відповідачем 1) акт звірки заборгованості від 18.03.2010 року на суму заявлену в позові.

За розрахунком позивача, який до того ж, не був спростованим відповідачем 1, заборгованість останнього перед кредитором становить суму 990000,00 грн. непогашеного кредиту за договором, сума простроченої заборгованості по відсоткам 225956,09 грн., сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів 102756,58 грн., сума пені за несвоєчасну сплату відсотків 16397,92 грн.

Таким чином, факт не виконання зобовязань за Договором з боку відповідача 1 в частині своєчасної та повної сплати відсотків за користування кредитом та повернення суми кредиту відповідно до умов договору є підтвердженим матеріалами справи та визнаний господарським судом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних за невиконання грошових зобовязань з повернення кредитних коштів та оплату відсотків суд вважає за можливе задовольнити їх в повному обсязі з огляду на наступне. Так ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено таку відповідальність за прострочення виконання грошового зобовязання як обовязок боржника сплатити 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Згідно договору кредитування з якого випливають спірні відносини передбачено оплату відсотків за використання кредитних коштів. Таким чином, оплата відсотків за користування грошовими коштами є грошовим обовязком боржника яке регулюється ст. ст. 1048, 1054-1057 Цивільного кодексу України та відповідно до умов викладених у ч. 2 ст.1054, ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач 1 станом на 01.02.2010 р. належним чином не виконав свої, встановлені договором майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати отриманого кредитних коштів, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 суми основного боргу у розмірі 990000,00 грн., заборгованості по відсотками у розмірі 225956,09 грн., пені за період з 01.08.2009 р. по 31.01.2010 р. у розмірі 119154,50 грн. (102756,58 грн. + 16397,92 грн.), 3% річних у сумі 35003,34 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З метою забезпечення зобовязань відповідача 1, які випливають з кредитного договору, позивач та відповідач 2 уклали договір поруки № 0012-П від 24.01.2006 р. (а.с. 64) При цьому договір поруки містить в п. 1.1. вказівку про те, що приватне підприємство «КІМІ»є поручителем перед кредитором (позивачем) за зобовязаннями боржника (відповідача 1) за кредитним договором № 0012/06/05-КL. Договір поруки від 24.01.2006 р. не містить посилань на погодження поручителя (відповідача 2) з приводу зобовязань які було обумовлено за додатковими угодами до кредитного договору. Додаткові угоди №б/н від 04.09.2006 р., №1 від 28.09.2006 р., та №2 від 18.01.2008 р. до кредитного договору не містять відомостей про погодження відповідача 2 або його повідомлення про умови внесених до кредитного договору змін.

Згідно умов додаткової угоди №2 від 18.01.2008 р. зменшено відсоткову ставку з 20% до 18 %, але подовжено дію кредитного договору з 18.01.2008 р. до 16.01.2009 р., а саме на 365 днів, в результаті чого сума оплати за користування кредитними коштами збільшилася на суму відсотків за подовжений час в розмірі 178 200,00 грн.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що збільшення зобовязань за кредитним договором відбулося без погодження з поручителем, що в свою чергу вказує на припинення зобовязань поручителя (відповідача 2) за договором поруки в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає за можливе, в задоволенні позову до приватного підприємства „КІМІ” відмовити, оскільки стягнення заборгованості з відповідача 2, як із солідарного зобовязаної особи, не має законних підстав і не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати повязані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача. Враховуючи, що спір доведено до судового розгляду з вини відповідача 1, судові витрати у справі покладаються на відповідача 1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 553, 554, 559, 598, 611, 612, 625, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В задоволенні позову до приватного підприємства „КІМІ” відмовити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (50031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Банк Форум»(02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради 7, код ЄДРПОУ 21574573) суму основного боргу 990000,00 грн. (девятсот девяносто тисяч грн.00 коп.), заборгованість по відсотках - 225 956,09 грн. (двісті двадцять пять тисяч девятсот пятдесят шість грн. 09 коп.), пені - 119154,50 грн. (сто девятнадцять тисяч сто пятдесят чотири грн. 50 коп.), 3% річних 35003,34 грн.( тридцять пять тисяч три грн. 34 коп.), 13701, 14 грн. (тринадцять тисяч сімсот одна грн. 14 коп.) - витрат на державне мито, 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано< Список >