Рішення № 95483791, 12.03.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7351/20

Провадження № 2/591/952/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Бабич В.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми цивільну справу № 591/7351/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписала заяву № б/н від 25 березня 2011 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовому виді. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 32000 грн. Свої зобов`язання за договором банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 30 вересня 2020 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 41691 грн 40 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту – 31789 грн 39 коп., в т.ч. 00 грн 00 коп. – заборгованості за поточним тілом кредиту, 31789 грн 39 коп. – заборгованості за простроченим тілом кредиту, 00 грн 00 коп. – заборгованості за нарахованими відсотками, 9902 грн 01 коп. – заборгованості за простроченими відсотками, яку банк просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 листопада 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, при подачі позову надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з тих підстав, що вона не погоджується з розміром кредитної заборгованості та вважає її необґрунтованою. Також зауважила, що банк безпідставно в односторонньому порядку збільшував процентну ставку за користування кредитними коштами, про що її не було повідомлено належним чином.

Заслухавши думку відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25 березня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до умов якої відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с. 18).

Як зазначено у заяві-анкеті, відповідач погодилась з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 19, 20-44).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 30 вересня 2020 року становить 41691 грн 40 коп., що складається із: заборгованості за тілом кредиту – 31789 грн 39 коп., в т.ч. 00 грн 00 коп. – заборгованості за поточним тілом кредиту, 31789 грн 39 коп. – заборгованості за простроченим тілом кредиту, 00 грн 00 коп. – заборгованості за нарахованими відсотками, 9902 грн 01 коп. – заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 7-15).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з вимог статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України йдеться про те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено частиною другою статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Виходячи з вимог статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Виходячи з матеріалів справи, у заяві позичальника від 25 березня 2011 року відсутні умови договору про встановлення процентної ставки за користування кредитними коштами із визначенням її розміру. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 9902 грн 01 коп., оскільки позивач не довів, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, на які послався банк як на підставу для задоволення позову, розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, отримуючи 25 березня 2011 року кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а також те, що вказані документи взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентної ставки та саме у зазначених в цих документах розмірах і порядку нарахування, що додані банком до позовної заяви.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (видачі відповідачу кредитної картки 25 березня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (23 листопада 2020 року), тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг за кредитною карткою «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, який складається з трьох частин, заборгованість за кредитом станом на 31 жовтня 2015 року становила 8778 грн 00 коп. (а.с. 7-8). Разом з тим, починаючи з 01 грудня 2015 року по 01 червня 2019 року банк безпідставно нараховував та погашав відсотки за рахунок тіла кредиту (колонка № 4 розрахунку заборгованості за кредитним договором) (а.с. 9-13), що суперечить правовій природі процентів, які є платою за користування кредитом та не можуть бути включені в тіло кредиту. Крім того, ураховуючи обставини того, що укладений між сторонами кредитний договір не містить умов про сплату відсотків за користування кредитними коштами, тому їх не можна розцінювати як складову частину укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки позивач не довів, а матеріали справи не містять доказів про розмір погодженої між сторонами процентної ставки за користування кредитними коштами.

Таким чином, за обставин недоведеності позивачем умов договору про погоджений між сторонами розмір процентної ставки, позивач має право вимагати лише виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Однак, з наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що сума фактично отриманих відповідачем і використаних кредитних коштів становить 60 765 грн 05 коп., в той час як сума фактично сплачених нею в рахунок повернення кредитних коштів склала 71 928 грн 95 коп.

За таких обставин, ураховуючи, що сума сплачених відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором коштів фактично перевищила суму отриманих нею і використаних за кредитним договором кредитних коштів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 31789 грн 39 коп.

Враховуючи вищезазначене, у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Оскільки в позові відмовлено, тому відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушеського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце мешкання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 12 березня 2021 року.

Суддя А.С. Северинова