Рішення № 95483680, 03.03.2021, Теплодарський міський суд Одеської області

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

Справа № 516/224/20

Провадження № 2/516/45/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 р. Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючої – судді Мисливої Л.М., при секретарі – Васіній А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Теплодарі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Вердикт Капітал», звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останніх в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. на суму 84 073 грн. 26 коп., яка складається з 3% річних в розмірі 25851 грн. 76 коп. та пені в розмірі 58221 грн. 50 коп., також просить стягнути понесені ним судові витрати по справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.05.2019р. ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору №14 свої права вимоги про стягнення заборгованості зі вказаних боржників. За період користування кредитними коштами, позичальником здійснювались часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість за вказаним кредитним договором в повному обсязі не погашена, що свідчить про неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором, що і стало підставою для звернення ТОВ «Вердикт Капітал» з позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Позивач в судове засідання не з`явився, який був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, надавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, з підтвердженням позовних вимог.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 - адвокат Тонкошкура В.Л., в судове засідання не з`явилися, які були повідомлені належним чином про місце та час розгляду справи, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їхньої відсутності та відзив на позов, в якому відповідачі виразили про свою незгоду з позовними вимогами, виходячи з такого. Так, вони вважають, що факт укладання договору №14 від 22.05.2019р. про відступлення прав вимоги щодо кредитного договору №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. не є підставою для задоволення позовної заяви, так як на момент його укладення вже було наявне рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 10.12.2013р., за яким у позові ПАТ «Родовід Банк» про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р., було відмовлено повністю. Зобов`язання відповідачів за даним кредитним договором було виконано повністю. Крім того, 15.01.2007р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк» було укладено договір застави транспортного засобу, згідно умов якого ОСОБА_1 передав в заставу банку належний йому на праві власності автомобіль марки RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 . Суд відмовив ПАТ «Родовід Банк» в задоволенні позовних вимог за недоведеністю, оскільки договором застави транспортного засобу від 15.01.2007р. був передбачений позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави та, аналізуючи фактичні дії і ПАТ «Родовід Банк» в особі його посадових осіб згідно наданих їм повноважень, та боржника ОСОБА_1 щодо передачі заставного автомобілю, та подальших дій працівників банку з цим автомобілем, суд вважав, що заставний автомобіль передавався банку саме з метою звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом. При цьому, суд також прийшов до висновку, що дії посадових осіб банку щодо неточного виконання вимог за договором застави по позасудовому способу звернення стягнення, не є виною відповідача, а скоріше неналежне виконання посадових обов`язків працівниками банку. Таким чином, зобов`язання за вищенаведеним договором виконано ОСОБА_1 у повному обсязі на підставах, встановлених договором, а саме позасудовим способом звернення стягнення на предмет застави, який був передбачений договором застави транспортного засобу, укладеного між сторонами договору. Враховуючи виконання відповідачами зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, в даному випадку ч.2 ст. 625 ЦК України застосуванню не підлягає, так як у боржників відсутнє зобов`язання щодо повернення будь-яких коштів. Крім того, відповідачі вважають, що в такому випадку три відсотки річних також не можуть бути нараховані, в зв`язку з тим, що ч.2 ст. 625 ЦК України може бути застосована лише у випадку наявності простроченого грошового зобов`язання. Позивачем нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою на суму 286 918 грн. 19 коп., яка не може вважатися сумою заборгованості за кредитом (тіло кредиту), в зв`язку з відсутністю грошового зобов`язання у відповідачів. Також, позивач обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на ч.2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено зобов`язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а позивач замість суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розраховує та просить стягнути пеню за подвійною обліковою ставкою за період із 06.10.2019р. – 06.10.2020р., що є різними поняттями. На підставі викладеного, відповідачі просять відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал».

10.02.2021р. від ТОВ «Вердикт Капітал» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він вказав про таке. Статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які відповідно до ст. 599 ЦК України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Водночас, звертаючись до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, якщо позичальник не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни, при цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України, водночас, якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідачі не повернули кредитні кошти в строк встановлений кредитним договором, а ні первісному кредитору, а ні новому кредитору, що стало підставою звернення товариства з відповідним позовом до суду для захисту своїх майнових інтересів. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок, водночас, матеріали даної судової справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що зобов`язання боржником за кредитним договором у повному обсязі виконано, що підтверджує правомірність позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки Договір набирає чинності з моменту його укладення, при цьому, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання (вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові). За таких обставин, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями, в зв`язку з чим, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор набуває право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за весь час прострочення, а тому таке прострочення є триваючим правопорушенням, при цьому, право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України). Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не звільняє від обов`язку погашення кредитного зобов`язання. Також зазначає про те, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування суми заборгованості, виходячи з якого були здійснені нарахування боргу товариством, які склали позовні вимоги, при цьому, розмір основної заборгованості відповідачів на дату відступлення права вимоги підтверджується належним та допустимим доказом – Витягом з Додатку №1 до Договору №14 про відступлення прав вимоги від 24.05.2019р.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено кредитний договір №40.3/АА-001.07.2 (далі – Договір), за яким банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18600 доларів США терміном до 15.01.2012р., кредитні кошти надано на купівлю автомобіля, сплату страхових платежів згідно з договором страхування та сплату страхових платежів згідно з договорами страхування автомобіля (п.п.1.1,1.2 Договору). Відповідно до п.1.5 Договору процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 13% річних. Забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є застава автомобіля марки RENAULT модель MEGANE згідно з договором застави від 15.01.2007р. (п. 1.7 Договору). Згідно п. 2.1 Договору банк зобов`язався надавати позичальнику кредити на цілі, передбачені у п. 1.2 цього Договору на загальну суму, що не перевищує розмір кредитної лінії, вказаної у п. 1.1 Договору. Позичальник зобов`язався, починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно), частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 310 доларів США на встановлений рахунок, сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом, та повернути одержаний кредит не пізніше 15.01.2012р. За порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п.1.5 Договору, від суми простроченого платежу (п.п.3.1-3.3, 3.9 Договору). Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що розрахунок процентів за кредитом здійснюється на фактичну суму заборгованості за кредитом, починаючи з дня їх надання позичальнику. Проценти нараховуються банком щомісяця, в останній робочий день місяця, та в день повного погашення кредиту позичальником за Договором. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору банк має право контролювати цільове використання кредиту, фінансовий стан позичальника та стан предмету застави, що є забезпеченням за цим Договором. У разі недотримання позичальником умов Договору вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов Договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 15.01.2007р.

Додатковою угодою від 15.08.2008 року до кредитного договору №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. сторонами погоджено процентну ставку за цим договором у розмірі 14.5 % процентів річних.

15.01.2007р. між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки до кредитного договору №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р., відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 якого, поручитель, ознайомившись з умовами кредитного договору, зобов`язалася солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, в тому ж обсязі на тих же умовах, та в ті ж строки, що і позичальник, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між банком та позичальником. Згідно п.2.1 Договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за платежами, передбаченими кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку, не пізніше наступного робочого дня після одержання такого письмового повідомлення, погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість позичальника за договором.

15.01.2007р. між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк» було укладено договір застави транспортного засобу. Відповідно до п.1.1. вказаного договору застави заставодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань перед заставодержателем за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. та можливих змін та доповнень до нього, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передає в заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно: автомобіль марки RENAULT модель MEGANE, рік випуску 2006, колір сірий, шасі № НОМЕР_2 , тип ТЗ – легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно п.1.4 Договору застави передане в заставу майно за згодою сторін оцінено в 18613,86 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього Договору складає 94000 гривень. Пунктами 2.1.1, 2.1.4 даного Договору встановлено, що заставодержатель має право у будь-який час протягом дії Договору за умови попереднього письмового повідомлення заставодавця перевіряти документально і в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та використання предмета застави. У випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем основного зобов`язання звернути стягнення на предмет застави у встановленому порядку, та задовольнити свої вимоги, визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок предмета застави в повному обсязі, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов`язаних із пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням. Відповідно до п.п.3.1.1, 3.1.2 Договору звернення стягнення на заставлене майно здійснюється заставодержателем в порядку, визначеному ст. 20 Закону України «Про заставу», при порушенні заставодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, та іншими платежами за Договором, а також при порушенні ним умов цього Договору. Згідно п.3.1.2.2 Договору заставодержатель має право на свій розсуд застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави у встановленому порядку, шляхом продажу заставодержателем предмета застави, уклавши Договір купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Розділом 3.2 Договору застави від 15.01.2007р. передбачений позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави. Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави зобов`язання заставодавця, виконання якого забезпечено заставою за даним Договором залишається невиконаним, заставодавець зобов`язаний на вимогу заставодержателя негайно передати предмет застави у володіння заставодержателя (п.3.2.2 Договору). Заставодержатель набуває право на продаж предмета застави будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах, якщо протягом 30 днів заставодавець не задовольнить вимогу заставодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного Договору, за умови, якщо продаж предмета застави було обрано заставодержателем в якості позасудового способу звернення стягнення на предмет застави і про це вказано в повідомленні, яке надсилається заставодавцю відповідно до п.3.2.1 даного Договору.

За рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 14.05.2012р., ухваленого по справі №2-193/11, провадження №2/1530/20/2012, у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено повністю.

Згідно рішення апеляційного суду Одеської області від 22.11.2012р., вищевказане рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 14.05.2012р. скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено, ухвалено стягнути з останніх солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором на суму 128711,70 грн. та судові витрати, а всього 130119,82 грн.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2013р. рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 14.05.2012р. та рішення апеляційного суду Одеської області від 22.11.2012р. скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

За рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 10.12.2013р., ухваленого у справі №516/309/13-ц, провадження №2/516/144/13, в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення з останніх в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. в загальній сумі 128711 грн. 70 коп., відмовлено повністю за недоведеністю. В мотивувальній частині рішення зазначено, що суд відмовляє ПАТ «Родовід Банк» в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за вказаним кредитним договором в загальній сумі 12858,69 доларів США, що еквівалентно 102483 грн. 76 коп., та пені 26227 грн. 94 коп., в тому числі: кредит - 1411 доларів США, що еквівалентно 11245 грн. 67 коп., прострочений кредит - 8694,98 доларів США, що еквівалентно 69298 грн. 99 коп., проценти за користування кредитом - 120,44 доларів США, що еквівалентно 959 грн. 91 коп., прострочені проценти - 2632,27 доларів США, що еквівалентно 20979 грн. 19 коп., а всього 128711 грн. 70 коп., за недоведеністю, оскільки договором застави транспортного засобу від 15.01.2007р., укладеному між сторонами, був передбачений позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави та, аналізуючи фактичні дії і ПАТ «Родовід Банку» в особі його посадових осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно наданих їм повноважень, та боржника ОСОБА_1 щодо передачі заставного автомобілю, та подальших дій вказаних працівників банку з цим автомобілем, суд вважає, що заставний автомобіль передавався банку саме з метою звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом. При цьому суд також вважає, що дії вказаних посадових осіб банку щодо неточного виконання вимог за договором застави по позасудовому способу звернення стягнення, не є виною відповідача ОСОБА_1 , а скоріше неналежне виконання своїх посадових обов`язків з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та неналежна організація роботи та контроль за їх діями. В судовому засіданні не встановлено, що ПАТ «Родовід Банк» звертався до правоохоронних органів відносно дій вказаних осіб – працівників банку. Також за умовами договору застави (абзаци 2, 3, 4 п.3.2.3.2) ОСОБА_1 надав довіреність на працівників позивача на користування і розпорядження транспортним засобом та подальші дії ОСОБА_5 , діючого в інтересах третьої особи - ОСОБА_6 , щодо заставного автомобілю, в тому числі і передачі на майданчик з метою реалізації, свідчать також про дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави. За таких обставин суд приймає до уваги висновок експерта УТЭ-156 від 20.01.2012р. щодо середньоринкової вартості легкового автомобілю «Рено Меган 1.4 і», аналогічному заставному автомобілю ОСОБА_1 на момент його передачі банку 23.01.2010р., яка становила від 90960 грн. до 94720 грн., а також розмір заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 23.01.2010р., яка становила 10297,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2010р. становить 82482 грн. 41 коп., та в зв`язку з тим, що вона була менша ніж вартість вказаного автомобілю, суд відмовляє в задоволенні позову позивачу за недоведеністю. Дане рішення суду набрало законної сили.

Згідно ухвали Теплодарського міського суду Одеської області від 15.10.2019р. в задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника – ТОВ «Вердикт Капітал» у цивільній справі №516/309/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р., відмовлено повністю, за безпідставністю, оскільки в судовому засіданні встановлено про наявність рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 10.12.2013р., що набрало законної сили, у вищевказаній справі, яким в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до вказаних осіб було відмовлено за недоведеністю; зобов`язання за вказаним кредитним договором від 15.01.2007р. було виконано боржником у повному обсязі згідно умов договору, шляхом позасудового способу звернення стягнення на предмет застави, який був передбачений договором застави транспортного засобу від 15.01.2007р., укладеного між сторонами договору.

У відповідності до п. 1 Договору №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019р., укладеного між ПАТ «Родовід Банк» (банк, первісний кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (новий кредитор), банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та договорами порук з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них; новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. За цим Договором новий кредитор в день укладення цього Договору набуває усі права кредитора за основними договорами. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів (п. 2 Договору). Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погодили, що Реєстр Прав вимог за формою встановленою згідно Додатку №1 до даного Договору містить актуальну інформацію станом на дату укладення цього Договору, передається банком новому кредитору в день укладення цього Договору, та є його невід`ємною частиною. Крім того, в день укладення цього Договору банком новому кредитору передається Розширений електронний реєстр, який містить актуальну інформацію щодо відступлених прав вимоги станом на дату укладення цього Договору. За п. 5 Договору наявні у банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, та містять інформацію, яка є важливою для їх здійснення, передаються банком новому кредитору за відповідним актом не пізніше 30 календарних днів із дати укладення цього Договору, а реєстр Прав вимоги у електронному вигляді – в день підписання цього Договору. Новий кредитор підписанням цього Договору підтверджує, що до моменту укладення цього Договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основними договорами, змістом основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов`язані із основними договорами та правами вимоги (п. 7 Договору).

З наявного в матеріалах справи Витягу з Додатку №1 до Договору №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019р., укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ПАТ «Родовід Банк», вбачається також ОСОБА_1 (кредитний договір №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р., цільове призначення кредиту – придбання автомобілю, загальний залишок заборгованості – 347089 грн. 31 коп., залишок по тілу кредиту – 263891 грн. 91 коп., залишок по відсотках – 83197 грн. 40 коп.).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором, складеного позивачем станом на 07.10.2020р., загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» складає 435 732 грн. 91 коп., що складається з заборгованості по основній сумі кредиту (станом на дату розрахунку 07.10.2020р.) – 286918 грн. 19 коп., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 90456 грн. 92 коп., нараховані відсотки згідно кредитного договору – 58357 грн. 80 коп.; 3% річних - 25851 грн. 76 коп. (за період з 06.10.2017р. по 06.10.2020р.) та пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 58221 грн. 50 коп. (за період з 06.10.2019р. по 06.10.2020р.).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. у сумі 84073 грн. 26 коп., яка складається з 3% річних в розмірі 25851 грн. 76 коп. та пені в розмірі 58221 грн. 50 коп., належить відмовити повністю за безпідставністю. При цьому суд виходить з того, що до позивача не перейшло право вимоги до відповідачів за Договором №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019р., укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ПАТ «Родовід Банк», оскільки у ПАТ «Родовід Банк» на момент укладання цього Договору були відсутні права вимоги як кредитора за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. до відповідачів відповідно до рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 10.12.2013р., ухваленого у справі №516/309/13-ц, провадження №2/516/144/13, яким у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення з останніх в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. в загальній сумі 128711 грн. 70 коп., відмовлено повністю; дане судове рішення набрало законної сили. Отже, оскільки відсутнє право вимоги у первісного кредитора за кредитним договором в зв`язку з позасудовим його виконанням, а саме позасудовим способом звернення стягнення на предмет застави у відповідності до умов Договору застави транспортного засобу, укладеного між сторонами вищезазначеного кредитного договору, то суд вважає, що відсутні права вимоги первісного кредитора не можуть бути передані іншій особі за іншим договором, в даному випадку за договором №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019р. За таких обставин суд не приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем на обґрунтування суми грошових коштів до стягнення.

При цьому, суд вважає неспроможними доводи позивача, що зобов`язання за кредитним договором вважаються виконаними належним чином саме поверненням грошових коштів, оскільки згідно п. 1.7 кредитного договору №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. передбачено забезпечення виконання зобов`язань за цим договором – заставою автомобіля RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_1 , згідно з договором застави від 15.01.2007р. Так, за п. 3.1.2 Договору застави транспортного засобу від 15.01.2007р., при порушенні заставодавцем ( ОСОБА_1 ) умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов цього договору та у випадках, установлених законом, у заставодержателя (ПАТ «Родовід Банк») виникає право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений даним договором, що було фактично зроблено та встановлено рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 10.12.2013р.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 625 1049 ЦК України, Договором №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019р., ст.ст. 10, 12, 13, 18, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованості за кредитним договором №40.3/АА-001.07.2 від 15.01.2007р. у сумі 84073 грн. 26 коп., яка складається з 3% річних в розмірі 25851 грн. 76 коп. та пені в розмірі 58221 грн. 50 коп., відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Теплодарський міський суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про дане судове рішення розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) за номером справи 516/224/20.

Повне рішення складено 09.03.2021р.

У відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя