Рішення № 95483307, 05.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

05.03.21

Справа № 522/4316/20

Провадження № 2-а/522/62/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Пейкова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року. Позивачка просить: скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №556/19 від 18.07.2019 року по справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі, а справу закрити; Скасувати постанови по виконавчому провадженню № 60423774 Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.10.2019, 04.12.2019, 24.12.2019, 11.01.2020 прийняті державним виконавцем Майстерюк Тетяною Миколаївною, та закрити виконавче провадження; Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код 40199728, адреса Одеса, 65009, вул. Черняховського 6) судові витрати на сплату судового збору та безпідставно стягнуті кошти в розмірі 982,80 грн. З метою забезпечення позову - заборонити Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подальше примусове стягнення до вирішення спору по суті.

17 березня 2020 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали на подачу до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші поважні підстави для поновлення даного строку.

12 травня 2020 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року, відкрито провадження у справі.

20 травня 2020 року заступником начальника Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шуляченко М.Б. подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просили в адміністративному позові ОСОБА_1 про скасування постанови № 556/19, виданою УДАБК ОМР по справі про адміністративне правопорушення та скасування прийнятих державним виконавцем Другого Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) постанов по виконавчому провадженню № 60423774 відмовити, оскільки на теперішній час підстав для скасування виконавчих документів або закриття виконавчого провадження № 60423774 відсутні.

09 липня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кешкентія Д.В. про відмову від позовних вимог до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року.

В той же день, тобто 09 липня 2020 року подано уточнений адміністративний позов про скасування постанови № 556/19 від 18.07.2020 року Управління ДАБК ОМР по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач посилається на те, що "27" червня 2019 р. головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Лисим Сергієм Олександровичем ніби то при огляді квартири АДРЕСА_1 , складені матеріали адміністративної справи на громадянку ОСОБА_1 , що мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , а саме протокол про адміністративне правопорушення від 27.06.2019 р., а також припис про усунення порушення вимог законодавства від 27.06.2019 №413/19. За результатами розгляду справи було складено постанову про адміністративне правопорушення від 18.07.2019 р., згідно якої ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, про яку позивач дізнався лише 05 березня 2020 року. Вказану постанову позивач вважає такою, що винесена безпідставно, так як до позивача не надходило жодного листа з поштового відділення з протоколом або постановою по справі про адміністративне правопорушення. В порушення ст. 279 КУпАП не розглянуто адміністративну справу належним чином, не роз`яснено права та обов`язки. В зв`язку з чим, просив скасувати постанову № 556/19 від 18.07.2019 року, а справу закрити та стягнути судові витрати.

30 липня 2020 року на електронну адресу суду надійшов відзив (в порядку ст. 162 КАС України), в якому вказується, що Управління не погоджується з доводами позивача, що жодної перевірки у квартирі не проводилось, оскільки відповідачем у встановленому порядку була проведена перевірка, в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції сходового маршу, а позивач був присутній у ході проведення позапланової перевірки та надала документи, що підтверджується фотофіксацією. В зв`язку з чим, просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

28 жовтня 2020 року ухвалою суду прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кешкентія Д.В. від позовних вимог до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року. Виключено Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) з числа відповідачів. Прийнято уточнений адміністративний позов та продовжено розгляд позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року.

15 лютого 2021 року на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кешкентія Д.В. надійшли пояснення по справі та клопотання про розгляд за відсутністю, в яких зазначив, що відповідач не довів умислу ОСОБА_1 та вона не має ніякого відношення до будівництва.

05 березня 2021 року до суду представником УДАБК ОМР Хлистун Р.В. подано заяву про проведення засідання 05.03.2021 року без участі сторін та прийняття рішення по справі.

Суд вирішив розглянути справу за відсутності сторін на підставі наданих доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, «державний архітектурно-будівельний контроль» - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок 553), на підставі наказу № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року, виявлення факту самочинного будівництва (службова записка № 01 -18/383-и/в від 26.06.2019 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 001239 від 26.06.2019 року здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, 47, кв. 2. Строк дії направлення становить з 26.06. - 27.06.2019 року (а.с. 92).

В ході проведення перевірки, враховуючи надані та пред`явлені документи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 50,2 кв.м. належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2004 року.

Планувальна схема квартири відображена в технічному паспорті інвентаризації нерухомого майна, виготовленому КП «ОМБТІ та РОН» станом на 05.03.2004 року.

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» квартира - це комплекс взаємопов`язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім`ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Відповідно до п. 3.2.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» будівельні роботи - це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»:

будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

На момент перевірки зафіксовано, що Позивачем розпочаті будівельні роботи з реконструкції зовнішнього сходового маршу, який веде до другого поверху даного будинку, на якому розташована дана квартира, а саме розпочаті будівельні роботи із зведення нового зовнішнього сходового 3-прольотного маршу, замість існуючого маршу із кутом нахилу 43,5°.

Виявлені факти підтверджуються фотофіксацією об`єкту, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішення з питань планування та забудови території приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, видає містобудівні умови та обмеження.

Так, надаючи містобудівні умови та обмеження, уповноважені на те органи враховують відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації та, у разі виявлення порушені., відмовляють у наданні відповідних документів.

На підставі викладеного, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради замовнику будівництва видані містобудівні умови та обмеження за № 01-07/50 від 17.09.2014 року для проектування реконструкції зовнішнього сходового маршу до квартири.

Згідно з п. 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації, на будівництво» проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Однак, проектну документацію з реконструкції сходового маршу, який веде до квартири АДРЕСА_3 , в ході проведення перевірки позивачем надані не були.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н.Б.В. 1.2-16:2013, визначення класу наслідків (відповідальності) (Додаток А), даний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів з незначним класом наслідків (відповідальності) СС1.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мені, або без відповідного документа, який дає право викопувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції сходового маршу за адресою: АДРЕСА_2 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року.

За результатами перевірки вищевказаного об`єкта, Управлінням складено наступні матеріали:

акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за № 001239 від 27.06.2019 року;

протокол про адміністративне правопорушення від 27.06.2019 року відповідно до частини 5 статті 96 КУпАП;

припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 413/19 від 27.06.2019 року (а.с. 92-98).

Відповідно до вказаного припису Управління від 27.06.2019 року, від позивача вимагалось отримати в установленому порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою або демонтувати збудований сходовий марш в термін до 27.08.2019 року. Також вимагалось зупинити виконання будівельних робіт за даною адресою з 27.06.2019 року.

Як вбачається з припису, позивач від його отримання відмовилась, в зв`язку з чим примірник припису надіслано поштою Укрпошта 6506503430048 01.07.2019 року.

Між тим, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено в протоколі про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 11.07.2019 року о 15.00 год.

18.07.2019 року була винесена постанова № 556/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200 гривень, яка була надіслана поштою (відправлення 65065034455601 від 19.07.2019 року).

Відповідно до ч.5 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот (8500 грн.) до шестисот (10200 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач посилається на те, що перевірка проводилась без дотримання законних підстав та жодних порушень остання не вчинювала.

Проте, суд не в змозі погодитись з даними твердженням позивача, з таких підстав.

Як стверджує відповідач у своєму відзиві, позивач була присутньою у ході проведення позапланової перевірки, на підтвердження чого надано матеріали фотофіксації.

При цьому, позивач допустивши посадову особу для проведення позапланової перевірки, на момент її здійснення надав наступні документи: договір купівлі-продажу від 31.03.2004 року; технічний паспорт від 05.03.2004 року; копія паспорту та ІПН;

містобудівний розрахунок.

Дані факти позивачем не спростовуються.

Крім того, позивач у своєму позові посилається на те, що їй не роз`яснено права та обов`язки, не розглянуто адміністративну справу належним чином, не оголошено склад та представлення посадових осіб, тощо, що на думку суду свідчить на користь тверджень відповідача про присутність ОСОБА_1 під час проведення перевірки.

Тому, твердження позивача про те, що жодної перевірки у неї не проводилось повністю спростовується.

Водночас, у зв`язку з відмовою позивача від підписання та отримання матеріалів перевірки, відповідно до вимог п. 21 Порядку № 553, посадовою особою Управління було здійснено відповідний запис та направлено матеріали засобами поштового зв`язку, номер рекомендованого поштового відправлення 6506503430048.

Тобто, матеріали перевірки, в яких вказана дата та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відправлені на адресу позивача вчасно та згідно норм чинного законодавства.

У зв`язку з відсутністю відомостей про сповіщення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 277 та ст. 268 КУпАП, Управлінням було направлено повторний лист за № 01-18/383-вх від 11.07.2019 року, в якому вказана дата та час повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення, номер рекомендованого поштового відправлення 6506503444073.

В подальшому, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, копію постанови № 556/19 від 18.07.2019 року була надіслана засобами поштового зв`язку 19.07.2019 року, номер рекомендованого поштового відправлення 6506503455601 за місцем його реєстрації та знаходження об`єкту на якому була проведена перевірка, за адресою: АДРЕСА_2 , яка співпадає з адресою, яку позивач вказав у позовній заяві, як своє місце реєстрації.

З вищевикладеного можливо припустити, що позивач навмисно не отримував поштову кореспонденцію, яка була надіслана Управлінням.

Посилання позивача на те, що вона є співвласницею квартири зі своєю дочкою, з якою проживає та безпосередньо вона - ОСОБА_1 ніякого відношення до будівництва немає, не може бути прийнято до уваги, оскільки наявність іншого співвласника майна не звільняє її від відповідальності та участі в утриманні та збереженні спільного майна.

Ст. 360 ЦК України встановлює обов`язок власника утримувати майно, що йому належить, зокрема співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Окрім того, відсутність позивача при проведенні перевірки, у зв`язку з проживанням влітку в іншій квартирі нічим не підтверджена та спростовується матеріалами фотофіксації.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, як слідує з вищевказаних Акту, Припису та Протоколу від їх підпису та отримання ОСОБА_1 відмовилась, про що відповідачем зроблені відповідні відмітки.

Тому, на переконання суду, посилання позивача про неотримання ним кореспонденції від відповідача та її відсутність за адресою перевірки, не може слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

В той же час, з фотофіксації вбачається, що реконструкція сходового маршу відбувається біля квартири позивача, а тому вважати, що вказану реконструкцію здійснювала інша особа, підстав немає та позивачем в судовому засіданні не доведено.

Щодо доводів позивача про відкриття виконавчого провадження та про подальше звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то суд не надаватиме їм оцінку, у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року.

Слід також зазначити, що у разі не використання суб`єктом містобудування прав, передбачених п. 13 Порядку № 553, не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення.

При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року по справі № 815/1540/14.

Таким чином, дії Управління щодо винесення постанови обґрунтовані, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без порушень прав позивача в процесі їх вчинення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що постанова № 556/19 від 18.07.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП є законною, оскільки складена відповідною уповноваженою посадовою особою, в межах її компетенції та з дотриманням передбаченої законом процедури, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені виконуючим обов`язки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєвим О.Р. в постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Поміж цим, позивачем, на підтвердження своєї позиції, не надано жодних доказів про відсутність будь-яких порушень в її діях щодо реконструкції сходового маршу.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови № 556/19 від 18 липня 2019 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 березня 2021 року.

Суддя Л.М. Чернявська