Постанова № 95479500, 04.03.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження №3/331/195/2021

ЄУН 331/126/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 123360 від 20.12.2020 року, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до опису протоколу серії ДПР18 №123360 від 20.12.2020 року – 20.12.2020 року о 13-40 годин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Троїцька, біля буд. 26, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила п.2.5 ПДР України. Від керування відсторонена, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджена.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнала. Також ОСОБА_1 вказала, що вона спочатку погодилась проходження огляду на стан сп`яніння, потім, після розмови із співробітниками поліції відмовилась від проходження огляду у лікаря-нарколога в медичному закладі. Визнала, що дійсно в присутності двох свідків відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Після складання протоколу, вона обговорила ситуацію із знайомою, і вирішила поїхати і самостійно пройти огляд на стан сп`яніння. Огляд підтвердив відсутність у неї будь-якого сп`яніння (алкогольного та наркотичного). Просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю його складу.

В судовому засіданні адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 просив закрити провадження по справі, надав суду письмові пояснення, сою позицію обґрунтовує наступним.

20.12.2020 року ОСОБА_1 було зупинено працівникам поліції, які пояснили, що причиною зупинки стало порушення Правил Дорожнього Руху. Під час перевірки документів один із поліцейських запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що остання дала згоду, однак в подальшому відмовилась через те, що для проходження обстеження в лікарні не має потреби та такий огляд може бути проведено на місці. Адвокат зазначив, що в подальшому були викликані два понятих при яких склали адміністративний протокол, який остання вважає незаконним. Також вказав, що на пропозицію поліцейських поїхати до медичного закладу для проходження огляду ОСОБА_1 відмовилась у зв`язку із недотриманням поліцейськими інструкції щодо порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачених наказами МВС та МОЗ України. Адвокат зазначив, що дії співробітників патрульної поліції були незаконні. У зв`язку із вищевикладеним, просив закрити провадження по справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

За клопотанням адвоката Паскал П.М. було допитано у якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була ознайомлена із правами та обов`язками.

Допитаний свідок пояснила, що вона разом із ОСОБА_1 їхала в автомобілі, коли їх зупинили працівники поліції. Вона чула, як після зупинки співробітники поліції повідомили, що їх зупинено за порушення правил, а потім запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що остання погодилась. Після чого поліцейські оглядали ОСОБА_1 та автомобіль, і свідок пішла у справах і подальшу розмову не чула. Через деякий час, вони знову зустрілися, і ОСОБА_1 сказала їй, що відмовилася від проходження огляду, на що свідок умовила її самостійно поїхати і пройти огляд у лікаря, що ОСОБА_1 потім і зробила.

Заслухавши адвоката П.М. Паскал., Т.Д. Яшнову, свідка, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Тобто, обов`язковим елементом об`єктивної сторони є керування транспортним засобом та відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

Виконання вищевказаного пункту 2.5. Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:

-Протоколом від 20.12.2020 року серії ДПР18№ 123360, згідно якого ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР;

-Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно яких ОСОБА_1 на пропозицію пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці та у медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законом порядку відмовилась;

-Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 20.12.2020 року, згідно огляду якого виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, огляд із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest drager 6820 не проводився у зв`язку із відмовою;

-Відеозаписом з бодікамери поліцейського. Так на відеозаписі DSJ300189_АР0189 з бодікамери поліцейського вбачається, що о 14 годині 04 хвилин (згідно запису відеокамери) ОСОБА_1 в присутності свідків на пропозицію співробітника поліції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога відповіла відмовою.

Доводи адвоката щодо того, що поліцейські на відео не вказують на ознаки сп`яніння та направлення в медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння ніхто ОСОБА_1 не виписував є безпідставними, оскільки вказані документи містяться у матеріалах справи.

Суд зазначає, що відео- аудіо- фіксація адміністративних правопорушень не обов`язкова при наявності інших доказів, які підтверджують вину особи, яка притягається до адміністративної відповідності. Відеозапис із бодікамери є лише одним із джерел доказування і оцінюється судом у сукупності із іншими доказами у справі.

Доводи адвоката про те, що у відеозаписі не зазначено ознаки наркотичного сп`яніння є необґрунтованими, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 встановлені при спілкуванні з останньою, в результаті її візуального огляду, що відображено у відповідному протоколі та направленні на огляд.

Направлення на огляд складене із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Щодо твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 не знала про направлення в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи, а саме в письмових поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказано, що ОСОБА_1 відмовилась від пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в медичному закладі, те саме відображено у переглянутому в судовому засіданні відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, тому у суду не вбачається сумнівів щодо того, що останній було доведено до відома щодо потреби проїхати до медичного закладу.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у станінаркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, суд не вбачає порушень з боку працівника поліції щодо того, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти медичний огляд на місці, так як Інструкцією не передбачено проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці.

Щодо інших порушень працівниками поліції, на які адвокат посилається, то суд зазначає, то вони не стосуються порядку оформлення матеріалів справи про адмінстартивне правопорушення, не містять доказів провокації вчинення адміністративного правопорушення, а тому не мають відношення до предмету доказування у цій справі, оскільки суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах самого протоколу.

До адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 .

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735. «З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».

ОСОБА_1 інкримінується саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не перебування у стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом, дослідивши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена доказами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 не перебувала в стані наркотичного сп`яніння суд не бере до уваги, тому що останній це не ставиться до вини. Диспозиція статті 130 містить окремий склад адміністративного правопорушення у вигляді відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Всупереч вимогам ОСОБА_1 не проїхала із працівниками поліції до медичного закладу та не повідомила їм про виявлене бажання пройти огляд в медичному закладі.

Крім того суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для її виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, у відповідності до Закону України „Про судовий збір” з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 30, 34, 35, ст.130, 283-284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір Стягувач: Державна судова адміністрація України

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.М. Кольц